Telegram statistics channel - @vilni_vid_nasylstva

PSEA (Prevention of Sexual Exploitation and Abuse) (Запобігання сексуальній експлуатації та насильству) – ініціативи та політики із захисту людей, які отримують гуманітарну допомогу, від будь-якої форми сексуального насильства з боку персоналу гуманітарних організацій, із нульовою толерантністю, забезпеченням безпеки, гідності та конфіденційності постраждалих. Це комплексна система, яка включає запобігання, реагування та підтримку. ❗️Ключові аспекти PSEA:1️⃣Нульова толерантність: усі організації-учасники не терплять жодних форм сексуальних правопорушень.2️⃣Захист: Головна мета – забезпечити безпеку та права людей, які отримують допомогу, створюючи поважне, інклюзивне середовище.3️⃣Підзвітність: Існує система повідомлення про випадки насильства та притягнення винних до відповідальності.4️⃣Залученість: Заохочується, щоб кожен – і персонал, і бенефіціари – міг вільно говорити про ці проблеми. ❓Для чого це потрібно в Україні:Під час війни в Україні мережа PSEA, до якої входить і UNFPA, працює над інформуванням та запобіганням цим злочинам серед ВПО та постраждалих від конфлікту. Отже, PSEA – це стандарти та дії, які гарантують, що допомога не стає приводом для експлуатації, а навпаки, захищає найвразливіших людей.

📍 Минулого кварталу команда Центру допомоги врятованим (ЦДВ) міста Києва 20 разів відвідала громади Чернігівської області, що перебували під окупацією.☑️ ЦДВ міста Києва надає допомогу постраждалим від війни, забезпечує супровід постраждалих через кейс-менеджмент: направлення до профільних спеціалістів, залучення до програм підтримки та надання комплексної допомоги постраждалим. Також навчає фахівців громад реагувати на випадки СНПК.❗️ Особливо вразливою категорією, з якою працюють фахівці, є люди, що постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. Серед послуг – перенаправлення до реабілітаційних програм та проведення арт-терапевтичних заходів.📳 Мобільні та стаціонарні Центри допомоги врятованим працюють по всій Україні.Якщо вам потрібна підтримка – телефонуйте за номером (066) 170 4890. 🖇 Центри допомоги врятованим створені за ініціативи Офісу Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, сприяння Урядової Уповноваженої з питань гендерної політики, у партнерстві з UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, завдяки фінансовій підтримці урядів Австрії, Бельгії, Іспанії, Швеції та у співпраці з місцевими органами влади.

⁉️Спитайте себе – а чиє в моїй практиці кейси де від домашнього насильства страждають люди похилого віку? Якщо ви відповіли так то ця стаття для вас.Почнемо ми з того що насильство щодо літніх людей часто приховане. Вони мовчать, бо «не хочуть турбувати», «не хочуть бути тягарем», або бояться втратити зв’язок із близькими. Саме тому важливо знати ознаки, які можуть сигналізувати про небезпеку. Давайте розглянемо їх.Ознаки фізичного та психологічного насильства. Ці дві форми ви можете ідентифікувати за наступними ознаками:✔️Незрозумілі синці, подряпини, опіки.✔️Різкі зміни поведінки: тривожність, замкнутість, уникання погляду.✔️Страх перед конкретною людиною або присутністю «кривдника».✔️Знецінення, приниження, груба форма спілкування в присутності інших.Економічне насильство – зустрічається частіше, ніж здається і його прояви добре вам знайомі це:☑️Втрата або «зникнення» грошей.☑️Контроль над картками, пенсією, заборона вільно користуватись власними коштами.☑️Вимагання грошей або нав’язування «боргів».☑️Примус до підписання документів.☑️Ознаки занедбання та байдужості.☑️Бруд, запах, відсутність їжі або базового догляду.☑️Ліки не купуються, записи до лікаря ігноруються.☑️Літня людина часто одна, залишена без підтримки.☑️Перевтома, зневоднення, втрата ваги.Часто виникає питання хто найчастіше є кривдником?Шукайте кривдника поруч. Бо найчастіше це:🔸Дорослі діти.🔸Родичі, що «доглядають».🔸Особи з алкогольною чи наркотичною залежністю.🔸Ті, хто має психічні розлади й не отримує лікування.Памʼятайте - насильство не завжди про злість - іноді це про безвідповідальність, байдужість чи виснаження. Але це все одно насильство.Що робити, якщо є підозра?💬Спокійно поговорити з літньою людиною: «Ти в безпеці? Тобі щось болить? Тебе хтось ображає?».❌Не звинувачувати, не тиснути – старші часто бояться «посварити родину».❗️Звернутися до соцслужби, сімейного лікаря, поліції (102) або на гарячу лінію.✅Запропонувати підтримку: супровід до лікаря, допомогу з покупками, контакти із фахівцями.ГоловнеСтарість має бути спокійною, гідною і безпечною. Якщо ви помітили ознаки насильства – це вже привід діяти. Ваше слово може стати для когось захистом, опорою і шансом на життя без страху.

🚫Домашнє насильство, вчинене особою з психічним захворюванням, потребує особливого підходу з боку державних органів. Водночас, психічний стан кривдника не позбавляє постраждалу особу права на захист, а державу – обов’язку забезпечити безпеку,припинити насильство та запобігти його повторенню.❓Якщо психічно хвора особа вчиняє домашнє насильство: що варто зробити та як можуть розгортатись події?Першочергово важливо відійти у безпечне місце та, якщо є діти, подбати про їх безпеку.Надалі потрібно викликати поліцію за номером 102, повідомити що кривдник ймовірно має психічний розлад та чітко вказати які дії він зробив.Наступне – викликати бригаду швидкої медичної допомоги за номером 103, повідомитикоротко й конкретно: «домашнє насильство, агресивна поведінка, підозра на гострий психічний розлад» чи є загроза життю/травми, чи є зброя/предмети, чи є діти чи є діагноз/ліки (якщо знаєте) попросіть поліцію для супроводу, якщо є агресіяЩо може зробити бригада швидкої медичної допомоги? оцінити стан кривдника за медичними показаннями надати екстрену допомогу і вирішити питання термінового транспортування до медичного закладу якщо поведінка небезпечна, бригада може викликати/дочекатися поліцію длязабезпечення безпекиЯкщо кривдник не надає згоду на госпіталізацію?Госпіталізація без згоди можлива лише за умов ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» за умов: лікування/обстеження можливі лише в стаціонарі, і встановлено тяжкий психічний розлад, через який людина: становить безпосередню небезпеку для себе чи оточуючих, або нездатна задовольняти базові життєві потребиНа практиці часто відбувається так: 103 доставляє особу до закладу охорони здоров’я де лікар-психіатр може оформлювати примусову госпіталізацію особі надається медична допомога, щоб зняти гострий психічний стан протягом 24 годин її має оглянути комісія лікарів-психіатрів (щоб вирішити, чи доцільна госпіталізація) якщо госпіталізація визнається доцільною, особі пропонується надати свою згоду на госпіталізацію якщо особа не надає свою згоду на госпіталізацію, заклад протягом 24 годин подає до суду заяву про примусову госпіталізаціюДомашнє насильство з боку особи з психічним розладом не є ситуацією, яку слід терпіти або замовчувати. Психічне захворювання не скасовує права постраждалої особи на безпеку та захист. У кожному випадку насильства необхідно діяти активно: подбати про власну безпеку і безпеку дітей, негайно звертатися до поліції та викликати екстрену медичну допомогу у разі агресивної поведінки. Лише своєчасне залучення правоохоронних і медичних служб дозволяє припинити насильство, запобігти його повторенню та забезпечити захист життя і здоров’я постраждалих.🎓 Тамара Бугаєць, юристка.#колонка_юристки

Іноді ви стикаєтесь у своїй практиці з кейсами коли залежність стає фоном щоденної боротьби і вона переходить межу - перетворюється на насильство. Це болісні ситуації, де поєднуються страх, провина та безсилля. І тут важливо усвідомити - залежність не виправдовує насильство, але допомагає краще розуміти механізми поведінки кривдника.Давайте розглянемо - чому залежність може призводити до насильства?У стані хімічної залежності людина часто живе не за внутрішніми цінностями, а за імпульсом речовини. Це змінює поведінку та знижує здатність контролювати себе.Що може відбуватися у людини, яка вживає:- різкі перепади настрою, емоційна нестабільність,- тяга до речовини, що «перекриває» логіку й моральні межі,- агресія у стані ломки або інтенсивного вживання,- маніпуляції заради доступу до грошей чи речей,- провина і сором, які трансформуються в напад.Але залежність не скасовує відповідальності за завдану шкоду бо насильство - це вибір. Ознаки, що залежність уже перетворилася на насильство.Якщо ви надаючи допомогу постраждалій стикалися з боку кривдника хоча б з однією з цих реакцій - це вже не «складні стосунки», а ризик того що відбувається насильство:- погрози чи залякування, особливо коли людина вживає,- вимагання грошей, продаж речей без згоди,- «ти повинна мені допомогти, бо я інакше вмру»,- фізична агресія або демонстративне ламання предметів,- неконтрольовані спалахи гніву, знецінення, приниження,- неможливість встановити кордони: будь-який «ні» викликає конфлікт.Як в цих ситуаціях реагувати безпечно?(рекомендації постраждалій)Зберігайте свій простір і здоров’я.Навіть якщо ви співчуваєте людині, яка бореться з залежністю - ви не зобов’язані ризикувати. Важливо визнати: ви не лікуєте і не рятуєте, ви забезпечуєте свою безпеку.- встановіть чіткі кордони: «я не даю грошей», «я не відкрию двері вночі»,- уникайте конфліктів, коли людина у стані сп’яніння чи ломки,- заздалегідь домовтеся з близькими про «план дій», якщо ситуація загостриться.Розпізнавати, коли потрібно допомога. Якщо є насильство - це вже не лише про залежність.Куди можна звертатися:- поліція - у разі будь-якої загрози,- мобільні бригади соціально-психологічної допомоги,- кризові кімнати, притулки,наркологічні служби (але лікування можливе лише за згодою самої людини).І важливо пам’ятати: кривдник не змінюється через обіцянки - лише через структуру, лікування і власне рішення.Не залишатися сам-на-сам.Життя поруч із залежністю виснажує. Підтримка - не слабкість, а ресурс.- говори з тими, кому довіряєш,- звертайся до психолога, якщо відчуваєш провину чи сором,- знай сторінки та спільноти, які підтримують постраждалих,- не відмовляйся від допомоги через страх «видати таємницю».Що важливо запам’ятатиЗалежність - хвороба. Насильство - вибір. І навіть якщо вони поєднуються в одній людині, постраждала маєш право на безпеку, тишу й повагу. 🖋 Олексій Гелюх, психолог, тренер пул тренерів UNFPA#колонка_психолога

▶️Два офлайн-воркшопи відбулися в рамках проєкту ECHO за ініціативи UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні та організовані ГО «Асоціація Амбасадорок України». Воркшопи відбулися у Львові 15–17 грудня та 18–20 грудня. Вони були спрямовані на поглиблення професійних компетенцій фахівчинь, які працюють у гінекологічних кабінетах безбар’єрного доступу. До заходу доєднались учасниці з різних областей України. Вони опрацьовували ключові підходи до роботи з клієнтками, зокрема в контексті гендерно зумовленого насильства, мотивації до отримання послуг, кейс-менеджменту, ведення документації та реагування на складні випадки.🤝Окрему увагу було приділено взаємодії з медичним персоналом та міжсекторальній співпраці з партнерськими організаціями. У межах воркшопів обговорювалися питання подолання бар’єрів у наданні послуг, налагодження ефективної комунікації, алгоритми перенаправлення клієнток до спеціалізованих служб, а також ролі й відповідальність усіх залучених сторін.✔️Програма воркшопів поєднувала теоретичні блоки, практичні вправи, обмін професійним досвідом і простір для рефлексії.

Центр Допомоги Врятованим продовжує активну роботу у Бородянській територіальній громаді – спрямовану на формування культури ненасильницької поведінки серед молоді. Психологи та соціальні працівники БО «БФ «Сила Громади» проводять інтерактивні освітні сесії та заходи, які допомагають школярам розвивати критичне мислення, емпатію, навички мирного вирішення конфліктів та відповідальну поведінку у шкільному колективі й громаді загалом.Освітні сесії для старшокласників 🏫Серія занять для учнів Бородянської та Мирчанської гімназій, а також закладів освіти Бородянської селищної ради, пройшла під темою: «Побудова культури ненасильницької поведінки у житті молоді».Сесії були інтерактивними – учасники активно обговорювали власні думки та досвід, брали участь у дискусіях і практичних вправах. Такий формат дозволяє краще засвоїти матеріал і виховує свідому, відповідальну поведінку, а також створює безпечне середовище для всіх учасників.Квест-код «Моя безпека» – про булінг по-справжньому 🎲У селі Нове Залісся для молоді відбулося групове заняття у форматі квесту «Попередження булінгу: квест-код «Моя безпека».Через гру, рух та командну роботу підлітки дізнавалися, що таке булінг, як його розпізнати та як не залишатися осторонь. Практичні завдання допомогли молоді навчитися відстоювати власні межі, підтримувати одне одного та шукати шляхи звернення по допомогу. Цей формат створює безпечний простір для діалогу та формує культуру взаємоповаги і взаємопідтримки, де немає місця насильству.🖇 Центри допомоги врятованим створені за ініціативи Офісу Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, сприяння Урядової Уповноваженої з питань гендерної політики, у партнерстві з UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, завдяки фінансовій підтримці урядів Австрії, Бельгії, Іспанії, Швеції та у співпраці з місцевими органами влади.

Сьогодні відбувся онлайн-тренінг – «Робота з ветеранами та родинами ветеранів». До навчання долучилися близько 100 учасниць та учасників з усієї України – фахівці та фахівчині соціальної сфери, надавачі соціальних послуг людям, постраждалим від гендерно зумовленого, зокрема домашнього насильства.🎯 Мета тренінгу – підвищити компетентність фахівців у наданні якісних соціальних послуг ветеранам та їхнім родинам, поглибити розуміння викликів, з якими вони стикаються, та сформувати чутливий, ефективний і безпечний підхід до підтримки.👤 Тренерка – Марина Сириця, сімейна психотерапевтка та травмотерапевтка (КПТ, EMDR), тренерка, співавторка методичних матеріалів і освітніх програм, директорка БО «ЯРМІЗ».Під час тренінгу учасники й учасниці працювали з такими темами: – хто такий ветеран у сучасній Україні – правовий статус і реальний життєвий контекст; – травма, досвід війни та повернення до цивільного життя – що важливо знати фахівцю; – вразливості родин ветеранів та шляхи підтримки; – повага, довіра і професійні межі у роботі; – бар’єри у комунікації – як не нашкодити; – доступ до послуг – інформування, перенаправлення, супровід; – складні випадки та професійна рефлексія.📃 За результатами навчання учасники та учасниці отримають сертифікати від UNFPA.💙 Чому це важливо – ветерани та їхні родини дедалі частіше звертаються по допомогу до соціальних служб. Від того, наскільки фахівці підготовлені, чутливі до травматичного досвіду та вміють вибудовувати довіру, залежить якість підтримки, безпека та гідність людей, які пройшли війну.📍 Тренінг відбувся в межах проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства» – проєкт UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, що реалізується за сприяння Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України, за фінансової підтримки уряду Канади у партнерстві з ГО «Асоціація Амбасадорок України».

У межах мультидонорського проєкту «Участь жінок на ринку праці: персоналізовані та гендерно орієнтовані послуги з працевлаштування», який впроваджується ГО «Асоціація Амбасадорок України», запрошуємо долучитися до онлайн-тренінгу на тему: «Гендерно чутлива комунікація».До участі запрошуються зацікавлені фахівці та фахівчині:– HR-представники/-ці організацій;– фахівці/-фахівчині служб і центрів зайнятості;– фахівці/-фахівчині закладів професійно-технічної освіти.🗓 23 грудня⏰ 14:00–15:30💻 Онлайн, платформа Zoom🔗 Посилання для участі:https://us06web.zoom.us/j/82865406673?pwd=YsvkBfdyl1vRUjc4Zc3EEWadDmsPCW.1Meeting ID – 828 6540 6673Passcode – 996017📩 З додаткових питань звертайтесь до координаторки проєкту Ірини Орел:✉️ [email protected]🖇 Проєкт «Участь жінок на ринку праці: персоналізовані та гендерно орієнтовані послуги з працевлаштування» впроваджується ГО «Асоціація Амбасадорок України» за фінансової підтримки Європейського Союзу, Німеччини, Польщі, Естонії та Данії в межах Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery, яку реалізують GIZ та Solidarity Fund PL (SFPL).

🟠 На цьому тижні, з метою посилення міжвідомчої взаємодії та забезпечення сталого функціонування системи запобігання і протидії домашньому насильству в громадах м. Суми та м. Вінниця, відбулися засідання розширених Координаційних рад з питань протидії домашньому насильству.🔸 Засідання проведено в межах проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства». Під час обговорення учасники зосередили увагу на розширенні доступу мешканців громад до спеціалізованих сервісів, питаннях фінансування Програми запобігання та протидії домашньому насильству та/або насильству за ознакою статі на 2025–2027 роки, а також на поширенні напрацьованого досвіду.🔸Окремо було презентовано інформацію про стан домашнього насильства в міських територіальних громадах та результати заходів у межах Всеукраїнської щорічної акції «16 днів проти насильства». Учасники наголосили на важливості злагодженої роботи всіх служб і відомств для досягнення позитивних і сталих змін.🔸 За підсумками засідань члени Координаційних рад визначили ключові пріоритети на наступний період, спрямовані на підвищення ефективності муніципальної системи реагування на випадки домашнього, сексуального та гендерно зумовленого насильства. Також ухвалено протокольні рішення щодо подальшого вдосконалення місцевих механізмів взаємодії, забезпечення сталої підтримки постраждалих осіб та посилення профілактичної роботи.🖇 «Міста і громади, вільні від домашнього насильства» – проєкт UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, що реалізується за сприяння Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України, за фінансової підтримки уряду Канади у партнерстві з ГО «Асоціація Амбасадорок України».