Веселий піп | Від загальної кількості Підписантів і членів Братства такий відсоток є...

Від загальної кількості Підписантів і членів Братства такий відсоток є досить малим. Очікувати, що під тиском закону духовенство УПЦ побіжить до ПЦУ не приходиться. Тому є різні причини – і “московитський дух” священників УПЦ тут далеко не основна причина. Потрібно визнати, що в середовищі ПЦУ багато хто переживає, що з створенням Екзархату може призупинитися процес розвитку Помісної української Церкви і взагалі нівелюється ідея незалежності українського православ’я. Люди бояться, що той рух до Автокефалії, котрому присвятило своє життя багато українців, сповільниться. Зважаючи на вплив і тиск зі сторони РПЦ та складність ситуації в самій Україні це справді може стати реальністю. Тому побоювання щодо створення Екзархату теж мають рацію. А якою може бути позиція влади щодо можливості створення Екзархату? У різних кабінетах влади є різні бачення розвитку подій, і їх можна звести до двох основних позицій. Одну з них впроваджує в життя очільник ДЕСС Віктор Єленський. Він є активним представником тих, хто мріє, щоб від УПЦ нічого не залишилось. Їх лозунг: “В Україні має бути єдина Помісна церква – і крапка”. Тобто, для представників УПЦ, нібито, лишається єдиний вихід – приєднатися до ПЦУ. В той же час, все більше людей починають розуміти, що УПЦ нікуди не подінеться. Держава не зможе за короткий час та з обмеженими ресурсами виконати всі прописані дії закону “про заборону”. Окрім того, немає розуміння, що робити з єпископами, священниками та вірянами УПЦ, які мають зрозумілу проукраїнську позицію. Робити їх ворогами і заганяти у “катакомби” означає налаштувати проти себе велику кількість свідомих громадян України. Минулої осені Офіс Президента організував відвідування України делегацією від Вселенського патріарха, було проведено низку зустрічей. Зі зрозумілих причин до цієї справи не був долучений В. Єленський та ДЕСС. Певні люди в Офісі пробують вирішити питання з УПЦ через залучення до вирішення проблем в українському православ’ї Вселенського патріарха. Саме тоді питання про створення Екзархату було вперше яскраво озвучено як в грецьких, так і в частині українських релігійних ЗМІ. Одні вбачали в цьому надію, а інші підозрювали змову.Чи розглядає нині влада можливість створення Екзархату? Про це можна лише здогадуватись. Але точно можна стверджувати, що без запиту влади на Екзархат Вселенський патріарх не піде на створення нової православній структури в Україні. Що для себе оберуть єпископи, священники та віряни УПЦ: катакомби чи вирішення питання канонічного статусу через Вселенського патріарха? Що для себе обере держава: витіснити з суспільного простору всю УПЦ чи спробувати “врятувати” її проукраїнську частину через створення Екзархату? Питання залишаються відкритими. І знайти відповіді на них можна лише через діалог.»