Веселий піп

ЗВЕРНЕННЯ МИТРОПОЛИТА ІЛАРІОНА З ПРИВОДУ СПІВСЛУЖІННЯ ОЧІЛЬНИКА УПЦ (МП) НА РІВНЕНЩИНІ З ПРЕДСТАВНИКАМИ МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУДорогі брати і сестри! Цими днями на офіційному сайті Російської духовної місії в Єрусалимі, яка належить до структури Російської православної церкви, було оприлюднено повідомлення про богослужіння митрополита Пимена (Воята) у Горненському жіночому монастирі в Ейн-Каремі. У цій публікації російський церковний ресурс прямо називає його «митрополит Рівненський і Острозький Пимен (Українська Православна Церква Московського Патріархату)». Також повідомляється, що він співслужив начальнику Російської духовної місії в Єрусалимі та після богослужіння висловив подяку за спільну молитву і гостинність. Це слова не українських журналістів, не представників Православної Церкви України і не громадських діячів. Так його церковну належність визначає офіційна установа самого Московського патріархату. І ця публікація промовистіша за численні заяви про нібито повну незалежність від Російської православної церкви. Як митрополит Рівненський і Острозький Православної Церкви України, не можу залишити цю подію без духовної та моральної оцінки. Адже йдеться не про приватне відвідання святині, а про публічне співслужіння з представниками церковної структури, керівництво якої відкрито підтримує російську агресію проти України, благословляє окупантів і намагається виправдати вбивства нашого народу. Поки наші Захисники і Захисниці щодня ризикують життям за свободу України, поки матері оплакують загиблих синів і доньок, поки діти залишаються сиротами, а родини чекають рідних із полону, демонстративна єдність із Московським патріархатом завдає нового болю нашому суспільству. Особливо прикро, що все це відбувається на Святій Землі – там, де Господь проповідував любов, правду і мир, де Він постраждав за людство і переміг смерть. Святині не повинні ставати місцем для приховування правди чи демонстрації зв’язків із церковним центром держави-агресора. Не можна в Україні переконувати людей у тому що вони незалежні від москви, а за її межами співслужити з представниками московського патріархату. Не можна одними словами відмежовуватися від патріарха Кирила, а своїми діями підтверджувати збереження церковної єдності з підпорядкованими йому установами. Сьогодні перед кожним духовним пастирем стоїть чіткий моральний вибір. Неможливо одночасно бути поруч із розіп’ятою Україною і з тими, хто духовно благословляє її розпинателів. Неможливо говорити про любов до українського народу і водночас підтримувати спілкування зі структурою, яка виправдовує війну проти нього. Я звертаюся до духовенства та вірян, які досі перебувають у юрисдикції УПЦ (МП): не бійтеся правди. Не дозволяйте, щоб вашою вірою, щирою молитвою і любов’ю до Бога прикривали церковно-політичні зв’язки з москвою. Ваше місце – разом зі своїм народом, у Помісній Православній Церкві України, яка молиться, служить і страждає разом з Україною. Двері Православної Церкви України відкриті для всіх, хто прагне служити Христові та українському народові без духовної залежності від держави-агресора. Ми готові приймати, підтримувати та разом будувати церковне майбутнє у правді, любові й відповідальності перед Богом. Закликаю всіх до молитви за Україну, за наших Захисників і Захисниць, за поранених, полонених, зниклих безвісти, вимушених переселенців і всіх, хто переживає біль війни. Молімося також за тих, хто ще не знайшов у собі мужності остаточно порвати з москвою, щоб Господь просвітив їхній розум, зміцнив їхню волю та привів до правди. Нехай Господь збереже Україну, дарує перемогу над агресором і допоможе нашому народові пройти всі випробування з вірою, гідністю та непохитною надією.+Іларіон,митрополит Рівненський і Острозький

Протоієрей Ермінінгельд Ексакустодіанович НетудихатаВау! Оце читаю і сміюся як митрополит Пімен сплутав карти всім. І автокефалам, що Іона родив такий спіч, що краще б його не писав взагалі. І русміровцям на кшталт еСПеЖо чи кізяцьких які радіють цьому, але ж мусять вдавати що вони разом з предстоятелем йдуть курсом феофанії і ще іншим. Навіть сайт Російської Духовної Місії прибрав новину отримавши вказівку, або як мінімум прохання про це. І так вони ж зараз губляться в думках, бо митрополит Пімен мав показати що здійснює візит як архієрей фактично-автокефальної церкви до рівної своїй по помісності церкві. А тут перша осічка фото із змєєм змєєвєчєм, агентом рашки який не справився і спалився, а друга вже як фінальний акорд публікація на сайті місії де вже написали владику Пімена по суті тим, ким він є, архієреєм Московського патріархату. І тут або підпочні змєєвіча вдруге облажались. Хоч і по дрібниці, але підсунули таки свиню. Або так і було задумано щоб надавати феофаніївцям по сусалам і підігріти потрібну рашці картинку ґанєній на кананічєскую УПєЦе. Бо як наслідок, після такої події, Воскресенський собор у Рівному може повністю стати власністю ПЦУ. А ще є історичні храми і собори по єпархії у власності чи в користуванні УПЦ. Коротше кажучи слідкуємо що буде далі

о. Сергій Ющик:«Вже давно хотів написати про фронтову математику, яка обчислюється цифрами. Навіть для прикладу візьму дані з ротації дворічної давнини. Просто наглядність завдання ще досі стоїть перед очима. Колись я писав вже, що перший "витверезляюча" навичка, яку отримуєш на курсах з тактичного порятунку в умовах війни чи в наслідок мінно-вибухових поранень, це - здатність провести умовне сортування поранених. Так. Вміти посортувати людей на тих, кому не допоможеш (або час надання допомоги йому, точно погубить інших), тих, хто попри біль справиться сам, і тих, кому ти вкрай необхідний. Ось така проста математика: перед тобою є кількість, з якої ти маєш обрати того, хто, теоретично, має шанс жити далі. Тільки ж то не цифри, а люди... Богу дякувати, ця інформація була для мене лише теоретичним матеріалом, бо особисто перед таким вибором не стояв. Можливості і засоби дозволяли надати допомогу усім. Наступна фронтова математична задача. Для надання фахової медичної допомоги пораненому бійцю, за допомогою побратимів, потрібно подолати відстань з точки А в точку В. Цей шлях, якщо без завад, долається за N часу. Проте поранення бувають різної складності. Інколи, критичність рани обраховується хвилинами і секундами. Лікарі, в свою чергу, можуть переміститсь з точки В ближче до точки поранення... Аж на цілих 17 хвилин. Питання: чи варто так зробити? Відповідь, сподіваюсь, однозначна: варто! При великих крововтратах - категорично так! Але з'являється ще одна умова реальності цієї задачі. При переміщенні на зустріч фронту на 15 хв, ймовірність загибелі фахового медичного персоналу, який готувався 10 років для професійної діяльності, збільшується більше як 50% на 50% (в такому співвідношенні працюється завжди). Десь 70% на 30%. А ймовірність загибелі команди медеваку (лікар/фельдшер та водій) ще має від'ємніші пропорції. Питання математичного прикладу таке: зменшити час для надання фахової медичної допомоги, але збільшити вірогідність загибелі медперсоналу? Чи збільшити час евакуації, але втратити тяжкопоранених? Ось тобі і математика. Не мільйони, не сумки з пачками, не брендовий одяг, а лише клятих 17 хвилин. Є ще одна додаткова інформація в цьому рівнянні. В ньому не числа і не персоніфіковані одиниці. В цьому рівнянні люди! Найкращі чоловіки, сини/дочки, тати/мами, друзі/подруги. Як вирішилась колись ця задача? Правильно. В надії на Боже милосердя команда медиків перемістилася вперед на 17 хвилин, щоб там почати постійний прийом поранених. І висновок простий: сучасне життя тримається морально-вольовими жилами тих, хто не боїться "17 хвилин". Цінуйте хвилини життя! Шайнуйте один одного! Терпіть і любіть один одного! Обліковуйте хвилини буття життям, а не купюрами. А ще, зверніть увагу на псалом 49:"Слухай, народе Мій, Я скажу тобі... Я Бог, Бог твій. Не за жертви твої викрию тебе - всеспалення твої завжди переді Мною. Не потрібні Мені тельці з дому твого, ані козли з отар твоїх,бо Мої всі звірі лісові, худоба на горах і бики. Я знаю усіх птахів небесних, і польові звірі Мої. Якщо навіть зголоднію, не скажу тобі: бо Моя земля і все, що наповнює її. Хіба їм Я м'ясо биків і п'ю кров козлів? Принеси Богу жертву хвали, виконай обітниці твої Всевишньому. Приклич Мене в день скорботи твоєї, і Я визволю тебе, а ти прославиш Мене. А нечестивому Бог скаже: навіщо ти торочиш про устави Мої і згадуєш устами своїми про завіт зі Мною,коли сам ненавидиш настанови і слова Мої відкидаєш геть? Коли ти бачив злодія, то біг із ним, і брав участь у справах перелюбників;вуста твої були сповнені злослів'я, і язик твій сплітав підступ;коли ти сидів на раді, то обмовляв брата твого, синові матері твоєї готував пастку. Таке ти робив, а Я мовчав, і ти беззаконно подумав, що Я подібний до тебе. Але Я викрию тебе і все розставлю перед очима твоїми. Збагніть це нині, ви, що забули Бога, аби Я не схопив вас, і не буде визволителя. Славить Мене той, хто приносить жертву хвали, і тому, хто стежить за дорогою своєю, явлю Я спасіння Своє". фото-медики рятують лелеченя, що заборсалось в мотузках, обплутавши собі крила та ноги