Telegram statistics channel - @vereshchuk_iryna

Міністерство закордонних справ є однією з важливих інституцій у справі звільнення полонених і пошуку зниклих безвісти. Адже значна частина цієї роботи відбувається саме в міжнародній площині.Сьогодні в МЗС відбулася робоча зустріч із представниками родин полонених і зниклих безвісти.Дякую заступниці міністра Мар’яні Беці за організацію цієї зустрічі. Також були присутні представники Координаційного штабу з питань військовополонених та інших дотичних державних інституцій.Об’єднання родин полонених і зниклих безвісти — це потужний ресурс держави для роботи на міжнародному напрямі. Це сильні, вмотивовані люди, які глибоко розуміють усі аспекти пошуку зниклих безвісти та звільнення полонених.Держава не має перекладати відповідальність та роботу на родини. Водночас їхні об’єднання є важливим ресурсом для аналітичної, комунікаційної та адвокаційної роботи в міжнародному вимірі — ресурсом, який держава може використовувати значно ефективніше.Для цього необхідно вибудувати більш стійку та змістовну координацію між МЗС (зокрема закордонними дипломатичними установами) та об’єднаннями родин.Дякую всім родинам, які долучилися до зустрічі офлайн та онлайн. Дякую за конструктивний і предметний діалог 🤝

Зустрілася з високопосадовицею ООН з питань кризового реагування — пані Едем Восорну, операційною директоркою Управління ООН з координації гуманітарних справ.Пані Едем приїхала в Україну, щоб на власні очі побачити масштаб гуманітарної кризи, яка розгортається не лише у прифронтових областях, а й у тилових містах, де росіяни системно руйнують цивільну інфраструктуру.Я попросила пані Едем донести до міжнародних донорів такі ключові меседжі:1. Проти України ведеться повномасштабна гуманітарна війна. Ворог цілеспрямовано намагається створити масштабну гуманітарну кризу. Тобто гуманітарна криза тут є не наслідком бойових дій, а їхньою головною метою — логікою цієї війни.2. Ми маємо справу з новим типом війни та, відповідно, з новими гуманітарними викликами, які потребують швидкого переосмислення з боку міжнародної спільноти. (Бо, саме так можуть виглядати війни майбутнього, де головною метою буде руйнування цивільної інфраструктури та створення масштабних гуманітарних криз). 3. Донори мають переглянути підходи до фінансування гуманітарного реагування в Україні з урахуванням природи та масштабу цих викликів. Нові загрози вимагають як збільшення бюджетів з боку донорів, так і нового рівня професійності від гуманітарних операторів.Також подякувала команді OCHA за дуже фахову та відповідальну роботу в Україні 🇺🇦🤝🇺🇳

Зустрілася з представниками Альянсу українських організацій громадянського суспільства.Говорили про роль українських організацій у гуманітарному реагуванні.Почула багато слушних пропозицій та практичних рекомендацій.Бачу, що професійність українських гуманітарних організацій з року в рік зростає.Саме тому держава має і надалі наполягати: Гуманітарні донори повинні фінансувати українські організації більше напряму, а не через посередників.Це економить кошти та пришвидшує процеси без втрати якості. А головне — це дає можливість українським організаціям розвиватися, що є стратегічно важливим для нашої держави. Ще один суттєвий момент:Гуманітарне реагування потребує залучення центральної та місцевої влади. Зазвичай таке залучення влади відбувається на етапі імплементації. А треба залучати владу на етапі планування.Тому, закликаю гуманітарних операторів і донорів ініціативно залучати органи влади саме на етапі планування: аналіз даних, визначення пріоритетів, бюджетів, планів дій, розподіл ролей та відповідальності. Це зробить співпрацю значно ефективнішою. І найголовніше — від цього виграють люди, які потребують допомоги.Якщо потрібна моя допомога у координації з органами влади, кажіть мені 🤝

Нові виклики цієї зими ще більше посилюють роль гуманітарних організацій.В умовах ескалації кризи та обмеженого донорського фінансування на перший план виходить фактор професійності гуманітарних операторів.Є три ключові складові цієї професійності.Перше — спеціалізація.Спеціалізуйтеся за географією, напрямками або соціальними групами. Не розпорошуйте ресурси. Оберіть свою нішу — і тримайтеся її. Але в цій ніші станьте суперспеціалістами. Друге — комунікація з громадами.Потрібно тісніше працювати з громадами та місцевою владою. Саме це дає розуміння реальних, приземлених потреб людей.Фокус — на потребах тут і зараз. Простих, зрозумілих проєктах із чіткими показниками ефективності.Третє — координація.Між гуманітарними організаціями та з органами влади. Лише чітка координація дозволяє використати донорські ресурси максимально ефективно.Про це говорили з гуманітарними організаціями вчора.Цей рік буде складним. Але сьогодні в Україні працює одна з найпрофесійніших гуманітарних спільнот у світі. І саме тому ми впораємося ✊

Ворог продовжує енергетичний терор.Його мета — в умовах низьких температур створити гуманітарну кризу у великих містах України. Днями це були Дніпро та Кривий Ріг. Сьогодні — Київ.Стратегія росії очевидна: гуманітарний тиск на цивільних громадян, щоб зламати нас і змусити капітулювати.Нічого у них не вийде. Бо коли йдеться про стійкість, українці — найкрутіші у світі.Провела зустріч із Матіасом Шмале, Гуманітарним координатором ООН в Україні.За підсумками зустрічі:🔹 Звертаємося до українських і міжнародних гуманітарних операторів із проханням негайно переорієнтувати ресурси та зусилля на подолання гуманітарної кризи внаслідок ударів по енергосистемі.Йдеться про екстрену допомогу мешканцям міст, які потерпають від блекаутів, відсутності опалення та води — насамперед у великих містах і для найбільш вразливих категорій громадян.🔹 Звертаємося до донорів із проханням збільшити гуманітарне фінансування, щоб гуманітарні оператори могли адекватно реагувати на виклики російського енергетичного терору.🔹 Домовилися найближчим часом провести координаційні зустрічі з посольствами ключових донорів, основними гуманітарними організаціями та дотичними органами влади.Пам’ятаємо: росія веде проти нас гуманітарну війну, яка зараз входить у найкритичнішу фазу.Адекватне реагування на гуманітарну кризу в тилу — це елемент оборони країни.

У той час, коли західний світ починає готуватися до можливої війни, багато наших політиків почали про війну забувати. Попри те, що саме ми знаходимося у стані повномасштабної війни із серйозним ворогом.  Деякі політики та їхні медіапосіпаки ніяк не можуть позбутися передчасного електорального свербежу. Останнім часом деякі з моїх онлайн «фанатів» почали майже щодня писати, що я «розмінувала Чонгар». Тож, напевно, настав час для камінг-ауту.Уся ця історія — повна нісенітниця та зухвала брехня, на яку я не реагую вже четвертий рік. Але, якщо ці дурниці не дають спокійно спати деяким небайдужим громадянам, значить, треба пояснити. Після анексії Криму було облаштовано два контрольні пункти в’їзду-виїзду: Чонгар і Каланчак.Від КПП до точки перетину лінії розмежування була відстань по дорозі — приблизно до двох кілометрів. Якщо у людей не було свого авто, то цю відстань наші громадяни долали пішки: з речами, з дітьми, у спеку, дощ і холод. Це тривало роками. Було багато звернень до Уряду із вимогою забезпечити безкоштовне транспортне сполучення між КПП та лінією розмежування. Врешті це було зроблено. Мікроавтобуси почали їздити тією ж самою дорогою, якою до того щодня ходили пішки сотні людей.Ніяких мін на цій дорозі не було. Інакше як би там їздили приватні авто та ходили сотні людей щодня. Єдина зміна полягала у тому, що люди, які не мали змоги їхати на власному авто, отримали можливість пересуватися мікроавтобусами, а не пішки. Все.Тепер — про брехню.1. Хто її запустив? Один проросійський блогер, який на початку повномасштабної війни втік з України.2. Навіщо він це зробив? Напевно, мав якісь свої мотиви. 3. Хто це підхопив? Спочатку порохоботи. Потім — просто дурні. 4. Хто заохочував поширення цієї брехні? Ті, хто сподівався списати «недопрацювання» в обороні Півдня на мікроавтобуси, які возили жінок і дітей. Це наївно, але дехто в це може вірити. 5. Чому деякі люди вірять у цю брехню? Бо так легше. Легше уявити мене з лопатою, яка викопує міни та складає їх у відро, ніж розбиратися у реальних причинах і відповідальності.6. Чому деякі люди, які добре знають правду, мовчать? Бо так зручніше. Бо правда потребує пояснень і неприємних висновків.7. Чому деякі розумні блогери, все чудово розуміючи, повторюють цю брехню? Бо це політично та медійно вигідно — навіть якщо це непрофесійно й аморально.8. Що з цим робити? Поки що — нічого. Після війни все стане на свої місця. Зрештою, у нас є контррозвідувальні та правоохоронні органи. А якщо вони не зможуть, то їхню роботу виконають професійні та добросовісні журналісти-розслідувачі.Бо брехня рано чи пізно помирає. На те вона і брехня.P.S. До слова, ніколи не могла зрозуміти, чому всі ці брехуни казали, що я розмінувала Чонгар, але не казали, що я розмінувала Каланчак 🤷‍♂️

При Офісі Президента діє низка координаційних платформ, які працюють за такими напрямками: • ветеранські та військово-соціальні питання; • політика памʼяті та вшанування Героїв; • полонені та звільнені з полону, а також їхні сімʼї; • сімʼї зниклих безвісти та загиблих військовослужбовців; • військова медицина; • цивільні полонені; • гуманітарне реагування на прифронтових територіях; • внутрішньо переміщені особи; • захист вразливих категорій громадян і дітей в умовах війни; • підготовка до національного спротиву; • українці за кордоном.Учасниками цих платформ є представники органів влади, громадянського суспільства, експертного середовища та міжнародних організацій. Це тисячі відданих справі людей. Лише за цей рік наші платформи сприяли ухваленню сотень нормативно-правових актів, допомогли вирішити тисячі індивідуальних проблемних кейсів, а за їхніми результатами напрацьовуються нові робочі алгоритми та політики.Напередодні новорічних свят хочу щиро подякувати всім учасникам наших координаційних платформ.Дякую представникам центральних органів влади — за вашу системну і часто непомітну роботу над законами, постановами Уряду та іншими підзаконними актами. Це фундамент усіх змін.Дякую міжнародним партнерам — за фінансову підтримку, довіру і за те, що ділитеся з нами найкращими світовими практиками.Дякую регіональній та місцевій владі. Без вас допомога людям була б неможливою. Реальна робота відбувається в громадах — і саме ви щодня робите цю роботу.І головне — хочу подякувати представникам громадянського суспільства. Без вашої енергії, імпульсу та завзятості багато добрих і важливих справ просто не відбулися б. В умовах війни держава надзвичайно потребує ваших знань, ваших рук і вашої ініціативи. Але понад усе — вашої вмотивованості. Бо у справі допомоги людям усе, зрештою, тримається на внутрішньому вогні тих, хто цю допомогу надає 🔥Дякую Вам усім 🙏

Під час робочої поїздки на Івано-Франківщину провели нараду з ветеранських питань області. У затишному ветеранському просторі «Ветеран Про» зібралися ветерани, представники органів влади, ветеранських організацій, а також фахівці із супроводу.Була приємно вражена пропрацьованістю питань і слушністю пропозицій. Уже відчувається практичний досвід керівників ветеранських просторів та організацій. З головного:🔹 Центральна влада, Мінветеранів зокрема, має більше зважати на практичні потреби ветеранських родин; тобто головне те, що хочуть ветерани та їхні родини, а не те, що вважають за потрібне посадовці. 🔹 Ветеранські простори чекають на розробку правової рамки алгоритмів їхньої діяльності, адже вони відіграють важливу роль у звʼязку між громадою та ветеранською родиною. 🔹 Ветеранські родини, а також родини загиблих та зниклих безвісти наших Захисників і Захисниць, мають великий запит на санаторно-курортне лікування та відпочинок; рекреаційна інфраструктура на Франківщині є, потрібна більша фінансова підтримка з боку Уряду у співфінансуванні з місцевими громадами. 🔹 Окремої уваги потребує питання доступності адміністративних послуг для ветеранів у малих і віддалених громадах.Але в підсумку ключове у ветеранській політиці — це робота на рівні громад. А в громадах вирішальну роль має те, наскільки ветеранськими питаннями переймаються голова громади та місцеві депутати. Якщо реально переймаються, то все буде добре.

Незалежно від того, як і коли настане мир, Україні потрібна ефективна система підготовки цивільного населення до національного спротиву. Тому я дякую 246 народним депутатам, які сьогодні підтримали в першому читанні та прийняли за основу законопроєкт №13347. Нагадаю ключові положення: 🔹 підготовку проходитимуть різні категорії громадян, з охопленням як чоловіків, так і жінок; 🔹 підготовка відбуватиметься як добровільно, так і в межах освітніх програм; 🔹 навчання проходитиме на базі Центрів підготовки, які будуть розгорнуті по всій країні;🔹 керівники та інструктори Центрів – ветерани з бойовим досвідом. Центри підготовки матимуть право:➡️ використовувати майно державних і місцевих органів влади, військових частин, громадських організацій;➡️ створювати стрільбища та використовувати вогнепальну зброю для навчальних цілей.Система підготовки до національного спротиву – це не про війну. Це про готовність цивільних громадян посильно чинити опір ворогу. Отже – ГОТОВНІСТЬ! І ми будемо готові! ✊🇺🇦

Учора у Кривому Розі провели міжвідомчу координаційну нараду.Порядок денний — традиційний: гуманітарне реагування, проблемні питання ВПО, ветеранські та військово-соціальні питання громади.Мала змогу особисто подякувати за роботу місцевим посадовцям, представникам громадського сектору, а також локальним командам міжнародних гуманітарних організацій. Саме у громадах на місцях сьогодні тримається значна частина стійкості країни.Парадигма, яку ми заклали у перші тижні повномасштабної війни, продовжує ефективно працювати. Йдеться про чітку координацію пріоритетів і зусиль між чотирма ключовими акторами: центральною владою, місцевим самоврядуванням, громадським сектором і міжнародними партнерами.Така синхронізація дає головний результат — своєчасну та адресну допомогу тим, хто її найбільше потребує.І ще раз наголошу: український досвід побудови системи гуманітарного реагування в умовах повномасштабної війни сьогодні уважно вивчають за кордоном — як приклад ефективності, гнучкості та швидкості.