Telegram statistics channel - @vereshchuk_iryna

Сьогодні разом із командою Мінсоцполітики та народними депутатами зустрілися з представниками Рад ВПО.Проблеми мільйонів внутрішньо переміщених осіб потребують об’єднання зусиль держави, громад, гуманітарних і міжнародних організацій.Ради ВПО — це серйозний інституційний ресурс, який сьогодні ще недостатньо оцінений і використаний.Насправді Ради ВПО можуть і мають стати:— основним каналом комунікації між Урядом і переселенцями у громадах;— ключовим інструментом реалізації державної політики щодо ВПО на місцях.Адже саме Ради ВПО є природним і сильним виразником інтересів внутрішньо переміщених осіб.Окремо обговорили питання житла, працевлаштування, доступу до соціальних послуг та інтеграції переселенців у життя громад. Важливо, щоб рішення, які ухвалюються на державному рівні, формувалися з урахуванням реальних потреб людей.Наше спільне завдання — не лише реагувати на виклики сьогодення, а й створити дієві механізми підтримки та повернення людей до повноцінного життя.Зі свого боку хочу вкотре запевнити Ради ВПО всіх рівнів у підтримці з боку Офісу Президента України.

Повертаємо Героїв на рідну українську землю.Андрій Атанасович Мельник — одна з найбільш впливових постатей української історії XX століття.Полковник Армії УНР, Голова Проводу Українських Націоналістів, другий Голова ОУН, один із найближчих соратників полковника Євгена Коновальця.Разом зі своєю дружиною Софією Мельник-Федак він був похований у Люксембурзі.За дорученням Президента України Володимира Зеленського сьогодні розпочалося повернення в Україну останків Андрія Мельника та його дружини.Сьогодні я у Люксембурзі, щоб взяти участь у відповідній церемонії за участі представників української держави, церкви й української громади.Це історична та глибоко символічна подія для всього українства.Бо йдеться не лише про перепоховання.Це відновлення історичної справедливості та повернення національної пам’яті.Перепоховання Андрія Мельника є одним із перших кроків до створення Національного Пантеону Героїв — місця, де будуть гідно вшановані ті, хто в різні історичні епохи боровся за свободу та незалежність України.Андрій Мельник належав до покоління українців, які боролися за право мати власну державу, але не мали її.Вони жили вірою у те, що наступні покоління українців матимуть свою державу.І цей час настав.Сьогодні ми маємо сильну державу і сильну армію. І ми приїхали, щоб забрати свого Героя додому.Він боровся заради майбутньої України.Так само як сьогодні українські воїни на фронті воюють заради тих українців, які житимуть на нашій землі після нас.Ця подія стала можливою завдяки ініціативі Президента України Володимира Зеленського, за активної участі Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука та Керівника Офісу Президента Кирила Буданова.Окремо хочу подякувати Українському інституту національної пам’яті, Посольству України у Бельгії та Люксембурзі, Проводу ОУН, а також усім, хто долучився до великої справи повернення видатного українця на рідну землю.Нація сильна пам’яттю про своїх Героїв.Українці пам’ятають ✊🇺🇦

Мантас Кведаравічюс — відомий литовський режисер-документаліст, якого добре знають у Литві, Україні та далеко за їх межами.У 2016 році Мантас зняв документальний фільм «Маріуполіс» — про війну на Донбасі та життя Маріуполя. Стрічка отримала низку міжнародних нагород.З початком повномасштабного вторгнення режисер знову приїхав до Маріуполя — щоб зафільмувати оборону міста та життя людей в умовах російської облоги.Майже місяць Мантас знімав Маріуполь та маріупольців у найстрашніші дні їхнього життя.Наприкінці березня 2022 року його захопили росіяни. Катували. А потім вбили.Мантас загинув. Але його відеоматеріали стали основою документального фільму «Маріуполіс-2». Уже після смерті режисера ця стрічка отримала спеціальний приз журі Каннського кінофестивалю.У Вільнюсі Кирило Буданов від імені Президента Володимира Зеленського вручив батькам Мантаса Кведаравічюса державну нагороду України — орден князя Ярослава Мудрого V ступеня. Посмертно.Церемонія відбулася в Посольстві України в Литві за участі батьків Мантаса — Ольгертаса Кведаравічюса та Бангуолє Кведаравічєнє, а також його сестри Юрги Арустєнє.Українці не забудуть подвиг Мантаса Кведаравічюса.Жив як герой.Загинув як герой 🫡

Сьогодні взяла участь у нараді з питань національного спротиву.Головував Кирило Буданов. У нараді також узяли участь мій колега Віктор Микита, очільники ОВА та представники РНБО, Міноборони, Генштабу, Сил ТрО, МВС, Міносвіти, Мінветеранів, Мінспорту, Мінфіну та МОЗ.Обговорили стан розгортання мережі центрів підготовки громадян до національного спротиву — насамперед питання фінансування та кадрового забезпечення.Нова стратегічна мета — посилити мережу на рівні громад: міст і районів. Це дозволить забезпечити належний рівень охоплення та доступності підготовки для громадян.Окремо обговорили інтеграцію підготовки до національного спротиву в освітню систему. Це важливо для формування в суспільстві нової культури готовності та підготовленості — ще зі шкільної парти.Сьогоднішня нарада фактично означає початок нового етапу розвитку підготовки до національного спротиву. Тепер ми говоримо про системність і масштаб — те, що перетворює національний спротив на повноцінну та дієву складову оборони держави.

Минулого тижня Верховна Рада ухвалила важливий Закон про національний спротив, який зараз перебуває на підписі у Президента.Серед іншого, закон передбачає обов’язкове проходження курсу національного спротиву для всіх студентів — і дівчат, і хлопців. Це стосується як закладів вищої освіти, так і професійної та фахової передвищої освіти.Отже, до початку нового навчального року у вересні ми маємо розгорнути навчальну інфраструктуру, підготувати персонал і навчальні програми.Вже наявні обласні центри нацспротиву готуватимуть інструкторів для навчальних закладів. Тобто відбуватиметься масштабний трансфер інструкторської експертизи та досвіду від існуючих центрів підготовки до навчальних закладів. Саме про це йшлося сьогодні на робочій нараді за участі Міноборони, Міносвіти, Сил ТрО ЗСУ, Генштабу ЗСУ, РНБО, а також представників центрів підготовки до національного спротиву.Безумовно, підготувати всю систему і запустити її вже у вересні — серйозний виклик. Але воєнний час вимагає від нас швидких, відповідальних і скоординованих рішень.Дякую Міноборони та Міносвіти. На вас сьогодні справді велика відповідальність 🤝

Сьогодні зустрілася з представниками Комісії США з безпеки та співпраці в Європі — Шеннон Сімрел і Бахті Нішановим. Це американська урядова інституція, яка системно працює над питаннями прав людини та безпеки в Європі. Говорили про одну з найболючіших тем — українських цивільних полонених, яких росія незаконно утримує в неволі.Сьогодні ця проблема все ще не має належної міжнародної уваги. Про українських цивільних заручників недостатньо говорять і в Європі, і в США. А тим часом тисячі наших людей залишаються в російських тюрмах лише за те, що вони — українці.Сьогодні саме Сполучені Штати є державою, яка може мати реальний геополітичний вплив на росію. Тому ми просимо американських партнерів допомогти посилити міжнародний тиск на російську сторону задля звільнення українських цивільних полонених.Нам потрібні конкретні кроки, підтримка Конгресу США та Державного департаменту. Саме про це говорили сьогодні з представниками американського посольства та Комісії США з безпеки й співпраці в Європі 🇺🇦🤝🇺🇸

Ольга Сімонова, позивний «Сімба», народилася в росії, але після Революції Гідності у 2014 році переїхала до України.Спочатку вона служила у добровольчих підрозділах як парамедик, а у 2016-му вступила до лав Збройних Сил України та отримала українське громадянство.У 2016–2021 роках Ольга брала участь у бойових діях на Донеччині. Пройшла шлях від солдата-стрільця до головного сержанта механізованого взводу.Початок повномасштабної війни вона зустріла командиром БМП у районі відповідальності 24-ї окремої механізованої бригади на Луганщині.У вересні 2022 року Ольга Сімонова воювала на Херсонщині, де загинула в бою смертю хоробрих.Указом Президента України Володимира Зеленського від 8 липня 2023 року старшому сержанту Ользі Сімоновій було присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» — посмертно.Її побратими та посестри виступили з ініціативою передати нагороду Сімби до Музею війни.Сьогодні я мала честь від імені Президента України Володимира Зеленського передати до Музею війни «Золоту Зірку» Ольги Сімонової.Відтепер пам’ять про Сімбу, її подвиг і внесок у захист України довічно зберігатиме Музей, а її історія стане прикладом відваги, честі та жертовності в ім’я України.

Зустрілася з новим керівником Всесвітньої продовольчої програми (WFP) Карлом Скау.Подякувала пану Карлу за підтримку, яку українці отримують від ВПП із перших днів повномасштабної війни.Ніколи не забуду весну 2022 року, коли команда ВПП оперативно забезпечила харчуванням сотні людей похилого віку, яких евакуйовували з медичних закладів у прифронтових районах. Це була швидка, професійна і надзвичайно важлива допомога.За ці роки ВПП стала одним із ключових гуманітарних партнерів України — як у забезпеченні продуктами харчування, так і в інших видах гуманітарного реагування. Окремо подякувала за послідовну політику локалізації. Зокрема, сьогодні команда ВПП в Україні на 80% складається з українців та українок — це приклад довіри та партнерства.У контексті гуманітарного реагування наголосила на важливості, за можливості, робити акцент на прямій грошовій допомозі громадянам. Це швидкий, гнучкий і ефективний інструмент підтримки людей у кризі.Також зазначила, що всі гуманітарні оператори мають бути готовими до продовження росією гуманітарної війни проти українців. Після завершення холодного періоду ворог може зосередитися на атаках по системах водопостачання, а влітку — намагатися використати проти нас фактор спеки.Отже, гуманітарні організації в Україні мають заздалегідь готувати відповідні плани реагування та необхідні ресурси 🤝🇺🇦

Події на Близькому Сході вкотре показують: світ перебуває у періоді тривалої турбулентності.Ми не знаємо, скільки триватиме наша війна з росією.Не знаємо, які ще геополітичні потрясіння можливі у світі.Саме тому фактор довготривалої стійкості українського суспільства набуває стратегічного значення.Україна має рухатися до моделі тотальної стійкості (total resilience) — де стійкість цивільної інфраструктури та цивільного населення є не менш важливою, ніж стійкість війська та військової інфраструктури.Йдеться не про гасла, а про системне управління ризиками: реалістичне планування, ретельну підготовку, адекватне та швидке реагування.Стійкість — це не лише здатність витримати удар. Це здатність зберігати керованість і стабільність внутрішніх процесів в умовах ударів, пресингу та нестабільності ззовні. Українське суспільство вже продемонструвало унікальний рівень стійкості та витривалості.Наше завдання — інституціоналізувати цей досвід, перетворити його на системну державну політику та основу довгострокової безпеки України.Total resilience - тотальна стійкість ✊

Якщо на вулиці частина людей ходитиме у масках або балаклавах, це навряд чи додало б громадянам відчуття безпеки. Бо виникало б природне питання: а чому, власне, комусь треба ховати обличчя? Останніми днями мене багато питають про заборону Telegram. Тому маю дещо додатково пояснити:Я не проти Telegram як такого, рівно як і будь-якої іншої комунікаційної платформи. Але я проти неконтрольованої анонімності у соціальних мережах. Бо це створює серйозні безпекові ризики у воєнний час. Це вже не кажучи про те, як анонімність у соцмережах можуть використовувати зловмисники для вчинення кіберзлочинів, фінансових злочинів, сексуальних злочинів, а також злочинів, повʼязаних із наркотиками. Дехто ототожнює свободу слова з анонімністю. Це різні речі. І свобода слова зовсім не обовʼязково має реалізовуватися за допомогою анонімності. Багато людей прекрасно користуються свободою слова без анонімності. Все одно світ рухається до обмеження анонімності у соцмережах. Бо мінуси від анонімності починають переважати плюси. Особливо для нас – на пʼятому році повномасштабної війни.