ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК🇺🇦 | У Київська торгово‑промислова палата відбулася відкрита зустріч правни...

У Київська торгово‑промислова палата відбулася відкрита зустріч правників, адвокатів, представників бізнесу та працівників Бюро економічної безпеки України. Головна тема дискусії — ініціатива БЕБ щодо так званого досудового врегулювання спорів із бізнесом.Під час свого виступу я досить жорстко розкритикувала підхід БЕБ. І роблю це не як сторонній спостерігач — я є співавторкою закону про створення Бюро. Саме тому мені добре відомо, якою мала бути ця інституція і чим вона фактично стала.БЕБ створювався як орган, що має зосередитись на аналітиці економічних злочинів, а не на силових методах. На практиці ж ми бачимо іншу картину.Аналітичні записки Бюро часто не витримують жодної критики, але саме на їх основі відкриваються кримінальні провадження. Складається враження, що це робиться переважно заради статистики, а не для реального захисту економічної безпеки держави.Водночас комунікація керівництва БЕБ з парламентом фактично відсутня. Імідж окремих працівників викликає щире запитання щодо можливого незаконного збагачення та зловживання впливом. Натомість БЕБ:вимагає підвищення заробітних плат; наполягає на розширенні повноважень — доступі до митних постів; а також на отриманні права на прослуховування.Окремо варто подивитися на статистику роботи Бюро.Лише за червень–вересень 2025 року було закрито 480 кримінальних проваджень, які розслідувало БЕБ.Ще 493 справи передано за підслідністю іншим органам, і їх подальша доля фактично невідома. Це означає, що сотні проваджень роками тиснули на бізнес, але завершилися нічим.Для об’єктивності зазначу: з мого досвіду, справді зменшилась практика “невідкладних обшуків без ухвали суду”. Але загальна кількість обшуків, арештів майна та інших слідчих дій суттєво не зменшилась.Що ж до нової моделі «досудового врегулювання», то вона викликає ще більше запитань.Проблема в тому, що:• модель не передбачає жодних формальних процесуальних рішень — підозр або судових ухвал, а отже відсутній контроль;• укладення угоди фактично залежить від позиції керівництва БЕБ і його ставлення до конкретного бізнесу;• існує ризик підміни податкового спору кримінальним провадженням;• ініціювання угоди не зупиняє слідчі дії — обшуки, допити чи арешти майна можуть використовуватися як інструмент тиску;• обов’язок сплати 50% суми податків на користь ЗСУ може стимулювати штучне завищення збитків слідством;• бізнес фактично не має впливу на визначення розміру збитків — якщо він не погоджується з експертизою слідства, угода просто не укладається.У підсумку виникає ключове питання:чи не перетвориться така модель на ще один інструмент тиску на бізнес, замість механізму справедливого врегулювання спорів?БЕБ має бути інтелектуальним центром боротьби з економічними злочинами, а не черговим силовим органом. Саме заради цього ми створювали Бюро. І саме цього сьогодні очікує український бізнес.