Стеноз хребтового каналу поперекового відділу хребта з нейрогенною кульгавістю У BMJ Open опубліковано систематичний огляд Ammendolia та співавт., присвячений нехірургічному лікуванню стенозу хребтового каналу поперекового відділу хребта з нейрогенною кульгавістю (СХКПВХНК): 44 рандомізовані дослідження, 3792 учасники і широкий спектр втручань: реабілітаційні та мультимодальні програми, епідуральні ін’єкції, пероральні препарати, акупунктуру, спінальні маніпуляції та інші підходи. Ключовий висновок огляду не надто зручний для любителів простих рішень: найпереконливіше виглядає мультимодальне нехірургічне ведення, яке включає мануальну терапію та вправи, з освітою або без неї, натомість для більшості інших втручань якість доказів залишалася низькою. Окремо важливий і практично дуже значущий висновок стосується епідуральних стероїдних ін’єкцій: навіть там, де спостерігалися статистично значущі зміни, вони не були клінічно важливими,не маючи достатньої клінічної ефективності для ведення пацієнтів зі СХКПВХНК. Що саме підтримано помірними доказами? Перший - мануальна терапія разом із вправами, що дали кращі короткострокові результати порівняно з медикаментозним веденням або груповими заняттями у громаді. Другий - комплексна програма, де мануальна терапія, освіта та вправи поєднувалися з когнітивно-поведінковим підходом, саме вона показала кращі результати щодо дистанції ходьби від найближчого до тривалого періоду спостереження порівняно з самостійними домашніми вправами. Прегабалін, габапентин, пероральні кортикостероїди, кальцитонін, частина фізіотерапевтичних процедур, а також низка ін’єкційних підходів не мають переконливої доказової підтримки. Цей висновок узгоджується з клінічною настановою 2021 року щодо нехірургічного ведення сСХКПВХНК, де рекомендовано індивідуалізоване мультимодальне ведення з освітою, порадами щодо способу життя, поведінковими стратегіями, домашніми вправами, мануальною терапією та реабілітаційними підходами, а також рекомендовано не використовувати епідуральні стероїдні ін’єкції. Подібний напрямок показали й інші роботи. Систематичний огляд і метааналіз Jacobi та співавт. 2021 дійшов висновку, що консервативні нефармакологічні втручання при дегенеративному стенозі можуть бути корисними, а найкращі сигнали ефективності спостерігаються для підходів, де вправи не є ізольованим елементом, а входять до більш структурованого комплексу. Окремо систематичний огляд Comer та співавт. щодо вправ при стенозі також підкреслив, що програми вправ зазвичай є багатокомпонентними, а не зводяться до одного типу навантаження. Клінічний огляд у BMJ 2021 теж підтримав supervised exercise і manual therapy як втручання першої лінії. Практичний сенс для ФРМ: якщо пацієнт має СХКПВХНК, то найрозумніша нехірургічна тактика сьогодні - будувати структуроване мультимодальне ведення, ядром якого є мануальна терапія, вправи, освіта, модифікація активності, поведінкові підходи та реалістична маршрутизація пацієнта. Саме така логіка наразі виглядає найбільш доказово обґрунтованою.Не менш важливо й те, чого цей огляд не доводить. Він не дозволяє стверджувати, що будь-яке нехірургічне лікування однаково ефективне. Він також не виправдовує механічне перенесення окремих методик без урахування клінічного контексту, цілей пацієнта, переносимості навантаження та функціональних обмежень. Інакше кажучи, проблема тут не в нестачі «процедур», а в нестачі добре організованих, змістовних, мультимодальних програм.ВисновокНа сьогодні найбільш обґрунтованим нехірургічним підходом при СХКПВХНК є мультимодальне ведення, що включає мануальну терапію та вправи, з освітою або без неї, для епідуральних стероїдних ін’єкцій переконливої клінічної користі не показано, для більшості інших втручань доказова база залишається недостатньою. Це не робить клініку простішою, але робить її чеснішою.@usprm_official#УТФРМ #USPRM #RehabHubUA #RehabTeamUA #PRMinUkraine