​​"Реквієм блондинкам" Джеймса Гедлі ЧейзаОцінка: ☀️☀️🌤🙋🏼‍♀️ Перше знайомство з творчістю автора, і не можу сказати, що воно вдале.Хоча початок справи дуже цікавий: детектив Сп’юек приїздить із Нью-Йорка в Кренвіль, де зникли три дівчини. В місті скоро вибори мера, тож три кандидати починаються свої розслідування — хто з поліцією, хто з детективами — аби привласнити собі цю гучну справу й отримати більше шансів на перемогу.Класика жанру: місцеві не люблять чужинців, тому Сп’юеку складно збирати докази та говорити зі свідками.Розвиток подій був доволі захопливим, але фінал мене розчарував.Але найбільше мені не вистачило харизматичності головного героя. Так, він цілеспрямований і самостійний, але в ньому немає якоїсь “родзинки” чи особливої риси, яка часто є у відомих літературних детективів.Мені відлягло від серці, коли він поїхав. Непрофесіонал в такий справі легко міг схибити, а мені проблеми були ні до чого. Я любив працювати сам. Якщо щось піде не так, то звинувачуватиму лише себе. І найбільш дратівливе — це його діалоги з жінками. Ось, наприклад, що він каже жінці, яка керує місцевою детективною агенцією:— Я вас попередив, — мовив я, тицьнувши в неї пальцем. — Ця робота заважка для вас: ви лише зламаєте свою ніжну шийку. Тримайтеся від цього подалі і придбайте собі краще в'язальні спиці. А я куплю вам клубок вовни. Хоча такий тон в спілкуванні мав не тільки головний герой, а майже всі персонажі.— [...] Але дівчина-продавчиня не пам'ятає, чи були то світлини зниклих дівчат, чи ні.— І ви не змогли освіжити їй пам'ять?Реґ стенув плечима.— Вона мовчить, — сказав він із відразою. — Ви ж знаєте цей тип жінок. Вона не пам'ятає навіть, коли востаннє їла. Тож з урахуванням того, що це одна з ранніх робіт Чейза, думаю, це була не найкраща книга для знайомства з автором. Він написав понад 90 детективів, тож з часом спробую прочитати щось ще (але це не точно 😅).#відгук ✅🙋🏼‍♀️