Telegram statistics channel - @ukrtp

Абсурдність так званої "об'єктивності"Українська технократія - ідеологія, яка не претендує на об'єктивність. Навпаки, будучи сучасним втіленням українського націоналізму, вона прямо визнає свою упередженість. Упередженість, звісно, на користь української нації.Якщо ж якась ідеологія претендує на "об'єктивність" та "нейтральність" - вона за визначенням антиукраїнська. Адепт такої ідеології, навіть будучи генетичним українцем, не стане на бік української нації, бо ця позиція суперечить "об'єктивності" та "нейтральності". Це, зокрема, стосується і комунізму, і лібералізму."Об'єктивний" комуніст ставить так звані "об'єктивні закони суспільного розвитку" Маркса понад Ідею Нації, проголошуючи "інтернаціальну солідарність трудящих" на противагу націоналізму. На практиці такого роду "солідарність" вилилась в голодомори і гулаги, але геноцид української нації для комуніста - ніщо порівняно з претензіями Маркса на "об'єктивність"."Об'єктивний" ліберал так само ставить понад Ідею Нації "вільний ринок", який сам все "порішає" якщо йому не заважатиме національна держава. Держава в його ідеології - не більш ніж "нейтральний арбітр" між приватними гравцями. Ліберальна "нейтральна" держава ні в якому разі не може поставити інтерес української нації понад інтерес олігарха-чужинця всупереч "нейтральним правилам гри". Ба навіть може засудити українського технократа-винахідника за так зване "порушення" так званих "авторських прав" іноземної корпорації.Монструозний бюрократичний апарат ліберальної "нейтральної" держави може відкривати безліч кримінальних справ на українців за СЗЧ та "ухилення від військової служби", але водночас не бачити жодного складу злочину в дерибані та розпилі цілих галузей промисловості, в системній деіндустріалізації України з перетворенням на, як казав прем'єр-міністр Шмигаль, "ресурсний центр Європи". Ліберальні "нейтральні" антикорупціонери з таких структур як НАБУ можуть збудитись на кримінальну справу за крадені Міндичем 10 млрд грн, але в грабунку нації на 180 млрд грн відшкодувань ПДВ щороку (більшою частиною сировинним експортерам) - не вбачають нічого поганого, бо цей грабунок "законний". Правоохоронні органи ліберальної "нейтральної" держави можуть збуджуватись на кримінальні справи за корупційні схеми на десятки-сотні мільйонів гривень, але до "законно" купленого Ахметовим пентхауса в Монако за 24 млрд грн чи до гігантської яхти за 20 млрд грн, "законно" замовленої Ахметовим на німецькій верфі - жодних питань не мають навіть під час війни.Ліберальна економічна теорія претендує на об'єктивність так само як свого часу на об'єктивність претендувала марксистсько-ленінська політекономія. В радянські часи марксисти-леніністи своїми догмами з претензіями на об'єктивність виправдовували владу червоної Москви над Україною. Тепер ліберальна економічна теорія з її претензіями на статус "об'єктивної науки" так само виправдовує владу над Україною іноземних структур, таких як МВФ, а разом з ними - владу олігархату та транснаціонального капіталу. Отже, як бачимо, ідеології, які претендують на об'єктивність, все ж таки мають властивість захищати суб'єктивні інтереси, але це інтереси не української нації.З позиції української технократії, псевдораціоналізм — це будь-яка ідеологія, яка маскується під "об'єктивні закони", "нейтральну істину" та іншу подібну риторику, але насправді обслуговує владу ворогів української нації над Україною, служить інтелектуальною ширмою для виправдання залежності України від чужинецьких центрів сили та консервує цивілізаційну вторинність України через вату всередині України, яка має дурість в це вірити. Українська технократія натомість базується на чесності: замість виглядати “поза ідеологією”, позиціонує себе сучасною формою українського націоналізму. Український технократ не претендує на об'єктивість. Український технократ пишається своєю упередженістю на користь української нації!#програма #вата@ukrtp

Мігрант заліз на дах магазину в КоломиїОсь вони - ті самі мігранти, про завезення яких нам говорили вже кілька років. В коментарях до цієї новини - повно обурених українців, які задаються такими питаннями як "нащо нам ті мавпи?" та "за що воюють наші хлопці?".Втім, без політичної організації українського суспільства навколо ідеології української технократії - це все так і залишиться глухим невдоволенням. Це як в 2021 з ковідним тоталітаризмом та примусом до вакцинації: жодна представлена в парламенті партія, що владна, що опозиційні - не мають нічого проти завезення мігрантів.Отже, для кожного українця, якому не подобається перспектива заміщення української нації кольоровими мігрантами, план простий: вивчити ідеологію української технократії та вступити до УТП, склавши іспит на її знання. Ті ж, хто не хочуть це робити - несуть повну відповідальність за всі наслідки своєї бездіяльності!Україна для українцівНаціональне питанняІдеологічні засади української технократіїЧленство в УТП#база@ukrtp

Раз за разом спливають скандали зі схемами ухилення від мобілізації. То фейкові аспіранти, то підробка інвалідностей - схеми на десятки-сотні мільйонів гривень кожна.Тіньовий ринок навколо ТЦК та ухилення від мобілізації оцінюється орієнтовно в 150 млрд грн щороку. Відпустити з бусіка чи ТЦК, оформити підробну відстрочку чи інвалідність - і в сумі виходить величезний тіньовий ринок, співмірний з бюджетами міністерств. Гроші, зароблені на цьому ринку, як правило витрачаються на предмети розкоші та виводяться за кордон.Це аж ніяк не дивно для суспільства, де головним критерієм успішності вважається заробляння грошей. Суспільства, в якому ідеологія української технократії вважається "утопією", зате не вважається утопією купівля Ахметовим пентхаусу в Монако за 24 млрд грн. Якщо олігарху можна виводити десятки-сотні мільярдів за кордон, то чому і дрібнішим корупціонерам не можна заробляти мільйони, монетизуючи свої посади, в суспільстві від гори до низу ураженому ідеологією заробітчанства?!#бабло@ukrtp

Школа фотоніки в Чернівцях добігає кінцяЗнайомлячись з можливостями української науки, все більше доводиться переконуватись, що Україна могла б бути технократичною наддержавою. Зокрема це стосується і виробництва передової електроніки та фотоніки.Головна причина чому Україна не наддержава, а фактично сировинна колонія - в політиці. В тому, що замість української технократії ідеологічний вакуум після розпаду СРСР заповнило сліпе поклоніння "західним партнерам" та ліберальній економічній теорії. Мовляв, ідеологія не потрібна, треба лиш заробляти гроші та "бути успішними".Українські вчені та інженери в таких умовах змушені або існувати на мізерному державному фінансуванні, або працювати на закордон. І проблема не лише в грошах, а й в постановці задач: головним критерієм успіху в українській науці вважаються в першу чергу публікації в іноземних наукових виданнях. Українські фотонні комп'ютери в таких умовах реалізувати нереально без зміни політичної еліти на українських технократів!#наука #іт #база@ukrtp

На вузьких вуличках Чернівців стандартні тролейбуси ледве вміщаються. А на початку вулиці Руської (там де вона виходить з центрального майдану) - так взагалі є відрізок з місцем лиш для одного тролейбуса в ширину, і вони їздять туди-сюди по черзі. Чернівці - вкрай нестандартне місто, де звичайний стандарт тролейбусів та автобусів впирається в межі.Ширина стандартного тролейбуса 2,5 м. Ширина потенційного широкого тролейбуса за матеріалами УТП 6,25 м, тобто в 2,5 разів ширше за стандартний. Так як широкі тролейбуси їздитимуть в великих містах по вже наявним широким дорогам, ширших за чернівецькі вузькі вулички в понад 2,5 разів - місця для них вистачить. В більшості випадків - навіть з запасом на обгін та об'їзд, як в Чернівцях для звичайних тролейбусів.Серед опонентів УТП є ті хто кажуть дурниці, що для широких тролейбусів не вистачить місця на дорозі. Це лиш свідчить про розумову обмеженість опонентів, які, будучи псевдораціоналістами, верзуть дурниці мовою "здорового глузду".#тр #Чернівці@ukrtp

👆👆👆Початок👆👆👆Щодо деіндустріалізації України адепти "ринкового" лібералізму мають "непереборний" аргумент: промисловість, яка дісталась Україні від СРСР - була відстала та архаїчна. Мовляв, не витримали конкуренції на ринку - закривайтесь.Але на практиці так званий "вільний ринок" - це не чесна гра, а гра за чужими правилами, як гра в наперстки. Правила гри задає той, хто контролює фінансову систему. На світовому рівні це хто завгодно тільки не українці, і правила пишуться в чиїх завгодно інтересах тільки не в інтересах української нації. Але навіть в Україні правила гри написані внутрішніми ворогами нації так, щоб зробити в Україні вигідним тільки експорт сировини. Починаючи з того, що купівля українцями українських товарів на повну обкладається 20% ПДВ, а той час як експортерам ПДВ відшкодовується. Цей антиукраїнський податок фактично ставить в пріоритет вивезення ресурсів за кордон і водночас придушує українське виробництво для потреб українців.Цей та інші прояви антиукраїнської економічної політики - не просто наївні помилки. Це елементи системної політики вбудовування України в глобальний розподіл праці в якості колонії. Не просто так прем'єр-міністр Шмигаль казав, що Україна має стати "ресурсним центром Європи". Посадовці, які провадять таку політику, мислять Україну не як самостійний центр сили, а як підлеглий елемент чужої системи. В СРСР Україна формально була самостійною у вигляді Української радянської соціалістичної республіки, але по факту підлеглою Москві через комуністів та комсомольців, а зараз такі самі комсомольці, тільки "ліберального" штибу, ведуть Україну до поглинання глобалізмом з центром у Вашингтоні та ЄС з центром в Брюсселі. Ліберали люблять "протиставляти" себе комунізму, але це протиставлення - вкрай поверхневе з точки зору української технократії. Лібералізм та комунізм обидва являють собою антиукраїнські ідеології, які ставлять інтернаціональні по своїй сутності ідеологеми понад Ідею Нації.Лібералам не болить за роззброєння України, починаючи зі здачі ядерної зброї. Їм не болить за попиляну промисловість. Вони не вважають це злочинами і навпаки вважають це адекватною платою за інтеграцію до заходу. Навіть війна з їхньої точки зору йде не за самостійність України, а за "інтеграцію з цивілізованим світом", де Україна - чужий фронтир. Якщо українська молодь виїздить за кордон - ліберали вважають це не ганьбою, а історіями успіху, як в радянські часи історією успіху вважалось "на підвищення" уїхати в Москву. Ліберали, поверхнево вдаючи боротьбу з російською мовою, не менш завзято впроваджують замість неї англійську як другу (а по факту першу) державну.Ліберал відчуває потреби в українській промисловості лиш настільки наскільки вона вписується в глобальний ринок, так само як в радянські часи комуністи та комсомольці мислили економіку лиш в межах спущеного з Москви плану. Поза критеріями, визначеними паном-чужинцем, ані ліберал, ані комуніст мислити не здатні. Саме тому антиукраїнські прояви ліберальної (чи комуністичної для комуніста) політики на рівні держави - не викликають в них жодного протесту, тоді як ідеологія, програма та інші матеріали УТП викликають в них дисонанс та заперечення. Як через протест проти зовнішньої залежності, так і через сміливість мислити самостійно в межах суто української національної ідеї!#програма #вата #пром #бабло@ukrtp

Бюрократія як союзник вати всіх сортів“Цифровізацію” люблять рекламувати як засіб проти бюрократії. Але це не більш ніж виправдання для встановлення електронного концтабору. Бюрократія має скорочуватись по мірі усунення зайвих правил разом з усуненням контролю за їхнім дотриманням. Наприклад, безкоштовний проїзд в громадському транспорті означає відсутність потреби контролювати сплату проїзду. Не потрібні контролери, штрафи, квитки, турнікети, відпадає вся супутня бюрократія і свободи стає більше. Якщо нема законів про копірайт - нема і потреби в тотальному електронному нагляді за тим що українці шукають в інтернеті і чи не качають піратські торенти, нема бюрократичного репресивного апарату який переслідує “піратів”. Законів та правил має бути мінімум і вони мають бути максимально простими, щоб не плодити бюрократію, яка на них паразитує. Українська технократія - це про демонтаж держави як паразитарного бюрократичного монстра та водночас - посилення держави як творця та провідної сили технократичної модернізації.Те саме стосується і економічних свобод. Наприклад, скасування антиукраїнського податку на додану вартість (ПДВ) означає демонтаж монструозної бюрократії з відшкодуваннями ПДВ. Цей антиукраїнський податок платять всі українці у вигляді 20% в кожному чеку та кожній платіжці за комуналку. Платять в тому числі бюджетники, пенсіонери та студенти, які самі ж живуть на державні гроші, в той час як сировинним експортерам держава ПДВ відшкодовує (в 2025 відшкодувала 180 млрд грн). Прибічники ліберально-ринкової економічної теорії чомусь не кажуть, що на відшкодування ПДВ експортерам в бюджеті “нема грошей”, тоді як на згадку про безкоштовний громадський транспорт абзацом вище - одразу хором співають мантру “нема грошей в бюджеті”. Вони радше заженуть українську націю в електронний концтабір (відміна готівкових грошей та тотальний фінмоніторинг транзакцій "щоб всі платили податки"), ніж допустять саму думку, що держава має існувати не за рахунок грабунку української нації, а за рахунок державного сектору економіки та націоналізації або принаймні оподаткування великих рент, нині узурпованих олігархами, корупціонерами та чужинцями. Лібералізм - це по суті варіація на тему совку, за якої УРСР, перефарбовану в синьо-жовті прапори, замість радянського союзу заганяють в європейський. Тому він і має властивість плодити антиукраїнську бюрократію та безліч законів в яких чорт ногу зламає.Весна 2022 показала, що диво можливе. Це стосується не лише військових успіхів. Наприклад, залізничники блискавично відновлювали сполучення на деокупованих територіях, будучи не обтяженими непотрібною бюрократією з усякого роду тендерами, погодженнями та процедурами. Уряд заговорив про добровільне (!) оподаткування дрібного бізнесу. Під військкоматами стояли черги з добровольців, готових воювати проти російських загарбників.Втім, невдовзі антиукраїнська бюрократія взяла реванш. Вже в 2023 ми бачимо бурю корупційних скандалів та масові бусифікації чоловіків ТЦКунами на вулицях українських міст. Складається враження, що внутрішні вороги мстяться українській нації за відмову капітулювати в 2022.Путін, починаючи повномасштабне вторгнення, явно розраховував на численну внутрішню агентуру, готову здати йому Україну. І вся ця вата, попри провал в 2022, не могла одразу зникнути в нікуди, в тому числі з державних посад. З цією ватою в держапараті непогано уживається і прозахідно-"ліберальна" вата, яка антиукраїнськими законами заганяє українців в бюрократичний колгосп "за західним зразком".Покласти край пануванню різного роду сортів антиукраїнської вати над Україною може лиш організація української нації в політичну силу, об'єднану ідеологією української технократії. Українці мусять нарешті зрозуміти, що просто пасивно сидіти вдома ховаючись від ТЦК та чекаючи міфічного “перемир'я” - не вихід, і що пасивно "чекати кращих часів” - стратегія поразки. Українці мають збагнути, що тільки активна участь в формуванні УТП та її приході до влади дає змогу впевнено дивитись в майбутнє!👇👇👇Продовження👇👇👇#програма #війна #бабло #вата@ukrtp

Коментар з чатуОт я все чекаю, коли ж ви цифри почнете називати. А у вас тільки лозунги. Чим ви відрізняєтесь від інших партій? «Громадський транспорт - обовʼязок держави». І тут всі, ура!!!!, дайош безкоштовний транспорт. А ви скажіть, скільки будуть коштувати нові автобуси, тролейбуси, трамваї для всієї країни? Скільки потрібно коштів для обслуговування всього цього? І де їх взяти? Не знаєте, бо не рахували. Ну тоді і не …. Нічого лозунгами кидатись. Вибачаюсь, але вже нема сил з усіх сторін популістичні заяви чути.Відповідь УТПЗа статистикою 2019 (до війни та ковіду) оплата проїзду в українських містах не покривала і половину видатків, а в переважній більшості міст - не покривала навіть третину. Тобто громадський транспорт і без того глибоко дотаційний. І всюди є дотаційним, якщо це нормальний транспорт, а не задрипані набиті маршрутки, в яких водії за копійки крутять баранку по 16 годин.Коли йдеться про безкоштовний громадський транспорт, псевдораціоналісти одразу хором співають мантру "нема грошей в бюджеті". Але коли йдеться про відшкодування ПДВ експортерам - 180 млрд грн в бюджеті моментально знаходяться, і любителі мантри "нема грошей в бюджеті" мовчать як води в рота набрали. Коли згадуємо як в 2015 уряд виділив 100 млрд грн на виплату боргів банку Фінанси та кредит шахрая Жеваго - хор з мантрою "нема грошей в бюджеті" теж не було чути. За пентхаус Ахметова в Монако за 24 млрд грн годі й казати. І це лиш верхівка айсбергу.Як бачимо, гроші в Україні є. Тільки йдуть вони не туди куди треба. Це відбувається тому державою в цілому (і фінансовою системою зокрема) керують не українські технократи, а ставленики олігархату та чужинців. За такої політичної еліти, яку ми маємо зараз - грошей на централізовану технократичну модернізацію громадського транспорту ніколи "не буде".Втім, в війну місцями виникають умови для зламу псевдораціоналістичного мислення. В Харкові громадський транспорт вже чотири роки як безкоштовний. Гроші на це "знайшлись" не тому що місто стало набагато більше заробляти, а тому що змінилась сама психологія суспільства. Тому що традиційний "бюрократичний" псевдораціоналістичний підхід з бюджетом, в якому на безкоштовний громадський транспорт завжди "нема грошей", в екстремальних умовах дав тріщину.Наступним кроком має стати розуміння, що гроші - не самодостатній ресурс, а не більш ніж віртуальні одиниці розподілу реальних ресурсів. Це, зокрема, і розуміння, що для суспільства в цілому "економія" на громадському транспорті означає в рази більші витрати на імпорт автомобілів, пального та автотоварів. Що виготовляти та утримувати тисячі тролейбусів і трамваїв значно простіше, ніж мільйони автомобілів. Щоб такого роду технократичне розуміння стало державною політикою, українська технократія має перемогти псевдораціоналістичні ідеологічні конструкти - спочатку в головах українців, а потім і в політичій боротьбі!Як грабують українську націюЛібертаріанство - антиукраїнська ідеологіяЕкономічні теорії як ідеологічний інструмент поневолення української нації чужинцямиРоль державиДе брати гроші?Гроші держави - не для банкірів та їхніх вкладниківФінансова політика: загальні рисиФінансова політика: ПДВ як антиукраїнський податокОсновні зміни в податковій системіЧи вистачить Україні грошей на технократичну модернізацію?Українська технократія - це не обов'язково про збільшення ВВП#тр #бабло@ukrtp

Сьогодні виповнилось 6 років з дня заснування УТП в квітні 2020!Під цю річницю стає очевидним, що головним ідеологічним ворогом української технократії є псевдораціоналізм. Це інтелектуальна пастка, що маскує дурість, меншовартість, інертність мислення та розумову відсталість під виглядом буцімто "розуму", "здорового ґлузду" та "тверезого аналізу".Ідеологічні засади української технократії та інші матеріали УТП повні прикладів провокаційних ідей, які кричуще виходять за межі усталених шаблонів. Широкі тролейбуси, екраноракетоплани, реактори на швидких нейтронах в підземних ТЕЦ, ба навіть безкоштовний громадський транспорт - все це викликає в псевдораціоналістів вкрай гостру реакцію. Це трапляється як з "лівими", так і з "правими", як з комуністами, так і з лібералами.Основний принцип псевдораціоналіста - "не роби нічого, поки не переконаєшся, що це вже зробив хтось інший". Якщо ідея виходить за межі перевірених технологій або стандартних бюрократичних схем, псевдораціоналіст автоматично маркує її як "нереальну" та "безґлузду", вигадує абсурдні "контраргументи" або взагалі опускається до глузування.Псевдораціоналіст - це інтелектуальний страж існуючого ладу. Його "здоровий глузд" - це просто набір правил, за якими Україна залишається другорядною сировинною базою, як казав прем'єр-міністр Шмигаль - "ресурсним центром Європи".Тому для УТП атака на псевдораціоналізм - це не просто дискусія. Це вибивання інтелектуального ґрунту з-під ніг тих, хто хоче, щоб Україна ніколи не стала наддержавою. Чим більше безглуздої критики з боку псевдораціоналістів - тим більше підтверджень того, що ідеологія УТП є викликом для старої антиукраїнської системи!#база #УТП@ukrtp

11. Парогенератори реактора.Два парогенератори з двох сторін від реактора, підключені до водяної та парової системи, спільної з паливним котлом. Забирають 600-650-градусне тепло з реактора і перетворюють його на пару високого тиску для турбіни. В разі виходу з ладу одного з парогенераторів другий може охолодити реактор до зупинки та затвердіння свинцю.600-650 градусів - температура на краях реактора, а всередині реактора температура обмежується лиш температурою кипіння свинцю (1740 градусів Цельсію). Температури плавлення оксидів урану та плутонію ще вищі (2400 та 2875 градусів Цельсію). Можливо, компактний свинцевий реактор може взагалі обійтись без насосів первинного контуру і бути лиш гарячою каструлею зі свинцем, тепло з якої забирається водою та парою на краях.В самому реакторі тиск 1 атмосфера, тобто низький, що виключає вибух реактора як на ЧАЕС (про це докладніше вище). Високий тиск - у вторинному паро-водякому контурі високого тиску, спільному з паливним котлом. Навіть раптова розгерметизація вторинного контура не призведе до радіаційної аварії, лиш до аварійної зупинки реактора. Через природну безпекуСвинець за кімнатної температури твердий і розплавляється лиш при 327 градусах Цельсію. Тобто для того щоб запустити реактор на місці, потрібен початковий нагрів. З цим якраз добре впорається паливний котел, подаючи на реактор тепло через паро-водяну систему високого тиску. Коли свинець повністю розплавився і реактор вийшов на робочий режим - паливний котел переходить на допоміжну роботу, додаючи потужності для турбіни в пікові години, а реактор працює весь час.З іншого боку, твердий стан свинцю за нормальних умов значно підвищує безпеку перевезення реакторного контейнера. Його можна перевозити армійським танковим тягачем з воєнізованою охороною: навіть в разі ДТП твердий свинець унеможливлює витік радіоактивних матеріалів. Реакторний контейнер возиться раз на кілька місяців на перезаправку на спеціалізовані радіохімічні комбінати (кілька штук на країну в надглибоких укриттях), що усуває необхідність в складній інфраструктурі роботи з ядерним паливом на кожному місці експлуатації. Достатньо лиш простого бункера зі стійлом для реакторного контейнера.Завантаження та забирання реактора з бункера відбувається через тунель за допомогою лебідки. За планової заміни реактора, тунель завчасно звільняється від вугілля (воно все спалюється котлом). Тунель, маючи достатній габарит для реакторного контейнера (звичайний автомобільний габарит 2,5 метри ширини та 4 метри висоти), може слугувати і для завантаження (та забирання на ремонт) модулів паливного котла, турбіни, електро- та іншого необхідного обладнання. А коли завнтажувати та вивантажувати щось габаритне не треба - слугує вугільним бункером.12. Аварійний підкритичний розділювач.Навіть в разі перегріву реактора вміст первинного контуру (розплавлений свинець з радіоактивними продуктами розпаду) не вибухає, а витікає до аварійного підкритичнго розділювача. Це простий фізичний розділювач для рідіни, яка розтікається по різним коміркам. Маса свинцю з радіоактивним матеріалом в тих комірках вже недостатня щоб підтримувати ланцюгову реакцію. При будь-якому витоку свинець охолоджується і застигає, радіаційна аварія локалізується.Таким чином, реактор на швидких нейтронах зі свинцевим теплоносієм надає максимально можливу безпеку для експлуатації на місцях в тисячах малих атомно-вугільних ТЕЦ нового покоління. Ця мережа буде невразливою навіть до ядерної війни і дасть українській нації енергію та зброю на тисячі років вперед.Енергетична політика Української технократичної партії з максимально дешевою енергією стає реалістичною через фізику та техніку. Українці зможуть мати дешеве опалення до +30 в мороз -30, палити 200-ватні лампочки розжарювання та працювати і грати в ігри на надпотужних персональних комп'ютерах кіловатної потужності. Відключення електрики та опалення лишаться тільки в підручниках історії як повчальний антиприклад не-технократичної політики.#програма #пром #атом@ukrtp