Українська правда

Громадянин Білорусі Олексій “Вуж” Лазарєв був командиром відділення другої ударної роти батальйону безпілотних систем 225-го окремого штурмового полку. 💬 “Ми показували дуже хороші результати на Сумщині. Кожного дня пролітало багато “Молній”, але через наші дві точки не пролетіло жодної. Мені досі пишуть сумчани “поверніть хлопців Балу нам в допомогу””, — згадує командир Олексія Олександр “Балу”.Олексій Лазарєв загинув 19 січня 2026 року на Запоріжчині. Командування намагалося подати його на звання Герой України, але зіштовхнулося з юридичним обмеженням: Олексій не громадянин України.За словами Героя України, офіцера НГУ Віталія Литвина, англієць Сем був одним з найкращих воїнів, з яким йому доводилося працювати.💬 “Сема фактично проігнорували: державними нагородами його не відзначили, хоча він отримав поранення на Бахмутському напрямку.Під час одного з виходів наша розвідувальна група з шести людей знищила тридцять вагнерівців. Сем увірвався у ворожий окоп, у нього закінчилися набої в автоматі – і він перейшов на пістолет. Після цього отримав поранення від гранати”, — говорить Литвин про побратима.За тринадцять років російсько-української війни до Сил оборони України долучилися тисячі іноземців, але держава досі не має механізму, який дозволив би вшанувати їх на рівні з українцями: подати на звання Герой України. Саме тому родичі та друзі загиблого громадянина Білорусі Олексія “Вужа” Лазарєва зареєстрували петицію до президента України з вимогою справедливості у вшануванні.📖 Вже незабаром ми опублікуємо цей матеріал повністю на сайті "Української правди".▪️ Якщо ця історія здається вам важливою — підтримайте петицію. Це найменше, що ми можемо зробити для тих, хто віддає здоровʼя і життя за наше майбутнє.🔗 https://petition.president.gov.ua/petition/264020

👮‍♂️ Силовики проти зброярів. Боротьба зі злочинами чи переділ оборонного ринку?Приватне виробництво зброї з початку повномасштабної війни методично витісняє державне. Оборонні компанії перетворились не тільки на важливий фактор війни, але і на прибутковий бізнес.Українська правоохоронна система напрочуд довго трималась без повальних обшуків у зброярів, хоча приводів для цього було достатньо.Але затишшя продовжувалось недовго. У 2026-му році точкові та обережні (за деякими винятками) слідчі дії проти збройних компаній змінились справжнім туром силовиків по великим оборонним підприємствам.І мова не лише про загальновідомі обшуки в компаніях Vyriy Industries та "Українська бронетехніка". "Оборонка" дізналась про ще кількох виробників дронів, РЕБів, боєприпасів, машин та компонентів, до яких приходили силовики за останні кілька місяців.Деякі обшуки проходять без ухвали суду, деякі – з побиттям та тиском на менеджерів, а деякі відбуваються в супроводі анонімних телеграм-каналів, які публікують замовні матеріали проти компаній.Ба більше, інформаційні "чорнушні" кампанії проти виробників часто одночасно прив'язані до міністра оборони Михайла Федорова, що надає цим обшукам ще й політичного виміру.👉 Усе це змушує замислитись про природу цих слідчих дій. "Оборонка" розбиралась, чи є це спробою навести порядок в закритому оборонному секторі або ж залякати та взяти його під контроль?👉 Підписатись на "Оборонку"

​​💔 Старший сержант Дмитро Стельмах, псевдо Смайлик, поліг 19 січня 2025 року біля села Григорівка Донецької області внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Захисникові було 26 років.Дмитро народився 27 жовтня 1998 року в селі Нове Місто на Львівщині. Жив у сусідньому селищі Нижанковичі. Закінчив Вишнянський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування за спеціальністю "Правознавство". Працював за кордоном. Любив рибалити та проводити вільний час із дружиною Іриною, сином Дем’яном і друзями. Під час повномасштабної війни, 1 листопада 2022 року, Дмитро розпочав службу за контрактом у Державній прикордонній службі України. Був інспектором прикордонної служби 2-ї категорії – оператором безпілотних авіаційних комплексів групи повітряної розвідки та протидії безпілотним суднам 7-го Карпатського прикордонного загону. Своє псевдо отримав від побратимів: перед першим виїздом у зону бойових дій вони разом пили каву, а на пінці його кави був смайлик. "Мого Дмитра не назвеш гучним, пафосним чи показним. Він був справжнім: спокійним, врівноваженим, сильним душею. Він не кричав про свою мужність – він просто нею жив. Коли почалася повномасштабна війна, він уклав контракт з Державною прикордонною службою. Сказав мені коротко: "Я маю йти. Хто, як не ми?". У тих словах було все: любов до України, до нас, готовність захищати. Ми пишаємося ним. Болить, що його більше немає поруч, але ми відчуваємо його в кожному подиху вітру, у промені сонця, що торкається обличчя. Він завжди з нами. Я не перестану говорити нашому синові, ким був його тато. Я навчу його бути сильним, чесним, вірним. Як тато, як герой, як янгол, який нас береже з небес. Вічна слава Герою, який живе в нашій любові навіки", – написала дружина Ірина.Поховали воїна в рідному селі. Посмертно Дмитра нагородили орденом "За мужність" ІІІ ступеня. У нього залишилися дружина Ірина та син Дем’ян.Українська правда спільно з платформою Меморіал вшановують пам’ять полеглих військових

​​Сили оборони України беруть під вогневий контроль логістичні шляхи Кінбурнської коси, але наразі не підтверджують повний відхід російських сил. Про те, що військові РФ нібито залишають позиції на цій ділянці південної України, повідомляв партизанський рух "АТЕШ". 🔻Кінбурнська коса, яку армія РФ захопила в 2022 році, розташована між Чорним морем, Ягорлицькою затокою та Дніпровсько-Бузьким лиманом. Вона з'єднана суходолом з окупованою частиною Херсонської області і має лише два шляхи сполучення: один асфальтований - на півночі коси - та один ґрунтовий, непридатний для використання в негоду. Саме контроль над цими транспортними артеріями є зараз ключовим завданням українських сил на цьому напрямку, повідомив 9 червня в розмові з DW речник угруповання військ "Південь" Сил оборони України Владислав Волошин.🔻За даними української розвідки, на сході та півночі коси наразі тривають ротаційні заходи російської армії. Ця коса є стратегічно важливою для обстрілів Миколаєва і трас до Херсона, але нині поступово перетворюється на тягар для самих же окупантів, кажуть військові і експерти. Читайте докладніше. 🟡 Підписуйтеся на DW

🐬 Гутники оживили ольвійського дельфіна заради церемонії "УП100: Бізнес"17 червня відбудеться перша церемонія нагородження переможців "УП100: Бізнес". Це нагорода, яку вручатимуть раз на десять років на честь річниці заснування "Економічної правди".Сто власників та управлінців українського бізнесу, фіналістів списку, отримають унікальний мистецький об'єкт – скарбничку у формі дельфіна, створену у співпраці з українськими гутниками Тарасом та Іриною Дзиндрами та дизайнеркою Надією Шаповал.Дельфіна як символ проєкту обрали не випадково. Саме таку форму мали одні з найперших у світі бронзових монет – ольвійські дельфіни.Їх виготовляли й використовували у VI–V століттях до нашої ери в Ольвії – грецькому місті-колонії на території сучасної Миколаївської області. Це поселення було однією з найбагатших колоній Північного Причорномор'я, а їхня валюта – однією з найперших на території сучасної України.Скляні дельфіни-скарбнички видуті вручну в майстерні Дзиндр у техніці гутного скла. На кожну прикрасу витрачено щонайменше 30 хвилин безперервної роботи.Гутництво – це один із давніх способів роботи зі склом, коли майстер формує виріб біля гарячої скловарної печі. Майстер працює з розжареним матеріалом: видуває і надає скляній масі форму, поки вона ще пластична.Ця техніка стала метафорою екстремальних умов, у яких працює український бізнес, створюючи майбутнє нашої держави. Перетворення піску на прозоре скло – символ доброчесності та відкритості переможців премії "УП100: Бізнес".До роботи над нагородою також долучилася команда дизайнерів Pole, які виконали повний цикл цифрової розробки нагороди: від створення 3D-моделі, адаптованої до технології видування скла, до виготовлення фізичних прототипів у масштабі 1:1 за допомогою 3D-друку.Серія тестових моделей дозволила перевірити пластику форми та технологічність майбутнього виробу. Також команда дизайнерів створила 3D-анімацію символу премії для відеосупроводу церемонії.Побачити унікальні вироби, поспілкуватися з переможцями та гостями на події можна, придбавши квитки за посиланням.Титульний партнер події – група Метінвест. Генеральними партнерами стали VYRIY, OTP BANK, "Генерал Черешня", ПриватБанк. Захід також підтримали Фармацевтична компанія "Дарниця", Avesterra Group, Ario Law Firm, JEWELRY FACTORY №1, Корпорація "Біосфера", ДТЕК, Jeep, Аптека 9-1-1 та Aznauri

🤝Представники і представниці посольств, міжнародних організацій, незалежних медіа та донорської спільноти зібралися на закриту дискусію до Дня журналіста/ки, щоб обговорити ключові виклики, з якими сьогодні стикається українська журналістика. Під час зустрічі учасники та учасниці говорили про:▪️ роботу журналістів/ок на територіях, де через активне використання дронів змінюються умови доступу до фронту;▪️ роль розслідувальної журналістики під час війни та зростання тиску на незалежні редакції;▪️ майбутнє локальних медіа в умовах скорочення донорського фінансування та пошук нових моделей стійкості.Ця подія — спільна ініціатива Media Development Foundation та «Української правди». Спікерками дискусії стали:👉Севгіль Мусаєва, головна редакторка «Української правди».👉Ольга Труфанова, керівниця проєктного департаменту Media Development Foundation.👉 Альона Яцина, співзасновниця та виконавча директорка «Кордон.Медіа».Під час дискусії Ольга Труфанова (Ольга Труфанова) розповіла про виклики, з якими сьогодні стикаються локальні медіа в Україні.Серед ключових проблем виділили:▪️ скорочення та невизначеність донорського фінансування;▪️ потребу в розвитку нових джерел доходу;▪️ збереження якісної журналістики в умовах постійних криз і викликів.Окрему увагу учасники та учасниці приділили обговоренню актуальних потреб медіа і можливостей для зміцнення стійкості редакцій у довгостроковій перспективі.«Такі розмови дозволяють міжнародним партнерам краще зрозуміти нашу реальність, а нам — відчути, що незалежна журналістика залишається важливою цінністю не лише для України, а й для всього демократичного світу», — зазначила Севгіль Мусаєва, головна редакторка «Української правди»

🇺🇦 Поверне бронетехніку на поле бою. Як розробляють український КАЗ – активний захист від дронів?Останні роки дрони тотально домінують на полі бою. Будь-який транспорт змушений працювати за кілометри від лінії зіткнення та постійно перебуває під загрозою знищення. Наземні роботизовані комплекси знищуються сотнями, артилерію закопують у землю та маскують, а танки взагалі тримають подалі лише на випадок механізованого прориву ворога.Але поки зарано ховати важку та потужну зброю на полі бою, адже на будь-які засоби ураження рано чи пізно знаходиться протидія. Часткове повернення важкої техніки до звичних завдань цілком можливе після появи технології, над якою зараз працює низка українських компаній. Мова про КАЗ (комплекс активного захисту), який має виявляти дрони навколо себе та швидко знищувати їх в автоматичному режимі.👉 "Оборонка" поговорила з Юрієм Поріцьким, директором компанії DevDroid, яка виготовляє наземні роботизовані комплекси, турелі та зараз працює над створенням власного КАЗ. Розповідаємо, які складнощі є у розробці такої технології та як вона змінить поле бою після виходу у серійне виробництво.@oboronka

​​💔 Життя 23-річного Дмитра Павелка відібрала російська армія 14 травня 2026 року, ударивши ракетою по житловому будинку в Києві. У ту мить Дмитро спускався сходами, він опинився під завалами між третім і четвертим поверхами.Дмитро народився у Полтаві 8 липня 2002 року. Навчався у ліцеї № 3, закінчив художню академію, малював картини. У Полтавському кооперативному технікумі здобув фах товарознавця. Також навчався на факультеті журналістики та іноземної мови Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка.Жив у Києві. Працював на Новій пошті оператором відділення №257. Розвивав свій талант, був дреґ-артистом, мав творче імʼя Діва Містик, виступав у клубі "Portum"."Син був дуже світлою, позитивною дитиною. Страшенно любив малювати, збирав колекцію ляльок Монстр Хай, з них і почалась його любов до творчості й перевтілення. Дмитро шив їм костюми. Свої сценічні образи син створював власноруч", – розповіла мама Тетяна.У Дмитра залишились мама Тетяна і тато Сергій.Українська правда спільно з платформою Меморіал вшановують пам’ять загиблих українців

👁 Очі для дронів. Як Україна запустила виробництво військових камер і як зробити їх менш "китайськими"?Українським дронам потрібні камери. Це – один з найкритичніших компонентів, без яких неможливе ані керування, ані ураження ворога.Сьогодні українська армія потребує сотень тисяч камер на місяць, зокрема тепловізійних. З кожним місяцем зростають і вимоги до цієї техніки – камера повинна бути адаптованою до військових завдань, перевантажень та інтегруватись у різні платформи.Найчастіше виробники дронів купують готові камери у Китаї. Водночас українські компанії уже навчаються робити їх самотужки, адаптуючи під потреби фронту. Це – високотехнологічне виробництво, яке потребує унікальних спеціалістів та значних інвестицій. 👉 "Оборонка" поговорила з українськими виробниками камер та державним оборонним кластером Brave1. Розповідаємо, чому Україні важливо самотужки виробляти камери, наскільки українські камери є "китайськими" і як пришвидшити розробку повністю вітчизняного продукту.@oboronka

Ухвалені урядом нові критерії щодо бронювання військовозобов'язаних передбачають, що працівник, який працює за сумісництвом враховуватиметься в квоту бронювання лише один раз за одним місцем роботи – це не дасть збільшувати квоту на бронювання на кількох підприємствах.Оновлення стосується трьох основних блоків:▪️Перший блок стосується зарплатного критерію. Для підтвердження критичності підприємства, а також для бронювання працівника, встановлюється вимога щодо рівня зарплати на рівні трьох мінімальних заробітних плат.▪️Другий блок стосується працівників, які працюють за сумісництвом або вже мають відстрочку з інших підстав. Такий працівник враховуватиметься в квоту бронювання лише один раз, за одним місцем роботи.▪️Третій блок стосується перегляду критеріїв критичності. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації мають перезатвердити власні критерії критичності за погодженням з Міноборони та Мінекономіки. Після цього підприємства, які вже мають статус критично важливих, мають підтвердити відповідність оновленим критеріям📰 підписатися