Історії українських козаків.

Максим Кривоніс 🔥💪⚔️Козацький полководець часів Хмельниччини. Кривоніс очолював повстанські загони під керівництвом Богдана Хмельницького і прославився своєю рішучістю та військовим талантом.Про походження Кривоноса відомо мало, але за однією з версій, він міг бути вихідцем із селянської родини Волині. Деякі джерела вказують, що він був реєстровим козаком і мав військовий досвід ще до початку повстання 1648 року. Його прізвисько "Кривоніс" пояснюють як фізичну особливість — можливо, внаслідок поранення.Кривоніс швидко виявив себе як видатний воєначальник під час перших боїв війни 1648 року. Його війська брали участь у таких важливих битвах, як Жовті Води і Корсунь, де він відіграв ключову роль у перемозі козацького війська.Однак найбільше Кривоніс прославився під час облоги Львова та битви за Високий Замок, яку його війська штурмували в жовтні 1648 року. Він також керував козацькими силами під час облоги Замостя. Його енергійні та успішні дії проти польських військ викликали захоплення навіть серед супротивників.Максим Кривоніс використовував блискавичну тактику, зокрема швидкі рейди та несподівані атаки, що дозволяло козакам досягати значних успіхів навіть проти чисельно переважаючих ворогів. Його рішучість та жорсткість у бою зробили його грозою для польської шляхти.Максим Кривоніс помер у 1648 році, і його смерть оточена численними версіями. За однією з них, він загинув від чуми під час облоги Замостя. Польський історик Тадеуш Кшонстек пропонує іншу версію: нібито Максим Кривоніс убитий за таємним наказом Богдана Хмельницького, який прагнув позбутися небезпечного конкурента. Також існує припущення, що Максим Кривоніс помер від рани, яку отримав в бою ще до початку облоги Львова, розташована вище серця рана тривало не гоїлась, через що почалося гнійне її ускладнення і зараження крові.Поділися постом та не забуть про👍

Гетьман Лівобережжя Яким Сомко.🔥💪⚔️Яким Сомко (приблизно 1610–1663) був визначним політичним і військовим діячем козацької України, гетьманом Лівобережного Війська Запорозького в період Руїни, коли Україна перебувала у стані внутрішніх чвар і зовнішнього тиску з боку Польщі, московського царства та Османської імперії.Яким Сомко походив із козацької родини, що вплинуло на його подальшу військову кар’єру. Історичні джерела відзначають його ранню участь у козацьких військових походах. Він проявив себе як талановитий воїн і організатор, що забезпечило йому вплив серед козацької старшини.Сомко активно втручався у політичне життя після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні спалахнула боротьба за владу між різними претендентами на гетьманство. У 1660-х роках він став однією з провідних фігур на Лівобережній Україні, сподіваючись об'єднати козацькі землі під своєю владою та утримати їх під протекторатом московського царства.Сомко підтримував ідею збереження автономії України під зверхністю московського царя, на відміну від правобережного гетьмана Павла Тетері, який орієнтувався на Річ Посполиту. У 1662 році він був обраний гетьманом на Лівобережжі, де здобув підтримку багатьох старшин і козаків.Одним із головних суперників Сомка був Іван Брюховецький, інший претендент на гетьманство Лівобережжя, який шукав підтримки серед простих козаків і московського уряду. Конфлікт між Сомком і Брюховецьким досяг кульмінації в 1663 році під час так званої Чорної ради в Ніжині. Попри те, що Сомко був популярний серед старшин і мав значну підтримку, Брюховецький переміг завдяки підтримці частини козаків і московських сил.Після Чорної ради Яким Сомко був заарештований і засуджений до страти разом із низкою своїх соратників. У вересні 1663 року його було страчено в Борзні. Ця подія символізувала подальше заглиблення Руїни в Україні, коли країна залишалася розділеною між різними гетьманами та зовнішніми силами.Поділися постом та не забуть про👍

Опис Гійом Левасер де Боплан міст, розташованих по Дніпру.📜✒️👍Поміж Києвом і Печерськом, на горі, що стоїть проти ріки, височіє монастир руських ченців; вигляд його дуже величний і називається він монастирем Святого Миколая. Ченці цього монастиря живляться лише рибою, проте вільно виходять у місто на прогулянку і щоб відвідати знайомих.Нижче від Печерська лежить село, яке називається Трипілля.Ще, нижче, на верхів’ї гори, бачимо давнє місто Стайки. Тут є пором, яким переправляються через ріку. Далі лежить Ржищів, теж на горі; це важлива місцина, її варто укріпити, бо тут дуже легко переправлятись через ріку.Ще нижче лежить Трахтемирівський монастир руських ченців, він височить серед провалля, оточений недоступними скелями. Сюди козаки звозять усе найцінніше, що мають. Також є переправа через ріку. За милю звідсіль, на протилежному березі, бачимо Переяслав, місто, певно, не дуже давнє, бо лежить у низинній місцевості.Щодо свого розташування та природного захисту воно є одним із найвизначніших міст краю, і тут легко можна було б звести дуже добру фортецю, яка служила б і арсеналом для захисту від московитів і козаків. Місто має близько 6000 коминів. Тут стоїть один козацький полк.Ще нижче, з руського боку, — стародавнє місто і фортеця Канів, де також постійно стоїть один козацький полк. Тут також є пором, яким переправляються через ріку.Нижче, на протилежному березі, видно Бубнівку, а далі Домонтів, місця мало примітні.Ще нижче, знову з руського боку, лежать Черкаси, старовинне місто, з добрим розташуванням; його неважко було б укріпити. Я бачив це місто в усій його величі, сюди сходилися козаки після бойових походів; тут навіть проживає їхній гетьман. Але ми спалили місто 18 грудня 1637 року, через два дні після переможної битви з козаками, з якими тоді були в стані війни. Козаки тримають тут також один свій полк. Є переправа через ріку.Нижче лежать Боровиця, Бужин, Воронівка, а з другого боку, за чверть милі, — Чигирин — Діброва, а також Крилів, та вже з руського боку, на річці Тясмин, за милю від БорисфенуЩе нижче, але з боку Московії, видно Кременчук; є тут руїни давно зруйнованого замку, де року 1635 я накреслив план замку. Це гарне і зручне місце для проживання.А крім того, це й останнє місто, бо далі тягнеться безлюдний край.Поділися постом та не забуть про👍

Спілка Війська Запорізького з німецьким цісарем. Андріан Кащенко «Оповiдання про славне Вiйсько Запорозьке Низове». Наприкiнцi XVI столiття Європа перебувала в дуже скрутному становищi вiд нападiв туркiв. Вони поруйнували й заполонили на берегах Чорного та Середземного морiв усi iталiйськi колонiї (Генуезькi та Венедськi), дуже притиснули iспанцiв, давно пiдтоптали собi пiд ноги Вiзантiйське грецьке царство, всi слов'янськi народи Бал-канського пiвострова й, нарештi, розгромили вiйсько нiмецького цiсаря й, вiдвоювавши в нього Угорщину, загрожували навiть столицi всiєї Цiсарщини - Вiдню.Турецькi вiйськовi заходи стурбували самого папу римського Григорiя XIII, i той спiльно з нiмецьким цiсарем Рудольфом II почав збирати велику силу, щоб разом з усiма народами Європи розбити туркiв i вигнати їх з європейських земель. Прочувши про бойовий хист запорозьких козакiв, папа й цiсар послали до них просити, щоб запорожцi допомогли нiмцям перемогти туркiв в Угорщинi.Посланець папи римського Комулео не наважився їхати на Сiч диким степом, лише обмежився тим, що в травнi мав розмову з тими козаками, яких зустрiв на Подiллi; посланець же Рудольфа II Ерiх Лясота в червнi 1594 року прибув Днiпром через пороги на Сiч i, дочекавшись повернення з походу кошового отамана Микошинського, урочисто вручив Запорозькому Вiйську надiсланi цiсарем клейноди - велику вiйськову корогву та срiбнi сурми…… У своїх нарадах iз козаками Лясота не всього досягнув, чого бажав. Хоча йому й допомагав своїм впливом колишнiй кошовий Лобода, запорожцi запевняли, що охоче, як i завжди, воюватимуть проти бусурманiв, не шкодуючи свого життя, але вони не можуть зараз, як їх просить Лясота, йти в Угорщину наздоганяти татар через те, що вони взимку захопили мало не весь запорозький табун та й на Сiчi лишилося тiльки 3000 козакiв, а волохи - дуже зрадливi люди, тому запорожцi й не зважувалися вирушати з такою малою силою в похiд через Волощину й Молдову; до того ж, Лясота не мiг висунути певних умов щодо харчування вiйська та плати за його участь у вiйнi.Таким чином, посланець нiмецького цiсаря виїхав iз Сiчi, тiльки заручившись обiцянкою запорожцiв, що вони воюватимуть проти туркiв на своїх шляхах i на Чорному морi.Що ж, як бачимо, слава українського козацтва вирувала Європою в далекі козацькі часи. І чомусь, на диво, Еріх Лясота не поїхав у москву домовлятися з сцарем про участь козаків в антиосманській коаліції, а саме на Січ, напряму до козаків, як сьогодні кажуть "братушки", до ""взбесившегося русссссьго народца". Може ще тоді європейці розуміли, що це не "адіннарод"? Ваші думки в коментарях викладіть, пліз. Поділися постом та не забуть про👍

Сучасний ілюстративний портрет, художник Данило Нарбут.Лаврін Капуста 🦉💪🔥Визначна постать у козацькій історії, найбільш відомий як начальник розвідки та контррозвідки гетьмана Богдана Хмельницького під час Національно-визвольної війни українського народу 1648-1657 рр.Його військова кар'єра була тісно пов'язана з організацією та виконанням важливих розвідувальних місій, що відігравали ключову роль у стратегії Хмельницького. Капуста відповідав за збір інформації про плани і рухи ворога, зокрема польських військ і їх союзників. Завдяки його діяльності, козацьке військо було вчасно проінформоване про дії ворога, що дало можливість організовувати засідки та обирати найкращі шляхи для військових операцій.Крім того, Капуста займався контррозвідувальною діяльністю, захищаючи козацьку старшину від ворожих агентів і зрадників. Він також виконував дипломатичні місії, представляючи інтереси Війська Запорозького перед різними сторонами конфлікту.Його діяльність була надзвичайно важливою для успішних військових кампаній Хмельницького, адже якісна розвідка часто вирішувала результат битв. Завдяки діям таких командирів, як Капуста, козацьке військо могло впевнено вести бойові дії проти переважаючих сил Речі Посполитої.Поділися постом та не забуть про👍

Зв"язок поколінь.Кость Гордієнко 🔥💪⚔️Один із найвпливовіших кошових отаманів Запорізької Січі, котрий відіграв важливу роль у боротьбі за незалежність козацької України від московської влади. Не підтримав повстання Кіндрата Булавіна та не відправив запорожців йому на допомогу. Хоча більшість козацької голоти виступала за надання такої допомоги. Навчався в Києво-Могилянській колегії, а згодом приєднався до Війська Запорозького Низового. Його дванадцять разів обирали кошовим отаманом Січі, що свідчить про його високий авторитет серед козаків.Гордієнко виступав проти московського панування та послідовно відстоював права і вольності козацтва перед царем Петром I. Він прагнув створити альянс із Кримським ханством та Османською імперією, аби протистояти московії, але його зусилля наштовхнулися на перепони через внутрішню політичну ситуацію в ханстві.У 1709 році Гордієнко підтримав гетьмана Івана Мазепу та уклав союз зі шведським королем Карлом XII під час війни проти московії. Він виступав на захист шведсько-українського союзу, борючись за збереження козацької автономії. Після Полтавської битви та смерті Мазепи Гордієнко продовжував підтримувати боротьбу за незалежність України, брав участь у складанні Бендерської конституції разом із Пилипом Орликом.Після руйнування Кам'янської Січі Гордієнко заснував Олешківську Січ, де продовжував відстоювати інтереси козацтва, аж до кінця свого життя в 1728 році.Поділися постом та не забуть про👍

Перша козацька столиця – Трахтемирів.🔥💪⚔️– Ану, швиденько підкажи мені назву першої гетьманської столиці. Петрович каже, що острів Байди, його палац, я ж пам’ятаю ти називала якось дивно: «Трах…, а кого трах – не згадаю!» – сипле горохом парубок Олекса.– Сину, Байда не був гетьманом, називали князя отаманом, отже, острів Байди (Мала Хортиця) не був гетьманською резиденцією. Ти ж згадала Трахтемирів Канівського району (Черкащина).– Село з дуже давньою історією. Кажуть, територія села була заселена людьми вже близько 120 — 130 тисяч років тому; літопис за 1096 рік згадував ці місця. У 1576 році при монастирі був створений шпиталь для старих і немічних козаків, а самому монастирю призначались доходи від перевезення через Дніпро і місцевих кар’єрів, де добувався камінь для виробництва коліс млинівПершим гетьманом у Трахтемирові був князь Богдан Ружинський. Саме за його гетьманування у 1578-му році король Стефан Баторій передав місто разом із монастирем у володіння січовикам, з умовою, що вони будуть захищати границі від татарських нападів і при потребі будуть виставляти 6000 війська. Резиденцією гетьмана був трахтемирівський замок. У козацькій столиці Богданка Ружинського, Петра Сагайдачного працював козацький уряд, обирали гетьманів, приймали іноземних послів, майстрували козацькі флотилії. Звідси виходили у далекі походи. Була там і церква, побудована з козацьких чайок.У 1648 році Богдан Хмельницький після бою під Жовтими Водами привіз до Трахтемирова в'язнів: Миколая Потоцького, Лядзіцького та Лящинського, яких залишив тут в замку.Після того, як гетьманом став Петро Дорошенко, запорожці головним своїм храмом почали вважати Межигірський монастир під Києвом, куди було також перенесено їхній шпиталь.1678 року турки після Чигирина повністю знищили Трахтемирів. Запорожці відбудували Трахтемирівський монастир, саме в якому Юрій Хмельницький прийняв чернечий чин.Так і згинула перша гетьманська столиця. Історії українських козаків👍

Похід на москву і рейд по Рязанщині Михайла Дорошенко у складі війська Петра Конашевича-Сагайдачного.🔥💪⚔️Коли в 1618 році польський королевич Владислав і козацьке військо на чолі з гетьманом Сагайдачним рушили на москву, гетьман відправив полковника Михайла Дорошенка на чолі 10-тисячного загону у рейд по Рязанщині. Наприкінці липня його військам вдалося захопити міста Лебедянь, Скопин, Данков, Ряжськ. На початку серпня загін Дорошенка спалив посад Переяславля-Залєського. Під час повернення до Сагайдачного були захоплені Пєсочня, Сапожок та Шацьк.Невдовзі після цього козацькі війська стали табором біля Черкізова, звідки 24 вересня Сагайдачний відправив полковників Михайла Дорошенка та Богдана Коншу на переговори із польсько-литовським командуванням щодо з’єднання військ перед майбутнім штурмом москви. 28 вересня посли прибули до Звенигорода і під час переговорів домовились, що з’єднання відбудеться в селищі Тушино, куди війська Сагайдачного прибули 8 жовтня.Після штурму, в якому Михайло Дорошенко, безсумнівно, теж брав участь, московити зажадали підписати мирну угоду.Про цей спільний похід тодішнього гетьмана Конашевича-Сагайдачного та майбутнього гетьмана Михайла Дорошенко на москву, складена народна пісня «Ой на горі та й женці жнуть». Поділися постом та не забуть про👍

Хотинська битва 1673 року Відбулася під час війни між Річчю Посполитою та Османською імперією. Це зіткнення стало ключовим у боротьбі Польщі та Литви за контроль над Поділлям, яке на той момент перебувало під османським пануванням. Польсько-литовські війська під проводом короля Яна Собеського завдали нищівної поразки туркам, що дало новий імпульс у боротьбі проти Османської імперії.Османські війська під командуванням Гусейна-паші, розташовані в Хотинській фортеці, мали чисельну перевагу, але війська Речі Посполитої, завдяки вмілому командуванню та стратегії Яна Собеського, змогли здобути перемогу. Останній застосував низку тактичних маневрів, зокрема стрімкі атаки кавалерії та артилерії. 10 листопада 1673 року польсько-литовські війська розпочали штурм Хотинської фортеці, оточили турецькі війська та протягом двох днів розгромили османську армію.Хотинська битва 1673 року стала значним успіхом для Речі Посполитої. Завдяки перемозі, Ян Собеський здобув велику популярність серед шляхти, що дозволило йому через рік стати королем Польщі. Ця битва також мала важливе значення для стримування османської експансії в Східній Європі.Попри тимчасову перемогу, війна з Османською імперією продовжилася, а втрачені під час війни землі не були негайно повернуті Речі Посполитій.Поділися постом та не забуть про👍

Життя січовиків та відношення до жіноцтва.🔥💪⚔️Життя запорізьких козаків у самій Січі й життя в зимівниках та бурдюгах значно різнилися одне від одного. В Січі жили нежонаті козаки, тому зовсім не допускали в Січ жінок, будь вона навіть матір'ю чи сестрою для козака. «Запорізьким козакам не дозволяється бути жонатими у місці їх проживання (Січі), а котрі вже жонаті, слід, щоб жінки їхні жили в поблизьких містах, куди їздять вони до них на час; але робити це треба так, щоб не знали старшини». В одній із козацьких пісень навіть жартівливо розповідається, що запорожці настільки не знали жінок, що не могли відрізнити дівчини від чаплі:«Славні хлопці-запорожціВік звікували, дівки не видали.Як забачили на болоті чаплю,Отаман каже: «от то братці, дівка!»Осаул каже: «що я й женихався!»А кошовий каже: «що я й повінчався!»Не любили запорожці, коли до них у Січ привозили жінок навіть сторонні люди. Так, коли 1728 року, під час російсько-турецької війни, в Січ приїхав російський підполковник Глєбов із власною дружиною й кількома іншими жінками, то козаки обступили житло Глєбова, вимагаючи видати їм жінок, «дабы каждый имел в них участие». Підполковникові з великими труднощами вдалося відмовити запорожців від завдання страшної ганьби жінкам, та й то лише виставивши їм кілька бочок горілки. Але й після цього він мусив негайно вивезти свою жінку з Січі, побоюючись нового заворушення козаків.Життя запорізьких козаків зумовлювалося ще й самим їхнім воїнським ладом: товариство вимагало від кожного козака добро суспільності ставити вище особистого добра; через це воєнну здобич запорізькі козаки ділили між усіма членами товариства порівну, нерухоме майно козаків було, в принципі, власністю всього війська. Але щоб цілком виконати обов'язок козацького життя, слід було відмовитися від усіх родинних зобов'язань, оскільки, як сказано в євангелії, «неодружений дбає про господа, одружений про дружину».Історії українських козаків👍