Telegram statistics channel - @ukrkozaki

Маріуполь - місто греків.🔥💪⚔️Маріуполь, одне з найбільших міст на узбережжі Азовського моря, мало міцні історичні зв’язки з грецьким народом, за що його називають "грецьким містом". Греки почали масово переселятися сюди у 1778 році після указу катерини II, яка дозволила грецьким християнам Криму переселитися на нові землі через релігійний тиск з боку Кримського ханства. Маріуполь став центром грецької діаспори, що сприяло розвитку торгівлі, ремесел та культурного обміну.Греки взаємодіяли з козаками, які контролювали степові території, часто надаючи їм підтримку у торгівлі та обміні. Запорозькі козаки, у свою чергу, цінували греків за їхній внесок у розвиток регіону та надавали захист від набігів. Грецька громада Маріуполя зберігала свою культуру, традиції та мову, а їхні нащадки жили у містіі, підтримуючи зв’язок з історичною батьківщиною.Рашисти знищили місто. Вщент. Кажуть про сотні тисяч жертв цивільного населення, в тому числі і греків. Тепер на розбитих вулицях міста чути москальську та бурятську мови. На жаль.Поділися постом та не забуть про👍

Про козацький тютюн.🚬🚬🚬Ніде правди діти: козаки янголами не були. Меди-пива пили, горілочки не цуралися. Що ж до тютюну та люльки - до них приязнь особлива була. Навіть іноземці, буваючи на Січі, потім свідчили: козаки люльки з рота не випускають...А тепер поміркуємо. При отій "загальній тютюнізації" випадки легеневих хвороб серед козаків були дуже нечастими. Тут ідеться про риси здорового побуту, які ми забули. По-перше, козаки ніколи не палили в хаті, у курені, навіть у землянці. "Бо там - Бог", - казали вони. Тобто - висіли ікони.Отже, дим не їв їм легенів у закритих приміщеннях. Але ж палити вкрай хочеться!І козаки знаходили компроміс: більшу частину доби перебували на свіжому повітрі. Від ранньої весни й до глибокої осені спали надворі. Тютюн тримали не в кисетах, а в маленьких міцненьких гарбузянках (званих "діжечками", "турчанками", "таракуцками"). З часом гарбузянка міцніла, ставала ніби костяна. Тютюн зберігався сухим. Не пліснявів, як, приміром, у нашої "Прими". Головна ж таємниця була в самому тютюнові. Чистий турецький був дуже дорогий. Завзяті тютюнники добували його в різний спосіб: коли - за гроші, а частіше - шаблею, як трофей. А коли і як мито за перевіз через пороги.Оскільки тютюну не вистачало, козаки примудрилися додавати в нього полину, а то й більше трав. У першу чергу - деревій, чебрець, полин, будяк, сухе листя валеріани, м'яти, борщівника. Усі ці трави мають лікарські властивості: заспокоюють нервову систему, знижують кров'яний тиск, поліпшують апетит та сон.Хтось може заперечити: скільки ж шкідливих речовин у тому диму ж лишалося! Але ж і вплив гарячого диму через слизові оболонки бронхів та носової порожнини досить цілющий! Знову згадаймо про гомеопатію. І наукова медицина стверджує: не така страшна доза, як постійний вплив. Було б непогано, коли в боротьбі з наркоманією та токсикоманією наші лікарі застосовували б хоч подекуди й козацький досвід.Адже серед козаків нічого подібного не було!Поділися постом та не забуть про👍

Дружини Богдана Хмельницького.❤️💋💔Богдан Хмельницький мав кілька дружин протягом свого життя. Першою була Ганна Сомко, з якою він одружився близько 1620 року. Від цього шлюбу народилося кілька дітей, зокрема Тиміш і Юрій. Ганна померла в 1640-х роках. Другою дружиною Хмельницького стала Мотрона, або Гелена Чаплинська, яка походила з польської шляхти. Цей шлюб викликав чимало політичних інтриг і розчарування серед козацької старшини, оскільки Чаплинська належала до католицької шляхти, що могло впливати на її позицію в питаннях українсько-польських відносин. Відомо, що шлюб із Чаплинською завершився трагічно, коли її вбив син Богдана - Тиміш, у підозрі в зраді.Після цього Хмельницький взяв третю дружину — Ганну Золотаренко, вдову переяславського полковника, що була прихильною до його справи. Ганна мала вагомий вплив на Хмельницького та сприяла його політиці. Її підтримка була важливою у час, коли Хмельницький вів активні перемовини з московією та кримським ханством.Поділися постом та не забуть про👍

Козацьке чорнило для писарів.✒️📜👍📖Козакам потрібно було чорнило, яке б зберігалося довго, не псувалося за спартанських умов польового, острівного життя. До того ж - дешеве. Згадаймо: на час підписання Хмельницьким угоди з царем майже 90% козаків та близько 70% козачок уміли писати та читати. Для того, щоб навчити таку кількість народу, потрібно було чорнило доступне. Наші предки його й одержували. Звідки?Звичайно, з місцевої сировини, з рослин, які були поруч. В першу чергу, з бузини червоної та бузини чорної. З достиглих ягід цих кущів виходили красиві червоні, руді із золотавим вилиском або ж чорні чорнила. Цікавий був сам спосіб виготовлення чорнил. Брали ягоди бузини, подрібнювали, заливали водою (найкраще дощовою або річковою), кип'ятили на краєчку ватри, де пар не такий сильний. Дуже швидко фарба переходила в розчин. Тоді його з казанка зливали в чистий посуд, у полив'яний глечик. А до гущі знову доливали води й продовжували її виварювати. Так повторювалося від трьох до п'яти разів. Злиту рідину відстоювали ніч. На ранок знов переливають у чистий посуд і на слабенькому вогні, перемішуючи ретельно, випаровують. Густу фарбу зливають у пляшки. Додають трохи залізнокупоросні або галунові протрави - щоб довше стояли. Перед вживанням змішують навпіл напар з водою. А коли не розводити, то можна не лише пописати універсали, а ще й фарбувати ним, попередньо протравивши тканини й шкіру. Без протрави фарбували хутро. Фарби рослинні напрочуд довго зберігаються на пергаменті чи папері, не вигоряючи на сонці, не вицвітаючи. Для чорнил різних кольорів застосовували різноманітні рослини. Зелене одержували з листя бузини або відварювали стеблини хвоща польового. Синє - з стеблин плауну булановидного, зібраних наприкінці літа. Урочисте, пурпурове чорнило - дарунок ягід крушини ламкої, брунатне - її ж кори.Тож, використовуючи місцеві рослини, козаки мали дешеве та довготривале чорнило. Поділися постом та не забуть про👍

Ганна Павлівна Герцик (29 липня 1683 — померла не раніше 24 січня 1752).❤️👨‍👩‍👧‍👦💋Дружина гетьмана Пилипа Орлика.Походила зі козацької старшини Герциків, які мали єврейське коріння. Донька Павла Герцика, полтавського полковника й генерального осавула, та його дружини Ірини Яблонської.У 1698 році вийшла заміж за писаря полтавського полку Пилипа Орлика. Цей шлюб посприяв кар'єрі Орлика: Ганна принесла йому в посаг села на Стародубщині, Чернігівщині й Полтавщині, що дало змогу йому стати заможним «державцем».Підтримувала політичні погляди чоловіка щодо відокремлення від московського царства. Після виступу Мазепи проти Петра I у 1708 році та програної шведами та українцями Полтавської битви у 1709 році Орлики були вимушені емігрувати, разом з Мазепою та козацькою старшиною. У вигнанні чоловіка Ганни було обрано гетьманом Війська Запорізького. Ганна до 1711 року вже народила трьох синів, один з яких був хрещеником шведського короля Карла XII (Якова), а інший — Івана Мазепи (Григора).Саме гетьманша у вигнанні взяла на себе більшість відповідальності за дітей, поки Пилип їздив по всій Європі в пошуках міжнародної підтримки для звільнення України та об'єднання двох її частин. Ганна була для гетьмана справжнім тилом в Османській імперії, Швеції, Німеччині.У Швеції на острові Рюген Ганна народила доньку Марію. Тут, в Крістіянстаді, Ганна Орлик залишалась з сім'єю довгий час. 11 жовтня 1720 року Орлики залишили Швецію. Шлях Ганни спочатку стелився до Ганноверу, потім до Вроцлаву, де вона разом з дітьми переховувалася у монастирі від московських шпигунів. У 1721 році раптово помер син Яків. Деякий час разом з доньками Варварою та Марією мешкала у Станиславові.Вела листування з німецькими князями, польськими магнатами та шведськими королями, намагаючись допомагати у справах спочатку чоловікові, згодом синові Григору. У 1747 році шведський король Фредерік I призначив їй невелику пенсію. Про дату та місце смерті невідомо.Історії українських козаків👍

Кошовий отаман Фока Покотило.⛵️🔥💪⚔️1574 року, морський похід визволяти Самійла Кішку, очолив кошовий отаман Війська Запорожського Фока Покотило.В той же час з сухопутним військом на допомогу господарю Молдови Івоні скинути турецьке ярмо вирушив гетьман Іван Свірговський.Тож перед козацькою ескадрою Покотила стояло ще одне завдання – не допустити турецький флот до участі в Молдовській кампанії.За цим задумом, Фока Покотило здійснив рейд турецькими придунайськими містами – Ізмаїлі, Кілії і Білгороду. Спільними діями з суші та моря козаки разом з молдованами успішно розгромили турецькі й татарські війська.Одночасний виступ козаків морем і сушею, за єдиним задумом досягти єдиної мети, є історичним у процесі розвитку козацького військового мистецтва. Він свідчить про значний ріст козацької тактики.І не випадково, що ця блискуча перемога козаків у Молдові водночас лишила Осяйну Порту цілої підневільної країни. Таким розвитком подій був надзвичайно збентежений сам султан Селім. Тож для порятунку престижу Порти він вимушений був направити в Молдову величезну 200-тисячну армію, а в Чорне море – турецький флот. Такої сили козаки з молдованами витримати не могли. Польща і Литва зі страхом спостерігали за подіями в Молдові і ціпеніли від жаху великого турецького походу. Але козаки вважали за велику ганьбу покинути молдован у лиху годину.Флотилія Фоки Покотила зійшлася в бою з турецьким флотом у гирлі Дунаю, а козацько-молдовські сухопутні війська – з турецьким військом під стінами Кілії.Бій був жорстокий, ніхто не хотів поступатися. Всі до одного козаки загинули лицарською смертю, виявивши відчайдушну хоробрість в боротьбі за віру Христову православну, показали Європі союзну вірність і зневагу до ворогів.Героїчною смертю в морському бою загинув і відважний флотоводець Фока Покотило. Його прах хорониться десь у гирлі Дунаю. Два роки він самостійно проводив блискучі морські походи і покрив запорозькі хоругви великою славою, зміцнив силу і авторитет козацького флоту України. Для боротьби з козацькою ескадрою Фоки Покотила турки вперше в своїй історії знарядили цілий флот.Поділися постом та не забуть про👍

Передумови повстання Богдана Хмельницького 🔥💪⚔️Перед тим, як стати гетьманом, Богдан Хмельницький відвідав Запорізьку Січ у грудні 1647 року. Цій події передували складні обставини, пов'язані з його особистим життям і боротьбою з польськими магнатами.Першою важливою передумовою стала особиста конфліктна ситуація Хмельницького з польським шляхтичем Даніелем Чаплинським, який захопив родинний маєток Хмельницького, пограбував його майно і вбив сина. Це стало приводом для особистої помсти й викликало глибоке розчарування у польській владі. Хмельницький звертався до суду, але не зміг досягти справедливості.Намагаючись знайти підтримку для своїх планів, Хмельницький вирушив до Запорізької Січі, осередку козацької вольниці, де зустрівся з козаками, багато з яких вже були невдоволені польською політикою і зростаючим тиском з боку Речі Посполитої. На Січі він здобув довіру і підтримку, зокрема завдяки своїм організаторським та дипломатичним здібностям.На Запорізькій Січі відбулися збори, де Хмельницький представив свою програму боротьби проти польської шляхти, захисту прав і вольностей козацтва, а також відновлення православної віри в українських землях. Його обрали гетьманом козацького війська, що стало початком Визвольної війни 1648-1657 років.Поділися постом та не забуть про👍

Максим Кривоніс 🔥💪⚔️Козацький полководець часів Хмельниччини. Кривоніс очолював повстанські загони під керівництвом Богдана Хмельницького і прославився своєю рішучістю та військовим талантом.Про походження Кривоноса відомо мало, але за однією з версій, він міг бути вихідцем із селянської родини Волині. Деякі джерела вказують, що він був реєстровим козаком і мав військовий досвід ще до початку повстання 1648 року. Його прізвисько "Кривоніс" пояснюють як фізичну особливість — можливо, внаслідок поранення.Кривоніс швидко виявив себе як видатний воєначальник під час перших боїв війни 1648 року. Його війська брали участь у таких важливих битвах, як Жовті Води і Корсунь, де він відіграв ключову роль у перемозі козацького війська.Однак найбільше Кривоніс прославився під час облоги Львова та битви за Високий Замок, яку його війська штурмували в жовтні 1648 року. Він також керував козацькими силами під час облоги Замостя. Його енергійні та успішні дії проти польських військ викликали захоплення навіть серед супротивників.Максим Кривоніс використовував блискавичну тактику, зокрема швидкі рейди та несподівані атаки, що дозволяло козакам досягати значних успіхів навіть проти чисельно переважаючих ворогів. Його рішучість та жорсткість у бою зробили його грозою для польської шляхти.Максим Кривоніс помер у 1648 році, і його смерть оточена численними версіями. За однією з них, він загинув від чуми під час облоги Замостя. Польський історик Тадеуш Кшонстек пропонує іншу версію: нібито Максим Кривоніс убитий за таємним наказом Богдана Хмельницького, який прагнув позбутися небезпечного конкурента. Також існує припущення, що Максим Кривоніс помер від рани, яку отримав в бою ще до початку облоги Львова, розташована вище серця рана тривало не гоїлась, через що почалося гнійне її ускладнення і зараження крові.Поділися постом та не забуть про👍

Гетьман Лівобережжя Яким Сомко.🔥💪⚔️Яким Сомко (приблизно 1610–1663) був визначним політичним і військовим діячем козацької України, гетьманом Лівобережного Війська Запорозького в період Руїни, коли Україна перебувала у стані внутрішніх чвар і зовнішнього тиску з боку Польщі, московського царства та Османської імперії.Яким Сомко походив із козацької родини, що вплинуло на його подальшу військову кар’єру. Історичні джерела відзначають його ранню участь у козацьких військових походах. Він проявив себе як талановитий воїн і організатор, що забезпечило йому вплив серед козацької старшини.Сомко активно втручався у політичне життя після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні спалахнула боротьба за владу між різними претендентами на гетьманство. У 1660-х роках він став однією з провідних фігур на Лівобережній Україні, сподіваючись об'єднати козацькі землі під своєю владою та утримати їх під протекторатом московського царства.Сомко підтримував ідею збереження автономії України під зверхністю московського царя, на відміну від правобережного гетьмана Павла Тетері, який орієнтувався на Річ Посполиту. У 1662 році він був обраний гетьманом на Лівобережжі, де здобув підтримку багатьох старшин і козаків.Одним із головних суперників Сомка був Іван Брюховецький, інший претендент на гетьманство Лівобережжя, який шукав підтримки серед простих козаків і московського уряду. Конфлікт між Сомком і Брюховецьким досяг кульмінації в 1663 році під час так званої Чорної ради в Ніжині. Попри те, що Сомко був популярний серед старшин і мав значну підтримку, Брюховецький переміг завдяки підтримці частини козаків і московських сил.Після Чорної ради Яким Сомко був заарештований і засуджений до страти разом із низкою своїх соратників. У вересні 1663 року його було страчено в Борзні. Ця подія символізувала подальше заглиблення Руїни в Україні, коли країна залишалася розділеною між різними гетьманами та зовнішніми силами.Поділися постом та не забуть про👍

Опис Гійом Левасер де Боплан міст, розташованих по Дніпру.📜✒️👍Поміж Києвом і Печерськом, на горі, що стоїть проти ріки, височіє монастир руських ченців; вигляд його дуже величний і називається він монастирем Святого Миколая. Ченці цього монастиря живляться лише рибою, проте вільно виходять у місто на прогулянку і щоб відвідати знайомих.Нижче від Печерська лежить село, яке називається Трипілля.Ще, нижче, на верхів’ї гори, бачимо давнє місто Стайки. Тут є пором, яким переправляються через ріку. Далі лежить Ржищів, теж на горі; це важлива місцина, її варто укріпити, бо тут дуже легко переправлятись через ріку.Ще нижче лежить Трахтемирівський монастир руських ченців, він височить серед провалля, оточений недоступними скелями. Сюди козаки звозять усе найцінніше, що мають. Також є переправа через ріку. За милю звідсіль, на протилежному березі, бачимо Переяслав, місто, певно, не дуже давнє, бо лежить у низинній місцевості.Щодо свого розташування та природного захисту воно є одним із найвизначніших міст краю, і тут легко можна було б звести дуже добру фортецю, яка служила б і арсеналом для захисту від московитів і козаків. Місто має близько 6000 коминів. Тут стоїть один козацький полк.Ще нижче, з руського боку, — стародавнє місто і фортеця Канів, де також постійно стоїть один козацький полк. Тут також є пором, яким переправляються через ріку.Нижче, на протилежному березі, видно Бубнівку, а далі Домонтів, місця мало примітні.Ще нижче, знову з руського боку, лежать Черкаси, старовинне місто, з добрим розташуванням; його неважко було б укріпити. Я бачив це місто в усій його величі, сюди сходилися козаки після бойових походів; тут навіть проживає їхній гетьман. Але ми спалили місто 18 грудня 1637 року, через два дні після переможної битви з козаками, з якими тоді були в стані війни. Козаки тримають тут також один свій полк. Є переправа через ріку.Нижче лежать Боровиця, Бужин, Воронівка, а з другого боку, за чверть милі, — Чигирин — Діброва, а також Крилів, та вже з руського боку, на річці Тясмин, за милю від БорисфенуЩе нижче, але з боку Московії, видно Кременчук; є тут руїни давно зруйнованого замку, де року 1635 я накреслив план замку. Це гарне і зручне місце для проживання.А крім того, це й останнє місто, бо далі тягнеться безлюдний край.Поділися постом та не забуть про👍