Telegram statistics channel - @ukr_pravda

"Європа твердо стоїть на підтримці України": звернення послів Франції, Німеччини та Великої Британії Публікуємо звернення послів європейських країн-партнерів з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення. А ось – ключові тези: 1. Європа твердо стоїть на боці України. Аж ніяк не розділена чи слабка, Європа діє. В цілому вона є основним джерелом підтримки України, особливо у фінансовому плані. Історичний кредит від ЄС у розмірі 90 млрд євро покриє військові та бюджетні потреби України у 2026 та 2027 роках. Це сильний сигнал Росії: не розраховуйте на ослаблення нашої підтримки.2. ЄС та Велика Британія також скоординовано ввели жорсткі санкції проти Росії та посилили боротьбу з російським тіньовим флотом: про це яскраво свідчить збільшення кількості операцій з інспекції суден упродовж останніх тижнів. 3. Не має бути жодних сумнівів: саме Росія, а не Україна, заважає успіху переговорів своєю максималістською позицією та вимогами, які зводяться до капітуляції України. Наші країни продовжуватимуть підтримувати Україну та її законні прагнення в цих переговорах.4. Але ми, європейці, маємо зробити ще більше. Ми маємо продовжувати надавати Україні фінансову, військову, гуманітарну й енергетичну підтримку. Ми повинні завершити підготовку Коаліції охочих. Ми повинні ще більше посилити наші санкції проти Росії. І ми повинні підтримувати Україну на її шляху вступу до ЄС. Україна однозначно обрала Європу, і наша позиція є чіткою: її майбутнє – в ЄС. З цією метою ми заохочуємо український уряд і владу продовжувати свої зусилля та реформи, необхідні для євроінтеграції країни.5. Навіть після закінчення цієї війни Росія залишиться загрозою. Як нещодавно підкреслили наші лідери в Мюнхені, економічна вага Європи вдесятеро перевищує вагу Росії: настав час повністю перетворити цю економічну потужність на військову силу. Європа повинна прийняти нову геополітичну реальність і посилити свою "hard power" перед країнами, які поважають лише силу.

Контратака на Півдні, Мюнхенська конференція і глухий кут у переговорах – головне про війну за тиждень Новий епізод “Клятих питань” вже на нашому ютуб-каналі та на подкаст-платформах. В кількох реченнях переповідаємо, про що говорили: Сили оборони змогли вибити росіян з більше ніж десятка населених пунктів, в районі дороги М-15 і Покровського, Гуляйполя та Степногірська. Відбулось вирівнювання фронту. Збройні сили зібрали сили і змогли зачистити ті позиції, куди росіяни зайшли і які не були стабільними. В росіян зараз великі проблеми зі зв'язком, в тому числі і через проблеми зі Старлінком. На ньому було зав'язано багато якихось ланок контролю зв'язку, і перелаштувати їх достатньо складно, через що росіяни, не мають постійного зв'язку. Плюс, їхнє бажання сконцентруватися на купеченні резервів для того, щоб переходити до весняно-літньої кампанії. От на цьому етапі сили оборони, по суті, їх зловили. Це не означає, що Сили оборони контролюють ці позиції. Власне, ці позиції стали певною сірою зоною, тому що тепер їх не контролює ніхто. Тому, коли ми говоримо про ці населенні пункти, що їх багато, що контратаки сил оборони справді успішні, не можна говорити про якийсь оперативно-тактичний рівень контролю. Росіяни максимально концентруються в в Костянтинівці. І точка того епіцентру, який був у Покровську, буде переміщатись на Костянтинівку.Але наразі найбільша кількість бойових вилазок росіян зараз на Гуляйпільському напрямку, бо росіяни також намагаються контратакувати у відповідь.Про результати перемовин в Женеві, наслідки Мюнхенської конференції та підготовку РФ до нових обстрілів – слухайте у епізоді.

Про що говорили на головній безпековій конференції світу?Редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко відвідав Мюнхенську безпекову конференцію, на якій Україні цьогоріч присвятили безпрецедентну увагу, і поділився враженнями у цьому тексті. А ми – коротко переповідаємо:1. США і Європа. Марк Рубіо кілька разів підкреслив, що США хочуть бути разом з Європою, вважають себе і Європу "єдиною західною цивілізацією" і цінують спільне минуле. Водночас очільник американської дипломатії запропонував Європі визнати, що досі вона вела помилкову політику і помилково сповідувала ліберальні цінності. По суті, вимоги США до Європи не змінилися.2. Гренландія. У офіційну версію, що Трамп робив усе це, аби посилити арктичну безпеку, серед європейських політиків не вірить ніхто. А Метте Фредеріксен на запитання, чи прагне Трамп анексувати острів, відповіла: "На жаль, бажання лишилося тим самим. Але є речі, щодо яких поступки з нашого боку неможливі", – заявила вона.3. Посилення обороноздатності. Про потребу якомога швидше наростити оборонний потенціал говорив буквально кожен лідер. Причому дуже чітко визнаючи, що головна військова загроза – це Росія, до боротьби з якою Європа зараз не готова. Але досягти цієї готовності можливо, переконаний Фрідріх Мерц. Одночасно Європа буде посилювати розвідувальні спроможності (це – одна зі сфер, де Європа досі покладається на США). І навіть посилення європейських засобів ядерного стримування він вважає цілком нормальною задачею. 4. Україна і ЄС. Єврокомісарка Марта Кос на "українському ланчі" відверто заявила, що вступ України в ЄС у 2027 році не можна виключати. Кілька джерел "ЄП" у кулуарах мюнхенської зустрічі підтвердили: процес пішов. Та й кілька європейських лідерів обережно, але публічно висловилися на підтримку такої можливості.5. Промова Макрона. Президент Франції визначив питання України "екзистенційним" для Європи. Макрон наполягає, що у будь-якому мирному врегулюванні Європа має грати безпосередню роль – більшу, ніж зараз це уявляє собі Трамп. Саме ці міркування, пояснив Макрон, змушують його відновити переговорний трек з Путіним – але він стверджує, що усе буде погоджено і з Україною, і з Європою. Втім, навіть примушення Росії до миру не вирішить проблем. Макрон наголосив, що Європа має озброюватися і після того.

Що відбувається із силовими відомствами після гучних відставок?Після того, як спроєктований Єрмаком картковий будинок посипався, перестановки в силових відомствах, які тривалий час відкладали через волю "Другого", стали не просто бажаними, а необхідними. Що зараз являє собою українська силова вертикаль? Розповідаємо: 1. СБУ. Керівник "Альфи" і за сумісництвом в.о. глави СБУ Євгеній Хмара – класичний спецназівець, бойовий командир. Як розповідають співрозмовники УП в Службі безпеки, Хмара намагається заглибитися в роботу спецслужби. За словами співрозмовників УП, поки що призначення глави СБУ не буде. Той же Василь Малюк був в.о. майже 7 місяців. Схоже, зараз ця практика може повторитися.2. Служба зовнішньої розвідки після відмови Василя Малюка очолювати її так і залишається без повноцінного керівника. Місяць пішов у президента Зеленського, щоб врешті покласти функції в.о. керівника на першого заступника глави СЗР Олега Луговського. Кандидатури ж на призначення глави зовнішньої розвідки на Банковій, за даними УП, поки немає.3. ГУР. Буданов вибудував всередині загального силового контуру власну замкнуту структуру, яка трималась на особистій лояльності і повазі. Тому колишньому керівнику СЗР Олегу Іващенку доводилось стикатись зі спротивом всередині органу. Але в армійській структурі керівник має набагато більше можливостей "переконувати", ніж у цивільних службах. "Сьогодні ти бунтуєш, а завтра твої підлеглі уже виконують якусь операцію в тилу ворога. І їхні втрати – на совісті твоєї гордині чи ще чогось", – пояснює логіку військового менеджменту один зі співрозмовників УП в керівництві силового блоку.4. ДБР. Поки що робота в Держбюро іде звичним ходом. Єдине, що тривожно нависає над відомством, то це обіцянка президента Зеленського про перезапуск роботи ДБР і підготовку відповідного законопроєкту. У чинного глави Держбюро Сухачова наприкінці року закінчується строк контракту. Тож навіть без нового закону досить скоро потрібно буде формувати конкурсну комісію, щоб обрати наступного главу ДБР.5. МВС. З усіх структур МВС у рамках великої силової ротації лише Прикордонна служба втратила свого керівника – генерала Сергія Дейнека. Одразу після звільнення в нього почалися проблеми з НАБУ через справу про контрабанду цигарок. Всі інші структури МВС і сам міністр Ігор Клименко спокійно працюють і, за даними УП, ніяких кадрових ротацій найближчим часом там не очікується.

Як РФ захоплює Африку та відправляє африканців на війну в Україні?Як Росія купує й утримує вплив в Африці і як це конвертується у війну проти України? Розповідаємо у новому епізоді "Клятих питань", а ось — замість передмови:1. Коли президентом РФ став Путін, активізувалися офіційні візити африканських лідерів до Росії, а також російських представників до Африки. Лише у 2005–2006 роках відбулося понад тридцять таких дипломатичних зустрічей. 2. Після анексії Криму та початку війни на Донбасі пошук цих союзників в Африці став ще більш пріоритетним. Бо умовно, «Концепція національної безпеки РФ до 2020 року», затверджена Путіним у травні 2009 року — майже не згадує Африку. А от у новій редакції від 31 грудня 2015 року Африка вже згадується серед регіонів, з якими Росія розвиває політичну, економічну, військово-технічну та гуманітарну співпрацю.3. У військовому плані Росія зосереджується переважно на торгівлі зброєю та створенні військових баз, в економічному — на енергетиці. Ще один напрямок інтересів Москви — мінеральні багатства Африки. У Зімбабве, наприклад, Росія розробляє одне з найбільших у світі родовищ металів платинової групи. 4. У дипломатичному плані головна мета Росії — отримати підтримку в ослабленні впливу Заходу. В ООН вона лобіює африканських союзників, щоб ті голосували за такі питання, як війна в Україні, працює над тим, щоб посіяти недовіру до миротворчих місій ООН тощо. Москва звертається до Африки, щоб показати, що Росія не є міжнародним вигнанцем.5. Далі — більше. У перші місяці повномасштабного вторгнення Росії в Україну відбувалося вербування вʼязнів африканських в'язниць для війни з Україною. Потім зʼявилися спеціальні програми, за якими африканці отримували "стипендії" на навчання в РФ — а потім опинялися на полі бою в Україні.

Чому суд заблокував розбудову Національного меморіального кладовища?29 січня Верховний Суд поставив юридичну крапку, визнавши, що виділення ділянки під кладовище було протиправним, та скасував його. Що про це думають прихильники і противники збереження Пантеону на території Мархалівського лісу? Розповідаємо:1. У громадської організації "Мархалівка. Підтримка", яку створили місцеві жителі, було два аргументи проти відведення ділянки поблизу їхнього села під військовий меморіал. Перший: ця земля входить до Смарагдової мережі та має особливе природоохоронне значення. Другий: обираючи ділянку під будівництво, Київська ОВА не врахувала інтереси громадськості.2. Верховна Рада ухвалила закон про створення Національного військового меморіального кладовища у травні 2022-го. Всі запропоновані локації не влаштовували то екологів, то рідних полеглих воїнів. Лише 15 березня 2024-го Кабмін затвердив, що кладовище розташовуватиметься в лісі поблизу села Мархалівка. 3. Екологи били на сполох: рівень ґрунтових вод не дозволяє будувати меморіал на визначеній ділянці. Місцеві протестували. Однак ніхто у владі на це не зважав.4. Відколи ВСУ опублікував своє рішення щодо НМВК, найбільш критично відреагували військові, представники патронатних служб, рідні загиблих захисників. Головний аргумент цілком логічний – на кладовищі вже поховані полеглі Герої. Можливий варіант перепоховання вони вважають неприпустимим.5. Головний страх місцевих жителів – проблеми з водою. У селі немає централізованого водогону, тому люди беруть воду з криниць і свердловин. Мархалівці побоювались, що масові поховання можуть отруїти ґрунтові води, зробивши вміст їхніх криниць непридатним для пиття. Якщо ж ґрунтові води почнуть осушувати, то криниці можуть взагалі пересохнути.6. Втім, головний аргумент противників використовувати цю ділянку – зведення цвинтаря на болоті. На місці будівництва кладовища – заповнені водою котловани. Крім того, у низині, де росте Мархалівський ліс, беруть початок дві невеликі підземні річки, які живлять Сіверку, що впадає у Дніпро. Отже, забруднена вода з кладовища зрештою потрапить у головну водну артерію України.

Що змінилося в Офісі президента з приходом Буданова?Минув місяць з моменту, як колись всесильного Андрія Єрмака на посаді глави ОП замінив колишній начальник ГУР Кирило Буданов. Як ця ротація впливає на переговорний трек, і чому Буданов досі не провів жодних кадрових ротацій в ОП? Розповідаємо:1. За часів Єрмака всі контакти з партнерами йшли кількома різними каналами. Перший – офіційний – вів Єрмак і МЗС. Так звані "back channels" функціонували на зв'язках Буданова і Арахамії. Після того, як офіційний канал переговорів перейшов під контроль Буданова, перемовний процес почав працювати в режимі "one voice". Навіть Росія замість Мединського та решти ісконно русскіх дипломатів тепер відправляє на переговори військових.2. Буданов відмовився від ідеї кадрових "чисток" в Офісі. Він не просто не звільнив Татарова, але й переконав залишитися тих, хто збирався піти. Наприклад, відповідальну за реалізацію судової реформи в Україні і створення спецтрибуналу для Росії Ірину Мудру. 3. До слова, Татаров доволі відчутно посилив свій вплив після відставки Єрмака. Це було добре видно по останніх призначеннях у регіонах: двоє з п'яти нових голів ОВА – з "кадрової папочки" Татарова.4. Після звільнення Єрмака головним "генератором тривоги" для Зеленського став радник президента з комунікацій Дмитро Литвин. Він намагається втручатися навіть у процеси, до яких не має жодного стосунку – від зміни формулювань у юридичних документах до впливу на кадрові призначення. Буданов поки не намагався послабити вплив Литвина. У того безпосередній керівник – президент.5. Атмосфера в ОП кардинально змінилася. Без Єрмака неможливо було вирішити жодне питання. Якщо він був зайнятий, доводилося чекати відповіді по 2–3 тижні. Натомість Буданов ставить задачі – усі біжать виконувати. Коли треба, щоб Буданов включився, він реагує впродовж 5 хвилин. "Якщо його пряме залучення не потрібне, робиш усе сам і тебе не будуть розпинати через те, що ти виконав свою роботу", – розповідає співрозмовник УП в ОП.6. Співрозмовники УП у "Слузі народу" вважають, що Буданов максимально делегує Арахамії роботу з парламентом, оскільки між ними є нормальне взаєморозуміння. "Думаю, Буданова до роботи з Радою будемо підключати уже в крайніх випадках. Завжди має бути "поганий поліцейський", якого будуть трохи боятись", – жартує в розмові з УП один із топів "Слуги".

Секс на користь ФСБ: як файли Епштейна вдарили по елітах США і Європи та до чого тут Росія?Буквально днями вийшов новий пакет з більш як 3 мільйонів сторінок, 180 тисяч фотографій і тисячі відеокліпів. Ми не будемо наводити жодних цитат, бо ви і так на них рано чи пізно натрапите. Лише спробуємо розібратися, які глобальні наслідки може спричинити цей реліз, і до чого тут, зрештою, Путін? Отже: 1. Для американської політичної системи це означає черговий виток поляризації: демократи використовують нові деталі для атак на адміністрацію, тоді як республіканці намагаються дискредитувати саме розслідування. Така внутрішня турбулентність створює ризик управлінського паралічу, відволікаючи увагу Вашингтона від критичних зовнішньополітичних викликів.2. Окрім Трампа, найбільшого репутаційного удару в новому масиві файлів зазнала стара гвардія Демократичної партії. Центральною мішенню залишається Білл Клінтон, ситуація навколо якого загострилася через публікацію нових фотографій із приватних поїздок. Ще й випливла історія про "контакти" "Бубби" з російськими дівчатами, які могли в цей час ще й шпигувати за ключовим демократом. 3. Серед тих, по кому вдарив новий скандал – радник прем'єра Словаччини, колишній посол Великої Британії у США і навіть молодший брат короля Чарльза III. 4. Та найбільше серед європейських країн нова хвиля компромату вдарила по Норвегії. Документи викривають глибоку інфільтрацію мережі Епштейна у вищі ешелони влади Осло, центральною фігурою якої стала кронпринцеса Метте-Маріт. Файли також демонструють, як Епштейн використовував норвезьких топдипломатів як ключі до закритих дверей міжнародних інституцій.5. У документах зафіксовано понад 1000 згадок прізвища "Путін" та майже 10 тисяч згадок "Москви", що у поєднанні зі спадковими зв’язками подруги Епштейна Гіслейн Максвелл із радянськими спецслужбами (через її батька, медіамагната Роберта Максвелла) формує контури класичної шпигунської "медової пастки". 6. Особливої ваги набувають свідчення про підготовку особистої зустрічі Епштейна з Путіним у 2014 році, яка, згідно з листуванням, зірвалася лише через збиття Boeing MH17. Цей епізод прямо вказує на те, що Епштейн розглядався Кремлем не як випадковий знайомий, а як цінний актив. Або – як тіньовий посередник.7. Імперія Епштейна, ймовірно, слугувала хабом для збирання компромату. Файли Епштейна документально підтверджують, що російська стратегія десятиліттями базувалася на інвестиціях у моральну корозію західних еліт, щоб у момент прямої агресії мати можливість маніпулювати ключовими гравцями через страх викриття та шантаж.

Чому Трамп не відмовиться від Гренландії?У новому епізоді "Клятих питань" розбираємося, як Гренландія зненацька перетворилася на обʼєкт глобальної уваги, якими можуть бути сценарії розвитку подій та яким чином це вплине на Україну. Про все це – у відео, а для початку:1. Економічний аспект. Попередньо Гренландія сама по собі нікого не цікавила через відсутність судоходства, спричинену кригою. Але глобальне потепління зробило свою справу – і тепер морський торговий шлях в перспективі може бути відкритий. А це теоретично означає дуже короткий, логістично вигідний шлях для торгівлі з Північної Америки в Європу. 2. Військовий аспект. Росія практично контролює Північно-Льодовитий океан через наявність там своїх військових баз, портів і навіть точок ядерного впливу. Саме тому для американців завжди важливою була військова база «Пітуффік», з якої контролювалися всі потенційні виходи міжконтинентальних балістичних ракет. 3. Геополітика. Єдиний шлях і вихід всіх російських атомних підводних човнів з Північно-Льодовитого океану, тобто своїх північних баз, проходить саме через Фареро-Ісландський поріг. У випадку поглиблення ескалації, перекриття цього коридору може стати однією з найбільших складових успіху в потенційній арктичній війні.4. НАТО. Навіщо США потрібне виключне право користування Гренландією? Тому що Трамп, схоже, не бачить перспектив розвитку НАТО як Великого Північно-Атлантичного Альянсу, а схиляється до «доктрини Монро». 5. Копалини. Важливим аспектом є, звісно ж, розвідані в Гренландії корисні копалини, які широко використовуються на технологічних виробництвах. Раніше те саме намагався робити Китай – заходив до Гренландії з інвестиційними проектами. І тут теж є цікава деталь: чим агресивніше себе поводять США – тим лояльніше уряди держав північного сектору ставляться до можливої інвестиційної співпраці з Китаєм.

Буданов пожвавлює переговори, Німеччина відмовляє в Patriot та активізація на Добропіллі – головне про війну за тиждень Новий епізод “Клятих питань” на нашому YouTube каналі, а також на усіх подкаст-платформах. Говорили про: Що відбувається на перемовинах з РФ та як на переговорний процес вплинула поява нового очільника Офісу президента Кирила Буданова? Росіяни вже поміняли склад делегації, прибрали Мединського з його безкінечними уроками історії і додали у переговорну групу військових. Що відбувається з ППО, чому Німеччина не може передати додаткові комплекси «Patriot»? Якщо коротко, то проблема не в тому, що Німеччина не хоче давати нам додаткове ППО, а в тому, що Німеччині вже немає чого давати і зараз німці хочуть зосередитись в пошуку ракет для систем ППО. Чому Франція тисне на Великобританію, блокуючи замовлення Україні ракет Storm Shadow? Судячи з усього, Франція просто хоче, щоб Україна закуповувала замість британських Storm Shadow французські “Скальпи” Про те, яка ситуація на фронті та що відбувається у Мирнограді, Покровську, Добропіллі та що відбувається інших ділянках, слухайте в епізоді