Хто утримує силовий блок для президента Зеленського?Які зміни відбулися в силовому блоці після літнього пересаджування, чому Татаров посилив свій вплив у системі, як Поклад позбувся багатовладдя в СБУ і чи залишилися у правоохоронній системі люди, здатні відмовити президента від поганих рішень? Розповідаємо у тексті, а ось – лише кілька тез:1. Основним центром контролю за силовиками для Зеленського залишається незмінний – його Офіс і персонально заступник глави ОП Олег Татаров. Після урядового перезавантаження Татаров несподівано суттєво приростив свої можливості в силовому блоці, принаймні на певний час. Передусім скориставшись наслідками відставки міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка.2. У ЗМІ нинішнього очільника МВС Івана Вигівського тривалий час пов'язували з Татаровим. Однак, за даними УП, до призначення керівником Нацполу вони із Татаровим навіть не були особисто знайомі. Проте за роки роботи в одній президентській вертикалі у них виробились дуже тісні робочі стосунки.3. Чого не скажеш про людину, яка опинилася на чолі Національної поліції – Максима Цуцкірідзе. Як переконують співрозмовники УП у правоохоронній системі, в останні роки у Вигівського не раз виникали проблеми з Цуцкірідзе на тому ґрунті, що формально той працював у його вертикалі, але фактично орієнтувався на Татарова як на своє безпосереднє начальство.4. Для впливу Олега Юрійовича на систему це, безумовно, означає миттєве посилення. Хоч його навряд чи планували, і воно навряд довго триватиме. "Зеленський дуже ревно ставиться до надмірного накопичення впливу окремими людьми. Навіть якщо це цілком лояльний до нього "роботяга" Татаров. Тому посилення в МВС очевидно у Татарова є, але, думаю, це не дуже надовго", – переконує співрозмовник УП у президентській команді.5. Недовго, суто формально, триватиме і нинішній рівень впливу Татарова і на ДБР. У чинного керівника ДБР Олексія Сухачова, який є людиною з орбіти Офісу і особисто Татарова, наприкінці грудня закінчується строк повноважень. Втім, вплив на ДБР перестав бути виключно внутрішньоукраїнською справою. Реформу ДБР із вимогою залучити до конкурсної комісії міжнародних експертів із вирішальним впливом на результат вписали до переліку вимог по Ukraine Facility та до вимог кластеру "Основи" на шляху України до інтеграції в ЄС.6. Руслана Кравченка на посаду генпрокурора просував Андрій Єрмак, розраховуючи, що він буде чітко виконувати вказівки Банкової. На початку все приблизно так і виглядало. Але з часом генпрокурор почав дедалі більше страхуватися від креативних ідей з ОП. Особливо важливим став епізод, коли Кравченко наприкінці 2025-го відмовив Єрмаку, який, за даними кількох джерел УП в політичних колах, вимагав підписати підозри в держзраді Арахамії, Гетманцеву та ще кільком людям за "роботу на Росію".