УП. Кляті питання

Нафтова імперія Путіна у вогні. Чи може Україна залишити Росію без пального?Чи здатні українські "далекобійні санкції" перетворити локальні перебої на паливну кризу в Росії і залишити без ресурсу одного з найбільших виробників нафти у світі? Розповідаємо:1. Росія заборонила експорт бензину та авіаційного гасу, обговорює ембарго на продаж дизельного пального, вивезення якого і так квотується.2. Переробка на НПЗ впала в травні до мінімуму за 16 років (4,58 млн бар. на добу), простоює майже третина потужностей. Через це Москва вимушена експортувати більше нафти замість її переробки. З початку 2026 року експорт чорного золота зріс до 3,49 млн бар. на добу, це найвищий показник з початку великої війни.3. Дефіцит бензину торкнувся майже третини країни (25 регіонів), включаючи Москву та Санкт-Петербург. На деяких АЗС продають лише по 20 літрів. Є перебої з постачанням пального для аграріїв та обмеження на заправки літаків.4. З початку 2026 року бензин в РФ подорожчав на 28-34%, дизельне пальне – на 43%. При цьому вартість авіагасу злетіла до історичного максимуму: 110 тис. руб. за тонну. 5. На цьому тлі російська влада дозволила НПЗ тимчасово випускати низькоякісне пальне, щоб покрити дефіцит. Окремим заводам можна продавати нафтопродукти класу "Євро-5" з фактичними показниками "Євро-3". Особливо складна ситуація на окупованих територіях України.6. Попри суттєві проблеми, Росія має запас міцності. Велика територія, надлишкові потужності НПЗ, державне регулювання та адміністративний розподіл ресурсів дозволяють Кремлю не допустити колапсу. Хоча проблеми вже очевидні всім та наростають з кожним днем.7. "Поки що Росія гасить "пожежі" в ручному режимі, перекидаючи пальне між регіонами та запроваджуючи обмеження. Якщо удари не припиняться, до кінця 2026 року точкові збої можуть перерости в системну кризу для всього ринку пального", – підсумовує співрозмовник ЕП в Кабінеті міністрів.

Кластер наш! Що означає рішення ЄС щодо України?У понеділок представники урядів 27 держав-членів ЄС та віцепрем’єр України Тарас Качка офіційно відкрили змістовну частину вступних переговорів. Що це означає і чому поки йдеться лише про один кластер? Пояснюємо:1. По-перше, для ЄС відкриття кластера перевело процес вступу України з політичної площини в юридичну. А по-друге, це стало важливою точкою неповернення у цьому процесі, вигідною для України.2. Відкриття кластера робить "бенчмарки" офіційними та незмінними. Тож зустріч у понеділок 15 червня "зацементувала" вимоги до України. 3. Утім, наразі можна говорити про фіксування проміжних та кінцевих (залежно від глави) критеріїв лише для першого кластера. Щодо решти кластерів – певна невизначеність зберігається. Перелік вступних вимог до України у цих сферах зацементує лише відкриття усіх кластерів.4. Чому ми відкрили лише перший кластер? У квітні, коли впало угорське вето – питання було саме в позиції Будапешта. Новий (тоді ще майбутній) уряд Угорщини спершу наполягав, що голої обіцянки України буде достатньо для відкриття лише одного або частини кластерів. А щоб рухатися далі – Київ має ухвалити якісь закони щодо прав угорської меншини. 5. Але друзі України в ЄС – і перш за все президенти Єврокомісії та Європейської ради – змогли переконати Угорщину, що ця затримка буде штучною і є неприпустимою. У підсумку Будапешт погодився дати зелене світло "авансом". 6. Інший елемент затримки – це те, що у Брюсселі почалися розмови між іншими державами-членами ЄС – мовляв, а чи не варто нам переглянути деякі попередньо схвалені критерії вступу України. Ідея була в тому, щоб додати певні винятки або відтермінування для долучення України до спільного ринку ЄС у розділах щодо сільського господарства, транспорту тощо.7. Те, що тепер є згода, підтвердила Марта Кос. Ба більше, на рівні ЄС вже узгоджена дата відкриття п’яти кластерів. Це відбудеться 14 липня, на засіданні Ради ЄС (станом на час написання цієї статті її немає у календарі Ради ЄС, але дата запланована і обговорювалася європейськими міністрами раніше).

Як Зеленський готує Путіна до осінніх переговорів?Під час зустрічей із депутатами та керівниками парламентських фракцій президент Зеленський анонсував низку військових і політичних кроків, які протягом найближчих місяців мають підвести Кремль до усвідомлення простої думки: альтернативи серйозним переговорам немає. У чому полягає нова стратегія "подвійного наступу" України, і які ключові завдання необхідно виконати для її успіху? Пояснюємо:1. З початку року Україна поступово перехоплює ініціативу в окремих доменах війни. Насамперед – за рахунок нарощування кількості та ефективності далекобійних ударів по Росії. Другою важливою зміною стало позбавлення росіян доступу до Starlink. Ця перевага посилилась стрімким нарощуванням виробництва дронів середньої дальності (30–200 км).2. Україна крок за кроком рухається до реалізації логістичного локдауну Криму: йдеться про поступове перерізання військової, транспортної та енергетичної логістики. Якщо цей задум вдасться реалізувати, Крим і південне угруповання російських військ можуть опинитися в умовах оперативної дронової блокади. За словами співрозмовників УП у вищому керівництві Сил оборони, цей процес уже триває: "Почекайте липня – і ви побачите, що таке українська сила". 3. На цьому тлі Зеленський вирішив активізувати і дипломатичний контрнаступ. На початку червня президент надіслав листи у Вашингтон, Берлін і Брюссель, а також послання Путіну. Стратегія полягає в тому, щоб не реагувати на інформаційні операції Росії, а самим задавати порядок денний і заганяти Кремль у наперед підготовлені інформаційні коридори. Інше завдання війни дронів та листів – повернути увагу США до українського питання. 4. Прямий контакт із Путіним став очевидним після того, як російський диктатор розкрив факт приїзду в Україну і розмови з Зеленським свого довіреного олігарха Романа Абрамовича. До послання Зеленського був ще один невеликий додаток від української переговорної команди. Зміст його зводився до тези, що російські військові вводять Путіна в оману щодо реального стану справ на фронті і ні до кінця літа, ні восени весь Донбас не візьмуть. 5. Ніхто на Банковій і не розраховував, що Путін погодиться завершувати війну вже в червні чи липні. Натомість серед українських співрозмовників дедалі частіше звучить інша дата – жовтень – листопад. "Саме тоді, от за сукупністю всього: і військових, і дипломатичних, і міжнародних факторів – може відкритися певне вікно можливостей для переговорів", – розмірковує співрозмовник УП в дипломатичній команді президента. 6. Тоді можна буде спробувати не одразу домовитися про остаточний мир, а хоч би дипломатично зафіксувати новий баланс сил на полі бою, досягти поетапного припинення бойових дій і після цього переходити до пошуку політичних рішень щодо остаточного завершення війни. Головна задача Києва – не змусити Путіна сісти за стіл переговорів уже завтра, а використати літо для посилення власних позицій.

"Нова пошта" стає банком. Що відомо?"Нова пошта" планує купити найменший банк за розміром активів в Україні з єдиним відділенням біля станції метро "Нивки". Яку установу придбає компанія і навіщо? Розповідаємо:1. Виходити на банківський ринок група "Нова" вирішила поступово. Хоча компанія купує банк із повноцінною банківською ліцензією, вона планує її здати та отримати обмежену – на створення банку фінансової інклюзії.2. БФІ – це нове поняття в українському законодавстві, а відповідний закон має запрацювати наприкінці цього місяця. За задумом, стати БФІ зможе будь-яка компанія, яка має велику мережу відділень по всій країні, досвід обслуговування великої кількості клієнтів, а також відповідає вимогам Нацбанку, зокрема до капіталу чи репутації власників.3. Обмежена банківська ліцензія надає майже всі права та можливості, які мають звичайні банки, крім кредитування великого бізнесу (з доходами у понад 5 млн євро); купівлі цінних паперів (крім ОВДП та депозитних сертифікатів Нацбанку) та посередницької діяльності на фондовому ринку. Крім цього, для БФІ діють обмеження на максимальний розмір кредиту, який може видати така установа.4. Однак, схоже, "Нова" спершу придбає повноцінний банк. За даними співрозмовників ЕП на банківському ринку та в НБУ, мова йде про "БТА банк". Після купівлі цієї установи "Нова пошта" здасть її повноцінну ліцензію та отримає нову – на діяльність банку фінінклюзії. 5. "БТА банк" – найменший в Україні за розміром активів та капіталу. 1 травня 2026 року його активи становили 294,9 млн грн, з яких 170 млн грн – це ОВДП. Капітал становив 204,3 млн грн. У 2025 році банк отримав 623 тис. грн чистого прибутку, а за перші чотири місяці 2026-го – майже 7,1 млн грн збитку. Свої рахунки в установі мають лише 640 українців на загальну суму 25,9 млн грн.6. Формально "Нова" ще не подавала документи на купівлю БТА. Однак співрозмовники редакції зазначають, що логістична компанія підписала з банком меморандум, у якому йдеться про подальшу купівлю та створення на основі установи БФІ. Цей процес планується завершити в серпні 2026 року.

Хто з працівників "Росатому" допомагав в окупації ЧАЕС?Російські безпілотники нині чи не щодоби пролітають над зоною відчуження. Втім, ядерним тероризмом росіяни займаються ще з першого дня повномасштабного вторгнення. У цьому тексті нагадуємо, як розвивалися події навколо ЧАЕС у лютому 2022-го. А також розповідаємо, що змогли дізнатися про частину працівників "Росатому", які допомагали російським військам. Повна версія – за посиланням, а ось дуже коротко:1. Перші російські військові з'явилися на станції 24 лютого 2022 року. Окупанти зайшли на територію через КПП № 2, звідти рухалися до сховища відпрацьованого ядерного палива СВЯП-1. Вже майже о 16:00 до адміністративного корпусу під'їхали БТР, БМП і танк росіян.2. Після переговорів бійці Нацгвардії України, які перебували на станції, були вимушені здатися в полон, оскільки прямий бій на території ЧАЕС міг нести ризики ядерного інциденту. Атомна станція фактично перетворилася для окупантів на логістичний хаб, через який рухалися російські війська. При цьому персонал у зоні відчуження продовжував працювати понаднормово, не пускаючи росіян на ключові об'єкти.3. З 9 березня 2022 року станція лишилася без електрики через обстріли енергомережі. Російський окупаційний контингент пропонував під'єднати ЧАЕС до Білорусі, проте інженери станції запропонували використовувати дизельні генератори.4. Під час відступу росіяни вкрали з території Чорнобильської зони відчуження різне обладнання на понад $135 млн. Окрім комп'ютерів, дозиметрів і автомобілів окупанти забрали з собою сервери, з Центральної аналітичної лабораторії зник спектрометр за 6 млн євро та кілька хроматографів. Програмне забезпечення для вкраденого лишилося в Україні, а кожен пристрій мав трекер, який дозволив деактивувати обладнання, тож росіяни, по суті, не могли ним скористатися.5. Також із собою окупанти вивезли автомобілі для перевезення радіаційних відходів і пожежні авто, які передавали до зони відчуження під час пожеж у 2020-му. І найважливіше: під час відступу російські окупаційні війська забрали з собою в полон 169 нацгвардійців, шестеро з яких досі перебувають у російських тюрмах.6. Росіяни в розмовах із персоналом станції хвалилися тим, що доволі легко захопили ЧАЕС. І однією з причин стали попередні тренування на Курській АЕС в місті Курчатов. За СРСР Курську АЕС запустили у 1976-му, тоді як Чорнобильську АЕС – у 1977-му. Якщо дивитися на загальні фотографії обох станцій, то в око дійсно впадає схожість у плануванні. 7. Попри схожість атомних станцій, є суттєва відмінність: територія ЧАЕС радіоактивно забруднена. Тому окупантам необхідні були експерти, які пояснять, що можна, а що не варто робити. Кого російські окупаційні війська взяли з собою захоплювати ЧАЕС? Розповідаємо у тексті

Як ЄС хоче змінити правила прихистку українців та що чекає на чоловіків?Держави-члени ЄС одностайні: захист для українців буде продовжений. Але його правила можуть змінити. І це, швидше за все, станеться. Які є варіанти розвитку подій? Якщо коротко:1. Почалося все з березня 2026 року. Тоді було внесено зміни, за якими українці, які вже отримували тимчасовий захист в одній з держав ЄС, не можуть автоматично претендувати на такий статус в іншій державі ЄС. Держава має право відмовити і запропонувати українцю повернутися туди, де він отримав прихисток початково. 2. Поза тим, у столицях з’явилося розуміння, що у разі повного завершення дії тимчасового захисту багато українців просто подадуть заяви на отримання притулку – тобто підуть за тією стандартною схемою для біженців з інших держав. 3. Наразі розглядаються два варіанти дій: перший – продовження тимчасового захисту без змін, а другий – продовження тимчасового захисту з обмеженнями. Це може передбачати виключення з-під дії Директиви про тимчасовий захист чоловіків призовного віку або осіб, які залишили територію України в обхід правил. 4. Зараз у ЄС розглядають варіант рішення, за яким право на тимчасовий захист матимуть лише ті особи, яким Україна дозволяє виїхати за прихистком за кордон відповідно до українського законодавства. Це означатиме "легальність" надання статусу жінкам, чоловікам поза призовним віком, чоловікам, виключеним з військового обліку, тощо.5. Такий підхід, навіть якщо буде затверджений, лишає низку невизначеностей. Наприклад, якщо чоловік призовного віку перетнув кордон ЄС легально для короткострокової поїздки, але порушив правила виїзду. Наприклад, коли йдеться про українців, що виїхали у відрядження за разовими дозволами (як "волонтери" тощо), а після цього попросили в ЄС тимчасовий захист.6. Ще один важливий момент: майбутній статус чоловіків, які вже проживають в ЄС під тимчасовим захистом. Поки що неясно, що саме буде написано з приводу цієї категорії українців у пропозиції від Єврокомісії, але більшість опитаних дипломатів заявили, що для таких людей умови перебування в ЄС не зміняться. Ніхто їх висилати назад в Україну не буде. 7. Остаточне ухвалення рішення очікується у липні 2026 року. Проблем з його схваленням не очікується, адже для цього не треба одностайності – достатньо кваліфікованої більшості. Якщо ж бюрократичні процедури не встигнуть завершити до літньої перерви (відпустки в європосадовців починаються вже з середини липня), то остаточне рішення можуть перенести на вересень 2026 року.

Хто може стати новою опорою Зеленського?На кого у владі зараз може опертися Зеленський? І хто з "безпечних своїх" вже має власні політичні амбіції? Зʼясовуємо: 1. Дуже умовний вододіл між "безпечними" і "конкурентами" в команді Зеленського пролягає по межі наявності / відсутності у них політичних амбіцій і рейтингів. Скажімо, у Буданова чи Федорова в різній мірі але є і суспільна довіра, і впізнаваність. Глава ОП не приховує амбіцій у разі виборів спробувати себе. Федоров такі амбіції приховує, але на Банковій всі свято переконані, що він їх має.2. Натомість той же Давид Арахамія ніяких власних політичних рейтингів не мав і навряд чи матиме. І це робить його безпечною і наразі просто незамінною фігурою для Зеленського і влади загалом. "Нагорі" змирились, що Давид веде якусь свою гру, але вона зазвичай іде у фарватері інтересів президента і його команди, а не проти них.3. Секретар РНБО Рустем Умєров, попри фігурування на "плівках Міндіча", зберігає певний кредит довіри від Зеленського. Він продовжує закривати на собі питання переговорів, домовленостей із країнами Перської затоки та інших частин світу щодо "дронових угод" тощо.4. Тиху і спокійну роботу зі строгим рівнянням на ОП і далі провадить Денис Шмигаль. Він обрав для себе роль "рук президента", які можна прикласти до будь-якої сфери. В політичному плані Дениса Анатолійовича як явища не існує, і це його свідома настанова.5. Прем'єрка Юлія Свириденко обіймає найвищу посаду у виконавчій владі, але суб'єктом ухвалення політичних рішень, так виглядає, і не прагне бути. Прем'єрка більше намагається займатися економікою, написанням стратегій розвитку і пошуком грошей на чергові ідеї "тисяч Зеленського", а от політичних розбірок сторониться, як може.6. Ще однією фігурою, яку варто згадати в колі впливових але безпечних для президента, є заступник глави ОП Олег Татаров. В останні місяці на посаді Єрмак системно працював, щоб нівелювати вплив Татарова на правоохоронну систему. І мав успіх. Значну частину своїх можливостей силовий заступник глави ОП таки втратив. 7. Соціологи переконують: першу хвилю негативу після "Міндічґейту" Зеленському вдалося пережити значною мірою завдяки тому, що він оточив себе людьми з високою суспільною підтримкою. Передусім ідеться про Буданова та Федорова. Люди побачили ці призначення і повірили не стільки президенту, скільки тим фігурам, яким довіряють. Утім, якщо придивитися до внутрішньої ситуації уважніше, то вона значно складніша. Про це – у повній версії тексту.

Що ще вимагатиме ЄС від України за 90 млрд євро?У Брюсселі вирішили, що оскільки для України ця допомога є питанням виживання, то її надання – ідеальна нагода, щоб стимулювати можновладців схвалити ті закони, на які Київ вже давно не міг знайти політичної волі. Коли будуть гроші і яких реформ вимагає ЄС? Якщо коротко:1. Пакет допомоги ЄС на суму 90 млрд євро на два роки містить дві головні складові. Перша – це допомога на військові потреби, на суму 60 млрд євро. Друга – бюджетна підтримка на 30 млрд євро. Країни ЄС відразу погодилися з тим, що "воєнна" частина допомоги має бути безумовною. А "цивільні" 30 млрд євро будуть прив’язані до конкретних змін. 2. Для отримання першого траншу у 3,2 млрд євро вимоги є найпростішими. Переважно від уряду вимагають "внести законопроєкт" або розробити ідею якоїсь реформи. Одна з небагатьох фінальних дій, які потрібні для розблокування 3,2 млрд – це "ухвалення Радою закону про продовження на три роки дії військового збору на рівні 5%", але тут рішення вже є. 3. Вже на другий транш на суму 3,7 млрд буде потрібно більше ухвалених законів, у тому числі "політично токсичні" закони про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи (податок на OLX), а також оподаткування міжнародних посилок, за винятком товарів, призначених для цілей безпеки та оборони (податок на AliExpress).4. Третій транш найменший, але також токсичний: навіть вимога про законопроєкт (без вимоги про його ухвалення) тут є непростою. Уряд буде змушений розробити реформу оподаткування ФОПів. 5. Ближче до кінця поточного року на Україну чекають новий меморандум і нові вимоги, які будуть чітко прив'язані до європейського фінансування. І це будуть виключно фінансові бюджетні умови. Без реформ на кшталт боротьби з корупцією. Зокрема, у питанні оподаткування ФОПів ЄС точно перейде від вимоги "подати законопроєкт" до вимоги його ухвалити.6. Що як Рада або уряд не виконає якийсь із пунктів? У цьому разі ЄС буде готовий продовжувати терміни виконання для Києва. Тому передбачено, що транші за спізніле виконання вимог можна буде отримати аж до кінця 2028 року (хоча дії у рамках меморандуму розплановані лише на 2026 рік).7. Загальна вимога до усіх траншів – про перерахування грошей Україні може йтися лише у разі "відсутності фактів скасування Україною будь-яких заходів у сфері боротьби з корупцією, вжитих у межах будь-яких інших поточних або попередніх інструментів підтримки, наданих ЄС або МВФ".

Як працюють київські ярмарки та хто на них заробляє?Від самого початку ідея щотижневих ярмарків полягала в тому, що фермери отримували прямий доступ до споживачів, а кияни – якісну та дешеву продукцію поруч з домом.Однак зараз на ярмарках торгують не тільки виробники, а й перекупники, ціни не надто відрізняються від магазинних, а люди з барсетками ходять і збирають данину. Чи потрібні реформа і перехід на відкриті торги? Якщо коротко:1. Операторами ярмарків у 2023-2024 роках були два комунальні підприємства: "Світоч" і "Київська спадщина". У 2025 році "Світоч" поглинуло "Київську спадщину", а замість конкурентного ринку організації ярмарків зʼявилася система прямих угод з посередниками. 2. "Світоч" і "Київська спадщина" переказували до міського бюджету сміховинний 1 млн грн на рік. З 25 по 31 травня в Києві проведуть 52 ярмарки. Вони різні за розмірами, але, за підрахунками голови Громадської ради при КМДА Геннадія Кривошеї, зазвичай у них беруть участь по 60 продавців. Плата за право торгувати становить 800-1000 грн за день. Отже, дохід від збору плати з продавців мав би приносити щонайменше 150 млн грн на рік.3. Торговці платять за місце ФОПу-організатору готівкою, зазначає депутат Київради від "УДАРу" Дмитро Білоцерковець. Через це міська влада не обліковує надходження. Після тиску громадськості міська влада у 2025 році створила електронний кабінет, де можна онлайн оплатити участь у ярмарку. Після цього прибутки КП "Світоч" суттєво зросли.4. Якість роботи організаторів ярмарок попри зростання прибутків КП була і залишається на низькому рівні, скаржаться співрозмовники ЕП. Через відсутність конкурсних засад немає реальної конкуренції в цій сфері.5. Наприклад, після кожного ярмарку залишаються купи сміття. Їх прибирають робітники шляхово-експлуатаційних управлінь, яких привозять автобусами пізно ввечері або навіть на наступний день. Можна було б поставити контейнери для збирання сміття, але організатори цього не роблять.6. Ще одна претензія – склад учасників ярмарків. Первинну ідею фермерської торгівлі нівелювали перекупники. За словами Кривошеї, якщо раніше розподіл становив 80% фермерів і 20% перекупників, то зараз – навпаки. Посередники купують на оптовому ринку, везуть на ярмарок і продають.

6 місяців (до) миру. Як Зеленський намагається помиритися зі "слугами", Порошенком і рештою Ради? Після низки корупційних скандалів із найближчим оточенням президент Зеленський вимушений перезбирати свою суб'єктність. Для чого йому розмови з Тимошенко, Порошенком та іншими недавніми "ворогами" та чому у Зеленського впівголоса говорять про "пів року до миру"? Пояснюємо: 1. 18 травня у президента була зустріч із топовими представниками владної команди, зокрема зі Стефанчуком, Корнієнком, Арахамією, Свириденко, Будановим тощо. Ключова розмова звелася до того, що треба зібрати сили і проголосувати закони МВФ, Ukraine Facility та всі інші, під які підв'язана бюджетна частина великого європейського кредиту на 90 млрд євро.2. Інше джерело УП в команді Зеленського стверджує, що на тій самій зустрічі президент переконував: дані різних розвідок сходяться на тому, що якщо Україні вдасться перехопити ініціативу, то десь за пів року в росіян почнуть закінчуватись доступні ресурси і вони будуть змушені йти на предметні переговори. Але до цієї осені країні треба дожити.3. Звідси й виникла ідея, щоб президент уперше з 2022 року зустрівся з главами інших парламентських фракцій. Як розповідають співрозмовники УП в Раді, Зеленський приймав парламентарів не сам, а зі Стефанчуком, Арахамією і Будановим.4. До обіду у Зеленського встигли побувати лідери лояльних "Довіри" Олег Кулініч та "За майбутнє", попутники з колишньої ОПЗЖ: Юрій Бойко від "Платформи за життя та мир" й Антоніна Славицька, яка формально очолює групу Вадима Столара "Відновлення України". Відбулась зустріч і з колишнім спікером Дмитром Разумковим, який керує міжфракційним об'єднанням "Розумна політика".5. А вже у другу хвилю до Зеленського запросили Порошенка, Тимошенко та Устінову. Як і очікувалось, Порошенко обережно зачепив тему санкцій проти нього, але сказати, що отримав запевнення, що їх буде знято, не можна. Після зустрічі Порошенко заявив, що вона відбулась "віч-на-віч" і "за ініціативи "Євросолідарності"".6. У команді Тимошенко УП сказали, що розмова з президентом видалась "конструктивною". Загальна тривалість "марафону зустрічей" у Зеленського склала понад 6 годин. 7. Головний підсумок "марафону" полягатиме в тому, що після остаточної ануляції Єрмака офіційно презентована нова-стара команда переговірників від президента. Перш за все Арахамія та Буданов отримали нові "ярлики на служіння" і тепер єдині представлятимуть президента у стосунках з усіма групами в Раді.