УП. Кляті питання

Скільки ракет у РФ, що таке "Бандеролі", чим загрожує російський Starlink та новий міністр оборони – головне про війну за тижденьУ цьому випуску "Клятих питань» Федір Попадюк та Євген Будерацький обговорюють останні події російсько-української війни. Ключові теми:Ракетні загрози: Аналізуємо запасів російських ракет на основі даних ГУР та пояснюємо, навіщо РФ використовує балістику з КНДР та навіщо це Північній КореїНова зброя: Росія почала масове застосування реактивних дронів під назвою "Бандероль" (малогабаритні гібридні ракети-дрони), які мають швидкість 620-650 км/год і становлять нову загрозу. Космічна галузь та супутники: Українські сили б'ють по російських підприємствах, що виробляють ракети та супутники для системи "Рассвет" (аналог Starlink), щоб загальмувати її розвиток. Пояснюємо, чому "Рассвет" може стати справжньою проблемою для України. Російські перестановки: Розповідаємо про створення "Єдиної служби тилу" в РФ та призначення нових командувачів, які раніше відповідали за успішні для ворога операції (як-от на Авдіївському напрямку)Дивіться епізод за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=QchB8XHxq0w Слухайте на подкаст платформах: https://pod.link/1467916042

Мішки грошей, охорона ГУР та Давид. Що відомо про нові плівки НАБУ?Нові плівки НАБУ проливають світло на те, як побудована система корпоративного управління "Сенс банку" зараз, хто намагався встановити над ним контроль і хто зрештою його отримав. ЕП коротко розповідає, що відомо про спецоперацію "Форест Гамп": 1. За словами жінки, голос якої схожий на голос уже колишньої заступниці керівника ОП Ірини Мудрої, її керівнику зателефонував "ізраїльський біженець Тимур" і попросив, аби ОП взяв під контроль "Сенс банк". У плівках нібито колишня заступниця керівника ОП переказує слова "біженця Тимура": "Вони (керівництво банку – ЕП) на все готові. Куди скажете, туди будуть носити. Не потрібно ніякого "смотрящого". Вони все будуть робити"2. 8 червня нібито Мудру викликав на розмову неназваний високопосадовець ОП і попросив, аби вона взяла участь у його зустрічі з головою правління та головою наглядової ради "Сенс банку". Після розмови з керівництвом "Сенс банку", ймовірно, Мудра повідомила співрозмовнику-ексдепутату про досягнуту домовленість.3. Як випливає із записів НАБУ, фігуранти розслідування мали готівку для внесення застави за Галущенка. Аби легалізувати гроші, фігуранти вирішили скористатися підставними компаніями, на рахунки яких мали внести готівку. Далі відповідні суми коштів мали акумулюватися, зокрема, на рахунках компаній у "Сенс банку". Після цього їх переказали на рахунок антикорупційного суду.4. Як йдеться в матеріалах справи, голова правління "Сенс банку" Олексій Ступак нібито був у курсі ситуації. Представник ексдепутата Микитася нібито поставив керівництву "Сенс банку" завдання, аби фінмоніторинг "пропустив" платіж на заставу Галущенку. 5. Зі слів довіреної особи Микитася, Ступак запропонував йому рішення: поставити систему, яка має фільтрувати підозрілі платежі, на технічне обслуговування. Учасники схеми домовилися про конкретний день, коли "Сенс банк" штучно вимкне систему фінмоніторингу, аби в цей день пройшли платежі на заставу.6. Готівкові кошти, які вносилися на рахунки підставних компаній, завозилися в мішках. Гроші перераховували вручну в автомобілі, який стояв на парковці. При цьому охорону нібито забезпечував представник ГУР. Про зарахування коштів на рахунки підставних компаній Мудрій нібито звітував голова наглядової ради "Сенс банку" Гладишенко.

Генерал на цивільній посаді: як Хмара може очолити Міноборони після Федорова і який трюк для цього готують?18 серпня Верховна Рада повернулася з канікул, відкривши новий політичний сезон. Як народні обранці збираються розв'язувати головне кадрове питання останніх тижнів? Чи вистачить у Раді голосів за призначення Хмари, чи залишиться команда Федорова в Міноборони та які плани має колишній міністр? Розповідаємо: 1. Джерела УП в Раді запевнили, що голоси за призначення Хмари зберуть навіть "із запасом". Раніше депутати готували звернення до президента з проханням повернути Федорова на посаду міністра оборони, але його підписали лише три нардепи. Це чітко демонструє, що у парламенту немає настрою боротися за Федорова.2. Сам Хмара вже неодноразово був на засіданнях комітету Ради з питань нацбезпеки. За даними джерел УП, там його сприймають дуже позитивно та вважають достойним посади глави МО. Окремі члени комітету додають, що Міноборони за майже місяць керівництва Хмари стало більш відкритим у комунікаціях і в роботі з ними.3. Є важливий нюанс – згідно із законодавством, міністром оборони може бути лише цивільна особа. Хмара – чинний військовослужбовець у генеральському званні, що не дозволяє йому законно стати міністром оборони. 4. І тут існує три варіанти: або змінюють закон на догоду новому міністру; або Хмара звільняється з військової служби; або він стає міністром оборони всупереч закону. Наші джерела кажуть, що Хмара погодився звільнитися з військової служби. Що цікаво, раніше в.о. міністра принципово не хотів "списуватися". Однак зараз виглядає так, що ОП таки знайшов можливість його переконати.5. Наразі змін у команді Міноборони немає, вона збереглася такою, як була при Федорові. Однак команда Федорова, схоже, планує дещо інше. З власних джерел УП відомо, що в Міноборони більшість все ж перебуває в стані очікування. Щойно призначать нового міністра оборони, частина команди піде з Михайлом у його проєкти.6. Опитані УП джерела в "Слузі народу" в один голос кажуть, що повернення Федорова на посаду міністра оборони зараз є неможливим. У команді Федорова розповіли УП, що діалог з президентом останнім часом не є активним. Наживо за останні дні вони не бачились також. Після запропонованої посади віцепрем'єра інших пропозицій не було. 7. Колишній міністр з командою очікують на рішення Ради. У разі призначення Хмари здійсниться "план Б" Федорова – він почергово запускатиме низку проєктів, пов'язаних з війною та обороною України, розповіли джерела. У якому статусі та секторі це відбуватиметься – наразі не розголошують.

ЗСУ – котики, а от ТЦК – це зло. Як поєднується несумісне в головах тих, хто нападає на військових?Вулиця наразі не диктує порядок денний в Україні і не підміняє собою державні інституції, але є лакмусовим папірцем настроїв принаймні частини суспільства. УП поговорила з психологом Ольгою Кухарук про напади на ТЦК, "картонкові" протести і психологію натовпу. Якщо коротко:Про розшарування в соціальній динаміці: В хронічному стресі і травмі ми один від одного віддаляємося. До чужих груп зростає настороженість, упередженість, відчуття, що іншим мій досвід не зрозумілий. Наприклад, сім'ї ветеранів будуть переважно орієнтуватися на своїх, розвиваючи внутрішні соціальні зв'язки. Причому це не буде атомізація з розряду "ми об'єднаємося, а потім до вас вийдемо взаємодіяти". Це буде атомізація у стилі "нас ніхто не розуміє", "весь світ проти нас".Про мобілізацію: Якщо ми спитаємо, чи треба міняти хлопців у війську, думаю, що 100% опитаних скажуть: звісно, так, люди п'ятий рік там, хтось більше. Але якщо це питання загострювати до "чи маю особисто я служити?", то відповідь дуже часто буде мати продовження. Умовно кажучи, все буде зводитися до того, що міняти людей треба, але ж це маю робити не я і не мої рідні. Це відбувається, зокрема, через те, що з 2014 року не формувався адекватний образ війни, війська, того, чим займається людина у війську. Про образ війська у суспільстві: У нас є публікації про дуже крайні досвіди війни – або про героїчних героїв, або про зраду. Водночас дуже мало говорять, як працює служба тилу, як працюють повари, як працює друга і третя лінія оборони. Своє уявлення про життя у війську люди формують з тих спорадичних висвітлень у пресі, соцмережах, випадкових розповідей і фільмів про війну. На це накладається вороже ІПСО, яке качає і посилює страхи. Про те, як держава мотивує людей іти на службу: Держава фактично не продукує нічого, крім ідеї незламної незламності. На що має спертися людина, приймаючи рішення мобілізуватися? Вона може спертися на свій патріотизм – такі люди точно є, але їх меншість. На що ще? На знання, на мотивацію з інших, більш раціональних причин, на відчуття чітких перспектив і розуміння правил гри. А з цим у нас великі проблеми.Про різницю між "шакалячим експресом" в соцмережах і агресивним вуличним натовпом: Безкарність – раз. Анонімність – два. Розтягнутість в часі – три. Стає холодно, їсти хочеться – треба йти додому. І чотири – стійкою бульбашкою та алгоритмами подачі інформації в цифровому світі. Зараз у фейсбуку "мої" будуть завжди біля мене. Ба більше, алгоритми соцмереж мені будуть знову і знову формувати теплу ванну в бульбашці. І очевидно, що, враховуючи хронічний стрес і втому, я не хочу вилазити з комфортного оточення.

Що нам розповів Кирило Верес?У новому інтерв'ю командир бригади К-2 у складі Сил безпілотних систем Кирило Верес пояснює, чи можемо ми достукатися до всієї РФ через Крим, відверто говорить про своє ставлення до Федорова, Сирського та Драпатого. Перед вами скорочена версія розмови, повна – у відеоформаті:Про зміну театру бойових дій: Якщо ми пролітаємо 1800 км, то, повірте мені, цей же літак пролетить 2200 і 2300 км. Ми зараз можемо перенести війну в любу точку світу проти тої країни, яка здійснює агресію проти нас. Я вважаю це ефектно. І мінус флот, мінус електроенергія. Да, цивільних жалко, тут да. Але мені своїх жалко ще більше. Тому хай зупинять, хай хоч хтось вийде на протести, хай вийдуть помітингують. Да їб*ніть ви вже його (Путіна – УП). Самі зупиніть цю війну.Про те, як вплинула відставка Федорова на бригаду: Поставила на паузу і мінуснула деякі проєкти. Для розуміння, пан Михайло був один із тих, хто підтримав, започаткував і впроваджував "Лінію дронів". Ексміністр завжди підтримував і пушив. До нього можна було завжди зателефонувати і щось попросити. Це вирішувалося за секунду. Бо мені це було важливо зараз на зараз. Про оцінки військового керівництва цивільними: Ти був у цій шкурі, ти знаєш, як краще? Я колись думав: дайте мені бригаду і все. Це дуже важко, коли в тебе тисяча людей. А коли в тебе сотні тисяч – це ще важче. Я приймав непопулярні рішення, будучи на смузі фронту 11 км і маючи тисячу людей, посилав відділення у бій. А тут 1200 км, і треба когось також посилати в бій, треба вибрати, хто піде. Тому це все дуже важко.Про очікування на осінь і зиму від ворога: Я думаю, що у нас ще місяців 2 є підпортити ще їм життя в рази, поднаср*ть конкретно. Треба довести ту країну, щоб вона вся розуміла, що вони живуть у стані війни. Вони ж не знали, що війна іде. Де та зал*па знає про Слов'янськ? А тепер вони хоча б знають про своє місто, про сусіднє місто. І вже не цікавить війна у Слов'янську багато кого, а цікавить, де пропала заправочка. "Пацани, сх*ра лі так, де продуктики?". Хай вчать карту Росії – я ж її чогось почав вчити.

Хто утримує силовий блок для президента Зеленського?Які зміни відбулися в силовому блоці після літнього пересаджування, чому Татаров посилив свій вплив у системі, як Поклад позбувся багатовладдя в СБУ і чи залишилися у правоохоронній системі люди, здатні відмовити президента від поганих рішень? Розповідаємо у тексті, а ось – лише кілька тез:1. Основним центром контролю за силовиками для Зеленського залишається незмінний – його Офіс і персонально заступник глави ОП Олег Татаров. Після урядового перезавантаження Татаров несподівано суттєво приростив свої можливості в силовому блоці, принаймні на певний час. Передусім скориставшись наслідками відставки міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка.2. У ЗМІ нинішнього очільника МВС Івана Вигівського тривалий час пов'язували з Татаровим. Однак, за даними УП, до призначення керівником Нацполу вони із Татаровим навіть не були особисто знайомі. Проте за роки роботи в одній президентській вертикалі у них виробились дуже тісні робочі стосунки.3. Чого не скажеш про людину, яка опинилася на чолі Національної поліції – Максима Цуцкірідзе. Як переконують співрозмовники УП у правоохоронній системі, в останні роки у Вигівського не раз виникали проблеми з Цуцкірідзе на тому ґрунті, що формально той працював у його вертикалі, але фактично орієнтувався на Татарова як на своє безпосереднє начальство.4. Для впливу Олега Юрійовича на систему це, безумовно, означає миттєве посилення. Хоч його навряд чи планували, і воно навряд довго триватиме. "Зеленський дуже ревно ставиться до надмірного накопичення впливу окремими людьми. Навіть якщо це цілком лояльний до нього "роботяга" Татаров. Тому посилення в МВС очевидно у Татарова є, але, думаю, це не дуже надовго", – переконує співрозмовник УП у президентській команді.5. Недовго, суто формально, триватиме і нинішній рівень впливу Татарова і на ДБР. У чинного керівника ДБР Олексія Сухачова, який є людиною з орбіти Офісу і особисто Татарова, наприкінці грудня закінчується строк повноважень. Втім, вплив на ДБР перестав бути виключно внутрішньоукраїнською справою. Реформу ДБР із вимогою залучити до конкурсної комісії міжнародних експертів із вирішальним впливом на результат вписали до переліку вимог по Ukraine Facility та до вимог кластеру "Основи" на шляху України до інтеграції в ЄС.6. Руслана Кравченка на посаду генпрокурора просував Андрій Єрмак, розраховуючи, що він буде чітко виконувати вказівки Банкової. На початку все приблизно так і виглядало. Але з часом генпрокурор почав дедалі більше страхуватися від креативних ідей з ОП. Особливо важливим став епізод, коли Кравченко наприкінці 2025-го відмовив Єрмаку, який, за даними кількох джерел УП в політичних колах, вимагав підписати підозри в держзраді Арахамії, Гетманцеву та ще кільком людям за "роботу на Росію".

Снаряди в обмін на ЄС: навіщо Зеленський поїхав до Сербії та що отримали обидві сторони?Візит Зеленського до Сербії виглядає справді сенсаційним. На перший погляд, відносини Белграда з Москвою є безпрецедентно тісними. Тож навіщо потрібен був візит Зеленського до Сербії, і яку користь з цього матиме Вучич? Якщо коротко: 1. Всупереч неодноразовим заявам сербського керівництва про те, що Белград не продає Україні товарів військової номенклатури, насправді постачання сербських боєприпасів для ЗСУ ніколи не припинялися. Формально Сербія продає їх різним країнам ЄС, однак ні в кого немає сумнівів, хто є кінцевим їх отримувачем.2. За словами посла США у Сербії у 2022-2025 роках Крістофера Гілла, готовність Сербії де-факто постачати Україні весь необхідний асортимент боєприпасів, а одночасно – гарантувати, що вона не продаватиме військову продукцію Росії, було набагато важливішим за згоду бути "статистом у санкційному режимі, що навряд чи щось змінить у загальній ситуації".3. Важливий момент – Сербія виготовляє боєприпаси для зброї радянських калібрів, що є дуже дефіцитними в Європі. Зараз потреба в них знову зросла – після заяви нового уряду Болгарії про зупинення військової допомоги Україні. Наразі невідомо, чи не зупинить Софія також комерційне постачання боєприпасів – також радянських калібрів.4. Тож одним із ключових завдань візиту було отримання від сербської влади гарантій збереження нинішньої схеми продажу боєприпасів, а за необхідності – збільшення продажів. 5. Водночас у Белграді сподіваються, що візит Зеленського дозволить покращити відносини з ЄС. Довгі роки від гострої критики з боку ЄС сербську владу захищав Віктор Орбан. Після зміни влади в Угорщині Сербія зіткнулася із жорсткішим ставленням – і це вже призвело до заморожування фінансової допомоги. А візит Зеленського має надати сербській владі аргумент, що Сербія діє в рамках загальноєвропейського курсу з підтримки України.

Чому удари по російській компанії є законною військовою ціллю України?Чергові удари по українській логістиці та бізнесу відбулись паралельно із серією атак України на склади російського маркетплейсу Wildberries. І хоч може здаватися, що російські удари – це симетричні атаки у відповідь на українські, це не так. Чому? Пояснюємо:1. Звісно, в російських ЗМІ вони можуть подавати ці атаки як "реакцію-відповідь", хоча насправді вони це роблять ще з 2022 року. Лише за 2026 рік Росія завдала понад 20 ударів по відділеннях, сортувальних терміналах та депо "Нової пошти", здебільшого в прифронтових містах. А з 2022 року таких ударів було зо 70. Атаки на Rozetka теж були не вперше. 21 березня 2024 року Росія зруйнувала склад компанії в Києві.2. 18 липня Україна почала бити по Wildberries. За даними росЗМІ, станом на серпень вже пошкоджено 12 із 15 найбільших складів компанії. Володимир Зеленський заявляв, що удари по російських логістичних складах відбуваються через те, що ці компанії забезпечують поставки підсанкційних комплектуючих для виробництва дронів і навігаційного обладнання.3. Засновниця Wildberries Тетяна Кім не заперечує, що маркетплейс продає товари військового призначення, але не вважає, що їхні склади є законною військовою ціллю. Кремль називає удари виключно "терактами". 4. За даними видання "Meduza", Wildberries справді допомагає забезпечувати російську армію, однак не напряму, а через волонтерські організації. Товари можна легко замовити будь-кому та отримати в пункті видачі, які є в Криму, Донецьку, Луганську, Маріуполі та Мелітополі.5. На сайтах Wildberries навіть не намагались цього приховати, адже ще донедавна там був окремий розділ "Все для СВО". Ба більше, деякі товари навіть мали помітки: "перевірено на СВО", "вибір бійців СВО". Розділ зник тільки після початку масованих ударів з боку України, однак товари все ж можна замовити. 6. Найчастіше на Wildberries купували медичні товари для окупантів: аптечки, турнікети, бинти та інше. Окупантів також забезпечували інструментами: бензопили, насоси, паяльники та інше. Також російські військові отримували з Wildberries холодильники, табуретки, матраци та засоби особистої гігієни. 7. Зброю російська компанія не продає. Однак, за даними видання "Meduza", росіян забезпечували комплектуючими для безпілотників, бронежилетами, приборами нічного бачення, раціями та системами супутникового зв'язку. Зокрема, йдеться про Starlink і "Ямал-601".

Чи чекати українцям енергетичного колапсу взимку?У соцмережах пишуть про можливий колапс систем теплопостачання та енергетики прийдешньою зимою. Чи виправдані прогнози? Пояснюємо:1. Оптимістичний сценарій передбачає вчасне завершення планових ремонтних робіт на електростанціях, запуск анонсованих урядом генеруючих потужностей, відсутність масованих обстрілів та помірний температурний режим. Навіть у разі окремих несистемних ударів енергетики зможуть швидко відновлювати пошкоджені об'єкти. Тоді відключень може не бути взагалі або вони будуть нетривалими.2. Базовий сценарій передбачає, що удари по енергетиці триватимуть упродовж усієї зими (найбільш імовірно). Частину пошкоджених об'єктів намагатимуться оперативно відновлювати, однак компенсувати втрати буде складно. Щоб уникнути масштабних аварій, диспетчерам доведеться балансувати систему, відключення у дні найбільшого навантаження сягатимуть 8-14 годин на добу.3. Песимістичний сценарій можливий у разі поєднання двох чинників: серії масштабних атак на енергетику та тривалих сильних морозів. За такого сценарію електропостачання буде доступне по 4-8 годин на добу. Бізнес буде вимушений самостійно імпортувати електрику або працювати на генераторах.4. Чи можливий "апокаліптичний" сценарій, за якого ворог повністю знищить енергосистему? Опитані ЕП експерти та учасники ринку вважають такий розвиток подій малоймовірним. Українська енергосистема будувалася в радянські часи та є стійкою. В останні роки велика кількість об'єктів отримала захист першого та другого рівня – від прямого влучання шахедів та уламків ракет. 5. Найбільшим викликом для України може стати теплопостачання. Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко попереджає, що навіть за максимальних зусиль не вдасться створити резервні потужності, які автоматично підхоплять усе навантаження у разі виведення з ладу всіх ТЕЦ.6. За оцінками експерта, приблизно 75% житлових будинків Києва матимуть альтернативне джерело тепла, якщо ТЕЦ будуть уражені. Водночас близько 25% будинків, а це орієнтовно 2,5 тисячі багатоповерхівок, залишаться без резервної схеми теплопостачання. Причина часто полягає у технічних обмеженнях самої теплової інфраструктури столиці, яку неможливо кардинально перебудувати за такий короткий час.

Умєров – новий очільник СЗР. Як він туди потрапив та чи причетний до призначення Єрмак?На цій посаді Умєров координуватиме укладення нових дронових угод. "Йдеться про Drone Deal, які ми почали в РНБО і продовжимо далі вже на новій посаді", – пояснила його речниця Діана Давітян. Також новий очільник продовжить брати участь у переговорному процесі із США у складі української делегації.Що ще відомо про це призначення? Розповідаємо: 1. Служба зовнішньої розвідки збирає дані за межами України для збереження національної безпеки. З лютого 2026 року і дотепер СЗР мала лише тимчасового голову – генерал-майора Олега Луговського. Керівник відділу розслідувань УП Михайло Ткач розповів, що нового очільника СЗР довго не призначали з простої причини – не могли "скласти конструкцію" кадрових змін.2. За даними Ткача, головним тригером був Михайло Федоров, тому після нього вони вже прийшли до того, що треба кудись прилаштувати Клименка, який відмовився бути міністром оборони, і дати більше повноважень Умєрову, який на посаді міністра оборони продемонстрував себе як лояльний до "Династії".3. Зеленський зазначив, що новий очільник СЗР відповідатиме за дронові угоди з країнами у форматі Drone Deals – наразі таких документів вже є 9, а ще з 15 країнами тривають переговори. Зеленський пояснив, що Drone Deals забезпечує Україні довгострокове щорічне фінансування. Цей формат передбачає експорт українських озброєнь, а також розвиток кооперації між компаніями MilTech-галузі України та партнерів.4. Михайло Ткач, посилаючись на власні джерела, повідомив, що призначення Умєрова було погоджено з колишнім керівником ОП Андрієм Єрмаком. Попереднього керівника Служби зовнішньої розвідки також погоджував Єрмак. В Офісі президента, надаючи коментар УП, назвали цю інформацію"хворобливим потягом до Єрмака".5. Нагадаємо, вже після відставки з Міноборони прізвище Умєрова з'явилось у матеріалах справи "Мідас". У серпні 2025 року бізнесмену та співзасновнику "Кварталу 95" Тімуру Міндічу повідомили про підозру у створенні злочинної організації та відмиванні понад 311 млн грн. І саме в цьому документі йшлося про підозру у незаконному впливі на Умєрова – начебто Міндіч тиснув, аби колишній міністр оборони прийняв бронежилети компанії "Мілікон".6. Сам Умєров у листопаді 2025 року, перебуваючи уже секретарем РНБО, заперечив причетність до корупційної схеми. Водночас він підтвердив, що з Міндічем справді зустрічався щодо питання бронежилетів за контрактом. За словами колишнього міністра, контракт тоді все ж розірвали через невідповідність продукції вимогам.