Як Україна використовує та водночас марнує літо можливостей на фронті?Паралельно з ерою мідлстрайків в інфопросторі почали з'являтися заяви про перехоплення Україною ініціативи на деяких напрямках фронту та гальмування російського наступу. Піддавшись на цю ейфорію, УП пішла до військових різних рівнів запитувати, як у них проходить те саме "поліпшення". Отже:1. Самі собою мідлстрайки не стали чимось революційним. Новинкою є дещо інше – це "спуск" частини мідлстрайків з рівня елітних спецслужб і підрозділів СБС до корпусних батальйонів БПЛА. З початку 2026-го року до червня включно кількість уражень БПЛА на глибину 20+ км зросла майже в 13 разів. На глибину 50+ км – у 44 рази.2. Ефект від роботи мідлстрайків, імовірно, наразі відчутний лише тим, хто з ними безпосередньо працює. А це лише 20 підрозділів (виносимо за дужки спецслужби). 3. Для справді відчутного ефекту – поки росіяни в принципі не зможуть доїжджати до своїх позицій, а ті, хто на них уже є, не матимуть доставки БК та їжі, – потрібен час. Імовірно, про відчутний ефект від роботи мідлстрайків лінійними підрозділами та підрозділами СБС можна буде говорити в кінці літа – на початку осені.4. Ситуація на лінії зіткнення переважно залишається без істотних змін. Відповідно до наявних в УП даних з Краматорського та Слов'янського напрямків, з квітня по червень Сили оборони відповідали на штурми росіян, а не ініціювали їх самостійно. І щоденна кількість цих штурмів з боку росіян лише зростала. 5. Сили оборони, наскільки відомо УП, ведуть, з різною інтенсивністю, наступальні дії на двох напрямках – Олександрівському та Лиманському. На всіх інших – від Сумщини до Херсонщини – стоять в обороні, місцями контратакують та "гасять пожежі" штурмовими полками.6. Найбільш "гарячими" напрямками, за даними УП, нині є Слов'янський, Костянтинівський, Покровський (по факту – Добропільський) та Гуляйпільський. Оточення Костянтинівки, попри всю складність ситуації та заяви Путіна, за даними УП, немає. Водночас, за даними УП, у місто просочилося до 130 росіян. Нагадаємо, що у випадку Покровська росіянам достатньо було вибити позиції дронщиків, зайти в місто та почекати.7. У лінійних бригадах "на землі" залишаються всі ті ж проблеми, що й були на початку року. Брак нових людей, виснаження "старих". Величезний дефіцит НРК та черга на їхнє виготовлення у виробників. Розростання кілзони та 100–200-денне перебування людей на позиціях. Детальніше – у тексті за посиланням.
Польська істерика. Чи може Україна пожертвувати героями заради євроінтеграції?Сьогоднішня фіксація польського інфопростору на темі УПА викликає тривожні асоціації з тим, як історія свого часу стала одним з інструментів російського тиску на Україну – з тією відмінністю, що йдеться про одного з ключових союзників під час війни. Чи можливо зняти гостроту моменту, в чому її істинна природа і до чого це може призвести – говоримо в інтерв'ю з Володимиром В'ятровичем. А ось – кілька ключових тез:Про те, чи повинна Україна узгоджувати з партнерами власний пантеон героїв: Ні Краківський Вавель, ні Пантеон у Римі, ні в Лісабоні, ні деінде не були предметом міжнародних дискусій. Це виключно внутрішнє національне питання. Про те, чому це питання стало критичним: Ми звиклися з тим, що нашу історію писали інші і давали нам установки, як оцінювати наше минуле. Ситуація змінюється, ми дорослішаємо. Кажуть, що історію пишуть переможці. Зараз той момент, коли ми починаємо писати власну історію. Зокрема тому, що можемо перемогти в цій війні.Про те, чи варто йти на поступки: Переконаний, що жодна українська реакція не стримає того, що відбувається у Польщі. Спроби піти на поступки Україна робила дуже довго. Ці поступки тільки розбещують польських політиків. Ми не маємо інструментів тиску. Тому єдине, що можемо робити – чекати на якесь протверезіння польського суспільства від дурману. Про те, як така риторика впливає на саму Польщу: Своїм зануренням у минуле, Польща сама себе відкидає за борт важливих політичних процесів, які відбуваються тут і зараз. У побудові нової архітектури безпеки Польща та Україна мали б стати центральною віссю. Відбуваються зустрічі у форматі Україна – Німеччина – Франція – Велика Британія – мінус Польща. Це їхній вибір геоісторії замість геополітики. Хибний вибір, але вони мають через це пройти.Про те, чи буде Бандера на Пантеоні українських героїв: Переконаний, що має бути. Якщо говорити про УПА, то, відповідно до закону Про національний пантеон, підпадають під цю категорію лише двоє – Шухевич і Кук. Стосовно ж ОУН, це очевидно, Коновалець, Бандера, Мельник. Про те, у що можуть вилитися польські дискусії: Те, що зараз відбувається з так званою Волинню-43, мені справді нагадує побєдобєсіє. Воно вже перейшло із розряду якихось історичних дискусій у квазірелігію, де нічого дискутувати не можна, де відбуваються певні ритуали, якісь священні слова, священні цифри, на які не можна в жодному випадку зазіхати. І це насправді ми бачили, що в результаті сталося з російським суспільством, в результаті такої хвороби, я боюся, що таке може статися і з польським суспільством.
Як бійці 1 ОЦ БпС розчищають шлях для ударів по нафті й знищують операторів "Шахедів"? Чи не кожного дня в Росії палають НПЗ, оборонні підприємства та логістичні вузли. В медіа часто пишуть про операторів далекобійних дронів, які завдають більшу частину уражень, але рідко про тих, хто знищує на їхньому шляху російську ППО та радари. Як Сили безпілотних систем системно знищують російські радари та ППО? Розповідаємо: 1. Брянська область РФ, один з ключових напрямків прольоту українських діпстрайків, тривалий час була дуже складною ділянкою маршруту для українських глибинних повітряних ударів. Російська мережа радарів виявляла будь-які далекобійні дрони на ранніх етапах. Крім того, через цей район окупанти запускають "Шахеди" по Україні. 2. Саме в цьому районі працювали бійці 1 Окремого центру СБС. Головною ціллю для українських військових стали російські малогабаритні радари системи контролю повітряного простору. Ці пристрої легко маскуються і розгортаються на цивільних чи військових об'єктах. Саме завдяки їм росіяни створили суцільне радіолокаційне поле на низьких висотах.3. Для нейтралізації цієї мережі радарів 1 Окремий центр СБС задіяв лише одну ударну групу "Роні", що складається з 6 бійців. За кілька місяців українські оператори дронів знищили близько 20 радарів СКВП.4. Результат: мінімальними ресурсами СБС створили та утримують повітряний коридор у Брянській області. Росіяни на тривалий час втратили контроль над небом на цьому напрямку, що дозволило українським дронам Deep Strike пролітати у глибокий тил РФ.5. Бійці підрозділу також системно працювали по Донецькому аеропорту (ДАП), який росіяни ще у2024 році почали перетворювати на майданчик для запуску "Шахедів". Близько пів року тому 1 Окремий центр СБС розпочав операцію з планомірного виведення з ладу цього аеродромного хабу та взяття його під вогневий контроль безпілотниками.6. На початку червня цього року військові центру оголосили про взяття Донецького аеропорту під вогневий контроль: російська техніка та логістика на цій ділянці перебувають під постійними ударами, тому противник не може безпечно пересуватися летовищем.7. Попри атаки БПЛА та авіаудари Повітряних сил, ворог продовжує будувати склади для ударних безпілотників і позиції для запуску реактивних дронів "Герань-3". Утім, операції з послідовного знищення інфраструктури вже плануються та реалізуються на інших ворожих дронопортах.
Удар за ударом. Як "Нова пошта" виживає під обстрілами?Росіяни систематично б'ють по логістичних вузлах "Нової пошти". У ніч на 15 червня вони поцілили в найбільший інноваційний сортувальний термінал компанії в Києві. Під удар росіян вночі 2 липня потрапив логістичний центр на Оболоні, а вдень був атакований термінал у Запоріжжі.Як постійні обстріли вплинули на операційну складову бізнесу? Розповідаємо:1. Київський інноваційний термінал (КІТ) "Нової пошти" був найбільшим технологічним сортувальним центром в Україні. Першу його чергу компанія відкрила у 2018 році, другу – на початку 2021 року, удвічі збільшивши його потужність (до 50 тис. посилок на годину).2. У будівництво другої черги та його обладнання "Нова пошта" інвестувала близько 14 млн євро. Після введення другої черги комплекс розширили до 24 тис. кв. м. Для порівняння: у 2024 році Укрпошта запустила свій перший автоматизований сортувальний термінал, який може обробляти до 18 тис. посилок на годину.3. КІТ "Нової пошти" оснащений обладнанням, яке автоматично зчитує штрих-коди, визначає напрямок доставки та відправляє на відповідну лінію. Крім того, на початку 2025-го на даху КІТ компанія побудувала електростанцію потужністю 1 МВт, у яку інвестувала 14 млн грн.4. Внаслідок атаки знищена частина будівлі термінала, сортувальне обладнання та частина вантажів, що перебували на території об'єкта. Попри значні руйнування та удари трьох балістичних ракет, компанії вдалося уникнути зупинки логістики.5. За попередніми оцінками, було пошкоджено близько 10 тис. посилок. "Нова пошта" почала здійснювати компенсацію за втрачені відправлення відповідно до оголошеної вартості. 6. Загальна сума компенсацій клієнтам за пошкоджені або знищені відправлення з 2022 року перевищила 147 млн грн. Вартість відновлення майна, яке було пошкоджене чи зруйноване в результаті російської агресії, перевищує 1 млрд грн, повідомили ЕП в "Новій пошті".7. Компанія генерує достатній дохід, щоб тримати удар. У 2021 році доходи компанії становили 20,8 млрд грн і з тих пір щорічно зростали. Найбільший стрибок компанія продемонструвала у 2023 році, коли дохід збільшився майже на 54%. У 2025 році дохід "Нової пошти" становив 54,2 млрд грн, а чистий прибуток – 2,6 млрд грн.
Як Зеленський відмовляє генералів від політики? Усередині червня на одній із державних резиденцій біля Києва було несподівано людно. Стратегічна розмова Зеленського з топами влади звелася до трьох ключових питань: чи проводити вибори; якщо так, то коли; хто може стати учасниками потенційної виборчої кампанії. Що саме обговорювали і яких висновків дійшли? Якщо коротко: 1. Через наочний успіх Сил оборони почав змінюватися і рейтинг президента. Позитивна динаміка так сильно надихнула Зеленського, що під час зустрічі в резиденції команда всерйоз обговорювала можливість провести президентські вибори вже наприкінці осені цього року.2. Але на шляху проведення такої спецоперації існують дві доволі габаритні проблеми. Йдеться про Залужного та Буданова. В озвученому на зустрічі опитуванні, зробленому на замовлення Банкової однією з українських соціологічних компаній, для президента склалась позитивна динаміка першого туру. Зеленський має начебто 34% підтримки (Залужний – 28%, Буданов – 12%). 3. Але от моделювання другого туру навіть у цій соціології виглядало для чинного глави держави не так райдужно. У парі з Залужним президент поки програє – приблизно 32% проти 37%. Але динаміка на користь Зеленського, він постійно додає. Проти Буданова Зеленський поки що перемагає, але лише в межах статистичної похибки – приблизно 34% проти 32%.4. Усередині владної команди існує впливова група на чолі з Арахамією та іншими, яка вважає оптимальним сценарій, за якого Зеленський переобирається на другий президентський строк, а Буданов, скажімо, очолює Раду. Мовляв, важливо, щоб Зеленський міг із західних партнерів вибивати ті ресурси, які вони йому обіцяли.5. Втім, кілька співрозмовників УП стверджують: Буданов уникає будь-яких прямих відповідей на питання щодо політичних перспектив. Він не каже "так", але й не каже "ні". Відмовлятися від власних політичних перспектив на користь Зеленського Буданов міг би лише в тому разі, якщо аналогічне рішення ухвалив би й Залужний.6. У розмові з Залужним Зеленський сказав, що ситуація на фронті останнім часом розвивається позитивно, суспільство залишається достатньо консолідованим, а тому з'явилося вікно можливостей для проведення виборів. Однак головне завдання – провести їх так, щоб країна не отримала нового внутрішнього розколу. 7. Врешті президент поставив Залужному пряме запитання: "Якщо вибори відбудуться восени, чи будете ви балотуватися?". І, за словами співрозмовників УП, отримав однозначну відповідь: "Так. Буду". 8. Невдовзі до Залужного, поки він був у Києві, відрядили Умєрова і Арахамію. Відповідь Залужного не змінилась. Після цього навіть у найдосвідченіших переговорників Банкової аргументи закінчилися. Але на прощання вони таки попросили у Залужного: "Брат, але ти подумай ще раз".
Що нам розповів колишній міністр закордонних справ Вадим Пристайко? В новому інтерв'ю УП колишній міністр закордонних справ пояснює, чому повернення до "стамбульських домовленостей" є небезпекою для України, згадує персональні уроки "мінських угод", а також прогнозує, коли Путіну доведеться ухвалювати болючі рішення щодо подальшого перебігу війни.Всі подробиці – у відео, а ось – дуже коротко: Про цілі Путіна: Наразі політично він уже досяг того, що хотів. Путін ЗАЕС забрав, воду в Крим і сухопутний коридор забезпечив. А далі йому треба буде захищати окуповані території, які він сам собі записав у Конституцію. Тому приблизно десь у кінці літа наступить той момент, коли йому треба буде ухвалювати рішення, що робити далі.Про те, чи Зеленський і Путін узагалі здатні про щось домовитися: Все буде нормально. Якщо ми дійдемо до моменту, коли треба буде реально вести переговори, особистий фактор – це останнє, що буде заважати лідерам сісти і домовитися. (…) Коли ситуація на фронті або економічні питання, або політична ситуація складуться таким чином, що всім стане зрозуміло, що ресурси вичерпалися і більше вести війну безсенсово – все складеться, побачите.Про те, на які компроміси Москва реально може піти: Я думаю, що вони скоро підуть на всі компроміси. Дійсно, боляче для них Луганськ, Донецьк, важко усвідомити, яким чином буде виковирюватися із Конституції Запорізька і Херсонська області, але нічого неможливого в такій ієрархічній диктаторській системі, як у Росії, немає.Про те, як російський народ може сприйняти підписання мирної угоди: На відміну від нас, вони можуть зупинитися без особливих політичних втрат для себе в будь-який момент. Путіну треба тільки прийняти рішення. (…) Він тільки вірить чомусь, що йому вдасться без всяких компромісів перемогти нас. Але цього не відбувається, тому він має це рано чи пізно усвідомити. Я підозрюю, що це усвідомлення буде в кінці цього літа.Про наступне вікно можливих переговорів: Я думаю, що точно вікно переговорів – це осінь. І якщо воно буде невдалим, то тоді, напевно, весна. Тому що радикально нічого не зміниться. Росіяни очікують довибори в американців – ну, окей, ну, довибори, з'явиться більше демократів. І що?Про те, чи можуть відбутися докорінні зміни у перебігу війни: У нас вибори не відбуваються, тому розраховувати на зміну внутрішньо-політичної ситуації в Україні немає сенсу, нових видів зброї не з'являється, і ми будемо випускати ще більше й більше дронів. Технологічний скачок уже завершився. І далі ця війна вже не побачить радикальних змін. Якщо вони цього ще не зрозуміли, хтось мав би прибігти в Кремль, постукати в двері і сказати: "Царю, щось результат ніякий. Можемо продовжити сточувати наших ваньків, але результату не буде".
Що отримала Україна від "сімки" в Ев'яні і як змінив позицію Трамп?Рік тому саміт G7 завершився без спільної позиції щодо України після того, як Трамп поїхав достроково. В Ев'яні він залишився до кінця і двічі зустрічався з Зеленським.Чого варто очікувати Україні за підсумками саміту і чи виконають країни G7 свої обіцянки? Розповідаємо:1. Декларація G7 містить більше, ніж ритуальні формулювання. Крім збільшення постачання засобів ППО, додаткових систем і перехоплювачів та далекобійних озброєнь зазначено про готовність розглянути надання ліцензій, які дозволили б Україні розширити власне військове виробництво.2. Документ обіцяє подальшу підтримку енергетичної стійкості України напередодні наступної зими та посилення тиску на російську воєнну економіку.3. Аргумент Макрона полягав у тому, що G7 нарешті прийняла реальність, про яку Київ говорить уже місяцями: Росія не веде серйозних переговорів, бо вважає, що час досі грає на її боці. Трамп, за словами французького президента, тепер поділяє цю оцінку.4. Франція не домоглася американського переходу на європейське стратегічне мислення. Вона отримала дещо більш негайне: підпис США під текстом, який визначає Росію як проблему, Україну – як партнера, якого варто озброювати, а тиск на Москву – як незавершену справу.5. Декларація саміту G7 пропонує політичний напрям, а не операційні деталі. Для країни, яка стикається з черговим сезоном російських ракетних і дронових атак, ця різниця є суттєвою. Україна має стати частиною промислової бази, що виробляє озброєння, яке знадобиться і самій Європі. Ев'ян визнав цю можливість. Але не закріпив її.6. На що дивитися після Ев'яна? Перший тест – ППО. Другий – оголошення про ліцензії мають перетворитися на контракти, передачу технологій і виробництво. Третій – санкції. Чергового пакета обмежень буде недостатньо, якщо виконання залишатиметься вибірковим.7. І нарешті – сам Вашингтон. Франція досягла успіху в тому, щоб утримати США в коаліції. Складніше завдання – зробити безпеку України менш залежною від цього зв’язку.
Чому наземний громадський транспорт у Києві деградує?Політика міської влади у сфері громадських перевезень полягає в "підтриманні штанів" замість якісного розвитку. Чиновники лише періодично замінюють застарілий рухомий склад новим. Але це – тільки верхівка айсберга. Що відбувається з громадським транспортом і хто в цьому винен? Якщо коротко:1. Кількість транспортних засобів. У 2016 році на дороги Києва виїжджали 450 тролейбусів щодня. Зараз цей показник майже вдвічі менший: близько 240. Війна – не причина, адже у 2021 році їх було 250.2. Низька культура ремонту рухомого складу. До скорочення випуску призвела недостатня заміна старих машин: їх списують більше, ніж купують нових. При цьому тривалість експлуатації тролейбусів у Києві суттєво менша, ніж в містах ЄС: 10-12 років. "Київпастранс" не купує запчастини в необхідних кількостях, тож часто поламані машини стоять в очікуванні списання.3. Недотримання графіків руху. У разі заторів або ДТП громадський транспорт починає йти "паровозиком", намагаючись наздогнати графік. У "Київпастрансі" не адаптують рух у ручному режимі і не розподіляють машини рівномірно по маршруту. Це відбувається частково через лінь, частково – через брак диспетчерів.4. Зарплати водіїв трамваїв становлять 48,4 тис. грн, тролейбусів – 52,3 тис. грн, автобусів – 54,1 тис. грн. Ці суми – до сплати податків і суттєво залежать від кількості відпрацьованих годин. Насправді ж розмір місячної зарплати водія без додаткових годин та премій становить 20 тис. грн. 5. Умови праці водіїв. На багатьох маршрутах водіям у кращому випадку встановлюють біотуалети на кінцевих зупинках. На весь Київ в експлуатації є 11 об'єктів для відпочинку водіїв на території філій підприємства та ще 17, розташованих поза межами підприємства. 6. Дефіцит кадрів. Наразі в КП не вистачає 30% кадрів, а в окремих автопарках є лише половина необхідної кількості водіїв. Загалом у штаті КП в травні 2026 року було 640 водіїв автобусів, 347 – трамваїв, 517 – тролейбусів. 7. Продаж землі. Трамвайні і тролейбусні депо в середмісті переносили на околиці, а звільнені ділянки передавали під забудову. Це збільшило пробіг транспорту, а через переміщення Лук'янівського депо місто втратило дизельну електростанцію, яка могла живити трамваї під час вимкнень струму.
Нафтова імперія Путіна у вогні. Чи може Україна залишити Росію без пального?Чи здатні українські "далекобійні санкції" перетворити локальні перебої на паливну кризу в Росії і залишити без ресурсу одного з найбільших виробників нафти у світі? Розповідаємо:1. Росія заборонила експорт бензину та авіаційного гасу, обговорює ембарго на продаж дизельного пального, вивезення якого і так квотується.2. Переробка на НПЗ впала в травні до мінімуму за 16 років (4,58 млн бар. на добу), простоює майже третина потужностей. Через це Москва вимушена експортувати більше нафти замість її переробки. З початку 2026 року експорт чорного золота зріс до 3,49 млн бар. на добу, це найвищий показник з початку великої війни.3. Дефіцит бензину торкнувся майже третини країни (25 регіонів), включаючи Москву та Санкт-Петербург. На деяких АЗС продають лише по 20 літрів. Є перебої з постачанням пального для аграріїв та обмеження на заправки літаків.4. З початку 2026 року бензин в РФ подорожчав на 28-34%, дизельне пальне – на 43%. При цьому вартість авіагасу злетіла до історичного максимуму: 110 тис. руб. за тонну. 5. На цьому тлі російська влада дозволила НПЗ тимчасово випускати низькоякісне пальне, щоб покрити дефіцит. Окремим заводам можна продавати нафтопродукти класу "Євро-5" з фактичними показниками "Євро-3". Особливо складна ситуація на окупованих територіях України.6. Попри суттєві проблеми, Росія має запас міцності. Велика територія, надлишкові потужності НПЗ, державне регулювання та адміністративний розподіл ресурсів дозволяють Кремлю не допустити колапсу. Хоча проблеми вже очевидні всім та наростають з кожним днем.7. "Поки що Росія гасить "пожежі" в ручному режимі, перекидаючи пальне між регіонами та запроваджуючи обмеження. Якщо удари не припиняться, до кінця 2026 року точкові збої можуть перерости в системну кризу для всього ринку пального", – підсумовує співрозмовник ЕП в Кабінеті міністрів.
Кластер наш! Що означає рішення ЄС щодо України?У понеділок представники урядів 27 держав-членів ЄС та віцепрем’єр України Тарас Качка офіційно відкрили змістовну частину вступних переговорів. Що це означає і чому поки йдеться лише про один кластер? Пояснюємо:1. По-перше, для ЄС відкриття кластера перевело процес вступу України з політичної площини в юридичну. А по-друге, це стало важливою точкою неповернення у цьому процесі, вигідною для України.2. Відкриття кластера робить "бенчмарки" офіційними та незмінними. Тож зустріч у понеділок 15 червня "зацементувала" вимоги до України. 3. Утім, наразі можна говорити про фіксування проміжних та кінцевих (залежно від глави) критеріїв лише для першого кластера. Щодо решти кластерів – певна невизначеність зберігається. Перелік вступних вимог до України у цих сферах зацементує лише відкриття усіх кластерів.4. Чому ми відкрили лише перший кластер? У квітні, коли впало угорське вето – питання було саме в позиції Будапешта. Новий (тоді ще майбутній) уряд Угорщини спершу наполягав, що голої обіцянки України буде достатньо для відкриття лише одного або частини кластерів. А щоб рухатися далі – Київ має ухвалити якісь закони щодо прав угорської меншини. 5. Але друзі України в ЄС – і перш за все президенти Єврокомісії та Європейської ради – змогли переконати Угорщину, що ця затримка буде штучною і є неприпустимою. У підсумку Будапешт погодився дати зелене світло "авансом". 6. Інший елемент затримки – це те, що у Брюсселі почалися розмови між іншими державами-членами ЄС – мовляв, а чи не варто нам переглянути деякі попередньо схвалені критерії вступу України. Ідея була в тому, щоб додати певні винятки або відтермінування для долучення України до спільного ринку ЄС у розділах щодо сільського господарства, транспорту тощо.7. Те, що тепер є згода, підтвердила Марта Кос. Ба більше, на рівні ЄС вже узгоджена дата відкриття п’яти кластерів. Це відбудеться 14 липня, на засіданні Ради ЄС (станом на час написання цієї статті її немає у календарі Ради ЄС, але дата запланована і обговорювалася європейськими міністрами раніше).
TGLIST.COM.UA
