УП. Кляті питання

Як астрологи, тарологи та "відьми" проникли в українську політику?За даними опитування КМІС, яке було проведено в 2024 році, 35% українців вірять в астрологію, 25% – в екстрасенсорні здібності, 15% – у тарологію. Загалом 43% вірять хоч у щось одне з вищеперерахованого. Українські політики не відстають від свого народу:1. У незалежній Україні першопроходцем у використанні послуг астрологів був Леонід Кравчук. Відомо, що він працював із російським астрологом Павлом Глобою. Сам Глоба підтверджував цей факт у 2009 році – тоді він розповідав, як давав поради щодо збереження атомної безпеки країни, яку все ж так і не вдалося зберегти.2. Астрологи та "відьми" були присутні і в житті Юлії Тимошенко. На суди Тимошенко приходила підтримувати "медійна ворожка" Марія Тиха, яка потім в інтервʼю розповідала, що Юлія Володимирівна активно дивиться її прогнози та підтримує спілкування.3. Астрологиня Зоя Копчинська розповідає УП, що багато політиків, бізнесменів і чиновників і зараз звертаються по астрологічні консультації. А бум замовлення послуг відбувається якраз під час передвиборчих кампаній. 4. Медіааналітик та політконсультант Олексій Ковжун ділиться своїми спостереженнями з УП: на відміну від, наприклад, британських політиків, чий кар'єрний шлях є логічним і поступовим, українські політики та бізнесмени часто здійснюють незрозумілий "квантовий стрибок" – від слюсаря чи кінопродюсера до вершин влади.5. Через це значна кількість посадовців у глибині душі розуміє, що їм не вистачає ані освіти, ані життєвих заслуг для займаної посади. Поширена думка про те, що політики вищого ешелону є вкрай самовпевненими та нарцисичними – це лише зовнішня оболонка і компенсаторика. 6. Насправді під цим фасадом ховається невпевнена людина, яка сумнівається у своїх діях і боїться відповідальності. До ворожок вони йдуть не за контролем (бо влади і контролю над ситуацією у них якраз дуже багато), а саме за впевненістю, що їхнє рішення є правильним.

Чи зміниться влада Зеленського після арешту Єрмака?У цьому тексті переказуємо усі подробиці арешту Андрія Єрмака. Дуже радимо почитати повну версію на дозвіллі. Бо там – і про написи, які Дубінський залишив Єрмаку у зоні для прогулянок Лукʼянівського СІЗО, і про те, як політична система намагалася зібрати "білий" кеш на заставу ексголові ОП. Словом, є над чим потішитися. А ось дуже коротко:1. Коли слідчі і прокурори прийшли до Єрмака оголошувати підозру та просити у ВАКСа про арешт, з'ясувалося, що за майже пів року після обшуків Єрмак ніяк не підготувався, тим паче не подбав про підготовку грошей на заставу.2. Однак іще неприємнішим сюрпризом для Єрмака мала стати абсолютна відстороненість президента від його проблем. Навіть тим людям у системі, які готові були закинути за колишнього шефа якісь гроші, це з ОП заборонили. Щоб не втягнути, не дай Бог, президента публічно в цей контекст.3. Коли в четвер вранці суд ухвалив рішення про заставу для Єрмака в 140 млн грн – тобто понад 3 млн доларів, – з'ясувалося, що для людей, які на скандальних плівках обговорюють угоди на 600 млн доларів, знайти хоча б три мільйони "білими" – непідйомна задача.4. При тому такі люди, як Давид Арахамія та інші, яким, за інформацією УП від джерел у владі, Зеленський доручив збір коштів, стукали в усі двері. Пропозиції підтримати Єрмака надійшли навіть людям, яких він сам роками кошмарив перевірками, силовиками та погрожував санкціями.5. Навіть попри те, що на вечір п'ятниці 15 травня "курс обміну" Єрмака на готівку був один до трьох: за даними УП, деяким бізнесменам пропонували за 1 мільйон "білих" внесків – 3 мільйони кешу.6. Але попри крики "Першого" система не змогла чи не захотіла рухатись швидше і фактично сама гарантувала Єрмаку зайві два дні на нарах для вирішення питання, чому він не сокіл, чому не літає.7. Те, що Єрмак втратить своє місце в системі – очевидно. Питання в іншому: як і чи зміниться президент? Чи, схиляючись до вирішення проблем лише створюючи фаворитів, він просто спробує знайти собі нового?

Що відбувається у переговорах з ЄС та коли відкриють кластери?Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос прогнозує, що перший кластер повинен бути відкритим до кінця головування в ЄС Кіпру, тобто до 30 червня, а всі інші кластери – в липні 2026 року. Утім, дипломати у Брюсселі не під запис – ще обережніші, та кажуть, що відкриття останніх кластерів може затягнутися до осені, а то й ще довше. То чий же прогноз правильний, і коли ЄС почне відкривати кластери для України? Пояснюємо:1. Париж та Варшава мають всі причини не поспішати з цим процесом – а примусити Київ спочатку виконати певні умови. В обох державах є сильне аграрне лоббі, яке боїться конкуренції з боку українських аграріїв (і небезпідставно). Також в обох країнах є побоювання, що вступ України до ЄС зруйнує фонд Спільної агрополітики ЄС, яка зараз забезпечує для агросектору цих країн – щорічне щедре фінансування з бюджету ЄС. 2. Крім того, в обох державах у 2027 році відбудуться вибори: у Франції президентські, а в Польщі – парламентські. А фермери – це насамперед великі групи виборців, які можуть стати проблемою під час найближчого голосування. 3. Але варто наголосити: Франція та Польща не одні з такими застереженнями. Так само з недовірою та побоюванням ставляться до української аграрної євроінтеграції й в Угорщині, Румунії, Болгарії тощо. Але оскільки формальне голосування щодо цього питання не проводилося, то точного переліку "україноскептиків" не існує. Можна говорити лише про очікування.4. Проблемних питань можна віднайти безліч, і проблеми є в стосунках України чи не з кожною державою-членом ЄС. "Раніше всі перспективні опоненти ховалися за спиною Угорщини, яка блокувала поступ України до ЄС. Зі зміною влади в Угорщині та зміною її позиції з цього питання ви можете скоро отримати багато сюрпризів, що стосується позицій деяких друзів України з приводу розширення на схід", – сказав один зі співрозмовників "ЄвроПравди".5. У підсумку кілька джерел ЄП, дотичних до процесу, сходяться, що імовірність певної зміни критеріїв існує. У тому числі – щоби задовільнити ті столиці, які турбуються про своїх фермерів. Але про докорінну зміну умов для України не йдеться і шанси на це украй малі. А про блокування за угорською схемою не йдеться у принципі – тут шанси взагалі нульові.

Чому топкорупціонери виходять на волю?Починаючи з 2019 року, Вищий антикорупційний суд ухвалив 186 вироків на підставі угод зі слідством з 352. Чому замість реальних термінів ув'язнення фігуранти корупційних схем почасти отримують умовні строки, сплачують відносно невеликі штрафи та роблять донати на ЗСУ? Пояснюємо:1. Голова САП Олександр Клименко каже, що слідство, зокрема, ініціює угоди, коли розуміє, що має слабку позицію та ризикує програти суд. 2. Часто першопричиною для того, щоб укласти угоду, для САП є строки давності. Якщо у справі фігурує 9–20 підозрюваних, і в кожного є по кілька адвокатів, розгляд справи перетворюється на "безкінечність", де лише підготовчі засідання через постійні перенесення можуть тривати роками. Таким чином за 10–15 років розгляду провадження в нього закінчаться строки давності, а справу просто закриють без вироку.3. Ще одна негативна тенденція – це засекречені вироки. Під грифом "Секретно" у ВАКС перебувають 43 рішення суду. Суспільство змушене просто вірити, що прокуратура дійсно отримала інформацію про реальних організаторів схеми і згодом доведе їхні справи до суду в загальному порядку.4. Голова САП Олександр Клименко пояснює цю практику тим, що якби правоохоронні органи розголошували деталі угод і те, хто саме кого викрив чи залучається до спецоперацій, ніхто більше не пішов би з ними на співпрацю. Звідси – ще одна проблема: суспільство не бачить, кого підозрюваний називає організаторами злочинної схеми. 5. Угода, за словами співрозмовників УП у САП, буде укладена лише тоді, коли звинувачений надасть викривальні свідчення щодо решти учасників злочину в своїй кримінальній справі чи іншій. У корупційних провадженнях він може дати слід на організаторів схеми. Також підслідний може розказати, через які офшорні компанії робились грошові перекази. Головне, що робить таким чином злочинець – полегшує життя слідству.6. Такі угоди засекречуються, бо якщо зробити їх відкритими, то потенційні фігуранти кримінальних справ одразу будуть знати, що вони на гачку, ще до відкритого провадження. Це дасть їм ширше поле для маневру у підготовці до захисту чи просто, щоб вчасно покинути Україну.7. З одного боку, угоди зі слідством – це плюс, бо є розкриття та засуджені. З іншого – фактично злочинці уникають відповідальності, отримують менші строки та не перебувають у СІЗО. Зараз в експертному середовищі обговорюють, як можна змінити ситуацію. Зокрема, розглядається ідея публікувати ці угоди через три роки після їх укладення. Але реалізація цієї ідеї залежить від парламенту, який повинен написати та ухвалити відповідний законопроєкт.

Як влада збирається реформувати армію? Ми зібрали найактуальніші напрацювання Міноборони, Генштабу й ОП щодо анонсованої Зеленським армійської реформи. Зміни в проєкти вносяться щодня, тож деякі речі можуть так і не потрапити до фінальних документів. Але станом на зараз ситуація має ось такий вигляд: 1. Хоч Зеленський уже анонсував строки служби, урядовці та військові досі ламають списи над моделями їхнього впровадження. Реформаторам вдалося домовитися про контрактний підхід до демобілізації бійців. За словами джерел УП, у контрактників з'являться чіткі терміни служби: 10 місяців – для чинних військових на бойових посадах, 14 місяців – для новобранців-претендентів на бойові посади, 2 роки для всіх інших посад – від пілота БПЛА до медійника.2. Попередній період служби не враховуватиметься в новий контракт. Але впливатиме на тривалість відстрочки, яку планують розраховувати індивідуально.3. Мінімальну зарплату військових у тилу планують підвищити з 20 до 30 тисяч. Приблизно вдвічі збираються збільшити зарплату командирам різних рівнів. Урядовці й військове керівництво пропонують запровадити систему винагород за ризик "10/20/40": 10 тис на день за перебування на позиції. 20 – за ударно-пошукові дії. 40 – за активні наступальні дії. В середньому піхотинець, який регулярно виконує бойові завдання, буде отримувати 250 – 400 тис грн на місяць. 4. Команда МОУ пропонує трансформувати ТЦК та СП в "Офіси резерву+" з окремими підрозділами – офісами комплектування та офісами супроводу. Офіси комплектування займатимуться обліком військовозобов'язаних, плануванням мобілізаційних заходів, рекрутингом, оформленням на службу. Додатково в громадських місцях розміщуватимуться точки рекрутингу. 5. Усі соціальні функції можуть перебрати офіси супроводу. Деякі з них, як-от оформлення виплат і формування довідок, у Міноборони хочуть цифровізувати. Плюси змін очевидні: розосередження і розподіл навантаження між структурними підрозділами. Але є нюанси. По-перше, потрібно знайти й облаштувати приміщення. По-друге, необхідно розширювати штат. Це довго і дорого.6. "Довго обговорювали, хто має доставляти чоловіків із вулиці в ТЦК. В Міноборони пропонували, щоб цим займалися виключно поліцейські, без участі військових. Але поліція проти. Зараз усе заглохло – консенсусу немає", – не під запис розповідає УП співрозмовник у військовому керівництві. Насправді, згідно з чинним законодавством, затримувати і доставляти військовозобов'язаних до ТЦК уповноважені тільки поліцейські. Тож, нічого нового в МОУ не пропонували.

Як українські міста готуються до можливих обстрілів системи водопостачання?У квітні Зеленський закликав місцеву владу готуватись до літніх обстрілів системи водопостачання. За його словами, під загрозою будуть "мости, дамби, ГЕС, а також насосні станції, постачання питної води тощо". Чи все так погано і що робить держава, щоб захистити систему водопостачання? Якщо коротко: 1. Мережі водопостачання є привабливою ціллю для росіян, оскільки здебільшого залежать від одного джерела – річкової води, яка проходить через вразливі очисні споруди та проміжні насосні станції. Крім того, українські системи за своєю структурою дуже схожі на російські, що робить їхні слабкі місця зрозумілими для ворога.2. Водночас резервування річкового водопостачання вимагає величезних коштів і часу, а це ускладнить можливості швидкого відновлення чи створення резервів під час обстрілів. Фізично захистити такі об'єкти складно, особливо враховуючи, що водоканали перебувають у глибокій фінансовій кризі.3. Відсутність води автоматично призводить до відсутності каналізації. І тут уже йдеться не про житлові будинки, а перш за все про медичні заклади, освітні та інші соціальні об'єкти.4. Що може зробити держава? Голова Агентства відновлення заспокоює: у держави існують плани стійкості, які повинні зберегти воду для населення, бізнесу та держпідприємств. На об'єктах водоканалів є критичні елементи, які будуть захищені. Будівництво має зменшити ризики втрати об'єктів і забезпечити надійне водопостачання.5. За його словами, держава виділила перше фінансування: 30% йде на виконання планів стійкості та захист саме цих елементів. ОВА і громади мають виконати їх. Сухомлин також каже, що фізичний захист об'єктів води – лише один із елементів. Окрім цього є ППО та системи РЕБ.6. Сергій Карелін зауважує, що в разі обстрілів та переходу в режим надзвичайної ситуації містам доведеться суттєво скоротити споживання води. "Замість звичних 140 літрів на добу для жителя квартири, розрахунок на випадок надзвичайної ситуації складає близько 15 літрів (3 літри питної та 12 літрів санітарної води)", – розповідає експерт.

Обстріл і евакуація з потяга: що робити пасажирам і чи можуть поїхати без вас?Хоч висадки пасажирів рятують життя, вони не завжди залишаються безпечними у хаосі. Наприклад, під час однієї з евакуацій загинула 19-річна провідниця, яку збив зустрічний потяг. Крім того, користувачі соцмереж почали ділитися історіями, як їхній поїзд поїхав, не дочекавшись повернення усіх пасажирів. Як насправді має відбуватися евакуація та наскільки якісно цей процес організували? Відповідають представники "Укрзалізниці": 1. За яких умов оголошують евакуацію? Пасажирів евакуйовують не через сам факт оголошення тривоги, а лише у випадках, коли фіксується реальна загроза безпосередньо в зоні руху конкретного поїзда, зокрема наближення ракет чи дронів. Якщо ситуація не критична, задля безпеки пасажирів можуть внести зміни до розкладу руху, зменшити швидкість поїзда тощо.2. Як відбувається висадка пасажирів? Після отримання сигналу від провідника про підвищену небезпеку пасажири мають негайно підготуватися до евакуації: вдягнутися, покласти поруч документи й телефон. Їм потрібно залишатися на місці та очікувати на вказівки провідника. Після зупинки поїзда, за наявності сигналу від провідника, пасажири мають покинути вагон. Валізи та габаритні речі залишаються на місцях. Провідник може замкнути купе, але тільки після виходу всіх людей з вагона.3. Що відбувається далі? Під час евакуації пасажирам необхідно негайно відійти від поїзда на безпечну відстань (не менш ніж 100 метрів) або знайти укриття. Укрзалізниця повідомила про роботу над встановленням понад 800 модульних укриттів по всій країні. Вони розраховані на невеликі станції, де немає великих укриттів.4. Що робити, якщо під час евакуації розпочалася атака?Пасажири мають впасти до землі обличчям вниз, відкрити рота та закрити голову речами, які є поряд – сумкою, ковдрою або ж одягом. Потрібно залишатися біля землі допоки не мине небезпека. Не можна підходити близько до поїзда, якщо на нього відбувається атака.5. Хто відповідає за те, щоб усі пасажири повернулися до вагонів? В "Укрзалізниці" заявили, що пасажири мають "триматися в полі зору провідника". Як це зробити, щоб уникнути скупчення людей – не зовсім зрозуміло. Окрім того, раніше в "УЗ" зазначили, що при евакуації необхідно знайти укриття. Однак як пасажирам одночасно перебувати в укритті та полі зору провідника – питання. 6. Як провідники контролюють повернення усіх пасажирів? Провідник має пройтися по всьому вагону, подивитися на всі місця. Тільки коли всі розуміють, що всі пасажири на місці, тоді потяг рушить.7. Що робити, якщо пасажири маломобільні, з інвалідністю або з дітьми? Їм надається пріоритет під час евакуації. Якщо провідник розуміє, що не зможе самостійно надати допомогу пасажиру, то має проаналізувати, хто серед інших людей міг би йому допомогти. Після отримання інформації від начальника поїзда про евакуацію він має звернутися до людини, яку виокремив як помічника.

Чому Трамп виводить війська з Європи та чи є це помстою за Іран? Рішення про передислокацію американських військових з території Німеччини не є несподіваним. І ймовірно, воно не стане останнім подібним кроком теперішньої адміністрації. Що відбувається? Пояснюємо: 1. Politico з’ясувало, що адміністрація Трампа створила цілий список "неслухняних" країн у НАТО, які США готуються покарати. Згодом ця інсайдерська інформація підтвердилася погрозами з вуст американського президента – у списку непокірних, окрім Німеччини, опинилися Італія та Іспанія. 2. Та все ж першою "жертвою" скорочення контингенту стала саме Німеччина. І це попри те, що вона продовжувала надавати американцям безперебійний доступ до авіабаз задля операцій проти Ірану (на відміну від Італії та Іспанії). У цей період база "Рамштайн" стала основною логістичною точкою для авіації США.3. Ще за першої каденції Трампа тоді він пропонував значно більше скорочення контингенту в цій країні – на 9 500 військовослужбовців. Тоді Трамп аргументував це рішення недостатніми витратами Німеччини на оборону, які тоді не дотягували до цільового для НАТО 2% ВВП. Тепер Трамп не може пов’язати своє рішення з оборонними витратами Німеччини – в останні роки країна збільшила ці видатки до 2% ВВП і планує наблизитися до нового цільового показника НАТО у 3,5% до 2029 року.4. Втім, США розпочали глобальну переорієнтацію своїх ресурсів, і Європа зараз – далеко не перший пріоритет. Ідеологом та архітектором нової військової стратегії США став заступник міністра оборони з політичних питань Елбрідж Колбі. 5. Бачення Колбі аж ніяк не полягає у симпатіях до Росії чи прагненні поразки України – просто цій війні немає місця серед ключових пріоритетів США. Первинним і ключовим театром дій для американців стає Тихоокеанський регіон. За даними CBS News, частина солдатів, яких повернуть з Німеччини, може бути передислокована саме туди.6. Те, що німці не почали бити на сполох чи суперечити рішенню Вашингтона, може сигналізувати про одне: Берлін готувався до такого кроку. І якщо він, можливо, ще не готовий до заміщення американської присутності у військовому плані, то принаймні політична готовність вже є. Втім, і США наразі не скорочують чисельність, приміром, критично важливих авіабаз.7. Все це свідчить про дедалі більше усвідомлення Європою глибини стратегічного зсуву у відносинах зі США. Попереду ера "НАТО 3.0", у якій європейським столицям доведеться перебрати тягар власної безпеки на себе. І, ймовірно, робити це швидкими темпами. 

Тисячелюбов. Як Зеленський знайшов спосіб купувати собі довіру?Тисяча тисяч Зеленського вже перетворилися ледь не на універсальну відповідь влади на будь-які політичні виклики. А от звідки беруть всі ці кошти, і на який довгостроковий ефект розраховує влада? Розповідаємо:1. За даними УП в економічному блоці уряду, за минулий рік на оплату усіх варіантів "тисяч Зеленського" держава витратила 19 мільярдів гривень. 2. Цього року на програму "Національний кешбек" уже пішли орієнтовно 2 млрд грн. Від початку запровадження паливного кешбеку уже витратили приблизно 1 млрд грн, станом на перші числа травня. Програму продовжили ще на місяць, тому варто очікувати ще мільярд витрат.3. Ні Зеленському, ні його політсилі всі ці "тисячі" не коштують ані копійки. Адже вони регулярно роздають гроші не свої, а державного бюджету. Наприклад, всі 19 мільярдів на "тисячі"-2025 були покриті економією Мінсоцполітики. Тобто якусь допомогу не роздали через Мінсоц, щоб хтось міг отримати підтримку від Зеленського.4. Чи вирішує одна тисяча гривень проблему? Очевидно, ні. Але її функція не в цьому, вона покликана знімати соціальну напругу і унеможливити перехід негативу на президента і його команду. Людина на заправці однаково залишиться незадоволеною цінами, але принаймні на Зеленського вона не злитиметься, адже він подбав про кешбек для неї.5. Ще один наслідок, який уже можна простежити в середовищі тих, хто отримує постійні підтримки від держави – починає працювати ефект звикання. Люди привчені до державної опіки, в будь-які важкій історії уже підсвідомо чекають на чергову програму президента.6. З політичного погляду, саме це дозволило Банковій вийти на аудиторію, яка раніше була для неї важкодоступною: села, пенсіонери, малозабезпечені, бюджетники. Через "Укрпошту" президент зайшов туди, куди не міг достукатись через щоденні відео в YouTube чи пости в Telegram.

Що нам розповів заступник командувача Повітряних сил Павло Єлізаров? На початку 2026 року Єлізарова призначили заступником командувача Повітряних сил – із фокусом на розвиток малої ППО та протидію дронам. Ми поговорили про те, в якому стані перебуває українська ППО, які системні помилки необхідно виправити і чому в цій війні виграє не той, у кого більше людей. Коротко переказуємо цю важливу розмову:Про зміну концепції ставлення до "Шахедів": Раніше в областях вважалося так: якщо вони пролетіли повз мене і не вдарили по моїй області – слава Богу, зранку мене ніхто не буде сварити. Зараз модель інша: "Шахеди" зайшли і вийшли. Якщо вийшли – це погано. Вийшли – чому? Тому тепер є контроль: скільки зайшло, скільки вийшло. Далі ми проаналізували всі радарні поля. Іноді групи або ті, хто відповідав за радари, ухвалювали рішення на власний розсуд. Зараз це більш упорядковано: радари стоять за певною логікою і переміщуються залежно від того, що було під час попереднього прильоту.Про ключові проблеми української ППО: Українську ППО варто щонайменше розділити на дві складові. Перша – це, умовно кажучи, велика ППО. У нас є кваліфіковані люди зі спеціальною освітою, яку, прийшовши добровольцем у 2022 році, отримати неможливо. А в малій ППО, яка бореться з "Шахедами", бракує структурованості й системності. І саме тут нам доведеться навести порядокПро створення антидронового "купола": Унікальність у тому, що ми маємо створити це з підручних засобів. Україна занадто велика, і ми не можемо фінансово дозволити собі систему, як в Ізраїлі. Навіть те, що є зараз в Еміратах – багаторівнева система прикриття з сучасних засобів – ми фізично і фінансово не потягнемо. І нам ніхто цього не подарує. Знаєте, "Шахед" – як тарган. Ніби простий, але настільки настирливий…Про нову команду в Міноборони: Те, що з приходом Михайла Федорова з'явилися інновації і рух – це абсолютно правильно. Скажімо так, "метаболізм" системи суттєво прискорився. Але свою дронову перевагу ми, на жаль, втратили. У 2022–2023 роках у нас був шанс зробити ключові речі. Ми змогли зупинити росіян, вибити значну частину техніки, стабілізувати ситуацію – вони цього не очікували. Але ми не повернули території. Якби тоді "метаболізм" був швидшим, ми могли б ще й відвоювати частину територій. Цей момент ми втратили.Про те, скільки російських військових ліквідуємо на місяць: Вони є у відкритому доступі – приблизно 35 тисяч. Якщо вони збільшать потік, зросте й кількість втрат. Якщо рухатимуться повільно – це буде на рівні 30–35 тисяч.Про те, як людський фактор впливає на поле бою: Ми взяли всі екіпажі, які були під нами – їх понад 300. Із них 66 збили більше ніж 10 "Шахедів", інші – менше 10. А 170 екіпажів за рік не збили жодного. Коли ми говоримо про людський ресурс – багато його чи мало, – я вважаю, що навіть того ресурсу, який уже мобілізований, нам достатньо. Його просто потрібно ефективно використовувати, структурувати й аналізувати.Про те, як ця війна може завершитися: Якщо ми підвищимо ефективність і збільшимо втрати противника – це може призвести до їхньої внутрішньої деморалізації. І тоді я не виключаю, що ми можемо провести контрнаступ і зафіксуватися на вигідних позиціях. Але є ще один фактор – ризик застосування тактичної ядерної зброї. І це вже питання до міжнародних партнерів. Вони мають чітко заздалегідь визначити свою реакцію. Бо якщо рішення почнуть ухвалювати вже після – це буде запізно.