Telegram statistics channel - @ukr_pravda

Кремль готує запуск Запорізької АЕС. Чи це можливо? Після останніх перемовин США та РФ в Ер-Ріяді і розмов про можливе припинення вогню росіяни знову заговорили про "перезапуск Запорізької АЕС". Тож чи можливо відновити роботу ЗАЕС у разі перемир’я та які це матиме наслідки? Пояснюємо:1. З вересня 2022 року ЗАЕС не працює, усі шість енергоблоків перебувають у стані холодного зупину, а електрику вона отримує з енергомережі України. Доки триває війна, не гарантована безпека станції і не вирішена низка складних питань, її перезапуск неможливий.2. По-перше, поглиблюється деградація обладнання. За словами гендиректора ЗАЕС Руслана Карикова, через мілітаризацію території станції, неякісне технічне обслуговування, відсутність ремонту обладнання та недостатню кваліфікацію персоналу ситуація постійно погіршується.3. По-друге, бракує води для охолодження реакторів. ЗАЕС втратила основне джерело води для своєї гідротехнічної системи через підрив росіянами в червні 2023 року Каховської ГЕС. Наразі рівень води в ставку-охолоджувачі ЗАЕС тримається на рівні 14,12 метра – цього достатньо для забезпечення потреб станції лише в режимі перебування всіх шести блоків у стані холодного зупину.4. По-третє, із станції неможливо подавати електроенергію. Усі лінії, крім двох, які ведуть на підконтрольну Україні територію, розбиті. Президент "Енергоатома" Петро Котін не раз говорив, що росіянам не вдасться підключити ЗАЕС до Росії або окупованих територій, якщо ЗСУ переб'ють їм лінії, які вони збираються підключати. Як це буде вирішуватися в разі можливого припинення вогню і перебування ЗАЕС під контролем ворога – питання відкрите.5. По-четверте, не відомо, у якому стані перебуває ядерне паливо. До того ж, скоро спливає дозволений Westinghouse термін його роботи. Чотири з шести реакторів були переведені на американське паливо, у двох були залишки російського.6. Чи зможуть росіяни відновити роботу об’єкта за умови припинення вогню? Опитані ЕП урядовці та експерти вважають, що це буде складно, дорого, довго, але можливо. До наступного літа можна запустити два блоки, а до кінця зими – три-чотири. Працювати шістьма блоками без відновлення греблі Каховської ГЕС і повноцінної подачі води вони не зможуть.

Що відбувається з оборонними закупівлями на тлі зупинки допомоги від США?Перефразовуючи слова зі щоденних зведень Генштабу, на внутрішньому ринку в Україні ситуація складна і неконтрольована. Чи є шанс відвернути катастрофу і як взагалі до неї дійшло? Розповідаємо: 1. Найбільша проблема у сфері оборонних закупівель – відсутність реальних грошей. За даними УП, за 2024 рік Агенція оборонних закупівель сумарно уклала контрактів більш як на 700 млрд грн. Але реальних грошей за цими угодами було сплачено трохи більше третини. Тобто ще є укладені угоди на суму приблизно 450 млрд, під які банально не було фізичних грошей. Однак вони підписані, чинні і чекають взяття під них бюджетних зобов'язань. 2. Друга хронічна загроза для закупівель зброї – невиконання підписаних угод. За контрактами 2024 року АОЗ сплатила постачальникам десь приблизно 250 млрд грн, а продукції отримала – на менш як 150 млрд. Де зависли понад 100 млрд грн, треба розбиратись в кожному окремому випадку. Але зброя на ці гроші не дійшла до фронту. 3. По багатьох напрямках АОЗ загалом нормально справилася із поставками. Але коли мова заходить про снаряди і міни крупних калібрів, то часом показники дуже плачевні. Наприклад, це стосується пострілів 155-го калібру. Формально в 2024-му під потребу Генштабу по цій номенклатурі уклали контрактів майже на 100 тисяч штук, але фактична поставка не склала і десятої частини. 4. Третя загроза – відсутнє чи епізодичне контрактування власних потужностей. Наприклад, в Україні є потенціал по випуску тих же боєприпасів 155 мм. Співрозмовники УП в Мінстратегпромі оцінюють потужності цього виробництва десь у 100 тисяч штук на перший рік. Однак станом на початок березня АОЗ не законтраткував жодної, навіть пробної партії.5. Не краща ситуація і з технологічним озброєнням типу безпілотників різних систем тощо. Техносили порахували за підсумками 2024 року, що 63% виробничих потужностей членів їхньої асоціації простоювали. Тобто з 10 можливих дронів держава не закупила і 4.6. Через кадрову колотнечу в АОЗ "голодні місяці" простоїв на початку року цьогоріч затягнулись аж до березня. Йде третій місяць року, а зброя не те що не на фронті, а ще навіть не підписані угоди на її виготовлення. Середній цикл виробництва – від 3 до 9 місяців, інколи – і 12 місяців. При цьому дефіцит за ці два місяці року, які вже минули, на фронті нічим не компенсуєш.

Про що домовився оборонний саміт ЄС? Ще до приїзду в Брюссель очільники Угорщини та Словаччини виступили з офіційними заявами, що вони блокуватимуть усі ініціативи, які допомагатимуть Україні воювати і створюватимуть для ЄС можливість підтримувати ЗСУ та Україну в цілому. Тож що саме відбувалося у Брюсселі, і які рішення таки вдалося ухвалити? Розповідаємо: 1. З двох питань порядку денного – про Україну та європейську безпеку – домовитися вдалося лише про друге. Європа розпочне масштабні, безпрецедентні інвестиції у свій оборонний сектор та у закупівлю боєприпасів і обладнання для своїх збройних сил. Орбан, який обіцяв заблокувати рішення, не мав аргументів для заперечення. Хоча чудово розумів, що схвалені ним програми підуть також на зброю для ЗСУ. 2. У заявах топпосадовців ЄС, як-от президентки ЄК Урсули фон дер Ляєн, йдеться про фінансові ресурси на на суму 800 млрд євро. Утім, у рішенні саміту цієї цифри немає – і причина цього не у скороченні фінансування чи чомусь подібному. Річ у тім, що фон дер Ляєн від початку свідомо називала завищену суму. 3. Ініціатива ЄК, що отримала назву "Переозброїти Європу" (ReArm Europe plan), складається з кількох незалежних одна від одної компонент. Серед них – новий інструмент ЄС для кредитування держав-членів за посередництва бюджету ЄС для закупівлі зброї, розмір програми – до 150 млрд євро. Решта 650 млрд – це не нові фінансові інструменти, а переспрямування тих коштів, які вже зараз є у бюджеті ЄС та держав-членів.4. Звідки взялася сума у 650 млрд? Відверто кажучи, "зі стелі". Можна сміливо припустити, що реальні інвестиції у переозброєння будуть нижчими. Однак навіть у цьому разі обсяги коштів будуть історично рекордними для об’єднаної Європи у її нинішніх обрисах. По суті, ЄС переходить у режим "гонки озброєнь". Це фінансування допоможе також переозброювати ЗСУ. І йдеться не лише про довгострокові наслідки, на кшталт розбудови оборонної промисловості, а й про термінове постачання для ЗСУ.5. Натомість саміту пропонували ухвалити також рішення, що стосується нашої країни напряму. У ньому державам-членам запропонували схвалити подальшу стратегію ЄС щодо підтримки України. Втім, тут вето Орбана виявилося непохитним. 6. Крім того, усі держави ЄС, окрім Угорщини, поставили "підписи" під окремим рішенням щодо України на 13 пунктів. Вони також оголосили 5 вимог до мирного врегулювання: ніяких переговорів щодо України без України; ніяких переговорів без залучення Європи з питань, які впливають на європейську безпеку. Крім того, будь-яке припинення вогню може відбуватися лише в рамках процесу, що веде до всеосяжної мирної угоди; така угода повинна супроводжуватися надійними гарантіями безпеки для України; повага незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України.7. А ще 26 держав ЄС спільно погодили швидкий шлях до фінансування ЗСУ через надання Україні права використовувати для військових закупівель значну частину європейського фінансування, а саме 18,1 млрд євро, що є відсотками від заморожених російських активів. У цій окремій декларації, ухваленій без угорської участі, є ще один важливий елемент: компанію Орбану не склав навіть словацький прем'єр Роберт Фіцо. І це також стало важливим для України досягненням "оборонного" саміту ЄС.

Що Трамп заявив Конгресу і який сигнал послав Україні?"Такого ще не було... Багато хто каже, що перші місяці нашого президентства є найкращими в історії США, після мене йде Джордж Вашингтон", – розпочав свій виступ у Конгресі США Трамп. Ми впевнені, що в світі є тисяча і один спосіб провести майже 100 хвилин вашого життя набагато ефективніше, ніж дивитися запис виступу Трампа, тому зібрали ключові тези з його промови ось тут:1. Якщо говорити про змістовну частину Трампового виступу, то оголошень нових політик пролунало небагато: переважно він ретельно перераховував підписані ним укази про протидію міграції, "відновлення свободи слова", ліквідацію програм із заохочення різноманіття у федеральних установах, розвиток енергосектора США.2. Окрему увагу Трамп очікувано приділив новоствореному Департаменту ефективності держуправління (DOGE). Президент США не лише привітав Ілона Маска, якого – всупереч заявам Білого дому – назвав керівником DOGE, а ще й витратив хвилин 10, перелічуючи нібито безглузді федеральні контракти на десятки мільйонів доларів (деякі з них були представлені Трампом некоректно).3. Не залишилися без згадки і 25% тарифи проти Канади й Мексики, які буквально в день промови Трампа набули чинності – та викликали дзеркальну відповідь. Трамп заявив, що на всі тарифи іноземних держав буде дзеркальна відповідь. Тобто – ще більше тарифів. 4. Чи не єдиною новиною стало оголошення про затримання терориста, відповідального за загибель 13 військових США в Афганістані у 2021 році. Побіжно було згадано і про необхідність тривалого забезпечення миру на Близькому Сході. А також про те, що США "так чи інакше" отримають Гренландію. 5. У виступі Трампа, на щастя, не пролунало жодного небезпечного для України меседжу. А це можна вважати вже неабияким позитивом. Так, він знову заговорив про "350 мільярдів доларів", які адміністрація Байдена нібито надала Україні. Звинуватив Європу в тому, що вона витратила більше грошей на "купівлю російської нафти і газу, ніж вона витратила на захист України".6. Але Трамп, здавалося, взагалі забув про те, що минулого тижня називав Зеленського "диктатором", який не хоче миру, і вигнав його з Білого дому. Натомість він згадав твіт Зеленського. "Хіба це не було б чудово? Настав час зупинити це божевілля. Час зупинити вбивства. Час припинити цю безглузду війну. Якщо ви хочете покласти край війнам, ви повинні говорити з обома сторонами", – вважає американський лідер.7. І хоча про угоду про надра Трамп так і не згадав, останні його заяви дають підстави сподіватися, що ситуація може повернутися до тих злощасних подій 28 лютого. Питання полягає лише в тому, яку ціну у Білому домі вимагатимуть від України за таке повернення.

Народження нової сили: як Україна та ЄС захищатимуться без Америки?Якими будуть наслідки, якщо США повністю згорнуть постачання зброї для Сил оборони України, і чи здатна Європа компенсувати цю "дірку"? Зʼясовуємо у тексті, а ось дуже коротко: 1. Кільський університет порахував обсяги американських та європейських постачань зброї для України. З 2022 по 2024 рік ЄС та Британія надали зброї на 62 млрд євро, а США – на 64 млрд євро. При цьому торік американці прислали військової техніки на 20 млрд євро.2. На перший погляд здається, що європейські союзники України легко можуть компенсувати річну нестачу у 20 млрд євро, що становить 0,001% від ВВП ЄС. Але насправді проблема не тільки в грошах. Усе впирається у фізичну наявність зброї на складах та спроможності країн виробити стільки військової продукції. 3. Американці мають великі складські запаси, можливість контрактувати своїх союзників та домовлятись про боєприпаси для України, користуючись політичним впливом та зв’язками. Подібне роблять і країни ЄС, поставивши у 2024 році 500 тис. снарядів за "чеською ініціативою", за якою снаряди купували по всьому світу. Лише спільними зусиллями союзники змогли забезпечити Україну мінімально необхідною кількістю снарядів для продовження спротиву. Якщо американські боєприпаси випадуть з постачань, може утворитись "дірка", закрити яку буде тим ще викликом.4. У 2025 році країни ЄС планують самотужки виробити вже 2 млн боєприпасів, реалізувавши рекордні держзамовлення для оборонних компаній, і ще певну кількість купити на світовому ринку. Але це досі значно менше за можливості РФ та КНДР. До того ж не всі вироблені нові боєприпаси підуть в Україну.5. Важливу роль США відіграють у постачанні бронетехніки. Якщо зосередитись лише на походженні військової техніки, залишивши за дужками американське фінансування контрактів та залучення їхніх міжнародних зв’язків, то за даними Oryx, танки нам постачає здебільшого ЄС. Водночас американці поставили близько чверті від усіх БМП, близько половини БТРів та двох третин чотириколісних бронемашин.6. США забезпечили половину постачань буксированої артилерії, а також виробляють багато високотехнологічної зброї, аналоги якої буде знайти дуже важко: радари, інженерне обладнання, HIMARS та ракети до них, Patriot разом із боєзапасом, авіаракети AIM-9M, балістичні ракети ATACMS, протирадіолокаційні ракети AGM-88 HARM. Зрештою, Україна використовує дані з американських військових розвідувальних супутників та зв’язок Starlink. 7. ЄС та Британія можуть замінити деякі американські системи власними аналогами. Наприклад, замість машин Bradley – шведські CV-90 або німецькі Puma. Замість систем ППО HAWK – німецькі IRIS-T, замість систем Patriot – франко-італійські SAMP-T. Проте спроба різко збільшити європейське виробництво нової зброї, особливо високотехнологічної, може впертись у проблеми масштабування.8. Але найбільшим викликом для ЄС буде навчитись діяти разом: спільно купувати зброю та спільно будувати ланцюги постачань. Замовлення європейської військової техніки – фрагментовані, тобто кожна країна сама шукає постачальника, домовляється про ціну й прописує стандарти. Натомість європейським країнам потрібно об’єднатись, спільно залучити кошти, спланувати майбутні закупівлі, стратегічно визначити коло підрядників, укласти довгострокові контракти з адекватними цінами та перетворитись на великого сильного гравця на ринку озброєнь.

Що насправді каже соціологія про підтримку Зеленського? У світовій історії було багато нерозгаданих загадок. Хто збудував піраміди? Чи існує Лохнеське чудовисько? Що таке НЛО? 19 лютого до цих нерозв'язаних загадок додалась ще одна – звідки Трамп взяв цифру 4% підтримки у Зеленського? Ми звернулися за роз'ясненням до провідних соцкомпаній України, і ось що стало відомо з результатів соцопитувань: 1. Чи хочуть українці виборів? Як свідчать дані опитування соціологічного центру "Социс" за лютий 2025 року, тотальна більшість українців досі різко виступають проти виборів. Менше ніж 1% опитаних хотіли б проведення лише виборів президента, приблизно 3% виступають за переобрання тільки Верховної Ради, ще 29% прагнуть одночасного переобрання Ради і глави держави. Але понад 63% проти будь-яких виборів до закінчення війни. 2. Чи довіряють українці Зеленському? Згідно з найсвіжішими результами КМІСа, довіра українських виборців до глави держави складає в лютому 2025 року 57%. 37% опитаних не довіряють Зеленському, а ще 6% не визначились. Відповідно, навіть показник так званого балансу довіри, тобто різниця між тими, хто йому довіряє і не довіряє, для президента України складає +20. 3. Який баланс довіри у Трампа? Згідно з даними одного з найвідоміших американських сервісів аналізу суспільних настроїв "538", рівень схвалення американцями Трампа в лютому складає 49,4%, несхвалення – 45,6%. Тобто баланс схвалення складає приблизно +4%. 4. Який рейтинг у Зеленського? Президентські рейтинги чинного президента мінімум в чотири рази вищі, ніж оголошені Трампом 4% чи "дуже низькі позиції". У лютому, за умови балотування таких людей, як Залужний, Буданов і багато інших нових імен із електоральної ніші військових, президент Зеленський впевнено тримає друге місце. Його рейтинг, якщо вірити "Соцису", станом на початок лютого складає приблизно 16%, або орієнтовно 22% серед тих, хто визначився і прийде на голосування.5. Чи змінився рейтинг Зеленського після заяв Трампа? Молода українська соцкомпанія GradusResearch, яка спеціалізується на швидких цифрових замірах, як реакцію на заяву Трампа 19 лютого провела опитування 1000 респондентів. Її дані показали рейтинг Зеленського на рівні 23% і перше місце в опитуваннях. Хоча цей показник дещо контрастує з іншими опитуваннями, до яких мала доступ УП до цього.

Трамп і Шерлок І Колонка Павла КазарінаУ такі моменти, як зараз, військовослужбовцям ЗСУ, на жаль, доводиться не лише продовжувати боротьбу на полі бою, а й виконувати роль колективних психотерапевтів, допомагаючи суспільству оговтатися від цієї навали апокаліптичних заголовків. Отже, до вашої уваги – кілька ключових тез із колонки публіциста в пікселі Павла Казаріна:1. Армія звужує оптику. Є ти, твій підрозділ, ваші потреби та ваші завдання. Все інше відбувається вище і далі – і тобі не вистачає повноважень та компетенцій, щоб скласти свою думку про це. Тому на допомогу приходять "армійські шори" – ти надягаєш їх, щоб не відволікатися на білий шум, якого завжди надміру.2. Війна народила попит на прогнози – і наразі його заповнюють випадкові люди. Складається відчуття, що головним критерієм тепер є безвідмовність, готовність не спізнюватися і заповнювати ефірний час словами. Наш простір медіаекспертизи віддано на відкуп гостьовим редакторам та їхнім дерев'яним солдатам. Деякі люди відомі тим, що вони відомі.3. Гонитва за клікбейтом породжує апокаліптичні заголовки. Заголовки породжують у людях фрустрацію. Фрустровані люди тягнуть свої страхи в соцмережі – щоби виплеснути там свою невпевненість. Соцмережі перетворюються на чудовий матеріал для дисертації з психології – і на зовсім невідповідне середовище для дозвілля. Якщо ти не звик відпочивати на сеансах чужої психотерапії.4. Новин не уникнути, але немає сенсу давати їм себе контролювати. Наше майбутнє визначають сотні факторів, і жоден із них окремо не обіцяє нам катастрофи. Новини повідомляють вам не про норму, а про її порушення. Тому ви ніколи не прочитаєте в стрічці про літаки, що благополучно долетіли до місця призначення. На відміну від єдиного, якого спіткала проблема.5. Окрім США у нас є ще Європа. Крім того, що ми отримуємо від партнерів – те, що виробляємо та купуємо самі. Темпи просування росіян лякають у перерахунку на квадратні кілометри, але якщо перевести їх на час, то навіть вихід на кордони Донецької області для РФ може розтягнутися на роки.6. Нація тримається на солідарності. На взаємній довірі та синергії. А тому Росія робить усе, щоби нас атомізувати. Зменшує досягнення. Перебільшує проблеми. Вона щосили намагається розмити той соціальний клей, який робить людей нацією, а територію – державою. 7. Тому я дуже ціную той привілей, який подарували мені Збройні сили. Я маю цілком конкретні завдання, які з'їдають мій вільний час. Я можу дозволити собі не відволікатися на новини. Уникаю клікбейтних заголовків. Не суджу про країну за соцмережами. Будь-яка цифра має значення лише на тлі інших. Якщо хтось продає мені емоцію – я волію її не купувати.

Копалини в обмін ні на що: як Україну шантажували у Мюнхені та чому зірвалася угода з США?Що не так з ультимативною угодою про розподіл українських надр, яку Вашингтон привіз Україні на Мюнхенську конференцію? "Європейська правда" розкладає все по поличках у новому тексті, а ось дуже і дуже коротко: 1. У Мюнхені Україні поставили умову: хочете зустрітися з Венсом і вести з ним переговори про обриси миру – підписуйте. Утім, ця стратегія не спрацювала. Зеленський відмовився підписувати у Мюнхені документ у тому вигляді, на якому наполягав Білий дім. Після цього жорсткість з боку американських переговірників, що межувала з хамством, зникла, і натомість з’явився конструктив. Переговори з Венсом таки відбулися і без підписання та пройшли без жодного негативу. 2. За даними джерел "ЄП", в документі йдеться про розподіл прибутків від використання надр за принципом 50/50 між українською та американською стороною. З американського боку до схеми долучалися приватні інвестори, і на цьому етапі не визначено, про кого саме йдеться. 3. При цьому США претендували на видобуток не тільки рідкісноземельних металів. Плани Трампа були значно ширшими і охоплювали інші критичні матеріали (наприклад, літій), а також традиційні ресурси – як-от сферу нафтогазовидобування. 4. Що отримувала у відповідь Україна? Жодних безпекових положень договір не передбачав. Американці пояснювали, що прихід великих американських інвестицій до України створить для Вашингтона стимули допомагати Україні у захисті. Крім того, це дозволить Україні розпочати розробку тих родовищ, які Україна технічно наразі не може розробляти. 5. Окрема історія – вартість угоди. Оцінки в 500 мільярдів або трильйон доларів, що лунала від Трампа, готували самі американці, і є великий сумнів щодо їхньої коректності. Може йтися про оцінювання місткості родовищ лише на основі старої, часто ще радянської георозвідки. Тут постає ще один ризик: чи не стикнеться Україна зі ще більшим тиском Вашингтона, який вимагатиме "обіцяних" грошей?6. Крім того, у Трампа оголосили, що доходи від угоди мають піти на погашення тієї допомоги, яку Україна отримала від США у попередні роки – називаючи при цьому цифри, які взагалі не пов’язані з реальністю. Зважаючи на те, як прописана американська версія угоди (з прибутками американських бізнесів, а не американського бюджету) – є сумнів у тому, що цей елемент дійсно передбачений проєктом. Втім, є всі підстави вважати, що цей елемент у Вашингтоні додали свідомо як елемент торгу.7. Наразі, виходячи з того, як американці тиснули на Україну, є підстави вважати, що адміністрація Трампа вирішила скористатися вразливістю України та змусити її підписати наперед невигідний Києву договір про розподіл надр. А зрозумівши, що бажаний сценарій "не злітає" – вони відступили.

Чи готується влада до виборів, і чому силовики зацікавились потенційними конкурентами Зеленського?Яка буде розстановка сил всередині держави, якщо завтра в... вибори? Нам вдалося отримати дані трьох різних опитувань, проведених конкуруючими політичними групами. Абсолютні цифри наводити не будемо, почасти через засадничу складність для соціологів добитись повної репрезентативності в умовах війни і масової міграції. Але основні тенденції в опитуваннях такі:1. Станом на початок лютого можна зафіксувати кілька очевидних соціологічних трендів. Перший – попри збереження високого рівня суспільної довіри президентський рейтинг Зеленського стабільно знижується. Тобто главі держави як людині українці продовжують довіряти, але ця величина перестала конвертуватись у політичну підтримку. 2. Друга тенденція, яка визначатиме політичний процес – це поява чіткого головного конкурента для чинного президента в особі Валерія Залужного. Зеленський зберігає реальні шанси перемогти за умови, що зможе не допустити балотування Залужного: або повернувши його в межі своєї команди, або якимось тиском. Проте, за словами джерел на Банковій, навіть Татаров не бачить сенсу відкривати якісь справи проти Залужного. Мовляв, якась нова справа – це буде тільки плюс до рейтингів Залужного. 3. Третя важлива тенденція – запит на військового лідера може бути задоволений не лише Залужним. Якщо Валерій Федорович вирішить не балотуватись, то інші військові мають шанси поборотись навіть за друге місце в опитуваннях. Зараз серед лідерів такого "другого вибору" – Кирило Буданов та Андрій Білецький. Але несподівано вистрелити за потрібного збігу обставин може багато хто з відомих військових діячів.4. Тож, за більшістю можливих сценаріїв, президентське протистояння найімовірніше відбуватиметься між чинним главою держави і "новим обличчям". Найімовірніше, новий кандидат буде з ніші військових. Але не варто виключати і несподіваних поворотів типу умовного Олександра Усика, який у певних опитуваннях має рейтинги, зіставні з показниками Петра Порошенка.5. Очевидно, що технологи Зеленського остерігаються такого відкритого протистояння з кимось новим. Тому частина команди бачить можливий вихід у тому, щоб протягнути у другий тур когось "старого", у якого можна буде більш-менш прогнозовано виграти. Принаймні саме з можливістю пропрацювання такого сценарію дехто в команді Зеленського пов'язує активізацію медійно-силової кампанії проти Порошенка. 6. Найбільш чітко видно синхронізацію виборчих і силових активностей на кримінальних справах проти оточення чи й особисто мерів міст-мільйонників. Очільника Дніпра Бориса Філатова і чиновників його міськради почали ледь не в щоденному режимі перевіряти, обшукувати, "підозрювати" і далі по списку. Інша гучна історія – в Одесі з благодійними генераторами і друзями Труханова. Ще один приклад – історія з гучною справою проти оточення мера Києва Віталія Кличка.7. Ідея швидкого перемир'я і таких же швидких виборів видається нічним жахом із нерозв'язних організаційних, суспільних і ціннісних проблем. Але найбільший страх викликає навіть не так сама ідея проводити вибори, в яких не зможе взяти участь третина населення. Найстрашніше бачити, як всередині країни ще до старту будь-яких виборів починається внутрішня війна всіх проти всіх.

Що нам розповів генерал Сергій Наєв? На момент вторгнення генерал-лейтенант Сергій Наєв обіймав посаду командувача Об'єднаних Сил оборони України. Рік тому Наєв був звільнений з посади і дізнався про це з новин. Вже після цього міністр оборони Рустем Умєров запропонував йому залишитися в Силах оборони для виконання різних завдань. Нижче – скорочена версія розмови, у якій Наєв згадує події напередодні повномасштабного вторгнення. Про те, чи потрібно було вводити воєнний стан заздалегідь: Багато цивільних людей вважає, що воєнний стан вирішує багато питань. Ні, воєнний стан надає повноваження. А рішення про застосування Збройних сил, інших військових формувань, дає команду військовим і керівникам інших військових формувань діяти. Коли розпочалося широкомасштабне вторгнення, жоден військовий план не міг бути виконаним, тому що війська внаслідок несвоєчасного і неповного розгортання не зайняли кінцеві положення. Тому плани були, а от бойові дії вже виконувалися за реального положення військ ворога. Про те, чи можна було підготувати війська напередодні: Готовність військ до застосування в мирний час може бути виконано тільки в пунктах постійної дислокації і тільки в межах штатів мирного часу. ЗСУ – це інструмент України для відстоювання суверенітету і незалежності. І цим інструментом користуються не військові. Цим інструментом в першу чергу керуються політичні керманичі України. Про те, що відбувалося напередодні 24-го лютого: 21 лютого стосовно своїх 7 командувачів, 7 угруповань, які були мені підпорядковані, ініціативно і самостійно прийняв рішення я. Але генерал Залужний також усно дозволяв висуватися, розгортатися. Було відчуття того, що наближається біда. І 23 лютого підписав письмове розпорядження. Я не мав цих повноважень, це теж було самостійне ініціативне рішення.Про те, чи були розвіддані про можливість вторгнення: В українському документообігу стосовно будь-якого військового командування за підписом будь-якого керівника розвідки немає такого документа, де написано, що 24 лютого 2022 року о 4 ранку відбудеться пряма агресія РФ проти України. 23 числа на мій пункт управління командувачу Сил оборони України не заходила жодна інформація від будь-якої посадової особи, що завтра відбудеться війна. Ні від кого. Про ставлення до переговорів: Звісно, я би хотів, щоб українська армія мала більше ресурсів і більше можливостей для того, щоб звільнити окуповані території військовим шляхом і досягти перемоги. Але наші можливості на даний час дещо обмежені. Чи відбудеться збільшення цих можливостей у подальшому? Я буду тільки радий цьому. Але головне завдання будь-якого командира на полі бою – це виконати завдання з найменшими втратами, щоб зберегти людей.Про те, наскільки є реальним вихід на кордони 1991 року: Ми можемо виконати завдання не тільки виходу на кордони. Ми можемо виконати завдання зі створення буферної зони навколо України. Всі питання полягають у площині ресурсів. Що таке економіка всього ЄС? Вона значно перебільшує економіку Росії. Тому питання полягає в площині не чи здатні вони, а чи спроможні вони прийняти таке рішення. Ще раз підкреслю: якщо дадуть стільки, скільки необхідно, щоб вийти на кордони 1991 року, то це відбудеться. І керівництво України постійно на цьому наголошує.🎥 Повну версію дивіться на YouTube "Української правди"