УП. Кляті питання | Які деталі "мирної угоди" між Україною, США і Росією потребують особли...

Які деталі "мирної угоди" між Україною, США і Росією потребують особливої уваги?Попри гучні заяви, американці не поспішають втілювати погрозу щодо виходу США з переговорів: насправді "план Трампа" ще може бути змінений. На чому наполягає Україна, та які деталі потребують особливої уваги? Якщо коротко:1. Загалом цей раунд став поразкою для США. Американці дізналися, що їхній шантаж партнерів і погрози виходом США з переговорного процесу вже не діють. На додачу, перестають працювати й погрози припиненням допомоги для ЗСУ. Навіть якщо Київ піде на максимальні поступки – американська адміністрація все одно не пропонує відновлення допомоги Україні. Тож значущість цього важеля зменшується.2. Утім, не виключено, що США таки можуть вийти з переговорів. Зрештою, їм не потрібне схвалення Києва для того, щоб визнати Крим та інші окуповані території "російськими", зняти з Москви санкції та почали втілювати з Росією спільні економічні проєкти. Інше питання – такі дії США становитимуть загрозу для американської безпеки – через посилення Китаю, "нормалізацію" силової анексії (що буде додатковим аргументом для війни КНР проти Тайваню) тощо.3. За даними співрозмовників ЄП, очільник МЗС України на переговорах з партнерами виголосив три червоні лінії для мирних переговорів: Визнання Україною російської анексії, включно з Кримом, неможливе; Право обирати безпекові (НАТО) або економічні (ЄС) союзи, до яких Україна прагне вступити – не може бути обмежене; Україна не прийме угоду із обмеженнями для ЗСУ та української обороноздатності (питання безпекових гарантій). 4. І хоча Трамп обурився заявами Зеленського про червоні лінії, але запевнив: це не є перепоною для підписання мирної угоди. "Ніхто не просить Зеленського визнати Крим російською територією", – написав він. І це цілком може бути компромісом, які задовольнить також Росію і держави ЄС, від яких теж ніхто не вимагатиме визнання анексії. Схожий компроміс можливо знайти і щодо решти окупованих територій.5. Але тут є проблема взаємодії України та Росії. У такій угоді неуникно буде питання контролю над територіями, і Київ має погодитися, що віддає цей контроль Москві. Чи знайдеться у Раді достатньо депутатів, готових віддати за це свій голос і назавжди лишити своє ім’я в історії у такому контексті? Або пункт плану Трампа про суднопластво на Дніпрі. Офіційний Київ буде змушений взаємодіяти з окупаційною російською адміністрацією, визнаючи її. 6. Окремої уваги заслуговує ситуація з НАТО. Зокрема, Трамп може взяти на себе зобов’язання ветувати вступ України до Альянсу. Це дозволить Україні зберігати надію, що за зміни геополітичної ситуації (та президента США) членство України буде розблоковане. До слова, провести це рішення через Конгрес може бути непросто, тож може йтися лише про позицію чинного президента США.7. Але чи підійде такий варіант Кремлю? Щодо цього є великі сумніви. Путін напевне вимагатиме фіксації цього рішення в якості спільної позиції НАТО, з відмовою Альянсу від попередніх рішень щодо України. А це перетинатиме червоні лінії не лише України, а й низки держав-союзників.