Що потрібно знати про підсумковий документ саміту НАТО? Зустріч лідерів НАТО у Гаазі завершилася. Зважаючи на непередбачуваність Трампа та на його давнє скептичне ставлення до Альянсу, багато хто стерігся цієї зустрічі. Втім, підсумковий документ виявився однозначно позитивним для Києва. Отже, повний текст в українському перекладі читати тут, а ось короткі пояснення ключових норм:1. США погодилися на формулювання, яке повністю відповідає баченню Європи та України. Росія кваліфікована як спільна загроза для всього трансатлантичного простору, а отже, і для США; причому йдеться саме про довгострокову загрозу. Це означає, що не йдеться про можливість ліквідувати її тактичними домовленостями, наприклад у форматі США-РФ.2. Саме російська загроза заявлена основним елементом, який змусив НАТО погодитися на зростання витрат до 5%, як того хотів Трамп. Вимога про оборонні витрати стосується всіх, без винятків. 5% ВВП складаються з двох елементів – 3,5% та 1,5%. Більша частина – "тверда безпека", фінансування збройних сил. Менша частина – інфраструктурні проєкти, що пов'язані з безпекою (як-от побудова транспортних шляхів та фінансування ОПК).3. Ключовий для України елемент. Усі члени Альянсу оголошують про незмінну прихильність продовжувати фінансування ЗСУ і проголошують, що захист України є частиною гарантування безпеки Альянсу. 4. Генсек Рютте (за погодженням із США) зробив заяву, що ця норма є елементом "мосту до членства" України в НАТО, як було узгоджено на минулорічному саміті у Вашингтоні, а також підкреслив, що формула про "незворотність членства України в НАТО", запроваджена ще за Байдена, лишається чинною. Схвалення цього підходу з боку адміністрації Трампа є ключовим досягненням.5. НАТО підтвердило спільну відданість швидкому розширенню трансатлантичного оборонно-промислового співробітництва та залученню нових технологій та інноваційних підходів для зміцнення колективної безпеки. Це дасть Україні більше певності щодо можливості закупівлі американської зброї для ЗСУ. 6. Однак твердого зобов'язання щодо відсутності бар'єрів немає і не може бути – до прикладу, Туреччина має проблеми із закупівлею американського високотехнологічного військового обладнання через свою співпрацю з Кремлем. Угорщина може стикнутися з аналогічними обмеженнями також через свою співпрацю з Китаєм.