рвана піснявсе, що нам залишається посеред морозної пастки –кутатись в ковдру зі снів золотих і намагатись не впасти, ступивши на стежку слизьку.звісно, її не ми обирали, але тепер, об'єднавшись з вітрами,із ранами рваними, як прапорамими будем стояти десь тут.саме там, де потрібно.із нами правда відлита зі срібла,гостріша за всі мечі.бачиш це чисте небо? воно для тебе – кричи!падай у сніг, ніби в райський пісок,мрій, як мала дитина, поки хтось боронить твій сон. щоб вони його не відібрали.десь на межі світів не встигли замкнути брамуі наше блакитне заляпали кров'ю та брудомта знаю, в кінці цей колір нам ближчий до серця будеі ближчими станемо всі.а поки броня вкриває міцні золотисті грудий збігаються вірні пси,то будуть запекло битись місцеві джедаї під прапорами, що рвуться та не вицвітаютьі під вітрами, що вказують шлях вночі .чуєш цю пісню? підспівуй, прошу, не мовчи@virshokтекст написано на конкурс "Плейлист" від Віршопліткарки за мотивами пісні "Золото і Блакить" (Zwyntar та Третя Штурмова)#карич#плейлист