✨ ▸ Казка про перелітні зоріА ти помітив, що бувають ночі, без жодної зіркина небі?Просто вони навчилися у пташок відлітати в ирій.Бо з кожним днем наближення веснисонце все більше тягнеться променями до ночі.Спочатку ласкаво обіймає,А потім щось так...пече.Плавить, завдає болю,ніби промінь стає мечем, що розтинає добу ненавпіл.І як би місяць не намагавсяпідставити плече,одна з його фаз також зламалася.Покрутиш, аби відновити контакт?Тільки не з сонцем —шукай допомогиу інших планет.Обережно! Аби лишень не вдарило струмом...Тим часом зорі не чекатимуть на полярний експресаби побачити диво.Натомість широко розправлять крила і летіііітимутьслідами предків,зібравшись у ключ,аби власноруч відімкнути казку.Лишень інколи зупинятимуться над чиєюсь хатоювідпочити.Шкода, що не вміють будувати гнізда,як лелеки —доводиться ховатисяв куточку під стріхою,поки полює день.– Агов! Можна виходити!Навіть місяць вже видно!Тшш, не налякай.Дай час прокинутися.Вилізти зі схованок.Дивись, як ліниво збираються у візерунки.Як обговорюють сни тамерехтять від сміху!Аж поки сніжинки,що затанцювалися з вітром,не покличуть бігти за собоюподалі від літа.Бо мають один шлях —Туди, де сонце не лякатиме спекою кучугури,тож з неба можна спокійнострибнути у сніг, розсипатися на тисячу блискіток.А він мовчатиме.Мабуть, втомився буркотіти за день.Туди, де можна безкінечно тріскотіти про все:про мелодію, яку вистукують копитами олені,або про сов, що сваряться,та ніяк не можуть домовитися.І ця симфонія розбудить хіба білих ведмедів.Але головне, що тамможна танцювати з небосхилом. Та дивитися в льодяне дзеркало,підбираючи колір на свято.А потім...Не бійся.Можливо, вони повернуться. І принесуть ці кольори нам.Тобі якого не вистачає? - бузкового...─ ──────────↷ #yrboo_вірші@liliums_swamp