🌖 Пісня Томаса 🌔Спочатку, говорять, земля ця була зеленішою,Колись менестрелі ходили стежинами в розквіті,Та нині залізні паркани хизуються тишею,А в Центрі новини уміють і тіні доносити. Крокує тринога, коліна давно заіржавіли, В динаміках скрегіт, побляклі екрани підморгують,У грудях сталевих мелодії кумкають жабами, Ритмічно поскрипують змазані нафтою органи. У сірих квадратах сьогодні бетонно та затишно,Та що це! Майнуло та зникло, червоним написано«Прокиньтеся, давні створіння!» на камені ратуші.Про подвиги їхні новини кодовані вісами.    Напевно, потрібно відправити меседж правителю, Поліції, дронам надати двоїчну петицію.  Та щось забагато історії з пам’яті витерто… В дітей тих, говорять, гітари посилені крицею. Крокує тринога. Нічого сьогодні не бачено,Та що це! Удар — ніби камінь вгатив у потилицю.Життя промайнуло невиконаними задачами,Нічне передмістя залізними іклами шкіриться.Прокинься, співаче, душа твоя плаче, Та золотокосі чекають покоси.Планета прадавня, сьогодні біда в ній, Мелодії можуть знести огорожі.О, Томасе, з нами концерти за планом,У серденько влучиш. Ти — Ші, а не штучний.Сьогодні динаміки Центру дрижать та ламаються,У сервер повстанців зливається код втаємничений,Лунає соната, говорять, вона чотирнадцята, За тим піаніно — іржавий музика та дівчина. Лунає упевнено давнє забуте адажіо, Смичок у замерзлій долоні похмурого підлітка. У Центрі незрушному хитко змістилися важелі,Говорять, правитель злякався та вже кудись вилетів.  Говорять, мелодії давні разять електроніку,Спіраль децибелів викручує атоми літію, У тріщинах паростки мріють розквітнути ґронами,А помилки в коді уже поступово розквітнули. Кохання, говорять, ще здатне ламати та нищити,У пальцях, здається, згинається арфа коханкою.Моя Королево! Мотиви кодуються віршами.Я ритми та риму дарую хоробрим цим хакерам. Невже переможе в двобої прадавня історія? Говорять, на пагорбах Ші танцюватимуть згодом тут, Луна відбивається хвилями, котиться горами.Музика мовчить. Переродження з небом погоджене.  Усе передбачив, прийшов на удачу, Співатиму пісню, допоки не трісне. Життя перемога, прадавні дороги,Небачений вірус, насіння у вирі.   Уже не збороти відновлення ноти, З мелодій та сили цей світ оживили.@worldscrossroadsНаписано на півфінал конкурсу "Зима близько" від Cобору Поезії***#збірка_Казки_Тисячі_Світів#alldoroga