БАЛАДА ПРО РОЗЛУЧНИЦЮУ п’янкому квіті матіоли -Хміль і спрага жадібних цілунків.Ти сказав: з дружиною розколи…Маскував «розривом всіх стосунків».Розплело кохання візерунки –Не боялось осуду сторонніх.Билось серце почуттями лунко,А у спину – зраджені прокльони.Зараз пригадаю – кров холоне…Поступово все я зрозуміла,Що назовсім ти піти не згоден,А коханкою – мені несила.Сльози серце краяли-юшили:- Йди... Чекає вдома "половина"!Так сказала – й серце відпустила.Согрішила… Каюсь… Вирок – «Винна!»Хоч трикутник той навіки знищу,Б’ється запізніле каяття те…Долі трьох людей – з глибоких тріщин.Наче із сердець шматки відтяті.Шлюбні пута, кажеш, остогидлі?І до неї звеш все співчуттям ти?- Йди, прошу... Не треба слів... Набридло!…Ти не знаєш, що то є "кохати".©️ Чайка БілоозерянськаP.S. Авторка колись у мережі побачила цю ілюстрацію, і вона їй "розповіла" цю історію.Друга ілюстрація це фото грамоти, яку отримала поетка за цей вірш😍З чим ми її і вітаємо👏#вірш #інтимналірика #балада #кохання #зрада #розлучення #нагорода #ЧайкаБілоозерянська