БАЛАДА ПРО РОЗЛУЧНИЦЮУ п’янкому квіті матіоли -Хміль і спрага жадібних цілунків. Ти сказав: з дружиною розколи… Маскував «розривом всіх стосунків». Розплело кохання візерунки –Не боялось осуду сторонніх. Билось серце почуттями лунко,А у спину – зраджені прокльони. Зараз пригадаю – кров холоне… Поступово все я зрозуміла,Що назовсім ти піти не згоден,А коханкою – мені несила. Сльози серце краяли-юшили:- Йди... Чекає вдома "половина"! Так сказала – й серце відпустила. Согрішила… Каюсь… Вирок – «Винна!»Хоч трикутник той навіки знищу,Б’ється запізніле каяття те… Долі трьох людей – з глибоких тріщин. Наче із сердець шматки відтяті. Шлюбні пута, кажеш, остогидлі? І до неї звеш все співчуттям ти?- Йди, прошу... Не треба слів... Набридло!… Ти не знаєш, що то є "кохати".©️ Чайка БілоозерянськаP. S. Авторка колись у мережі побачила цю ілюстрацію, і вона їй "розповіла" цю історію. Друга ілюстрація це фото грамоти, яку отримала поетка за цей вірш😍

З чим ми її і вітаємо👏 #вірш #інтимналірика #балада #кохання #зрада #розлучення #нагорода #ЧайкаБілоозерянська