Інклюзивна спільнота "Творча Майстерня" | Незвична прогулянка.Гуляв я якось в літній день Вздовж узбережжя річки...

Незвична прогулянка.Гуляв я якось в літній день Вздовж узбережжя річки,Вдивлявся в далечінь ген-генЗа горизонта стрічку,І щось так мріялось мені,У спогади манило,Видіння дивні, не ясніСвідомість захопили.Я уявив собі, що ставСлаветним Робінзоном,І в мить одну з води дістав"Привіт із закордону".Прибилась хвилями рікиЦікава, дивна пляшка,Її розгледів залюбки, Хоч це було і важко.Предмет вагу незвичну мавІ надписи узорні,Сучасність не відображавУ формі неповторній!Амбіції зросли в мені,Як ніби я на хвиліУ загадковому човніДолаю довгі милі!Глибокий видих я зробивВ захоплюючі миті,І закупорку прокрутив,Щоб знахідку відкрити.А потім проваливсь кудись,Як ніби в сон глибокий ,І довго-довго падав вниз,Побивши добре боки.Прокинувся я сам не свій,Злякавшись до нестями,В новій місцині, у якійВсе сяяло скарбами!А біля мене на коврі,В бамбукових тарілкахЛежали фрукти запашні,На соковитих гілках.І голос, наче з глибиниСамого океану,Упевнено сказав мені:— Вітаю, гість чеканий!Від здивування я ледь-ледьСвідомість знов не втратив.— Спокійно. Скинь тривожність геть,Ти в добрий світ потрапив!Ти краще, друг мій, відпочинь,Скуштуй моїх гостинців,А потім, сядь і помовчи,Згадай своє дитинство.Я привітанням відповівВолодареві краю,Хоч де цей чарівник сидівІ досі я не знаю. В житті уперше пізнававЦі чари і дивини,Про що колись в книжках читав,Захоплений хлопчина.Та щоб нічим не розгнівитьНезримого сусіда,Наважився перекуситьІ смачно пообідатьЯ взяв червоний стиглий фруктЗ найблищої тарілки,Сама тягнулася до рукЙого міцна верхівка.І в насолоді неземній,Згадав щасливі миті,Прокинулись чуття в мені,Осягнені й відкриті!Відчув оновлень водоспад,Стрімкі потоки сили,Де кожен чарівний каскадЖивий і незгасимий!І в радості і добротіЯ дякував безмірноЗа ці дарунки золотіІ згадки неймовірні!Вклонився низько до земліГосподарю місциниІ попросив вказать меніШлях у мою країну.З'явився човен раптом враз,І опинившись в ньому,Я попрощавшись, у той часВідправився додому.А у свідомій головіЙого слова крутились,Що сили принесли новіЙ зі мною залишилисьІ в серці радіснім принісЯ мудрість, що не тліє:"Куди б тебе час не заніс,Будь вірним своїй мрії!"Тетяна Батуріна (липень 2022 р.)#вірш #пригоди #літо #ТетянаБатуріна