Обсяг тіньової економіки в Україні перевищує 1 трлн грн, — заявив Гетманцев.За його словами, причинами є: контрабанда, зарплати «в конвертах» та маніпуляції з ПДВ через дроблення великого бізнесу на мережі ФОПів.Скільки причин насправді назвав Гетманцев? Жодної. Усе перелічене вище — лише наслідки першопричин, які оратор старанно намагається приховати.Справжня причина того, що тіньова економіка в Україні займає левову частку ВВП, позбавляючи військовий (!) бюджет частини доходів, — це низький рівень розвитку самої економіки. Проблема виникла не під час війни, а формувалася роками, що сьогодні відчувається особливо болісно.Значна частина української економіки — це прості, сировинні виробництва; частка сировини в експорті з року в рік становить близько 74%. У таких секторах рентабельність критично залежить від витрат на працю, тобто на заробітну плату.У структурі собівартості витрати на працю зазвичай високі відносно інших складових, але в абсолютному вимірі (гривні, долари, євро) — це невеликі суми.Зарплати «в конвертах» і дроблення великого бізнесу на мережі ФОПів — це наслідок високого податкового навантаження на примітивну економіку, але аж ніяк не причина розростання тіньового сектору.Оскільки податки, особливо під час війни, є достатньо високими, для збереження конкурентоспроможності підприємства виводять частину обороту з легального поля в тінь. Це не означає, що окремі підприємці є «поганими», на відміну, наприклад, від «білих бізнесменів» із відповідного клубу. Це лише означає, що система «конвертів» вигідніша за повну сплату податків. Проста економічна арифметика.Водночас, попри важке становище малого та середнього бізнесу, найбільші компанії, передусім аграрний сектор, держава щороку субсидує на сотні мільярдів гривень. Наприклад, повернення ПДВ аграріям за 9 місяців 2025 року перевищило 75 млрд грн.Поки малі компанії виживають або, принаймні, змушені забезпечувати працівникам украй погані умови праці через високі витрати, великий бізнес користується заступництвом влади, перебуваючи у тісних відносинах із політико-економічним прошарком.У результаті гроші викачуються знизу. Хоча після початку війни під «гарячу руку» того ж Гетманцева потрапили й великі компанії. Але це радше витрати війни: великому бізнесу також доводиться «скидатися», аби захищати власність.Згаданий неодноразово пан відволікає увагу від проблем і питань, за які відповідає він сам та його колеги. Чому? Усе просто: це спроба зняти з себе відповідальність за економічну кризу (а 1 трлн грн у тіні — це вже сама по собі криза).Як «рішення» нам пропонують евфемізми — «клуб білого бізнесу» та косметичні реформи — замість якісної трансформації економіки країни. Причина також очевидна: кадри, які будують економіку зерна й кіоску, не здатні будувати економіку чипів та штучного інтелекту. Українська еліта десятиліттями послідовно вибудовувала саме таку модель, яка зрештою й привела до 1 трлн грн у тіні. Вірити, що щось зміниться миттєво або за кілька реформ, — політична сліпота.Чому Гетманцев говорить про ФОПів, контрабанду та «конверти», але не про 30-річну деградацію? Тому що його інтерес як чиновника — зберігати чинний порядок речей і формувати лояльну медійну повістку.Отже, що ми маємо в підсумку? В українській економіці фіскальне навантаження лягає на працю та малий бізнес, тоді як витрати великого капіталу компенсуються через повернення ПДВ, пільги та субсидії — саме це і намагається прикрити Гетманцев.Замість структурних змін пропонуються моральні кампанії та косметичні реформи. Це не змінює економічної бази й тому лише посилює «тінь», яку водночас оголошують «однією з головних бід».Насправді ж тіньова економіка — це спосіб виживання сировинної периферії під фіскальним тиском, а не моральний дефект окремих людей.