Source
Економічний Вісник | Союзники Росії відчувають себе покинутими, пише американське агентство...
321 Views/Reach
2026-01-15 13:09
Message №1093
Союзники Росії відчувають себе покинутими, пише американське агентство BloombergНовина з’явилася на тлі усунення Сполученими Штатами Мадуро як політичної фігури та розпалювання ними ж протестів в Ірані.Заздалегідь підкреслю: агентство тісно афілійоване з американською елітою, і цей конкретний матеріал має суто агітаційний характер.Адресований він усім конкурентам США, які співпрацюють з Росією.Стверджується нібито очевидне: «РФ не здатна захистити партнерів». Але, по-перше, як доказ наводиться посилання на «відчуття» партнерів Росії. Для довідки: відчуття — це не факт.По-друге, Росія загрузла в боях в Україні, де США й досі надають підтримку останній, зв’язуючи Росії руки на міжнародній арені.По-третє, влада у Венесуелі все ще не контролюється Америкою, захоплення Мадуро — це лише сигнал місцевій еліті, схиляння до поступок і демонстрація того, що буде у разі відмови від співпраці.По-четверте, російська ППО не спрацювала у Венесуелі з причини зради генеральських чиновників Каракаса. З тієї ж причини була усунена приватна кубинська «охоронна армія» Мадуро.Bloomberg же використовує факт провалу російської ППО та кубинців як привід для дискредитації цих країн.Хоча слід зазначити, що Росія справді не може надати підтримку лояльним державам. Але на це є об’єктивна причина, яку не можна не враховувати. Агентство, втім, цілеспрямовано експлуатує прецеденти Венесуели та Ірану, де РФ не в змозі надати допомогу. Хоча Ірану була передана технологія з придушення інтернет-сигналу. Наразі вся мережа в країні фактично перекрита, а її швидкість становить 1% від показників до протестів.У результаті протестувальники погано організовані й не можуть перейти до вирішальної фази перевороту. Офіційна влада аятол заявила, що ситуація перебуває під їхнім контролем.Втім, тенденція до втрати стратегічних позицій справді існує — не варто скочуватися до чорно-білої інтерпретації світу.Поразка російської ППО, відсутність попередження для Каракаса з боку російської розвідки або через дипломатичні канали підриває довіру до Москви.Інакше кажучи, США здобули стратегічну перемогу, втягнувши Росію в Україну, що відтягнуло всі ресурси. Це дозволяє Штатам завдавати ударів по російських і китайських союзниках. Їхня відносно висока залежність від Москви стала вразливістю. У результаті Америка цим скористалася і тепер працює на інформаційному фронті, руйнуючи військову та політичну співпрацю всередині антиамериканського блоку.Відступаючи убік, причина, з якої Штати дистанціюються від війни в Україні, полягає в запобіганні аналогічній ситуації у разі війни за Тайвань.Попри те що втрата Венесуели насправді не є для Кремля катастрофою, це б’є по репутації РФ як самодостатнього опонента Америки. Оскільки потенційна угода щодо поділу України та контракти в Арктиці й нафтогазовій сфері цінуються Москвою вище, ніж Каракас.Тут проявляється класична подвійність Росії як напівпериферійної держави: з претензією на власну периферію, але з підлабузництвом перед центром, у якого Москва шукає визнання.Завершується стаття справді тонким тезисом: «усе це ставить під сумнів надійність інших партнерств і робить для Кремля ще важливішим успіх в Україні. І це ускладнить миротворчу діяльність Трампа».Інакше кажучи, високі амбіції Москви в Україні ускладнюють домовленості зі Штатами, оскільки це напівміра. Це провокує ескалацію з боку США (Венесуела, Іран, можливо Куба), що ускладнює переговорний процес із РФ і підштовхує її до ескалації в Україні.