Коментар про ТЦК і наших лідерів громадської думки Новина >«частина суспільства не розуміє, що ТЦК — це не демони. Це не якісь структури, які працюють проти інтересів України», — начальник управління комунікацій ОК «Захід» Домбровський.Ця цитата потрапляє у вже класичний для сьогоднішньої України дисонанс між ставленням до ТЦК з боку військового начальства та рядових громадян. Але поки що опустимо цей аспект, розберу саму цитату.Спікер уміло, хоча й навряд чи свідомо, підміняє незручні поняття зручними.Наприклад, говорячи «частина суспільства», тоді як негативне ставлення до ТЦК має абсолютна більшість населення.Більша частина суспільства — теж частина, але додавання такої конкретики незручне для спікера.Далі йде підміна понять: «суспільство не розуміє, що ТЦК — це не демони». Тобто автор намагається пояснити негативне ставлення до ТЦК несвідомістю, ідіотизмом або шкідництвом (про це нижче) певної частини суспільства.До речі, те, що він забув сказати «більша частина суспільства» на початку, відгукується і тут, адже якби спікер був більш конкретним у формулюваннях, виходило б, що більшість українців — несвідомі ідіоти або шкідники.А підміна понять полягає в тому, що спікер звинувачує суспільство в нерозумінні, боячись визнати різко негативне ставлення співгромадян до згаданої структури.Насправді суспільство просто ставиться до ТЦК негативно, з повним розумінням, ось опитування.У статті за посиланням написано, що 68% українців станом на серпень цього року «не довіряють» ТЦК. До речі, редактура ТСН теж згладжує кути, замінюючи слово «неодобрення» на «недовіра». Хоча в оригінальному опитуванні англійською чорним по білому написано «disapprove», що є коректним. З питань віри слід ходити до церкви.До речі, кумедний штрих: гірше, ніж до ТЦК, українці ставляться лише до Верховної Ради.Тепер щодо «демонів» і «нерозуміння». ТЦК справді не є ані поганим, ані добрим саме по собі. Наприклад, до війни ця абревіатура майже не фігурувала в новинах.Ставлення до неї було переважно байдужим. Змінилося воно лише після війни з початком відомого процесу — «бусифікації», за згадку про який «частина суспільства» одразу звинувачує у роботі на Кремль.До речі, про нього. Домбровський вважає, що для РФ вигідно, коли є люди, «готові клюнути на емоційні гачки і розганяти зраду».Вигідно, так. Але чому?Можливо, справа в тому, що інтереси України, про які говорить спікер, — це інтереси, зокрема і в першу чергу тих 68% населення.Адже в Україні демократія, а отже, «немає влади, якщо не від народу». Проте ось більша його частина вважає, що ТЦК діє не в її інтересах, а значить — у чиїхось інших.Виникає конфлікт. Чи вигідний він Росії? Так. Чи створений він нею? Ні, це цілком і повністю результат дій українців, причому одних проти інших.А причина такого результату — відірваність дій влади від волевиявлення більшої частини населення.Неважливо, що при цьому говорять говорящі голови та «свідомий» електорат, який їх слухає.Так відбувається тому, що демократії в аспекті ТЦК бути не може, як і в будь-якому іншому, адже у воєнний час буває лише диктатура.Добре це чи погано? Це об’єктивний факт.