Tony Говорить 🇺🇦

Запит на щирість як інсайт від рекламних стратегів.Ще одна тема, яка мене давно цікавить — реклама і просування політиків. Перед вами кейс, яким поділилось агентство Melted Solids: як вони допомогли Зорану Мамдані стати мером Нью-Йорка.Одразу скажу чесно — цей персонаж мені неприємний. І в такі моменти я починаю ненавидіти рекламу як явище. Бо вона несе не тільки розвиток творчості і технологій, а й проблеми, іноді горе, а часто й щось гірше. Реклама і пропаганда взагалі мають один корінь — просто різні цілі і різні бюджети. Але як людина з індустрії я не можу не читати такі матеріали. Бо механіка цікава незалежно від того, хто замовник.Суть кейсу проста: жодної класичної політичної реклами. Живі відео в реальних місцях, мінімум сценарію, максимум присутності. Камера і людина — і нічого зайвого. Команда будувала контент не за планом, а з того, що відбувалося під час зйомки. По суті, це продовження тієї ж думки — людям потрібне звичайне життя, а не сюжет і слогани. І це спрацювало.Взагалі там дуже обширний кейс: навіть кольори прораховані під середньостатистичні відтінки вивісок і вітрин маленьких магазинів та барів міста. Але про це якось іншим разом.🔗 докладніше тут [посилання]TONYTALKS • NEWBORN K

Я часто медитую через фокус на чомусь красивому. Є відео які працюють як мистецтво самі по собі — операторська робота, музика, ритм монтажу. Дивишся і просто виключаєшся від усього. Це одне з таких.MCM до свого 50-річчя зняли короткий документальний фільм на мюнхенській порцеляновій мануфактурі Porzellan-Manufaktur Nymphenburg в Мюнхені — одному з останніх місць у світі де порцеляна досі робиться повністю вручну з 1747 року. Вони перенесли культовий діамантовий принт MCM на лімітовану чашку і зафіксували весь процес на камеру.Але окрім того що це просто красиво — це ще й приклад дуже розумного маркетингу. Коли два бренди об'єднуються ось так — це не просто обмін аудиторіями. Це взаємне підсилення. Nymphenburg своєю амйже 300-річною історією і ручною роботою підіймає MCM до рівня справжнього ремесла. MCM своєю сучасною естетикою і масштабом дає Nymphenburg новий контекст і нову аудиторію. І обидва виграють — бо показують що їхні цінності однакові. Преміальність, увага до деталі, речі зроблені з повагою до матеріалу і часу.Оце і є колаборація яка має сенс. П.с. Ціни на цей посуд краще не дивитись))))TONYTALKS • NEWBORN K

AI-треки які неможливо відрізнити від живої музики — і слухають їх в основному боти. Це не серія Чорного Дзеркала, це просто новини 2026.Тема алгоритмів і просування музики цікавить мене давно тому такі матеріали я ніколи не пропускаю. І ось свіжа стаття про Deezer.Deezer першими почали маркувати AI-музику на платформі. З того моменту кількість AI-завантажень виросла з 20 000 до 75 000 треків на день — це 44% від усього що заливається. Більше 2 мільйонів на місяць. При цьому реальні слухачі цей контент майже не слухають — лише 1-3% від усіх прослуховувань. І навіть з цих — 85% накручені ботами. Один американець через таку схему заробив понад 8 мільйонів доларів роялті зі стримінгових платформ.І тут найцікавіше. 97% слухачів на слух не відрізняють AI від живої музики. Але як тільки вони знають що це AI — слухати не хочуть. Саме тому маркування яке зробив Deezer це дуже розумний хід. Не заборона, не війна з технологіями — просто чесність. І вона працює на користь справжніх музикантів краще ніж будь-які обмеження.🔗 [посилання]TONYTALKS • NEWBORN K

Якщо любите стильні телеграм-канали, то раджу добірку моїх приятелів. Це моя тусовка)))👇🏻KOVALCHUK — авторський блог Тараса Ковальчука про життя, моду і технології. Простими словами про цікаві речі і явища.ҐАЇНІЧАКІЙО— автократично, токсично і з МаТюКаМи про сучасну моду, стиль і культуру.ЖИРНИМ ШРИФТОМ — канал професійного fashion-журналіста Романа Тимофєєва про українську модну індустрію. На каналі є рубрика #РоботаВмоді з актуальними вакансіями в fashion-брендах та ЗМІ.VOLICHKA — знахідки від українських брендів, луки на похорон путіна, коротко про світову моду та поп-культуру.Фейв Рурка — де знайти українські бренди, які хочеться носити: добірки, образи, нові колекції, огляди шоурумів + гайдиHate Couture - єдиний мультиканал, де об’єднались незалежні fashion-автори у спільному просторі. KOVALCHUK — авторський блог Тараса Ковальчука про життя, моду і технології. Простими словами про цікаві речі і явища.Fashion Digital Ukraine — аналітичний канал про те, як мода, люкс і технології змінюють світ до 2030 року.Модне зубожіння — дещо сатиричний погляд на моду, поп-культуру, червоні доріжки і стиль.Кінь в пальто від Гуччі — канал про моду, мистецтво, незвичний дизайн та трохи гуморуcimetière — мода, кіно, культура: актуальне, архівне і малознане у дослідженнях і лонгрідах.Style fitting talks — telegram-канал зі стилю та життя в Парижі від стилістки: мода 90ʼs, робота та актуальні новини.TONYTALKS • NEWBORN K

Багато людей думають що одяг це суто практична річ — щоб не мерзнути і прикрити тіло. Інші додають що це ще й про стиль. Але для мене одяг може бути чимось набагато більшим — носієм історії, символом моменту, предметом який з'єднує людей і епохи. Ось один з найкращих прикладів які я бачив останнім часом.На початку квітня астронавти місії Artemis II повернулись на Землю — і це була неабияка подія, перший політ людини до орбіти Місяця за більш ніж 50 років. Прямо на кораблі їм вручили кепки. Сині, з золотою вишивкою, з іменем кожного і назвою місії. Інтернет одразу почав питати звідки вони. І за цим стоїть дуже людська історія.Виявляється з 60-х існувала традиція "recovery caps" — кастомних кепок які астронавтам вручали одразу після приводнення. Це була морська культура, флот завжди супроводжував NASA-місії і кепка стала своєрідним ритуалом зустрічі. Традиція зникла коли закінчилась програма Apollo у 1972 і більше не поверталась. До цього разу.Маленька компанія з Пенсильванії Luna Replicas яка робить репліки NASA-речей доби Космічної гонки повернула її майже випадково. Засновник був знайомий з одним з членів екіпажу, кілька разів намагався це реалізувати але то місія переносилась то просто не складалось. В підсумку все вирішилось за кілька днів до повернення — кепки зшили, відправили overnight і вони потрапили прямо на корабель де NASA-адміністратор вручив їх астронавтам особисто.Оце і є для мене найкращий аргумент. Річ зроблена вручну невеликою компанією з любові до історії стала символом який з'єднав два покоління астронавтів і закрив паузу в півстоліття.П.с. Тяжко уявити цінність такого лота у майбутньому.🔗 [посилання на статтю]TONYTALKS • NEWBORN K

"Як спецназівці стали іконами чоловічого стилю" GQ.comДілюся статтею яка мене зацікавила не лише тому що я люблю все пов'язане зі стилем, а й тому що вона про дуже актуальні речі — це зрозуміло вже з назви.Якщо ви бували в Explore або на сторінці рекомендацій — ви точно бачили ці фото. Спецназівці 80-90х у поло, мокасинах і з вусами. Акаунти з такими архівними фото зібрали величезні аудиторії і стали реальним референсом у менсвері. Один з таких — Combat Threads — веде той самий журналіст що написав цю статтю для GQ.Загальний сенс простий: до 11 вересня американські оператори спецназу виглядали як вчителі математики з пістолетом. Після — бороди, чорний одяг, м'язи і тактичне спорядження. Стаття розбирає як і чому це сталось і як цей образ просочився у масову культуру, моду і уявлення про маскулінність.Кілька деталей які реально дивують: Фотографії Дельта Форс з 90-х виглядають як знімки зі звичайного кемпінгу — рибальські жилети, джинси, кросівки. Важко повірити що це елітний спецназ. Сучасний образ "оператора" з бородою і тактичним спорядженням сформував не стільки реальний бойовий досвід скільки Голлівуд — і це не метафора, це буквально так. Кріс Пратт і Джон Красінські прийшли в індустрію як комедійні актори, повністю змінили тіло заради ролей Navy SEALs і стали новим еталоном того як має виглядати "справжній чоловік". Навіть борода, яку зараз носять як маркер крутості, з'явилась в Афганістані з цілком практичної причини — щоб виглядати як місцеві. Не особливо спрацювало, але залишилось.І фінальна думка статті мені здається найточнішою: вся ця ностальгія за препі-операторами в поло і мокасинах це не просто естетика. Це туга за часом коли небезпечні люди виглядали як звичайні сусіди і якось так здавалось що все під контролем.Дуже цікавий феномен на стику стилю, війни і того як медіа формують образ чоловіка. Раджу почитати повністю.🔗[посилання на статтю]TONYTALKS • NEWBORN K

У центрі сюжету — Вільям Фостер у виконанні Майкла Дугласа, колишній оборонний інженер, якого щойно звільнили. Одного неймовірно спекотного дня, застрягши в мертвому заторі на шосе в Лос-Анджелесі, він просто не витримує: кидає свою машину просто посеред дороги і вирушає пішки на інший кінець міста, щоб потрапити на день народження до своєї маленької доньки. Ця подорож швидко перетворюється на жорстокий і неконтрольований хрестовий похід. Озброюючись по дорозі, він агресивно реагує на будь-які прояви суспільного абсурду чи несправедливості — від завищених цін у крамниці до бандитських нападів, залишаючи за собою слід із хаосу та смертей.Історія Фостера залишає по собі важкий, але необхідний простір для роздумів: як звичайна, на перший погляд, соціалізована людина може дійти до межі й почати коїти настільки жахливі речі? Хто зна, що може зробити з людиною втрата всього — кар’єри, сім’ї чи хоча б людської гідності. Що може зробити з людиною байдужість та ворожість навколишнього світу? Ця стрічка слугує дуже незручним нагадуванням про те, що межа між цивілізованою поведінкою та руйнівним божевіллям є набагато тоншою, ніж нам хотілося б вірити. Чи можна було цьому запобігти? Чи можна було йому допомогти? Що взагалі можна було зробити?🎬 З мене досить (1992)реж. Джоел ШумахерRT 75% IMDb 7.5🎵 James Newton Howard - Main TitleКіно Дайджест🧠#фрагменти

У нашої команди, як і в усіх, є свої фаворити. Тому сьогодні ми поділитися невеликою добіркою з коментарями від Тоні— нашого співзасновника та головного байєра. Як людина, що щодня працює з нашими брендами, точно знає ідеальне поєднання дизайну та якості.1. CARHARTT WIP — Куртка TORONTO чорнаМені вона подобається насамперед через легкість і відчуття комфорту. Я завжди обираю легкі куртки, бо з кожним місяцем зиму любити все складніше, а важкі речі тільки додають втоми. У цій є дивне, але дуже приємне відчуття, ніби загортаєшся в ковдру. Плюс це Carhartt WIP — бренд, до якого в мене давно особливе ставлення.2. PLEASURES — Сорочка INTERSTELLAТут усе очевидно: це колаборація з культовими Daft Punk, і цього вже достатньо. Але навіть без цього сорочка сильна сама по собі. Вона така, що залишитися непоміченим у ній складно. Одягаючи, доведеться бути готовим розповідати про неї.3. CARHARTT WIP — Термопляшка TRAIL TUMBLERКористуюся щодня і не маю жодних претензій. Якість відчувається одразу. Є ще одна дрібниця, яку важко описати - вона дуже зручно лежить у руці, і це чомусь додає окреме задоволення від користування.4. ARTE ANTWERP — Штани PAINT PANTSШтани добре сидять і при цьому виглядають нестандартно. Вони трохи нагадують bleached jeans з дев’яностих, але в більш сучасній, арт-версії.5. PAREL STUDIOS — Сумка LOKKA M бежеваРозмір у неї дуже вдалий - ні занадто велика, ні мала, при цьому містка. Окремо варто сказати, що вона майже невагома, і це справді відчувається.6. A-COLD-WALL — Худі MILLBANK чорне*Подобається чистота дизайну без зайвих деталей. Я люблю новий A-COLD-WALL*, але це худі ще з тієї, streetwear-ери бренду, і в ньому є той самий характер.7. ÉTUDES STUDIO — Куртка NYLON BOMBERТакий бомбер одразу додає образу впевненості - real badass. Якщо і так дуже крутий, то ефект тільки підсилюється.8. NEW AMSTERDAM — Кардиган HIBISCUSДуже приємний, м’який і стильний кардиган із суміші вовни й акрилу. У ньому є легкий творчий настрій, який зчитується одразу.9. HELIOT EMIL — Джинси BASALT LASERНе так часто трапляються джинси з лазерною графікою, у які хочеться вдивлятися. Це більше про форму і деталь, ніж просто про одяг. Як і більшість речей від HELIOT EMIL.

Взагалі я дуже люблю AI, нейронки й усі ці нові технології. І трохи скептично ставлюся до людей, які принципово «проти всього цього». Для мене це якийсь дивний новий вид нонконформізму.Я сприймаю AI не більше ніж як інструмент. Колись таким інструментом став пензлик. Потім — фотографія. Про Photoshop взагалі мовчу. Очевидно, що свого часу люди, які вирізали шрифти лінійками на кульманах і збирали колажі вручну, теж злилися, коли з’явилися Illustrator і Photoshop. Але прогрес це не зупинило — і не могло.Я ще можу зрозуміти художників, які працюють від руки і обстоюють свою техніку (хоч я впевнений, що їхнє мистецтво тільки зростатиме в ціні). Але коли обурюються люди, які самі користуються Adobe, Figma чи Canva — ну камон, не женіть біса.Ось, наприклад, відео Mikhail Volkov. Хіба це не мистецтво? Якщо хтось скаже, що ні — мені похуй. Бо в мене це викликає емоції, і мені це щиро подобається. А це, як на мене, і є головна мета будь-якої творчості — викликати відчуття.Чи можна було зняти такі відео в реальності? Думаю, так. Але навряд чи хтось захотів би вкладати в це настільки ненормальні бюджети.Тому я за просту річ: створюйте так, як вам хочеться. Головне — щоб це чіпляло людей.TONYTALKS • NEWBORN K

Тут у мене просто бракує слів.По-перше, я в абсолютному захваті — це виглядає як витвір мистецтва найвищого рівня. По-друге, якщо хоча б приблизно уявити, скільки роботи було вкладено, щоб реалізувати цей проєкт, — це викликає щиру повагу.Nike — мій улюблений бренд. І я щиро мрію колись попрацювати з ними.Nike ACG перетворив італійський потяг на справжній All Conditions Express.Це був не рекламний шоурум, а чотириденна подорож зі стартом у Мілані й маршрутом углиб Оробійських Альп. Пасажири (я думаю це були здебільшого топ-менеджмент NIKE, байери та купа різних інфлюенсерів) жили просто на борту поїзда, де кожен вагон був оформлений у дусі ACG.У програмі:— індивідуальні купе з повними комплектами екіпірування,— кафе-зона, стилізована під альпійський притулок,— мобільна лабораторія з лекціями, воркшопами та презентаціями.- учасники знайомилися з новими технологіями, зокрема Lava Loft, і тестували новинки ACG Ultrafly.Але головне тут навіть не форма, а зміст. Це не класична реклама — це досвід.Просто вдивіться у всі деталі. Це нереально.TONYTALKS • NEWBORN K