Що з економікою?

Без умов, але й без корупції. Як Україна зможе використати €60 млрд від ЄС на оборону?Учора ми провели подію, присвячену огляду економіки за останній місяць зі спецтемою: «Як ефективно використати €60 млрд від ЄС на оборону?».З головного: ▪️ Нещодавно Рада ЄС затвердила надання Україні дворічного кредиту €90 млрд, з якого €60 млрд підуть на оборону, а  €30 млрд 一 на підтримку держбюджету.▪️ €60 млрд ділиться на два роки: €28 млрд 一 на 2026 рік і €32 млрд 一 на 2027-й.▪️ Для €30 млрд бюджетної підтримки важлива умова 一 гроші в обмін на реформи. Для €60 млрд оборонної підтримки умов не прописано. Єдине 一 Україна мусить продовжувати дотримуватися основних європейських принципів верховенства права, і продовжувати боротись з корупцією. ▪️ Попередньо відомо, що Україна має відкрити окремий рахунок в (за даними ЗМІ) німецькому державному банку, з якого будуть проводити усі платежі. Дорота Длоухі-Суліга, заступниця директора управління Європейської служби зовнішніх справ, зазначила, що механізм ще остаточно не визначений: чи надійдуть гроші фізично на рахунок в Україні, питання відкрите. Корупція 一 прямий ризик при таких сумах. Генеральний директорат Єврокомісії з оборонної промисловості та космосу (DG DEFIS) розробляє стратегію контролю.▪️ Будь-яке обладнання, зброя, боєприпаси, придбані в межах цього кредиту, не матимуть обмежень на використання. Як це було, наприклад, із Хаймарсами та забороною бити з них по Росії. В документі про надання кредиту прописали – «Україна повинна отримати якісну військову перевагу над Росією». Трьома способами:1️⃣ масштабуванням українського оборонного виробництва2️⃣ пришвидшенням постачань для української армії3️⃣ інтеграцією української оборонки з європейською.▪️ Безпосередньо кошти з кредиту в €60 млрд можна використовувати лише на оборонні закупівлі, не на зарплати військовим.«Втім, той фіскальний простір в українському бюджеті, який виникне завдяки отриманню кредиту, дозволить вивільнити з українського бюджету кошти на підвищення зарплати військовим», 一 додав економіст ЦЕС Максим Самойлюк. ▪️ Перші виплати мають надійти наприкінці червня, і підуть на закупівлі дронів українського виробництва, як зазначила Дорота Длоухі-Суліга.▪️ Пріоритет – українське виробництво, потім ЄС, потім зовнішні ринки (якщо продукт недоступний у потрібний час і в потрібному обсязі). Окрема складність – китайські компоненти. Якщо їхня частка у виробі перевищує 25% вартості кінцевого продукту, потрібне окреме погодження кваліфікованою більшістю держав-членів.🔗 Подивитися запис події можна за посиланням.Більше про головне можна також прочитати в матеріалі LB за нашою подією. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🔞 Наступного тижня Рада може нарешті декриміналізувати порно 一 законопроєкт про це зареєстрували ще два роки тому «Є політичне рішення винести і проголосувати законопроєкт про декриміналізацію порно», пише Ярослав Железняк, заступник голови Комітету з питань фінансів та співавтор законопроєкту. Нагадаємо, що чергова хвиля обговорень піднялася після затримання топпосадовців Нацполіції, яких підозрюють у “кришуванні” порноофісів.***Ми в ЦЕС послідовно підтримуємо декриміналізацію порно 一 звісно, виключно за участі повнолітніх та згодою всіх учасників.Законодавство щодо порно безнадійно застаріло, поліція витрачає час і кошти платники податків на експертизу нюдсів. Зараз людину можуть засудити навіть якщо вона просто пересилає особисті відео чи фото в месенджерах.Декриміналізація принесе додаткові кошти у бюджет, а також вивільнить ресурси суддів, прокурорів та поліцейських на важливіші напрямки.Забороненими мають залишатися:▪️ порно без згоди (порнопомста, deep fake);▪️ екстремальне порно (насильництво, зоо-, некрофілія);▪️ порно з дітьми і розповсюдження серед дітей;▪️ сутенерство, втягнення в проституцію та торгівля людьми.Інфографіка: Економічна правда.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

💶 Україна у червні має отримати перший транш з «військової» частини кредиту ЄС 一 €6 млрд Нагадаємо, що з дворічного фінансування на €90 млрд передбачено, що €60 млрд підуть на оборону, а €30 млрд — на підтримку держбюджету.Втім, остаточний механізм використання «військової» частини кредиту залишається під питанням. Наскільки Україна може сама визначати їхнє призначення і що тоді варто фінансувати першочергово?Детальніше про це ми поговоримо уже завтра, 21 травня о 16:00 у Zoom. Крім цього, традиційно оглянемо зміни в українській економіці за останній місяць.🔗 Реєструйтесь за посиланням.Запрошені спікери:▪️ Дорота Длоухі-Суліга, очільниця відділу Європейського фонду миру, заступниця директора з питань миру, партнерства та кризового управління Європейської служби зовнішніх справ;▪️ Роксолана Свинчук, директорка міжнародного напрямку Української ради зброярів;▪️ Роман Сульжик, очільник Інвестиційного комітету Resist.UA, член Наглядової ради ЦЕС;▪️ Любов Шипович, співзасновниця благодійного фонду Dignitas.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Сьогодні ЦЕС — 11 років 🎉Не знаємо чи так співпало, але й нас тут з вами — 11 тисяч. Дякуємо, що ви з нами. А ми поки підготували 11 цікавих фактів про нас: ▪️ ЦЕС — Телець, тому голова наглядової ради, директор і заступниця директора теж Тельці (все по феншую).▪️ Одним зі співзасновників ЦЕС був Святослав Вакарчук.▪️ Зараз у ЦЕС працюють 25 людей (не рахуючи собак).▪️ Середній вік працівника ЦЕС — приблизно 32 роки.▪️ У нас є маскот Цессі (так, це — реальний собака).▪️ Ми випустили вже майже 300 епізодів подкасту «Що з економікою?».▪️ Нас цитували й згадували медіа з Японії, Саудівської Аравії, Китаю, Бразилії (не враховуючи країн Європи та США).▪️ Фінською ЦЕС буде — Ukrainalainen taloustutkimuslaitos Centre for Economic Strategy.▪️ Найпопулярніший рілс з Олесею Михайленко зібрав у нас більше 2 мільйонів переглядів.▪️ Найпопулярніша сторінка на сайті ЦЕС — Трекер економіки.▪️ 11 років намагаємось робити так, щоб в уряді ухвалювали менше поганих рішень.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

⚡️⚡️ Найдорожчий в Європі проїзний на неякісний транспорт: КМДА оприлюднило проєкт нових тарифів на проїздКМДА засвітили нові тарифи на проїзд і одразу приховали документ документ знову доступний. Але журналісти kyiv.news встигли ознайомитись з тарифами. І якщо це правда, то реалізувались наші найгірші побоювання щодо спроможності КМДА впровадити зручну для пасажирів тарифну сітку.🤯 Отже: разовий квиток подорожчає з 8 до 30 грн, місячний проїзний на всі види транспорту без обмеження кількості поїздок коштуватиме 4 875 грн, студентам — 2 437,50 грн.Місячний проїзний за 4 875 гривень на весь комунальний транспорт є чи не найдорожчим у Європі!Також з'явиться пересадковий квиток за 60 грн з необмеженою кількістю безкоштовних пересадок між будь-яким видом транспорту впродовж 90 хвилин після першої валідації.Решту тарифів можна прочитати за посиланням.❗️ Висновок - замість врахування наших пропозицій КМДА вирішили йти протоптаною доріжкою і просто збільшити всі тарифи у 3,75 рази. Також очікуємо, що майже одразу піднімуть вартість проїзду і приватні перевізники. Вочевидь це підвищення вартості проїзду саме для них, а не для пасажирів - адже як інакше пояснити у 3,5 разів вищу вартість місячного проїзного, ніж у Варшаві?!📢 Закликаємо мера Віталія Кличка не підписувати це розпорядження і утворити роботу групу з питань напрацювання тарифів за за участі громадськості та експертів. ГО "Пасажири Києва" готова долучитися до обговорення і напрацювання якісного тарифного меню.Ваші підлеглі вже показали неспроможність підготувати якісну тарифну сітку, давайте разом це виправимо!

UPD уточнені причини неактивності програми. 🎓 У 2025 році лише 2 студенти навчалось за кошти пільгового кредиту від держави (при загальній кількості студентів більше 900 тис.)Причини: переспрямування коштів з пільгових кредитів на забезпечення потреб сектору безпеки та оборони.У сучасному вигляді програма існує з 2018 року. Вона дає право на кредит на навчання за ставкою 3% річних на 15 років. Нею можуть скористатися всі студенти, які успішно склали іспити. Проте пріоритет мають діти-сироти, учасники бойових дій та інші пільгові категорії населення.Це може бути дієвим способом залучити додаткові гроші у вищу освіту, тому варто відновити ініціативу, виділити кошти та активніше пропонувати пільгові кредити вступникам, яким це може бути потрібно.Загалом практика кредитного фінансування освіти в Україні майже відсутня. Це пов’язано як із високими ставками банків, так і з нерозвиненою культурою освітніх кредитів.Окрім бюджетного фінансування, власних коштів та кредитів, є ще інструмент ваучерів, який дозволяє певним категоріям громадян безкоштовно пройти перепідготовку, підвищити кваліфікацію або здобути нову професію (з переліку 124 спеціальностей) коштом держави.Більше про це читайте у нашому дослідженні про ефективність фінансування освіти, яке ми готуємо на кінець цього місяця.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

«Куди ви лізете з випученими очима? Давайте зупинятися!», 一 членкиня податкового комітету Ніна ЮжанінаНа нещодавнє засідання податкового комітету прийшов Тарас Качка, віцепрем'єр з питань євроінтеграції, щоб пояснити, що потрібно зробити для вступу в ЄС. Наш економіст Богдан Слуцький відвідав засідання і ділиться своїми враженнями про нього у матеріалі.Поки євроінтеграція означає гранти і політичну підтримку – консенсус майже повний. Коли вона перетворюється на конкретні зобов'язання – у парламенті швидко згадують про «суверенітет». Голова комітету Данило Гетманцев заявив, що Україна "має суверенітет", а євроінтеграція нагадує йому дорогу в комунізм: із початком, але без кінця. Заступниця голови комітету Ольга Василевська-Смаглюк, яка, до речі, опікується законопроєктом про фінансовий безвіз, визнала: "Атмосферу євроскептицизму, яку транслює наш голова, не можна не поділяти". Народна депутатка з фракції з красномовною назвою "Європейська солідарність" Ніна Южаніна додала: "Куди ви лізете з випученими очима? Давайте зупинятися!". Інші депутати, які брали слово, говорили в тому ж руслі. Схоже, вступ до ЄС буде набагато довшим, ніж здавалося ще кілька років тому, і це тільки «перші ластівки» відкритого євроскептецизму у Раді. Комітет підтримав законопроєкти про скасування пільги €150 на посилки та про цифрові платформи. Але у Верховній Раді посилки ще взагалі не розглядали. Платформи у Раді ухвалили лише в 1 читанні, а до другого читання депутати подали понад 3500 правок. Із 145 євросоюзівських бенчмарків 23 належать до сфери податкового комітету. Їх умовно можна поділити на три великі блоки роботи:1️⃣ Україна має запровадити "фінансовий безвіз" 一 SEPA. 2️⃣ Україна має привести правила прямого і непрямого оподаткування до стандартів Євросоюзу. Найчутливіше питання – спрощена система оподаткування.3️⃣ Третій стосується корпоративного права і фінансових ринків. Це стандарти звітності, банківське регулювання, страхування, ринки цінних паперів, цифрові фінанси і криптоактиви. За обсягом це найбільший блок з десятками актів Євросоюзу для імплементації.SEPA добре показує різницю в наших темпах. Молдова подала заявку на вступ до SEPA в січні 2024 року і стала його учасницею в жовтні 2025 року. Якщо українська заявка в найоптимістичнішому випадку піде у 2026 році, то за молдовським сценарієм фінансовий безвіз у нас буде не раніше 2028 року.«Парламент та уряд мають працювати оперативно та якісно. Якщо вони не готові до такого темпу, українцям треба чесно сказати: швидкого вступу не буде.Можливо, податковий комітет став першим, хто це визнав», 一 додає економіст Богдан Слуцький. Читати повний матеріал. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

«Ми не фінансуємось з держбюджету з 2009 року», 一 Євген Мушкін, директор ВДНГУ новому випуску подкасту «Що з економікою?» говорили з генеральним директором ВДНГ Євгеном Мушкіним про те, як сьогодні працює Експоцентр, на чому заробляє та як трансформувався після радянського минулого.ВДНГ (Виставку досягнень народного господарства) офіційно відкрили у 1958 році як головний виставковий комплекс УРСР.Після здобуття Україною незалежності у 1991 році його перейменували на Національний комплекс «Експоцентр України». Тривалий час територія занепадала й залишалася збитковою, однак із 2015 року команда менеджерів розпочала масштабну трансформацію ВДНГ у сучасний культурно-інноваційний простір. Відтоді комплекс активно розвивається, а у 2025 році його відвідали понад 5 млн людей.Одним із ключових напрямків, як заробляє ВДНГ є організація та проведення подій. За минулий рік на території ВДНГ відбулося понад 3 тисячі подій, тобто в середньому більше дев’яти на день. Це забезпечує близько 15% доходу.Ще один напрямок — заклади громадського харчування. Через популярність цього формату ВДНГ планує будівництво нової фудплази. Цей сегмент приносить приблизно 15–20% доходу.Вхід на територію ВДНГ є безкоштовним, однак заїзд автомобілів 一 платний. Паркування приносить ще близько 15–20% доходу.Окрему частину доходу формують активності на території 一 басейн, велопарки, а також співпраця з великими брендами.▪️ Про економічний ефект від подій на ВДНГ«Якщо під час події сама подія залучає бюджет умовно 10 млн грн, то для міста, в якому цей простір працює, це х4 — тобто 40 млн грн у середньому отримує міська економіка. Це податки, додаткові робочі місця, витрати на транспорт, туристичні збори, витрати людей, які спеціально приїжджають на подію, і так далі», — додає Мушкін. ▪️ Про те, як вдалося вберегти від забудови.ВДНГ перебуває у підпорядкуванні Державного управління справами, це президентська вертикаль. За словами Мушкіна, саме цей статус протягом останніх 25 років уберіг Експоцентр від забудови та поділу території.«Жоден президент України не погодився на те, щоб ВДНГ розпилили і розтягнули на шматки», — каже він. ▪️ Про те, як відходять від образу «радянщини»«Ми декілька разів на рік під час різних подій питаємо людей: що для вас ВДНГ сьогодні? Це потрібно, щоб розуміти, наскільки нас вже сприймають як новітню Україну, а не як радянщину. Останні дослідження показують, що 87% відвідувачів кажуть, що ВДНГ — це новітня Україна, а 13% досі вважають нас радянщиною. Ось, мабуть, те, як далеко ми вже відійшли», — каже Мушкін. Послухати подкаст на усіх зручних подкаст-платформах можна за посиланням. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

🇪🇸 Як іспанський хамон залежить від українського зернаУкраїна — важливий постачальник кормів для Іспанії. У 2021 році Іспанія закупила в Україні 53% свого імпорту соняшникового шроту (це залишок після виробництва олії) і 2,4 млн тонн кукурудзи — це близько 30% усього іспанського імпорту кукурудзи.👉 Про це пишемо у новому аналізі про економічні зв'язки України та країн ЄС 一 цього разу про Іспанію. З цікавого:▪️ Україна експортує в Іспанію переважно с/г продукцію (зернові, рослинні олії). ▪️ Іспанія в Україну експортує авто, обладнання 一 в тому числі оборонного призначення, хімічні речовини, морепродукти.▪️ Іспанських інвестицій в Україні небагато — близько $122 млн (менше 1% від усіх інвестицій з ЄС). Водночас в Україні працює понад 550 компаній, пов’язаних з Іспанією, зокрема Inditex, Mango і Glovo.▪️ Український бізнес теж активніше виходить на іспанський ринок — наприклад, Nova Post та ІТ-компанії.▪️ ~255 тис. українців перебувають під тимчасовим захистом в Іспанії​. Іспанія входить до топ-5 країн ЄС за кількістю прийнятих українців.  Більше про це та про потенціал для співпраці з іспанцями 一 читайте за посиланням.🔗 Попередні матеріали по інших країнах можна глянути на мапі за посиланням.Матеріал підготовлено Центром економічної стратегії за підтримки Фонду «Аскольд і Дір» в рамках проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушійна сила реформ і демократії», що реалізується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Норвегії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Центру економічної стратегії і жодним чином не може бути сприйнятий як відображення поглядів уряду Норвегії, уряду Швеції або ІСАР Єднання.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🏦 Коли приватизують «Сенс Банк»? (А також «Приват», «Ощад», «Укргазбанк», та «Укрексім»)На тижні Володимир Зеленський заявив, що «Сенс Банк» необхідно приватизувати вже цього року. Це реакція на «плівки Міндіча», де фігуранти плівок обирали членів наглядової ради банку та розподіляли між собою зони впливу.Державні банки через вплив влади завжди матимуть корупційні ризики. «Сенс Банк», наприклад, міг бути залучений до масштабних схем з обслуговування тіньового грального бізнесу. Приватизація — єдиний спосіб уникнути цих ризиків. Про це ми ще 9 років тому писали у нашому дослідженні (яке, на жаль, залишається актуальним).Глобально, якщо державний банк не несе унікальної суспільної користі — його слід приватизувати. Це стосується не тільки «Сенсу», а й «Привату», «Ощаду», «Укргазбанку», «Укрексіму».Ці банки є універсальними, тобто пропонують ті самі послуги, що і приватні, проте несуть ризики для грошей платників податків при потребі докапіталізації (зазвичай внаслідок впливу політиків). Напротивагу цьому, «Укрпошта» у разі створення банку мала би ту саму унікальну користь, хоча б тому, що надавала би послуги там, де приватним гравцям це невигідно.Після націоналізації «ПриватБанку» у 2016 році держава отримала домінуюче становище на ринку банківських послуг, сконцентрувавши більше половини активів.На жаль, за 10 років попри різні стратегії та меморандуми приватизація українських банків так і не розпочалася. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram