Що з економікою?

⛽️ Чому в Україні є пальне, а в Росії – немає?Переказуємо цікаву колонку Сергія Куюна, директора ТОВ «Консалтингова група А-95» на Економічній правді.▪️ З початку повномасштабної війни росіяни вразили понад 70 нафтобаз і зруйнували всі нафтопереробні заводи України. Навесні 2022-го року Україна втратила 100% каналів постачання. У березні-квітні 2022 року дефіцит бензинів становив 50% від потреби. По дизпальному в ці критичні місяці нестача сягала 80% від потреби. Нестача запасів та їхнього поповнення призвела до лімітування відпуску пального спочатку 30 л "в один бак", а потім навіть і 10 л.▪️ Коли стало зрозуміло, що навіть з лімітами поповнити резерви неможливо, уряд у травні 2022-го скасував держрегулювання цін. Це відкрило двері для імпорту з будь-якого напрямку та будь-яким транспортом. Уже наприкінці червня на трасі Київ–Чоп пального не бракувало, а в липні АЗС працювали без обмежень.▪️ Сьогодні Україна має десятки маршрутів постачання: морем, залізницею, автоцистернами. Вздовж усього кордону працюють пункти переливу нафтопродуктів з європейської на українську колію.▪️ А от в окупованому Криму та у Забайкальському краї РФ почали продавати бензин А-95 лише підприємствам та організаціям за спеціальними картками. Російські ЗМІ пов’язують дефіцит та рекордне зростання цін з наслідками ударів українських дронів по нафтопереробних заводах.«Державне регулювання цін та відсутність імпортних постачань, бо вони елементарно не проходять по ціні, пік споживання та пару нокаутованих нафтопереробних заводів – привіт талони на АЗС», 一 пише Сергій Куюн. 👉 Так, нам довелось витратитись на придбання залізничних цистерн, бензовозів (їх кількість зросла вчетверо), танкерів, а дехто навіть придбав закордоном морські перевалювальні комплекси. Але країна не зупинилась і протягом останніх років нова система постачань склала декілька іспитів блекаутами, обстрілами та блокуваннями кордонів польськими аграріями. Саме завдяки цій системі, величезній конкуренції та ринковому ціноутворенню бензин у "безнафтовій" Україні є, а в "нафтовій" Росії – немає.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Експорт зернових і олійних скоротився, але (поки) це не пов’язано з обмеженим імпортом до ЄС На початку літа експорт скоротився на 20%, до 2,5 млн тонн за місяць. 🌾 Основна причина — поганий врожай минулого року. Крім того, вже у перші місяці року агровиробники вивезли більшість залишків зі складів, що в попередні сезони частково підтримувало високі темпи відвантажень.Водночас припинення торговельних преференцій з ЄС у червні не мало суттєвого впливу: основні поставки зерна та олійних культур здійснюються морем до країн Африки та Близького Сходу.Від початку року обсяги експорту цих культур впали на 41,5% порівняно з аналогічним періодом 2024-го. 30 червня Європейська комісія оголосила про запуск так званої DCFTA 2.0 — оновлення чинної угоди про вільну торгівлю. За словами тодішньої міністерки економіки Юлії Свириденко, нові умови передбачають збільшення квот на мед, цукор та м’ясо птиці. 👉 Детальніше про це читайте у нашому Трекері економіки.Графік: Трекер економіки (проєкт виходить за підтримки ПриватБанку).🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

«Створили корупцію на голому місці». Роман Ващук про скандал з марлею 👉 В останньому випуску подкасту «Що з економікою?» бізнес-омбудсмен в Україні Роман Ващук розповів про скандал, пов'язаний з медичною марлею, як "дар України створити корупцію там, де її реально не ночувало".Півтора року тому Рахункова палата вирішила, що марля в рулонах — це вже не медичний виріб. Від цієї, здавалося б, технічної деталі залежала ставка ПДВ: 7% для «медичної» чи 20% для «немедичної». Податкова почала вимагати вищу ставку, імпортери й виробники втрачали гроші, а правоохоронці відкривали справи проти постачальників і митників.«Ми мали майже годинну дискусію в Міністерстві охорони здоров’я — філософську дискусію про суть існування марлі. Чи марля у метрових рулонах далі є медичною, чи перестає нею бути? На голому місці створити корупцію там, де її реально не ночувало — це такий дар України», — каже Ващук. Ця ситуація «знищує цілу галузь» критичної під час війни марлі.Також у подкасті:▪️ як зламати післясовкові схеми «виживання» митників, які забезпечують мільярдні нелегальні доходи▪️ кого шукають на посаду нового бізнес-омбудсмена▪️ хто саме може звернутись до бізнес-омбудсмена в Україні і які скарги вирішують найкращеСлухайте подкаст на усіх платформах за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

«Вигадали поліграф 一 бо треба було драматургії» 👉 Розповіли для Українського радіо нашу думку про перебіг подій навколо призначення голови БЕБ Олександра Цивінського.«Треба було знайти якусь драматургію, щоб історія завершилась позитивним фіналом. От і вигадали поліграф — як спробу символічного очищення після затяжного процесу, що був відзначений тиском, затягуванням і суспільним розчаруванням.Це не про Цивінського персонально. Це про процедуру. Якщо він чесно переміг — його слід було призначити одразу. Якщо були сумніви — вони мали бути обґрунтовані офіційно. Те, що сталося між конкурсом і призначенням, залишило негативний шлейф», 一 каже наш економіст Богдан Слуцький. Нагадаємо, що конкурс на голову БЕБ проходив з численними спробами політичного впливу, скандалами довкола фіналістів і зрештою затримкою у прийнятті рішення. 🙄 Призначення відбулося лише у серпні 2025 року — після протестів, критики громадськості та сигналів від міжнародних партнерів.Тепер новопризначений очільник має сформувати функціональну структуру органу: провести переатестацію чинного персоналу, добрати команду, створити нову вертикаль управління, сформувати підрозділи й забезпечити ефективну взаємодію з бізнесом. «Коли йдеться про тисячі співробітників, неможливо всіх одразу звільнити і звідкись набрати "чистих", незалежних, талановитих, нових. Їх треба всіх знайти, переатестувати, а це робота, яка потребує часу. Але ж ніхто не говорить, що треба лише займатися кадровими питаннями, а не займатися безпосередньо роботою, яку очікують від голови. Ці всі речі можна поєднувати і в законі, насправді, все прописано досить чітко і є можливість бути ефективним. Всі інструменти надані, тепер треба показувати результат», 一 додає Богдан Слуцький, економіст ЦЕС, в ефірі Українсього радіо.  🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🏭 Депутати запропонували новий пільговий режим для переробної галузіПарламентарі з фінансового та економічного комітетів (Гетманцев, Мотовиловець, Наталуха, Кисилевський) розробили законопроєкти №13414 та №13415, які мають запровадити постфактумний пільговий режим для інвесторів у переробну промисловість. Його суть — компенсувати інвестиції за рахунок податкових знижок у майбутньому.Основне:▪️ Пільги надаються після реалізації проєкту — з інвестиціями від €100 000 до €50 млн;▪️ Інвестори зможуть отримати звільнення від сплати податку на прибуток, якщо 90% доходу надходить від продажу власної продукції, що є результатом переробки.▪️ Підприємство може отримати звільнення від сплати ПДВ та ввізного мита за нове обладнання та комплектуючі до нього. ▪️ Подати заяву на компенсацію можна буде через «Дію». Аудит проєктів вестиме Мінекономіки.▪️ На відміну від програм «інвестнянь» чи індустріальних парків включає підприємства, що вже працюють.«Заохочення інвестицій у переробну промисловість є надзвичайно важливим для структурної трансформації української економіки. Це має низку переваг, як-от зменшення залежності від сировинного експорту, створення робочих місць та посилення конкурентоспроможності країни.Документ має і певні лазівки для недобросовісних інвесторів та потребує доопрацювань. Під час звільнення від ввізного мита на обладнання відсутній чіткий механізм контролю за його цільовим використанням. Це створює ризик того, що пільга може бути використана не за призначенням, поза межами заявленого інвестпроєкту», 一 коментує для матеріалу наш економіст Богдан Слуцький. 📊 За підрахунками авторів законопроєкту, у базовому сценарії це може залучити $5 млрд інвестицій і дати +1,7% до ВВП за 5 років. Втім, у Мінфіні зазначають, що МВФ скептично ставиться до таких розрахунків і потрібна більш грунтовна методологія.Також наша старша економістка Наталія Колесніченко додає, що точкові ініціативи не дадуть масштабного ефекту без системних реформ. Серед необхідних змін – захист права власності в межах судової реформи та спрощення підключення до інфраструктури.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

🏦 ПриватБанк збільшив кредитування бізнесу на 40% з початку рокуЗаписали новий випуск подкасту з Євгеном Заіграєвим, членом Правління ПриватБанку, який відповідає за корпоративний бізнес і МСБ. Обговорили, як працює бізнес-кредитування під час війни, чим допомагають інструменти дерискінгу від держави та міжнародних партнерів і чому страхування воєнних ризиків досі фактично відсутнє.🔼 За даними Національного банку, темпи зростання кредитування бізнесу у 2025 році вже сягнули близько 30%. У ПриватБанку цей показник ще вищий 一 40%. 📈 Звідки таке зростання?Євген Заіграєв пояснює, що підприємці поступово вийшли з «шокової фази» початку повномасштабки та адаптувались до нових реалій. Бізнеси навчилися працювати меншими командами, оновили логістику, і, попри війну, почали знову інвестувати — у поточну діяльність і в розвиток.«Час іде — і не розвиватися неможливо. Наші підприємці вкладають кошти в основні засоби, у виробництво, в транспорт, у будівлі. Плюс зростає попит у критичних секторах — енергетика, оборона. І це теж створює попит», — зазначив Заіграєв. Ми також запитали, чому не всі банки кредитують активніше, попри високу ліквідність (понад 250 млрд грн на коррахунках)?Причина не лише у ризиках, а й у нестачі сформованого кредитного попиту. За словами пана Євгена Заіграєва, багато бізнесів просто не приходять до банків із запитами на фінансування:«Не дуже часто бачимо позичальників, які кажуть: дайте нам гроші, ось як ми їх використаємо, ось як повернемо». Банки класифікують позичальників за так званими "корзинами ризику" — від 1-ї (найнадійніші) до 10-ї (найризикованіші). Видача кредиту залежить від ризик-апетиту банку: чим вища ризикована категорія, тим більші вимоги до застави або ж відмова у фінансуванні.🎧 Про корпоративну стратегію, угоду з Нафтогазом, мікрокредити без застави і страхування воєнних ризиків — слухайте у новому випуску «Що з економікою?».Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🍅Що сталося з переробкою томатів і куди ділись українські кетчупи?Через повномасштабне вторгнення Україна втратила не просто території чи врожаї, а цілі сектори економіки. Один із найяскравіших прикладів — томатно-переробна галузь.У нашому подкасті президент Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник пояснив масштаби цієї втрати:«Я би сказав, яку галузь ми втратили найбільше і яку поки що ще навіть не почали відновлювати — це томати. Бо якщо ви звернете увагу, з початку війни досить відомі трикутнички з томатною пастою «Чумак» — якщо подивитись, хто там виробник, то це Італія. [...] Усі 4 переробні заводи на томатну пасту були саме там, у цьому регіоні [Каховці]. І всі чотири або знищені, або окуповані. Зокрема, на одному з них товарного продукту цієї пасти було на $40 млн. Її вивезли, як кажуть, у Москву. Оцю галузь ми втратили». Втрата виробництв, проблеми з логістикою та робочою силою — одні з причин, чому ера дешевих продуктів минає. 👉 Про це, а також про те, чому яблука дорожчі за апельсини, звідки взялася черешня по 1500 грн і чого чекати від цін на "борщовий набір" та кавуни — слухайте у новому випуску подкасту «Що з економікою?».👀 До речі, цей подкаст наразі зібрав рекордну кількість переглядів за весь час — уже 30 тисяч! 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

«Не чіпайте те, що було зроблено» 一 якими можуть бути нові умови фінансування від Міжнародного валютного фонду (Допис економіста ЦЕС Богдана Слуцького) «Схоже, нас все ж таки восени чекатиме нова програма з МВФ.Відповідно, теперішня програма буде припинена. (..) По-перше, потенціал впроваджувати усі окреслені в ній параметри вичерпався, і про це яскраво свідчить стан справ з (не)виконанням маяків.По-друге, є принаймні бажання з боку України укласти програму на більшу суму (бо за діючою Україна може ще отримати лише 4,8 млрд дол. до 2027 року). Про це, до речі, натякала нещодавно Роксолана Підласа, наводячи приклад, що цього року МВФ погодив програму співпраці з Аргентиною на 20 млрд доларів, з яких 12 млрд доларів – initial disbursement (тобто без структурних маяків).Діюча українська програма з МВФ для бюджету не має фіскального ефекту, тобто всі кошти, які ми за нею отримуємо, йдуть на обслуговування і погашення старих кредитів, які нам надавав фонд.Але варто пам‘ятати, що кредити МВФ – це досить дороге задоволення, це не пільгові позики, це близько 7% річних, і вони по строках також досить короткі.Тому все ж таки краще не завалювати взяті на себе зобов‘язання перед міжнародними партнерами, зокрема по Ukraine Facility, і не втрачати у тому числі грантові кошти та дійсно пільгові кредити на десятки років (!)І, до речі, я тільки вчора писав, що скоро партнери будуть змушені пропонувати нам безстроковий маяк «не чіпати те, що було зроблено» (НАБУ і САП). І ось сьогодні вийшла стаття у Forbes Ukraine з посиланням на джерела, що і правда МВФ реально планує закласти цей пункт у нову потенційну програму».🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Ніхто більше не прогнозує зростання ВВП на рівні 3%📈 Що буде з ВВП та інфляцією у 2025–2026 роках? Forbes підготували матеріал на основі зібраних нами прогнозів уряду, МВФ і незалежних економістів.ВВП:• Жоден з аналітиків більше не прогнозує зростання ВВП на рівні 3% і вище, як це передбачалося на початку року. • У консенсус-прогнозі, який ми робили перед початком 2025 року, зростання ВВП цьогоріч очікувалось на рівні 3,7%, а найоптимістичнішою оцінкою було 6%. Нова оцінка – 2,3%, а найоптимістичніший прогноз становить 2,6%.• Економічне відновлення у першій половині 2025 року сповільнилося через посилення обстрілів, руйнування промислової та житлової інфраструктури, закриття ключових виробництв (зокрема вугільної шахти у Покровську), проблеми в газовидобуванні й агросекторі. Позитивним внеском у ВВП може стати галузь Defense Tech.• Водночас українська економіка ще має шанс перевищити рекордний показник у $200 млрд номінального ВВП, досягнутий у 2021-му.Інфляція:• Прогноз інфляції також значно погіршився, хоч аналітики таки очікують її сповільнення. Ще у квітні регулятор прогнозував повернення до цілі у 5% у 2026 році, тепер НБУ переніс це на 2027-й. На кінець цього року Нацбанк очікує 9,7% інфляції, на кінець 2026-го – 6,6%. • Неурядові прогнозисти також погіршили свої очікування для темпів зростання цін. У січні прогноз становив 7,1% на кінець 2025 року. Тепер консенсус – 9,4%, а найбільш песимістична оцінка – 10,9%.  • Згідно з аналізом НБУ, погіршення інфляційних очікувань зумовлене передусім низькими врожаями, що спричиняють подорожчання продуктів, а також збільшенням воєнних витрат і подальшим перекладенням зростаючих витрат бізнесу на споживчі ціни.💸 Винятком у песимістичному прогнозі став курс долара. Наприкінці 2024-го року неурядові аналітики очікували 45,7 грн/$, новий прогноз оптимістичніший – 43,2 грн/$. А на кінець 2026-го аналітики закладають 45,2 грн/$.  Секретом успіху гривні відносно долара стала не стільки стабільність національної валюти, скільки девальвація американської. 👉 Більше про курс долара ми писали тут.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Що чекає на економіку у 2025 році і далі?Поки депутати вирішують чи повертатися з відпустки чи ні, ми традиційно зібрали для порівняння прогнози від Міністерства економіки, НБУ та восьми неурядових аналітичних команд.Вже завтра о 12:00 презентуємо їх і поговоримо про те, що відбуватиметься з гривнею, інфляцією, ВВП та іншими ключовими показниками у найближчий час. 🔗 Реєстрація на подію обов'язкова за посиланням.Позицію Нацбанку прокоментує заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, своїми прогнозами також поділяться неурядові аналітики:▪️Олександра Бетлій, провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.▪️Олена Білан, головна економістка інвесткомпанії Dragon Capital.▪️Дмитро Круковець, експерт з макроекономічного аналізу KSE Institute.▪️Олександр Мануілов, аналітик відділу аналітики та досліджень Forbes Ukraine.▪️Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу Concorde Capital.▪️Ольга Піндюк, економістка Віденського інституту економічних досліджень.▪️Євгенія Слєпцова, старша економістка в Oxford Economics.▪️Аліна Слюсарчук, керівниця економічного напряму по регіону CEEMEA в Morgan Stanley.Подію проводимо з колегами з German Economic Team, які підіб’ють підсумки обговорення в кінці заходу. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram