Telegram statistics channel - @thinktankces

💰 Скільки отримує прем'єр-міністр України Денис Шмигаль?Допис виконавчого директора ЦЕС Гліб Вишлінського:«Подивився декларацію прем’єра за 2024 рік 一 середньомісячна зарплата з усіма доплатами за мінусом податків менше 80 тис грн.І Денису Анатолійовичу ще пощастило, бо дружина займається підприємницькою діяльністю і вже п'ять років годує сім'ю.А от Юлії Анатоліївні так не пощастить, бо сама виховує дитину, і на посаді ПМ займатися викладанням точно не вийде.Насправді, зарплати президента, ПМ і тих, хто обіймає політичні посади, визначені урядової постановою.Зарплата ПМ 一 п'ять середньомісячних зарплат по економіці. Крім того, що це неадекватно мало 一 це офіційні зарплати, а з урахуванням конвертів і ФОПів може і 3-4 середні зарплати вийти.Якщо заміна ПМ таки відбудеться, то я б Денису Анатолійовичу був би надзвичайно вдячним, якби він цю постанову на останньому засіданні уряду змінив 一 і президенту його нинішню зарплату в 20 тис грн теж підняв, бо це вже менше навіть за середню по економіці.Бо зараз це просто майновий та етичний ценз в політиці 一 ти можеш претендувати на найвищі посади в Україні лише якщо в тебе є (1) пасивні доходи, як у президента, (2) заможна родина, як у ПМ або (3) ти готовий отримувати зарплати в конвертах з вкраденого в держави».👉 Ми у ЦЕС послідовно підтримуємо справедливі та конкурентні зарплати в державному секторі. Без справедливої оплати держсектор приречений на втрату професійних кадрів.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Як перезапустити кредитування бізнесу в умовах війни?👉 Цю тему ми в ЦЕС вирішили розглянути у новому дослідженні спільно з German Economic Team. Без доступу до кредитів бізнес не може інвестувати, масштабувати виробництво, виходити на нові ринки чи адаптуватися до викликів воєнного часу. Особливо це стосується малих і середніх підприємств, які створюють робочі місця та забезпечують гнучкість економіки.Декілька висновків з нашого дослідження:▪️ Після повномасштабного вторгнення банки в Україні поводилися по-різному в залежності від структури власності. Державні банки почали кредитувати бізнес активніше — але далеко не на повну силу. Іноземні банки, навпаки, майже відразу скоротили видачу кредитів, хоча їхні фінансові позиції залишилися стабільними. Українські приватні банки спершу утримували обсяги кредитування, але згодом стали обережнішими.▪️ У 2022 році банки вкладали в держоблігації через ризики та низький попит на кредити (ефект витіснення crowding-out). Проте з 2023 року цей ефект зник — ОВДП більше не конкурують із корпоративним кредитуванням.▪️ Облікова ставка все ще впливає на обсяги кредитування, попри війну. Підвищення ставки на 1% скорочує кредитування на ≈0,04% щомісяця. Водночас сама війна знижує кредитну активність значно сильніше — на 0,1–0,2% щомісяця.▪️ Значення облікової ставки впливає на обсяги кредитування значно слабше, аніж війна — отже, зусилля слід зосередити саме на зменшенні цього ризику. Державне страхування кредитів, покриття воєнних ризиків, гарантії, підтримка МСП та інструменти донорів можуть стати ключем до відновлення кредитування.Які рекомендації ЦЕС?На презентації дослідження наші експерти порадили:▪️ Запровадити страхування воєнних ризиків і кредитів із державною підтримкою.▪️ Посилити інструменти зниження ризиків для МСП та інноваційних компаній — замість надмірного фокусування на пільговому кредитуванні в окремих регіонах.▪️ Навчати підприємців фінансової грамотності, паралельно стимулюючи вихід з тіні.▪️ Запустити цільові кредитні програми через державні банки та розширити гарантії для іноземних банків.Вдячні представникам Національного банку, а також колегам з експертного середовища за участь у дискусії та коментарі. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Минулого місяця Рада провалила голосування за реформу спецпенсійЗаконопроєкт, який мав на меті скасувати низку пенсійних привілеїв для суддів, прокурорів та силовиків, не набрав необхідної кількості голосів у другому читанні.Система спецпенсій в Україні є постійним джерелом соціальної напруги і давно потребує перегляду.Колишні силовики отримують значно вищі пенсії за спеціальними формулами. Натомість військовослужбовці, які не є кадровими військовими, не можуть розраховувати на подібні виплати — якщо лише не мають статусу особи з інвалідністю.Це створює відчутний дисбаланс і підриває довіру до системи. Зокрема, за даними Київської школи економіки, 79% українців вважають пенсійну систему в Україні несправедливою.Запрошуємо вас послухати подію на цю тему, де ми обговоримо:▪️ як масштаби витрат на спецпенсії впливають на держбюджет;▪️ чи справедливими є привілеї для спецпенсіонерів;▪️ чому реформу спецпенсій так важко реалізувати.👉 Захід відбудеться 1 липня о 17:00 у Zoom. Реєстрація на подію обов’язкова за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

💰 Четвертий рік підряд уряд збільшує бюджет посеред року. Це необхідний крок, але тривожна тенденція Які і минулого року уряд поклався на оптимістичні сценарії, які знову не справдилися через позицію США. Що має змінитися: ▪️ Уряд пропонує збільшити та переглянути видатки на 449 млрд грн (з них на військові потреби 412 млрд грн). Це +15% до оборонного бюджету;▪️ Ці кошти мають покрити частину витрат на війну, зокрема більші витрати на зброю і боєприпаси в умовах активних бойових дій;Нові видатки планується покривати через: а) Майже половину або 185 млрд грн покриють через ОВДП, основними покупцями яких залишаються державні банки. Хоча це не емісія, у середньостроковій перспективі це загрожує фінансовій стабільності через продаж облігацій під високі відсотки.б) Інше джерело — перевиконання плану доходів (без підвищення податків) на 147,5 млрд грн, — близько половини з цієї суми вже забезпечено за 5 місяців року; попередні оцінки доходів бюджету виявилися більш консервативними за реальність;в) Перерозподіл видатків на 51,3 млрд грн, а також економія платежів із погашення внутрішнього боргу на 65,1 млрд грн. Це відбулося за рахунок кращого валютного курсу, ніж передбачено в бюджеті, та нереалізації ризиків за державними гарантіями.Єдиним позитивним сигналом на тлі змін до бюджету є оновлена позиція країн НАТО. Відтепер пряма військова допомога Україні враховуватиметься до 5% ВВП витрат на оборону, обов’язкових для членів альянсу.👉 У цих умовах Україні варто активніше включатися в дипломатичні домовленості на рівні ЄС та інших партнерів, щоб використати це вікно можливостей.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

👔 Українські біженці добре інтегруються на європейському ринку праці Втім це ускладнює їхнє повернення.Переказуємо статтю Financial Times, які зокрема спираються на дані з нашого #дослідження_про_біженців▪ Понад 5 млн українців залишаються за кордоном після початку повномасштабного вторгнення. За даними ОЕСР, у багатьох країнах рівень їхньої зайнятості вже вдвічі вищий, ніж у середньому серед інших груп біженців. Особливо це помітно в Польщі, де й до війни були стійки міграційні зв’язки та мовна близькість. Додатковим фактором став статус тимчасового захисту, який одразу відкрив доступ до ринку праці. ▪ Більшість українців працюють у сфері обслуговування, виробництві, адміністрування — попри те, що 40% мають ступінь магістра або вище. ▪ Серед причин, чому біженці часто обирають роботу не за фахом — мовні бар’єри та складність підтвердження дипломів і кваліфікацій. Тим не менш, рівень їхніх доходів поступово зростає. ▪ Як пишуть в FT за нашим дослідженням, у грудні 2024 року частка біженців, що можуть собі дозволити купити одяг та їжу, майже повернулась до довоєнного рівня — 18%.👥 Але з інтеграцією в нове суспільство приходить і нова проблема: менше бажання повертатися. За три роки частка українців, які точно планують повернення додому, знизилась із 50% до 20% — про це ми писали тут.Повна стаття за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Рада прийняла в цілому закон про введення інституту множинного громадянства в Україні Що змінюється:▪️ Українці зможуть офіційно мати кілька громадянств.▪️ Спроститься процедура отримання українського громадянства.▪️ Уточнюється статус іноземців і осіб без громадянства, які служили в українській армії.Навіщо це потрібно:▪️ Щоб українцям за кордоном було легше підтримувати зв’язок із країною, навіть якщо вони стали громадянами інших держав.▪️ Щоб залучати кваліфікованих іноземців до відбудови країни й посилення оборони.Нагадаємо, що раніше ми писали про те, чому підтримуємо цю ідею:Україна стикалися із серйозними демографічними викликами ще до війни: старіння населення, низька народжуваність, рання смертність, еміграція. ▪️ Введення множинного громадянства може стати стимулом для українців, які виїхали за кордон і отримали інше громадянство, залишатися пов'язаними з Україною, зберігаючи своє українське громадянство.▪️ Іноземці, включаючи представників української діаспори та інших, які бажають імігрувати в Україну, могли б отримати громадянство, не втрачаючи попереднього. Це могло б стимулювати їх до тривалого проживання та інтеграції в українське суспільство.*Дані таблиці станом на кінець листопада 2024 року з нашого дослідження про біженців.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

❗️Закликаємо зберегти та продовжити участь міжнародних експертів у конкурсних комісіях! 🎯Більше 50 громадських організацій підписали спільну заяву про продовження участі міжнародних експертів у конкурсних комісіях. Влада усе ще ігнорує проблеми у сфері реформи верховенства права, тому громадськість об’єдналася для того, аби вберегти суди від стороннього керування.▪️ На сьогодні незалежність Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) під загрозою. Від її роботи залежить якість суддів, призначених пожиттєво на свої посади. Тепер же окрім того, що інституція піддається системному тиску ДБР, до її складу відкриваються двері для політично залежних кандидатів через те, що Верховна Рада не продовжила повноваження незалежних міжнародних експертів в Конкурсній комісії при ВККС. 📌1 червня завершились повноваження міжнародних експертів у Комісії, яка добирає членів Вищої кваліфкомісії суддів (ВККС). На їхні місця претендуватимуть представники нереформованих Ради суддів та Ради адвокатів України, очільники яких мають звʼязки з Вовком, Портновим та Медведчуком. Слідом за Комісією мандат міжнародних експертів у листопаді має закінчитись у Громадській раді міжнародних експертів (ГРМЕ) при Вищому антикор суді (ВАКС) та інших подібних комісіях. Якщо це станеться є ризик відкату реформи правосуддя на роки назад.📌Саме після оновлення за участі міжнародних експертів, ВККС розпочала відбір понад 2 000 суддів та зрушила з місця очищення судової системи від одіозних суддів. Реформа ВККС та Вищої ради правосуддя була другим з семи пунктів вимог, за які Україні дали статус кандидата і відкрили перемовини про вступ до Євросоюзу. 📌Попереду у ВККС — ще більше викликів: добір кандидатів до нових адмінсудів, оновлення Верховного Суду, добір суддів до ВАКС. Отже, якщо участь міжнародних експертів у Конкурсній комісії не буде безперервно продовжено, Україна втратить запобіжник незалежності ВККС, а разом із ним – стане можливим пропуск “зручних” кандидатів до системи.Ми закликаємо владу забезпечити безперервність мандатів міжнародних експертів у всіх конкурсних комісіях.Долучайтеся до поширення та підписання заяви: https://forms.gle/VMF1FnzS9xMzqDtW7🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Інфляція, ймовірно, сягнула свого максимуму і сповільнюватиметься надалі — НБУ👉 Нацбанк зберіг облікову ставку на рівні 15,5% та пояснив, що відбувається з цінами:▪️ Оцінки НБУ свідчать про подальше зростання річної інфляції у травні, яка дещо перевищила поточну прогнозну траєкторію. На цінах на продовольство додатково позначилися весняні заморозки, що вплинули на вартість перших партій овочів і фруктів нового врожаю.▪️ Надалі інфляція поступово сповільнюватиметьсяУлітку інфляція почне знижуватися та поступово прямуватиме в напрямі цілі 5%. Цьому сприятимуть надходження нових урожаїв, ліпша, ніж торік, ситуація в енергетиці, зменшення світових цін на нафту й послаблення зовнішнього цінового тиску.▪️ Очікується, що зовнішнє фінансування надходитиме в достатніх обсягах, що даватиме змогу зберігати макрофінансову стійкість.▪️ У разі посилення загроз для стійкого зниження інфляції до цілі 5% НБУ утримуватиме облікову ставку незмінною довше, ніж прогнозувалось.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

«До сценарію перемир’я ставимось як до позитивного сюрпризу» Переказуємо допис Олени Білан, головної економістки Dragon Capital та учасниці наглядової ради ЦЕС про те:▪️ Чому українська економіка вичерпала перспективи зростання▪️ Що робити бізнесу в цій ситуації▪️ Чому євро поки що не замінить долар«Традиційно обговорили перспективи економіки з колегами «по цеху» на конференції Forbes Ukraine. Що мала сказати з цього приводу.Практично вичерпались джерела економічного зростання, які дозволили економіці України зрости на 5,5% в 2023 році і на 2,9% в 2024р. Ці два роки зростання були частковим надолуження втраченого 一 відновлення віри в себе, пристосування до умов війни та поновлення доступу до морських портів (окрема подяка ЗСУ).Вітчизняний ВПК може стати новим рушієм економічного зростання, якщо отримає достатньо фінансового ресурсу. Проте, в «цивільній» частині економіки треба шукати нові джерела розвитку. При чому в умовах дефіциту ресурсів, в першу чергу людського капіталу, який залишиться з нами ще багато років, а також в умовах руйнування виробничих потужностей і інших військових ризиків.👉 Що робити бізнесу в цій ситуації 一 підвищувати продуктивність праці через АІ, технології, діджиталізацію, освіту свою і працівників.Щодо можливого перемир’я, ми на нього сподіваємось, тому розробляємо економічні прогнози в двох сценаріях. Але в повсякденному житті має сенс орієнтуватись на сценарій продовження війни, а до сценарію перемир’я ставитись як до позитивного сюрпризу. Позитивного, оскільки за нашими оцінками перемир’я сприятиме прискоренню економічного зростання завдяки покращенню очікувань, частковому поверненню воєнних мігрантів та євроінтеграції. В той же час, фіскальний стимул згорнеться тільки частково, адже нам потрібно буде тримати чисельну і добре озброєну армію. 💶 І наостанок, в українському інформаційному просторі наразі приділяється забагато уваги переходу на євро. Не варто очікувати, що долар вже завтра втратить свій статус основної валюти. Цей статус підтримують розвинені фінансові ринки США, глибина яких в рази переважає глибину ринків будь-якої іншої країни, та домінування долару в світовій торгівлі (близько 80% свіфт транзакцій). Також не варто очікувати різкої відмови Нацбанком від долара і переходу на євро. НБУ достатньо добре комунікує, що вони тільки аналізують і опрацьовують це складне питання». 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Відповідаючи на коментарі під нашим останнім дописом про вплив українського агросектору на євроінтеграціюЩо ми мали на увазі під «демпінгом»? Чи стандарти ЄС знизять конкурентоспроможність українського агросектору? Для чого говорити про дотації, якщо бізнес і так хоче в ЄС?👉 Роз'яснення нашої старшої економістки Яни Охріменко.1) Агрохолдинги можуть демпінгувати на європейському ринку. Я, можливо, зрозумів би, якби ми говорили про труби чи нафту, але аграрний ринок максимально наближений до умов чистої конкуренції, в якій ціни "пляшуть" від світового ринку (принаймні на наші експортні товари), тому про який демпінг в чистій конкуренції може йти мова - дивно чути.«Демпінг» української агропродукції на ринках ЄС – це, скоріше, приклад спекулятивного твердження, що поширений в ЄС. Ми вжили цей термін саме в такому значенні, але, маємо визнати, це було неочевидно. Звісно, не йдеться про те, що українські виробники свідомо занижують ціни на власну продукцію нижче собівартості, аби поставити європейських конкурентів у невигідне становище – лише про те, що українські виробники низки агропромислових товарів здатні експортувати до ЄС за цінами нижчими, ніж внутрішні ціни ЄС.Інше питання – наскільки доцільно застосовувати модель чистої конкуренції та вільного ринку для сільськогосподарських ринків ЄС, зважаючи на САП (спільну аграрну політику) та інші чинники. В європейській аграрній моделі, існування українського виробника якраз запроваджує елемент вільного ринку, оскільки наш експортер не отримує дотацій на переховування зерна і має стимули до швидкого продажу продукції через логістичні обмеження. Тому не варто очікувати, що українська аграрна продукція буде продаватися в ЄС за тими ж цінами, що і продукція європейського виробника.2) Про стандарти ЄС. Так, треба буде вкладатись бізнесу в першу чергу, і державі в частині інфраструктури контролю та моніторингу. Це безумовно збільшить собівартість. А от чи знизить конкурентноспроможність - не факт. Тут бінарна задачка - або виробник конкурентноспроможний або ні.Звісно, інноваційність і здатність виробника адаптуватися до мінливого ринку залежить від самого виробника. Проте, ігнорувати ринкові умови, що формують собівартість – це все ж недоцільно. У своїй оцінці, ми відштовхувалися від припущення ceteris paribus, тобто, усіх поточних обмежень, із якими стикаються українські аграрії – сюди входять необхідність модернізації з огляду на зміну у структурі робочої сили (більше жінок та людей з інвалідністю), дефіцит робочої сили, і так далі.Припустимо, що compliance costs на рівні 10% не знищить вщент конкурентної переваги українського виробника (як Ви зазначаєте у своєму дослідженні). Проте, оцінки Єврокомісії 2014 року можуть бути не до кінця релевантними для України в 2025 році в стані повномасштабної війни – на нашу думку, це питання варте окремої дискусії.Продовження у коментарях 💬❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram