Що з економікою?

Учора ввечері Уряд представив проєкт Державного бюджету на 2026 рік. Це вже четвертий план бюджету війни. Бюджетний проєкт базується альтернативному (песимістичному) сценарії Бюджетної декларації: у ньому закладено, що війна триватиме весь 2026 рік. 💰 У наступному році Уряд планує зібрати 2,8 трлн грн. Це на 452 млрд грн більше, ніж було заплановано доходів на цей рік (за рахунок збільшення надходжень від ПДВ, ПДФО та частини прибутку НБУ).Витратити в 2026 році планують 4,8 трлн грн. Це на 415 млрд грн більше, ніж в цьому році. Головний пріоритет і найбільша частина видатків — на війну, зокрема всі власні доходи бюджету — 2,8 трлн грн. Оборонні видатки зростуть на 168,6 млрд грн.У бюджеті-2026 збільшили видатки на соціальне забезпечення після його скорочення в 2024 та 2025 роках. 📈 Збільшили витрати як на пенсійне забезпечення (передбачена індексація пенсій), так і інші напрями соціальної сфери, зокрема для підтримки демографічного розвитку. Таким чином дефіцит бюджету-2026 становитиме майже 2 трлн грн (18,4% ВВП або приблизно €42 млрд). Щоб перекрити цей розрив, Уряд розраховує на зовнішнє фінансування, частина з якого вже забезпечена. Проте за словами Міністра фінансів нестача у фінансуванні на наступний рік становить €16 млрд, які ще треба десь знайти.Тепер проєкт має розглянути Верховна Рада. Детальніше проєкт бюджету ми будемо розглядати в наступних постах.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

МВФ: Україні може бракувати до $20 млрд фінансуванняМіжнародний валютний фонд оцінив, що у 2026–2027 роках Україні може знадобитися на $10–20 млрд більше, ніж прогнозує уряд. Київ наполягає на попередніх розрахунках — потрібно знайти ще $37,5 млрд на два роки. Про це повідомляє Bloomberg.▪️ Остаточну суму сторони планують узгодити наступного тижня. Після цього уряд та Фонд звернуться до союзників України для пошуку шляхів додаткового фінансування.▪️ Кабінет міністрів і Мінфін відмовилися від коментарів до офіційної заяви МВФ. Представник Фонду також утримався від коментарів. У Мінфіні повідомили, що зустрічі з персоналом МВФ завершено, і діалог продовжиться у найближчі тижні.▪️ Україна отримала вже $13,4 з $15,5 млрд за чинною програмою фінансування МВФ. Воєнні витрати залишаються головною статтею бюджету, яку важко спрогнозувати. Водночас МВФ і уряд мають застереження щодо окремих категорій видатків, зокрема зарплат військових, серед яких можуть бути ті, хто не має права на максимальні виплати.▪️ Україна також вагається підвищувати податки попри рекомендації МВФ. Кредитор планує наполягати на скороченні тіньової економіки, яку уряд оцінює більш як у 30% ВВП.«Україна вже офіційно звернулася до МВФ із проханням про нову програму допомоги — і це важливий перший крок до покриття розриву. Річ у тім, що вже зараз Україна виплачує МВФ назад більше коштів, ніж отримує від Фонду. Якщо нову програму затвердять — з більшим фінансуванням, а також з оновленими воєнними та макроекономічними припущеннями — нашому бюджету вже буде легше прожити наступні роки», 一 коментує економіст ЦЕС Максим Самойлюк. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Влада знову шукає 300 млрд грн на оборонуПопри це уряд продовжує запускати програми підтримки для громадян: "Національний кешбек", гранти ФОПам, "Пакунок школяра", фінансування центрів життєстійкості.Переказуємо матеріал Економічної правди:▪️ Міжнародні партнери надали Україні $144,7 млрд, але витрачати ці гроші на війну заборонено. Вони йдуть на «цивільні» витрати — освіту, медицину, держапарат. Оборона фінансується лише з податків та внутрішніх ресурсів.▪️ У липні оборонний бюджет збільшили на 400 млрд грн, але цього виявилося недостатньо. Після обрання Дональда Трампа РНБО ухвалила рішення наростити закупівлю зброї. Кошти брали з майбутніх виплат військовим, тож до кінця жовтня потрібно внести нові зміни, інакше вже з листопада виникнуть проблеми з фінансуванням грошового забезпечення армії.▪️ Раніше уряд закривав дірки перевиконанням податкових надходжень, розміщенням облігацій та підвищенням податків для банків й населення. Ідея дати Мінфіну право самостійно перерозподіляти кошти була відхилена Радою.▪️ ЕП також стало відомо, що 15 млн грн для сімей загиблих тепер виплачують довше — протягом 80 місяців замість 40. Перший платіж (3 млн) залишився незмінним. Це рішення ухвалили наказами оборонних відомств у вересні, аби розтягнути бюджетне навантаження. Також розглядають варіант зменшення суми, якщо військовий довго вважався зниклим безвісти.▪️ Україна веде переговори про використання частини кредиту ERA Loans ($50 млрд під заставу заморожених російських активів) на оборону. Прецедент є — Велика Британія вже спрямувала свою частку ($3 млрд) на закупівлю зброї. Якщо долучиться ЄС (~$20 млрд), це може суттєво полегшити ситуацію.Учора Урсула фон дер Ляєн оголосила про авансове виділення €6 млрд із прибутків заморожених російських активів на виробництво безпілотників для України.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Бізнес повідомляє про звільнення серед чоловіків 18–22 років, особливо у ритейлі та ресторанному бізнесіЗа даними Forbes, у мережі з 10 ресторанів у Тернополі та Львові під загрозою — 20% персоналу. У «Сільпо» заяви на звільнення поки не перевищують 3% із 3000 молодих працівників.До прийнятого урядом рішення можна ставитись по-різному, але зараз потрібні конкретні дії від уряду та бізнесу. З точки зору економіки головне завдання — не стільки втримати всіх молодих чоловіків від виїзду, скільки створити в Україні умови, за яких навчання й перший трудовий досвід будуть більш привабливими, ніж робота за кордоном.👉 З коментаря Гліба Вишлінського, директора ЦЕС для ICTV:За оцінками Інституту демографії, в Україні проживає близько 700 тис. чоловіків віком 18–22 роки. Більшість із них — студенти. Навіть з урахуванням того, що хтось міг не завершити навчання або паралельно працює, реально на ринку праці задіяно лише 200–300 тисяч із цієї групи.Якщо порівняти ці 200–300 тисяч з усім економічно активним населенням (приблизно 13 млн осіб за даними Пенсійного фонду, з яких близько 9 млн офіційно сплачують внески), то частка молодих чоловіків складає лише 2–3%. Навіть у разі їхнього масового виїзду відчутного удару по економіці не буде.Ризик для економіки переважно в тому, що частина некваліфікованих або малокваліфікованих молодих працівників може скористатися можливістю виїхати й працювати за кордоном. Насамперед втрати відчують галузі, де молодь зазвичай підробляла: роздрібна торгівля, будівництво, логістика, виробництво на простих спеціальностях.«Найбільше це б’є по компаніях із зарплатами близько 15 000 грн, тоді як співробітники з доходами 35 000–55 000 грн здебільшого залишаються», 一 пишуть у Forbes.  Які завдання уряду після ухвалення цього рішення:▪️ Створити механізми соціальної оренди житла чи пільгових програм для студентів та молодих працівників.▪️ Підвищувати якість освіти, розвивати міжнародні партнерства, забезпечувати сучасну інфраструктуру. Це дасть молодим людям більше стимулів залишатися. Завантажити університети кількістю студентів — недостатньо. ▪️ Програми стажування і перші робочі місця для студентів допоможуть інтегрувати молодь у ринок праці та зменшать ризики трудової еміграції.Завдання для бізнесу:▪️ Адаптувати зарплати й умови праці так, щоб конкурувати з простими роботами за кордоном. Наприклад, пропонувати гуртожитки чи компенсацію житла для молодих працівників.▪️ Пропонувати молодим людям оплачувані стажування, внутрішні курси й програми підвищення кваліфікації для розвитку в Україні.▪️ Дозволяти поєднувати роботу й навчання, можливість часткової зайнятості чи короткострокові проєкти.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

💸 Хочете більшу зарплату? Не стрибайте з місця на місцеРоками вважалося, що часта зміна роботи — найкращий спосіб збільшити зарплату. Але, як кажуть The Economist, ця стратегія більше не працює, принаймні в США. Уперше за 15 років зарплати у тих, хто залишається на своїй роботі ("job-stayers"), зростають швидше, ніж у тих, хто її змінює ("job-switchers").Нагадаємо, що раніше ми писали про феномен Ери великих відставок. У постковідний період серед американців було популярним звільнятися 一 через нестачу робочої сили роботодавці пропонували вищі заробітні платні.Вже у березні 2025 року розрив у зростанні зарплат між тими, хто змінював і не змінював роботу скоротився з 8,4% у 2022 році до 1,9%.👉 Що це означає:▪️ Ринок праці «охолоджується» — приватний сектор створює менше нових робочих місць, ніж очікувалося. ▪️ Зростає безробіття серед випускників 一 їх менш охоче беруть на роботу.▪️ Співвідношення вакансій до людей в пошуку роботи впало до 1:1.▪️ Малий бізнес найменш охоче наймає і підвищує зарплати з часів пандемії.▪️ Зміни роботи під час пандемії, скорочення у консалтингу та проблеми у сфері IT (висока облікова ставка + конкуренція з ШІ) посилюють кризу.Федеральна резервна система (ФРС), можливо, згодом прийде на допомогу, знижуючи ставки, але тільки після того, як переконається, що мита не розкрутять нову хвилю інфляції.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

На днях Верховна Рада може розглянути у другому читанні законопроєкт №12439, який ніби покликаний захищати бізнес під час кримінальних проваджень.☝️ Однак під цим благим приводом ховаються лазівки для корупціонерів. До того ж до другого читання додали нових — і одна з них безпосередньо стосується сфери закупівель.Серед іншого законопроєкт пропонує не визнавати кримінальними правопорушеннями те, що особа вчинила на підставі роз’яснень центральних органів влади, зокрема щодо законодавства про публічні закупівлі.🤦 Тобто можна буде вчинити злочин, керуючить роз’ясненням Департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки — і ніякої відповідальності.📢 Transparency International Ukraine закликає депутатів не голосувати за цю редакцію законопроєкту, адже вона не виконає своєї мети, а лише створить корупційні лазівки.Натомість ми пропонуємо доопрацювати законопроєкт, щоб справді захистити інтереси бізнесу під час кримінальних проваджень. Як саме — читайте у юридичному аналізі. #dozorro_законодавство

Китай хоче вирватися зі статусу «світової фабрики» дешевих речей — але чи зможе?(з матеріалу The Economist, про який пише наш економіст Андрій Акименко).Китай давно хоче перестати бути «світовою фабрикою» дешевих речей і стати лідером у високих технологіях. Їхній план «Зроблено в Китаї 2025», підготовлений 10 років тому, мав дві головні цілі:▪️ зменшити залежність від імпортних деталей;▪️ зробити інші країни залежними від китайських продуктів.Держава активно вкладає гроші: податкові пільги, субсидії, інвестиції в напівпровідники, біотехнології, 5G, авіацію, штучний інтелект. Це працює: прориви Китаю в AI тривожать США, а частка китайських товарів в імпорті України за 10 років зросла з 10% до 20%. За виробництвом товарів Китай обігнав США ще у 2010 році, а найбільші економіки Європи — у 2012.Втім, із послугами справи гірші. У банківській справі, ІТ, страхуванні, консалтингу й освіті Китай лише віддаляється від Америки: якщо у 2000 році відрив становив $7 трлн, то у 2024 — вже $12,5 трлн. Влада намагається виправити ситуацію, обіцяючи підтримку туризму, спорту, медицини, догляду за літніми людьми.Навіть якщо обсяг китайських послуг зрівняється з європейським, їхня якість і попит залишатимуться слабкими. Причина — надмірний контроль держави: від банків і телекомунікацій до роздрібної торгівлі й нерухомості. Це душить конкуренцію та уповільнює розвиток.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🍷 Чому алкоголь, а особливо вино, дорожчає?За даними Держстату у 2025-му році: пиво +11,3%, вино +7,8%, горілка +2,2%.👉 Ключова причина — перегляд мінімальних роздрібних цін. Восени 2024-го уряд вперше за шість років переглянув ціни: на вина — підняв одразу на 50%, а от на горілку, ром чи джин — ні. У результаті дешеві вина виявилися відносно дорожчими за міцний алкоголь.До цього мінімальні ціни востаннє переглядали ще у 2018-му, тож у нинішніх умовах їх оновлення є логічним. Більше того, міжнародний досвід доводить ефективність цієї політики: у країнах, де вона діяла, рівень госпіталізацій через отруєння алкоголем скоротився на 2–9%, а хронічні проблеми із залежністю — на 4–9% щороку з відставанням у 2–3 роки.«Мета політики встановлення мінімальних цін — подолати негативні наслідки від надмірного споживання алкоголю. Насамперед вона спрямована на тих, хто купує дешевий і зазвичай міцніший алкоголь. Це вдаряє по виробниках низькоякісних напоїв, змушує їх піднімати ціни й у підсумку зменшує споживання. Така політика також витісняє з ринку тих, хто намагається конкурувати лише низькою ціною за рахунок якості чи стандартів», 一 пояснює в матеріалі Фокус наш молодший економіст Єлеазар Левченко. Графік: теплокарта інфляції з Трекеру економіки, де ми слідкуємо за зміною цін у різних категоріях.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

📉 Кволий експорт зернових, негативні очікування бізнесу та скорочення резервівЗібрали для вас свіжий огляд останніх новин з нашого Трекеру економіки під час війни. Ось головні зміни за останній час:🌾 Агросектор: Експорт зернових досяг найнижчого рівня з 2022 року через вичерпання минулорічних запасів. Водночас прогнози на новий врожай значно кращі, особливо по сої, де очікується рекорд завдяки збільшенню посівних площ.🏦 Міжнародні резерви скоротилися до $43 млрд (мінус 4,5% за місяць) через продаж валюти Нацбанком та виплати за боргами. Попри це, поточного рівня достатньо для покриття майже 5 місяців імпорту (при нормі у 3 місяці).📊 Бюджет: Видатки на оборону продовжують зростати (у липні +412,3 млрд грн), а головним джерелом доходів залишається ПДВ на імпорт — кожна третя гривня податкових надходжень надходить саме з митниці.🤔 Бізнес: Очікування ділової активності знову стали песимістичними (індекс 48,3 при середньому 50). Головні причини — обстріли, зростання витрат та гостра нестача працівників. Найбільш обережними залишаються промисловість та сфера послуг.👉 Це лише частина даних, за якими ми постійно стежимо. Підписуйтесь на розсилку нашого Трекеру економіки під час війни, щоб першими отримувати повний огляд з усіма графіками та коментарями. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Рада ухвалила зміни до бюджету і забрала 8 млрд грн з бюджету Києва 💰 Додаткові видатки візьмуть зі скорочення обслуговування державного боргу (33,6 млрд грн) та перерозподілу частини податку на прибуток банків із бюджету Києва (8 млрд грн).Київ від цього не постраждає. Податок на прибуток підприємств ділиться так: 90% у держбюджет, 10% у місцеві. Для Києва зробили виняток: з серпня до кінця 2025 року ці 10% також підуть у держбюджет.Це стосується лише столиці, бо саме тут зареєстрована більшість банків, і саме Київ отримує найбільші суми з цього податку.«Навіть із цими змінами місто отримає у 2025 році більше, ніж торік. Станом на 1 серпня 2025 року в бюджеті Києва 28 млрд грн невикористаних залишків, тому проблем з ліквідністю в міста нема», 一 пояснює наш економіст Богдан Слуцький.  👉 Куди направляють зекономлені кошти:25,5 млрд — у резервний фонд на військові й гуманітарні потреби (зокрема допомога «Укрзалізниці»).4,3 млрд — Мінцифрі: дрони, техніка, гранти для defense tech.4,6 млрд — на харчування школярів (по всій країні та особливо на прифронтових територіях).3,2 млрд — на ліки для тяжкохворих пацієнтів.1,5 млрд — на військові ліцеї.1,2 млрд — на підтримку ветеранів.1 млрд — на житло для ВПО.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram