Я не ходила сьогодні святити кошик з паскою. Власне, зараз і мій кошик у селі.Не милась у чистий четвер до сходу сонця, не фарбувала крашанки і не пекла паски. Зрештою, я самостійно ще ніколи не пекла паски. А вікна помила минулої суботи, бо так мені хотілось нарешті вимити зиму з дому.Я знаю всі Великодні традиції, як власне і традиції будь якого іншого свята. Колись у 11 років я відчувала себе дуже дорослою, коли вперше пішла в Страсну пʼятницю до плащаниці і принесла додому палаючу свічку, щоб обійти подвірʼя і намалювати нею хрести на сволоках вхідних дверей. Я місила з бабкою тісто на паски, розпалювала піч і викладала тісто в глиняні ринки — як не як, щоразу згадую ці ритуали з дитинства і трохи сумую: таких пасок як пекла бабуся більше ніколи не буде. — До свята, канешно, їсти не можна паску, але гай такуво маленьку попробуєм, як вони вийшли. Це переосмислення святкування по силах і по бажанню дуже мені зараз відгукується. Прийде час, коли і я спробую спекти свої паски.Але найважливіше у цьому святі таки є. Учора до мене в гості приїхала мама, яку я не бачила рік. Ми зранку їли пасочки, які спекла дружина брата і мама їх привезла🥹Зараз я привела маму на масаж, сиджу на вулиці за столиком у кавʼярні і поки таке відчуття, що все напівпусте місто належить лиш мені. Наречений сьогодні вийшов з позицій, хоча перемирʼя москалі порушували сотні разів. Власне, чергове нагадування, чого варті будь-які домовленості з москалями.Зараз наречений у дорозі до Києва🥹 і сьогодні вони вперше познайомляться з моєю мамою вживу, а не лише по відео зв’язку.Так якось спокійно і тихо сьогодні. У наших реаліях це вже дуже багато.Як би ви не святкували сьогодні — так правильно. І я вас з цим вітаю.А що точно традиційно — так це прохання закинути трошки на збір для тих, хто забезпечує нам сьогодні можливість святкувати як ми того прагнемо. Нагадую, збираю допоміжну банку на бус для батька Аліші @alisha_sytnychuk ❤️https://send.monobank.ua/jar/6mwBhmpmZW