Telegram statistics channel - @the99eth

Поки що важко повірити, що я почув Unexplainable, The Code та весь перший альбом Nemo вживу. Весь день завтра буду передивлятися власні сторіз і нагадувати собі, що я там був. За європейськими рамками концерт у Києві не був великим - але це відкриття туру, Немо вирішили саме тут починати свій шлях. Ми познайомилися з Arthouse раніше за всіх. І, як на мене, це грандіозна підтримка України - не злякатися, потрапити під обстріли, ночувати в укритті, і наступного дня віддати всі емоції тим, хто щодня може неочікувано померти. Мене переповнюють емоції, вибачте, якщо цей пост виглядатиме дещо хаотичним. Коли я був малий, я мріяв потрапити на концерти Army of Lovers, Scissor Sisters, Mika, бо мене формував європейський і британський гей-поп. Nemo в принципі закрили мені цю діру сьогодні. Я не побачив наживо нікого з квірних ідолів моєї юності, але побачив тих, хто зараз формує щасливі враження і самопізнання квірних дітей. В залі було багато юнацтва з батьками - і я впевнений, що принаймні частина цього покоління не буде плюватися на гендерно нейтральну мову і не виросте трансфоб/ками. Я через довбані відключення світла трохи спізнився і вліз тільки у саменький хвіст натовпу, а отій самій молоді пощастило дивитися на Немо зблизька і навіть передавати їм подаруночки. Приємно, що ця неймовірно талановита людина привезла нам квірності і поїхала зі ще міцнішою любов’ю до України, ніж мала. А альбом обов’язково послухайте, він шикарний. #НБС_культура

Додам до теми чергової психічної нестабільності Ілона Маска: а давайте говорити про транс людей не тільки в контексті порушення прав і небезпеки. Останнім часом в популярних медіа якщо не екзотизація (оце моє любиме “трансгендерна модель показала пишні груди в інстаграмі”), так напади і джоанроулінги. Транс люди, між тим, такі ж люди, як і всі (оце так новина!). У нас є роботи, гобі, творчість і ще багато аспектів життя. Звісно, в Україні ще не всі вкурили, що ми взагалі існуємо (про займенники і переходи і не згадую). Але, тим не менш, я говорю про свою трансгендерність у зовсім не дотичних до ЛГБТІК+ руху місцях. Коли моя письменницька доля стане більш окресленою, розповідатиму про себе як про небінарного автора фентезі. І якщо у вас є можливість робити щось подібне - робіть. Маємо виходити за рамки гормонів і скандалів у Сполучених Штатах. А якщо ви союзник або союзниця - допомагайте нам і підтримуйте нас не тільки в проблемах і срачах. Споживайте і рекомендуйте іншим контент, що створюють транс люди, нормалізуйте наше існування в суспільстві. Це, на правду, набагато ефективніше. Набрався таких думок у Jessie Gender в її свіжому відео про Маска і мультики. Подивіться, там ще багато цікавого. #НБС_трансосвіта

Поки Ілон Маск і його армія інцелів не закрили Нетфлікс, продовжу рекомендувати вам документалки. Сьогодні згадав про Britney VS Spears - історію про те, як Брітні Спірз боролася за свою свободу. Хто не в курсі, найбільша поп зірка 90-х провела більшу частину дорослого життя під опікунством свого батька, який експлуатував її, забирав гроші, а потім взагалі намагався визнати недієздатною. У 2020-21 роках рух Free Britney в усьому світі фокусував увагу на аб’юзивній динаміці стосунків Джеймі Спірза з дочкою. Врешті решт Брітні за підтримки фанат_ок, медіа і юрист_ок змогла звільнитися, про що і розповідає у документальному фільмі. Промова Брітні в кінці стрічки - це така типова промова жертви аб'юзу, що мені аж страшно, які вони/ми всі однакові.“The control he had over someone as powerful as me, 100 000 % he loved it.”"Він контролював таку могутню персону як я, 100 000 процентів йому це подобалося."Аб'юзер_ки ніколи не обирають слабких, їм це не цікаво. Вони обожнюють володіти тими, хто має силу, але знаходиться у вразливій позиції. Наприклад, у стані розлучення, як Брітні, або хвороби, або життєвої невизначеності, як колись знаходився я. Коли сильну персону можна спіймати, продемонструвати їй ілюзію любові і підтримки, вона здатна віддати якусь частину сили і влади в чужі руки. А потім ще частину. І ще.Я щасливий за місс Спірз і до біса вдячний їй за нагадування про те, що я насправді ніколи не був слабким.#НБС_кіно #НБС_abuse

Wayward (“Проблемні”) зараз на третьому місці за переглядами на українському Netflix. Вважаю це значною перемогою ЛГБТ-пропаганди: в міні-серіалі головну роль (трансгендерного копа) виконує небінарна людина Мей Мартін. Мей також є автор_кою, режисер_кою і продюсер_кою шоу, яке засноване на їхніх особистих переживаннях з дитинства. Окрім персонажа Мартін, у Wayward є бісексуальна героїня і навіть невеличка сцена сапфічної романтики. Одним словом, все що нам треба для щастя - і, на диво, підписни_ці Netflix активно переглядають такий контент і навіть не кенселять стрімінг за нього. Квірні лінії, однак, у шоу не ключові (що теж приємненько). Поліцейський Алекс з вагітною дружиною Лорою приїжджає до її рідного міста Високі Сосни (Tall Pines), щоб почати життя з чистого аркуша. В минулому він мав проблеми на роботі через запальний характер, а тут сподівається закріпитися і знайти свою тиху гавань. Грошей у пари небагато - і тут їм влучно допомагає директорка школи-інтернату для складних підлітків, передаючи в користування власний будинок. Все могло б бути перспективно і романтично, аби з того інтернату час від часу не втікали діти, і якби один з втікачів раптово не опинився вночі на кухні Алекса і Лори…Мей Мартін відомі як стендап-комік_и і автор_ки смішного серіалу про квірне кохання Feel Good. Від них точно не очікували такої разючої зміни жанрів. Тут же вийшов повноцінний кріповий трилер з двома сюжетними лініями, які переплітаються в вузлах підліткової самотності, старої травми і прагнення до ідеального світу. Якщо вам близькі теми сект і закритих шкіл, зайде як ніж в масло - система правил і обмежень в Академії “Високі Сосни” пророблена дуже якісно. Мей розповідали, що дві героїні-підлітки у Wayward списані з них та їхньої подруги. Досвід інституційного насильства, як-то кажуть, не проп’єш. На Netflix можна знайти і декілька документальних фільмів про індустрію “troubled teens” в США. І вони, я вам скажу, страшніші за будь-який горор. Почніть з The Program: Cons, Cults and Kidnapping, продовжуйте з Hell Camp: Teen Nightmare і полірніть Pray Away. Остання стрічка вже не тільки про підлітків, а загалом про конверсійну терапію. А про те, як конверсійна терапія проходить в Україні, є матеріал на каналі. Одним словом, закопайтеся у Wayward разом зі мною, і далі вже важко буде зупинитися. #НБС_кіно #НБС_abuse

Про цю книгу я зняв чотири відео в тікток, на одному плакав. Загалом від фінальних сцен ридав як сучка декілька разів прямо в гамаку на очах у щасливих відпочивальниць. Певно, жодна надрукована історія не говорить аж настільки про моє життя.У 2019 році серіальна екранізація "Великої маленької брехні" Ліен Моріарті стала для мене поштовхом вперше назвати ім'я аб'юзера. Раніше у пості про серіали на тему аб’юзу вже згадував про це. Я не хотів говорити спочатку, бо знав, до чого це призведе. Локі фон Дорн ніколи нікого не відпускає. Двоє його колишніх, що були до мене, постійно існували в нашому житті: обговорення, викопування пліток про них, ворожіння, прокляття. Всі, хто його образили, мали понести покарання. Я, звісно, теж. Але поки я мовчав щодо причини раптової втечі з Дніпра, я не перетворювався на смертельного ворога. Врешті решт, у нього на той момент вже була молодша і ресурсніша заміна.Але лінія Селест і Перрі Вайтів показала мені: мовчати не можна. Так, будуть скандали, інтриги і помста, але я зможу врятувати когось від аналогічної долі. Хтось почує і не захоче з ним зв'язуватися.На сьогодні я точно знаю, що декількох людей я врятував. Декількох - ні, бо чують не всі. Але цей твір змінив моє життя, і ось нарешті я дістався до першоджерела. Книга краща за серіал (який я обожнюю). Мова і образи Моріарті болісно точні, особливо коли йдеться про емоції жертви домашнього насильства, її ілюзії та виправдання. Письменниця ніби залізла 30-річному мені в голову і все звідти переписала.Всі постраждалі в чомусь однакові. Як і всі аб'юзер_ки. Ця хвороба ламає нас за однією схемою, ми бачимо одне одного в натовпі."Це може статися будь з ким", - останнє речення в книзі. І якщо ви випалите на серці хоча б його, ви вже щось від неї отримали.І ще це дуже жіночий текст. Тут є все, що турбує більшість жінок*: від тілесних процесів до боротьби за права людини, від травми зґвалтування до проблем материнства. Героїні різні, але схожі, і в них кож_на знайде себе.Якщо готові ридати і розуміти розмаїті жіночі досвіди, біжіть читайте.#НБС_abuse #НБС_книжки

Користуючись тим, що цей канал тимчасово трансформувався у книжковий, пропоную вам мою крейзі ідею і тут. Збираю читацький клуб богохульної творчості в книжках 💚Назва: Riddler's BookclubКонцепт: робити в книжках нотатки, записувати думки, малювати, клеїти стікери і обмінюватися цими артефактами з іншими учасни_цями. Давайте романтизувати читання і трошки бешкетувати! Наприклад, як тут (чи загалом пошукайте book annotating aesthetics). Починати хочу вже в жовтні. Брати участь можуть люди з будь-якої країни, де є Нова Пошта.1. Я створюю чат клубу і запрошую туди всіх бажаючих.2. Разом обираємо жанр і об'єм книжки.3. Кож_на підбирає книгу для себе за цими параметрами і тримає її в таємниці.4. Два тижні (або місяць) читаємо книгу і додаємо примітки, прикраси і послання.5. Коли всі закінчили, настає час обміну. Я рандомайзером (за принципом Таємного Санти) визначаю, хто кому надсилає книжку.6. Надсилаємо НП, отримуємо і наступні два тижні (або місяць) читаємо доповнений текст, спілкуючись таким чином з попереднь_ою співавтор_кою.7. Повторюємо. Або продовжуємо обмін цими артефактами, або обираємо новий жанр у наступному місяці.8. При відсиланні вітаються подарунки в тему книги, додаткові послання і загадки.9. Якщо вам прийшла ваша книга назад в якийсь момент, можете її залишити собі на пам'ять або відпустити далі.Якщо ви зі мною, пишіть в коментарях для додавання до чату, і ставте питання!#НБС_книжки

🚨 Напад на трансгендерну жінку в Одесі5 серпня 2025 року на 5-й станції Фонтану (м. Одеса) трансгендерна жінка Марія (ім'я змінено з міркувань безпеки) стикнулась з невідомим, який спробував напасти на неї. Зараз вона звернулась в ГО "Когорта", щоб також поділитись історією.✍️ Невідомий чоловік тривалий час стежив за жінкою, переслідував, а коли наздогнав — почав агресивно лаятись, ставити питання, зокрема: «Ти хлопець чи дівчина?». У кишені нападника знаходився ніж. Що найгірше - Марія залишалась беззахисною, вона намагалась сховатись у магазині і викликати допомогу, проте охорона повідомила, що скоро він зачиняється, попросили вийти.Марії вдалося зняти відео інциденту для документування, але звертатись до поліції вона не хоче через ризик подальших переслідувань.📢 Слова Марії:"На мене здійснено напад не вперше: одного разу стріляли на пляжі, іншого — напали з ножем і поранили. Щодня я стикаюсь з переслідуваннями й осудом. Кажуть, у нас рівність, але я б запросила людей, які так вважають, пройтись зі мною містом..."❗ На жаль, випадки переслідувань та нападів на трансгендерних людей в Україні — непоодинокі. Транс*спільнота системно стикається з агресією, дискримінацією та ненавистю у публічних просторах, що створює атмосферу страху й небезпеки.Якщо Вам також потрібна допомога, будь ласка, не зволікайте та не соромтесь звертатись. Подати запит на паюридичну допомогу можна через форму: https://forms.gle/w3bTySiwA6K7qZFo6📌З 1 січня 2025 року ГО «Когорта» продовжує проєкт “Захист прав трансгендерних людей України за допомогою рівних параюристів”. Діяльність здійснюється за фінансової підтримки МБФ “Альянс громадського здоров’я” в рамках реалізації програми “Стійка відповідь на епідемії ВІЛ і ТБ в умовах війни та відновлення України”, яка реалізується за підтримки Глобального фонду.#параюристи #когорта #альянс_громадського_здоровя #трансспільнота

Найбільш розповсюджена причина детранзішена, тобто зупинки трансгендерного переходу, - це трансфобія. Не розчарування в результатах змін, не “передумали і захотіли повернутися до свого істинного нормального тіла”, а саме ненависть і неприйняття з боку суспільства. Нібито і так ясно, але, на жаль, ніт.Наймасштабніше в історії США дослідження трансгендерних досвідів було проведене у 2022 році, а результати опублікували тільки цього літа. В опитуванні взяли участь 84 тисячі транс людей різного віку і соціального статусу. І - оце так! - 98% з них завдяки переходу відчули значне покращення якості життя, ментального здоров’я і загального самопочуття. 9% респондент_ок хоч раз поверталися до існування в межах приписаної при народженні статі - на певний час чи назавжди. І для абсолютної більшості причиною була трансфобія близького оточення, неприйняття в родині або загальні негативні тенденції в соціумі і політиці. Лише 0,38% сказали, що зупинили перехід через розуміння: цей шлях просто їм не підходить. Масивне дослідження можна скачати і почитати на офіційному сайті. Його результати співпадають з усіма попередніми опитуваннями транс спільноти. На жаль, в Україні поки що не проводили наукових проектів такого рівня, тому доводиться користуватися американськими - але я цілком довіряю цим даним. І впевнений, що з розвитком інформування про трансгендерність негативних результатів від переходу ставатиме все менше. Хотілося б, аби і з трансфобією це так працювало. #НБС_трансосвіта

Результати міжнародного дослідження небінарних людей Gender Census - готові! 156 небінарних україн_ок (у минулому році було всього 114) долучилися до опитування про терміни, займенники і офіційні назви, які небінарні люди використовують для себе в англійській мові. Загалом учасни_ць набралося 43,096.Вдячний усім, хто відгукнулися на мій заклик, ми там в один день аж налякали організатор_ок своєю активністю 😋Більшість респондент_ок все ще обирають основною назвою своєї ідентичності “небінарні” (nonbinary). Слово “квір” (queer) виросло на 2,5% і це найбільш видима зміна в категорії термінів. Популярність цієї самоназви для гендерної ідентичності активно росте з 2017 року порівняно з іншими. Мені приємно (бо моя 💜). Найпоширенішими займенниками залишаються “вони/їх” (they/them), але вони втратили 0,5%. Зате на 2,5% виріс займенник “воно” (it) - прекрасно, як на мене! Нам треба більше видимості цієї гендерно нейтральної форми, бо видимість цілком може перетворити її з образливої на позитивну. Також цікаво, що “вони/їх” стає популярнішим серед людей старше 30 років, тоді як молодші частіше обирають інші займенники. Молода група активніше обирала два і більше займенники (наприклад, “він/вони”), а старша - один. У дослідженні ще багато інформації про неозайменники, назви для осіб в родині і офіційні титули типу Mx. За деталями - читайте на сайті проекту скорочений звіт або повний, з картинками.#НБС_трансосвіта #НБС_небінарність

Трансгендерні люди не повинні безкоштовно проводити навчання з транс інклюзивності для медіа, цис блогерів/ок і ЛГБ(Т) організацій. От з такої контроверсії починаємо день. Будь-яка освітня робота - це робота. На неї ми витрачаємо час. А до того ми витрачали час на те, щоб зрозуміти себе, навчитися коректним термінам, розібратися в тенденціях, іноді навіть проходили курси з гендерних студій за гроші. Знання про спільноту - не безкоштовні, коли на фінальному результаті хтось таки заробляє.Думка досить логічна, але дуже мало хто з цис світу її підтримує. Бо для них ми зазвичай малозначима група, статистична похибка, яку можна екзотизувати для голосного заголовку. Ледь не щоразу, коли я наважуюся публічно критикувати чиюсь неінклюзивність, я отримую від об’єкта критики “нє ну могли б і в особисті нам написати, пояснити, чому наш пост некоректний, а ви оце тільки самостверджуєтеся за наш рахунок”. Знаєте шо, не міг би. Я забагато витратив сил і ресурсів за шість років відкритого активізму, щоб працювати на вас за так. Дайте хоч лайки на вашому пройобі зберу. (а потім він ще дивується, що його всі ненавидять)З “Гендером в деталях” я все-таки комунікував декілька годин після подібного повідомлення, намагаючись відкрити їм очі на принцип “нічого про нас без нас”. Бо я не став би писати критичний розбір їхнього поста про американські події, якби вони не повчали транс людей в коментарях. Недостатньо просто заявитися як інклюзивне медіа/ГО, або поставити “Т” на сайті. Щоб вас поважали у певній маргіналізованій групі, треба до цієї групи дослухатися. Або ж, повторюся, звертатися до її представни_ць за консультаціями перед тим, як щось про них писати. Є медіа і організації, які так роблять, і у них я навіть не прошу грошів. Беру, якщо пропонують, але не вимагаю. Бо крок назустріч - це вже дуже цінно. В Америці, між тим, несеться, я відкрив для себе таке явище як transmaxxing, і це лютий пиздець. Якщо цікаво - пишіть, розповім. #НБС_трансосвіта