Коли починаєш розуміти, що вже скоро ти підеш, позбавишся болота, стає ще складніше. Я, як бачите на скрінах, палився. Палився - і отримував або періоди "медового місяця", або важкі довгі розмови, в яких він то визнавав своє аб'юзерство і "щиро каявся", то знову переконував мене, що я сам в усьому винен.Спровокував, довів, зробив його таким.

Лише у цьому пості розмов зафіксовано дві, а скільки їх було насправді... Він стежив, до яких фейсбук груп я заходжу і що пишу там, з ким спілкуюся, куди планую піти. Жодної книги, що мені порадили в коментарях до допису, я не прочитав. Не можна було читати таке під постійним контролем. Потім я переконував його, що нікуди не йду, що вірю в його каяття. Потім мені вдавалося урвати ще пару вільних хвилин і написати до цього щоденника ще один коментар. Потім… Поїхав я через місяць, 13 січня, встиг відсвяткувати з ним і подругою пишний Новий Рік, сходити на ковзанку і в караоке, зняти ще кілька фотосетів для його блогу. Уявляєте, який веселий місяць це був? #НБС_abuse