Telegram statistics channel - @textyorgua

Це сталося, коли троє дронарів 63-ї окремої механізованої бригади ЗСУ перебували на позиції в закинутій хаті. До підвалу сусіднього будинку залізли непрохані гості - троє росіян. Їх "погасили" дронами, взяли в полон - але з цього пригоди тільки почалися. Як з'ясували наші дронарі, це була група Маріо - за позивним одного з полонених. Це була важлива інформація, яка допомогла в майбутньому - коли росіяни вислали підкріплення. А про те, що воно буде, наші дізналися з перемовин росіян. Бо - велика удача - знайшли портативну радіостанцію, яка належала групі Маріо, і змогли слухати перемовини противника.Коли підійшли москалі, наші були готові до бою. Але просто знищити противників не можна було. "Якщо їх вивели на нас дроном або вони повідомили своє місцезнаходження, нас просто розібрали б ефпівішками чи артою, - пояснює один із бійців. - Не пошкодували б і авіацію підняти, щоб знищити дронарів".Тому "братішек" вирішили взяти в полон, а потім створити ілюзію, ніби всі вони загинули в бою. Як це було - читайте в розповіді наших бійців: https://texty.org.ua/articles/116946/xoxly-vokruh-ukrayinci-vydaly-sebe-za-rosiyan-i-zamanyly-okupantiv-u-pastku/

Десь ми це вже бачили! Китайські комуністи випустили новий закон з симпатичною назвою "Про сприяння етнічній єдності та прогресу". Цей закон "сприяє", стираючи етнічну самобутність 55 національних меншин країни в угоду "єдиній китайській нації".Про людське око, Китай дещо дозволяє національним меншинам: наприклад, танцювати народні танці, вдягати свої костюми. Словом, їм пропонують китайську версію "шароварщини". А от якщо йдеться про мову або релігію - це вже не можна. Нові норми встановлюють безумовний пріоритет мандаринської мови в закладах освіти та офіційній комунікації, а також зобов’язують різні етноси проживати у змішаних громадах.Такий крок став кульмінацією репресивної політики, яка вже призвела до масових затримань мусульман у Сіньцзяні, встановлення контролю над монастирями в Тибеті та придушення мовних протестів у Внутрішній Монголії.Звісно ж, закон створює правове підґрунтя для переслідування за будь-які погляди, що суперечать партійному визначенню "етнічної гармонії".До яких наслідків така діяльність Комуністичної партії Китаю може призвести в майбутньому - читайте за посиланням

Як багатодітність (понад шість дітей), так і повна відсутність дітей корелюють із вищим ризиком смертності та швидшим зношуванням внутрішніх систем організму.Такого висновку дійшли Гельсінського університету, які шукали закономірність між історією дітонародження та швидкістю біологічного старіння організму жінки. Для свого дослідження вони проаналізували дані понад 14 тисяч жінок-близнят.Вплив багатодітності пояснюють обмеженими ресурсами організму. "Коли значна частина енергії інвестується в репродукцію, її бракує для механізмів клітинного відновлення та підтримки тіла, що в перспективі може скорочувати тривалість життя", - кажуть вчені.Вплив бездітності на жіночий вік не такий очевидний. Дослідники припускають, що тут можуть відігравати роль невраховані фактори, як-от приховані медичні стани, що водночас впливають і на фертильність, і на загальний стан здоров’я в літньому віці.В якій групі досліджуваних жінок вчені зафіксували найнижчі показники біологічного старіння, скільки дітей мають ці жінки та в якому віці їх народили - читайте за посиланням

Штучний інтелект, який пише оновлену, кращу версію самого себе. Це не відбудеться завтра - це відбувається вже зараз. Що це означає для всіх нас?Метт Шумер, засновник і гендиректор компаній Shumer Capital та OthersideAI, вже шість років перебуває в епіцентрі розробки ШІ. У своєму маніфесті він веде довірливу розмову читачами - говорячи з ними, як зі своїми близькими людьми. Він пояснює, що наше життя - насамперед професійне - внаслідок експоненційного розвитку ШІ може дуже кардинально змінитися уже в найближчі роки. Мабуть, ви вже чули про те, що в найближчі роки 50% офісних працівників можуть стати непотрібними. Шумер це підтверджує, і це не апокаліптичний прогноз, а досить тверезий і обґрунтований погляд на ситуацію.Отже, список професій, які дедалі більше опановуватиме ШІ і в яких дедалі менше потрібна буде людська участь:- Юридична робота- Фінансовий аналіз- Написання текстів і створення контенту- Розробка програмного забезпечення- Медичний аналіз- Обслуговування клієнтівЯкщо ви не знайшли в цьому списку своєї професії - це не значить, що вона в безпеці, як і в усіх тих людей, які роблять роботу за екраном. ШІ стає настільки розумним, що зможе виконувати таку роботу швидше і, головне, краще за людину.То що робити? "Я пишу це не для того, щоб ви відчули безпорадність. Навпаки, зараз найбільша перевага, яку можна мати, полягає в тому, щоб бути поміж перших", - каже Шумер. Читайте, що він має на увазі.(Це досить довгий текст, але хай вас це не відлякує. Він не занудний, правдивий і справді вартий того, щоб прочитати його до кінця. А ще він справді стосується багатьох із тих, хто читає ці рядки)

Якщо в Польщі ви перевищите швидкість на 20 кілометрів на годину, ви отримаєте 50 євро штрафу. Якщо ви так вчините в Україні — ви не будете оштрафовані взагалі. Далі — більше. Після 21-го кілометра перевищення швидкості ви заплатите штраф, який приблизно дорівнює семи євро. Такі самі гроші ви заплатите і тоді, коли перевищите на 30, 40 і 50 кілометрів на годину. У Польщі та інших європейських країнах ваш штраф зростатиме за кожні 10 км/год перевищення швидкості. Наприклад, за перевищення на 50 км/год у Польщі ви заплатите у 237 євро, в Німеччині — у 400 євро.Результат, як казав класик, на табло: в Україні чи не найвища смертність на дорогах у Європі. Низькі штрафи є однією з причин цієї смертності. Інша прогалина, яка відділяє нас від європейських норм, — відсутність штрафних балів. За певної кількості штрафних балів водій втрачає право на водіння на певний строк.У цьому матеріалі ми розповідаємо, чому в Україні слід підвищити штрафи за перевищення швидкості, і чому варто придивитися до європейської практики штрафних балів. Пояснюємо, чому це не зробить Україну "найбільш оштрафованою", але точно зробить значно безпечнішою

У цьому місті немає культу "справжніх місцевих" — і водночас немає упередження щодо "чужаків". Тут кожен може стати своїм.Польський Вроцлав не завжди був польським. За свою історію місто було частиною Польського королівства, Чеської корони, володінь Габсбурґів і Пруссії, а до 1945 року — німецьким Бреслау. У спадок від французів часів Наполеона місту дісталися платани на Тумському острові, які дивом вціліли під час бомбардувань Другої світової: Гітлер оголосив Бреслау фортецею й наказав триматись до останнього, що зрештою призвело до майже цілковитого руйнування. Тим, хто приїздив на цю руїну, випала доля жити серед чужих меблів, у покинутих німцями помешканнях.Поруч з трагічною історичною пам'яттю в історії Вроцлава багато світлого. Ще від часів середньовіччя це було багате торговельне місто. Тут завжди звучали різні мови і сформувалася релігійна толерантність. Місто стоїть на п'яти річках та їхніх численних притоках, а сто вроцлавських мостів не просто з’єднують різні береги, а й символічно пов’язують історичні епохи міста.Майже кожен третій мешканець міста — українець. Велика міграція була після Другої світової, а сьогоднішній Вроцлав — це сплав різних переселенських історій. Чому тут почуваються як удома й українці, і поляки, які відвідують Вроцлав з туристичною метою — розповідаємо

Користуючись зручними додатками в своєму телефоні або граючи в онлайн-ігри, ви можете й не здогадуватися про те, що за вами стежать. Так, це не параноя, а дійсність: нещодавнє гучне розслідування TrackingFiles у Франції показало, як дані геолокації мільйонів французів опиняються у вільному продажі - звісно ж, нелегально або не зовсім легально.Розслідувачі прикинулися компанією, яка хоче купити ці дані - і їм без проблем це вдалося. Досліджуючи отриману інформацію, вони виявили, що можна легко деанонімізувати конкретну людину включно з її домашньою адресою.Дані вашої геолокації збирають рекламні мережі. Їх купують, а потім перепродають спеціалізовані компанії - з комерційною метою, але з точки зору користувача все виглядає "дещо стресово", як сказала одна з героїнь цього дослідження.Додатки мають питати вашої згоди на користування цими даними, але іноді вони роблять це так, що ви не знаєте, на що погоджуєтеся.Щоб цьому запобігти, треба відімкнути геолокацію "по дефолту". А ще - скинути на телефоні рекламний ідентифікатор. Як це зробити - розповідаємо

"Це трохи нагадує авіацію часів Першої світової. Фактично апарат іде на таран і підривається разом із “Шахедом”. Можна сказати, Нестерови XXI століття".Так жартує один із офіцерів, який розповідає нам про принцип дії дронів-перехоплювачів P1-SUN. Та хоч цей дрон достатньо простий, як і його конструкція - головка з камерою і системою наведення, де частину роботи виконує елемент штучного інтелекту - цими дронами зараз дуже зацікавлені країни Перської затоки, яким доводиться мати справу з іранськими "Шахедами".І це зрозуміло: ці дрони дешеві, і збивати ними іранські ударні безпілотники значно розумніше, ніж робити це за допомогою дорогих ракет. Але проблема не тільки в тому, що ракети значно дорожчі: збити "Шахед" за допомогою того ж "Петріота" не так просто - як мінімум, через різницю швидкостей.Однак головна українська перевага - не в наявності таких дронів. Нещодавно на близькосхідний театр воєнних дій відправили зі США 10 тисяч дронів-перехоплювачів системи Merops (до речі, у 2024 Україна виступила як бета-тестер цих систем в умовах масованих атак, випробування проводилися таємно. Штати "докрутили" і масштабували ці дрони після тих випробувань).Отже, перевага України в іншому. Вона нетривка, надовго в часі не розтягнеться, тому варто використати її саме зараз. Про що йдеться - читайте в нашому матеріалі

Алеї з ям і вибоїн. Так сьогодні виглядає багато доріг - міського, місцевого і навіть міжнародного значення. Дороги зійшли разом зі снігом. Але чому так масово?Ми зібрали дані з навігаційного застосунку Waze і нанесли їх на карту міжнародних магістралей. І з'ясували: за хвилею руйнувань стоять значно глибші проблеми, ніж просто складна зима - а саме, збіг кількох факторів, які зазвичай накопичуються роками, а цьогоріч склалися одночасно.Перший фактор - фаза зносу. Дороги давно не ремонтувались, а гроші з Дорожнього фонду від початку повномасштабки пішли на фінансування оборони.Другий - дороги надто навантажені. Чимало вантажів, які йшли залізницею, тепер перевозять дорогами. Серед вантажів - особливо важкі, наприклад танки або енергетичне обладнання. Тим часом іноді навіть додаткові 20 % навантаження стають критичними для покриття.Ну і третій - погода. Навіть маленькі тріщини у покритті можуть перетворитися на велетенські ями, коли туди заходить вода. При плюсі вона тане, при мінусі - замерзає, розширюючи тріщини, а решту ушкоджень завдає транспорт. Тому критично важливо чистити сніг, щойно він випав - але цьогоріч це було радше екзотикою, ніж правилом.Як зарадити? Ми запитали ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна. Коротка відповідь: потрібні насамперед гроші і планування. Розлогу відповідь читайте у матеріалі - і дивіться інфографіку

Під час цієї дронової війни може складатися враження, що такі місії, як вихід розвідників у тил противника, уже не актуальні. Це не так. У нашому матеріалі - про розвідгрупу, яка провела 27 днів у тилу ворога. Бійці знайшли позицію в селі, в якому стояли росіяни. Це був підвал. Розвідники зрозуміли, що окупанти вважають цю позицію непридатною: знайшли кинуті ними речі. Однак це не означає, що росіяни не наближалися. Кілька разів вони підходили буквально до дверей. "Серце калатало так голосно, що, здавалося, його чують усі", - розповідає один із розвідників. Однак щоразу росіяни йшли геть.Поруч із цією позицією літало багато дронів, серед них були і російські, і наші. Тож вийти надвір у будь-який час було неможливо - це означало смерть. Наші дрони постачали провізію і воду, по ці "посилки" хтось із бійців виходив у строго обумовлений, умовно безпечний час.Їхньою місією було передавання інформації. За якийсь час розвідники, сидячи в тиші і в темряві, дізналися про окупантів дуже багато. Зрештою їхня робота допомогла перешкодити просуванню росіян.Вихід у тил ворога - одне з найризикованіших бойових завдань. Про цей рейд нам розповіли Меля і Даллас, бійці спецпідрозділу "Реванш" Головного управління розвідки. Читайте, як це було