Я_тут_пишу | 50осінніхмікровправ День 3Осінні полиці у відділі фруктів та овочів ма...

#50осінніхмікровправ День 3Осінні полиці у відділі фруктів та овочів манять різнобарв’ям: гарбузики, схожі на маленькі сонця, важкі грона винограду, блискучі баклажани, морква з ще трохи вологими хвостиками. Мені завжди важко пройти повз яскравих маленьких гарбузиків і не торкнутися їх — ніби крізь шкірку можна відчути трохи тепла й сяйва. А яблука розкладені цілими хвилями кольорів: від світло-зеленого до густо-бордового, вони спокушають не лише взяти їх у руки, а й нахилитися, вдихнути аромат. Рідко, правда, на полиці супермаркету вони пахнуть так, як домашні, щойно зірвані з дерева.Тому, коли знайомий чоловік із сусіднього двору добродушно-наполегливо пропонує:— Давай, я тобі відсиплю яблук, ну малому зі свого саду. Вони капець які класні, але ж їх так багато, що не знаємо, куди подіти…Ти вагаєшся лише мить і погоджуєшся, бо ж домашні. Разом знаходите пакет у багажнику, і твоя ніяковість уже поступається передчуттю радості.Але раптом він витягає кантер і спокійно запитує:— По сорок гривень нормально буде?І ти стоїш із пакетом у руках, не можеш відмовитися, бо це ж «домашні» й від знайомого. Киваєш, береш кілограм. Та відчуття радості давно розтануло, залишивши тільки дивне запитання: що ж насправді значило оте «відсиплю» й чому ти знову сподівався на щирість людей?