Я_тут_пишу | я_читаю 📖Фредерік Бакман “Чоловік на ім’я Уве”“Люди тепер уже не знают...

Telegram community logo - Я_тут_пишу
2024-05-09

Я_тут_пишу

Number of subscribers:
118
Photos:
387 
Videos:
66 
Links:
33 
Categories:
Books | Quotes
Description:
Мене звати Тетяна. Я письменниця. Мій роман «Де світло не сягає» — історія про військових водолазів, сильну героїню, кохання на межі. Вже у продажу. А тут я ділюсь тим, що читаю, що пишу, і тим, що не вміщається в книги. Цитати, відгуки, закулісся.

Channel я_тут_пишу - @tetiana_kozelska - №432

#я_читаю 📖Фредерік Бакман “Чоловік на ім’я Уве”“Люди тепер уже не знають, як це — заварити каву як слід. Так само, як мало хто сьогодні може писати ручкою. Бо зараз, бачте, всюди ці комп'ютери та еспресо-машини. То куди ж тоді котиться світ, якщо вже ніхто не вміє ні писати, ні каву варити?”Сміятися, плакати, закочувати очі, співчувати й розуміти — це далеко не повний список емоцій, які викликала у мене ця книжка.Здавалося б, що історія про буркотливого старого дідугана навряд чи може викликати такий шквал переживань. Але не цього разу. Уве — не просто сварливий сусід. У кожному його вчинку — прихована ніжність, біль і безмежна вірність: коханню, принципам, порядку. Цей чоловік живе у світі, який змінився, але сам він залишається вірним собі — і саме в цьому його сила.У цих рядках стільки любові, теплоти та життєвої правди, що мимоволі починаєш занурюватися у його історію, проживати з ним кожен спогад, кожну буденну деталь. А найбільше захоплює спостерігати, як поступово, через нових сусідів, відбувається трансформація Уве — глибока, людяна, зворушлива.Ця книжка — як філіжанка доброї, міцної кави, завареної по-старому: проста, але справжня. І надовго залишає по собі тепло.
110
25-06-26 08:19