Я_тут_пишу | замальовка_вихідного_дня Сьогодні Великдень. Стрічка рясніє привітання...

#замальовка_вихідного_дня Сьогодні Великдень. Стрічка рясніє привітаннями, кошиками та пасками. А на вулиці — на диво по-справжньому світла, прекрасна погода. Це дивує, бо я добре памʼятаю, як багато було холодних Великоднів у дитинстві.На душі — тиша. Ні радості, ні піднесення, ні смутку. Просто тиша.Я безумовно вдячна, що сьогодні я вдома. Що змогла напекти пасок на своїй цілій кухні. Що вчора квартира наповнилась ароматом випічки. Що моя щаслива дитина злизувала залишки білкової глазурі й прикрашала свою персональну паску.Тут мала би бути посмішка. Але щось не дає. Може, це дорослість? Чи втома? А може — те саме кляте слово на ту ж саму букву, що й сьогоднішнє свято. Слово, яке сьогодні не хочеться називати.У когось в пості побачила: “Христос Воскрес — і Україна воскресне.” Подумала: звучить велично. Але ж щоб воскреснути — треба померти. То хіба Україна вже померла?..Хочеться знайти в цей день силу та віру в вте що НІ. Для себе. Для нас усіх. Зануритися у тепло родини, смакувати солодке тісто з родзинками — і спробувати насправді насолодитись цим днем.Зі святом усіх. По-справжньому.