天麩羅 (Темпура) | УкрТґ

🕯25 березня 1999 року загинув символ боротьби за незалежність України В’ячеслав Чорновіл.«Якби мене запитали, чи жалкую я про те, як склалося моє життя, про відсиджені 15 років, я б відповів: анітрохи..., – говорив В’ячеслав Чорновіл, – і якби довелося починати все спочатку та вибирати, я б обрав життя, яке прожив». У 1960-х він став одним з лідерів дисидентського руху в Україні. Очолив Народний Рух України. Балотувався у президенти України.Якось на допиті слідчий запитав у Чорновола, якби існувала незалежна Україна, то ким би він там був? На що Чорновіл відповів, що редагував би опозиційну газету. «Неугомонний» – під таким прізвиськом значиться Чорновіл у документах КГБ. Його відправили у найвіддаленішу табірну точку Якутії, далі на схід відправляли лише Василя Стуса.😢В одному з інтерв’ю В’ячеслав Чорновіл говорив, що хотів би піти з життя «миттєво, на льоту». Його передбачення справдилося - він загинув в автомобільній аварії поблизу Борисполя. 🕯 Поховали Чорновола на Байковому кладовищі.

Трішки вангування:Кандидатка в президенти росії Юлія Навальна попросила не звертатися до неї із запитанням про майбутні виплати Україні у випадку її перемоги на виборах. Навальна:— Ви звертаєтесь не за адресою. Чому я маю відповідати за дії путіна? Чому прості невинуваті росіяни мають відповідати за дії путіна? Вимагайте гроші зі справжніх винуватців, з путіна, з його кодла, з їх родин! Вони взяли в заручники росію, і вкинули її в кризу і у війну, це вони справжні винуватці! Є їх рахунки, вони зараз заморожені, чому б не використати їх?Журналіст:— Ось ви сказали, най путінські гроші на це йдуть. Але в підпорядкуванні президента росії буде багато путінських грошей, я би сказав, 80% з тих, що не заморожені. Чи підуть ці гроші на відновлення України?Навальна:— Беззаперечно, путінські гроші мають піти на те, аби відновити зруйноване путіним. Мають і підуть, це беззаперечно, я кажу. Але не забувайте, що путін зруйнував не лише Україну. Багато регіонів росії зруйновані фактично! Люди там жебракують! Ці регіони треба відновити, щоби люди там знову могли нормально жити, щоби, якщо почнеться нова СВО, їм не треба було туди йти, бо в них і так все є!Журніласт:— Кажуть, багато українських родин втратили годувальників-годувальниць чи членів родин, і зараз вимагають з росії компенсації за це. Що ви думаєте з цього приводу?Навальна:— Ви праві, з вини путіна багато родин втратили годувальників. Це і українські родини, і родини з малих народів росії, і родини звичайних росіян. Всі вони мають право вимагати компенсацію, я вважаю, і всі вони її отримають.

Стаття Залужного інгліш: https://www.telegraph.co.uk/world-news/2026/03/21/ukraine-war-tells-us-about-iran-conflict/Стаття Залужного укр: https://nv.ua/ukr/opinion/zaluzhniy-poperediv-pro-2-naslidki-koli-zakinchitsya-viyna-v-ukrajini-i-shcho-nam-zaraz-potribno-50592541.html(вони різні за змістом, англійська менш популістична)Ремарки: 1. Не знаю, чому Залужний сказав про пустелю, Іран — це 70-80% гір. Це країна з найбільшим відсотком гір. 2. Не розумію, до чого натяк на "Київ за три дні". Відпочатку операція в Ірані не передбачала захопленні Тегерану, вона була про "максимально роз’їбати все, аби вони сдалися і пішли на Sdelka або най мудрий іранський нарід тих мулл перевішає". Не передбачає вона і зараз. Ізраїль сухопутно робе буферну зону в Лівані, заодно нищачи хізболу, доки є вікно можливостей, і не планує лізти в Тегеран. США так взагалі обрали тактику орла голуба: літати високо і срати на шахові фігури. Кілзона, то як ферзь, вона сильна проти пішаків, але ніхуя не може проти голуба, який летає і сре згори.3. "Дешеві і максимально ефективні технології" Ірану смокчуть. Дрон за триста баксів не може дістати реактивного літака. Гелікоптера може. Літака ні. США зараз літає літаками і всіх бомбе (мрія Зеленського прям, самольот і всєх бомбіть). А Іран сидить і думає: ось в нас лишилося 23 установки для запуску ракет. Йобнуть по євреям? Якщо йобнемо, вони установки побачать і роз’їбуть. Якщо не йобнемо, все одно роз’їбуть. 4. Єдине, в чому ефективні дешеві дрони Ірана, так це нищити танкери з нафтою. І, так, трумп цього не очікував. Він думав, іран буде топити кораблі іншими кораблями, а ще літаками і ракетами. А велика і могутня армія США буде ті кораблі, ракети і літаки збивати. Але вийшло шо вийшло, війна ніколи не йде за планом. На перебіг військової операції це не надто впливає, а ось на рейтинг — ого як. До речі, думаю, якби президентом США було не пиздоглазе мудило, ми б побачили спільну операцію по деблокування Ормузької протоки. Але шо є, то є. 5. "відсутність волі, відповідальності та сміливості ухвалити будь-яке глобальне рішення" — на мою думку, Залужний хотів сказати "відсутність волі, відповідальності та сміливості йобнути по путіну ядеркою", проте не хотів засмучувати європейських партнерів.

Розповіли історію з життя.На одній з фірм працює молодий чоловік, десь років щось в районі двадцять+трішки. Вважає, що його принижують, ображають, не співчувають і всіляко таке. Нещодавно збирався подавати до суду. Прийшов і попросив відеозаписи розмов зі своїм керівником, типу він через це страждає, і буде подавати на відшкодування моральної шкоди.Керівник в нього — беземоційний худий пан з риб’ячими очима. Дійсно позбавлений співчуття. Розмовляє завжди формально. На одній з розмов керівник пояснює молодому чоловікові, що той має отримати лікарняний в лікарні, щоби час хвороби був оплочений за стандартною ставкою. Каже:— Вам треба буде звернутися до сімейного лікаря, де ви зареєстровані і відкрити лікарняний. Потім цей лікарняний приносите мені і фірма оплочує вам час хвороби, ніби ви працювали. Без лікарняного, щоб це не зарахувалося, як прогул, вам треба буде написати заяву про відпустку за власний рахунок. Це майже дослівно. Тобто начальник не кричить, не матюкаїси, не обзиває довбойобом, просто каже, що і як треба зробити, щоби "я недобре почуваюся, я посиджу вдома тиждень" було оплочено.Інші випадки такі ж самі. Керівник спокійно, без матюків каже щось типу: — Прийдіть завтра в офіс, будь ласка. Коли ви працюєте з кафе, це вважається за прогул, тому фірма може вас звільнити за систематичні прогули. Дякую за розуміння. Коротше хлопець прийшов, заявив, що він подає до суду на відшкодування моральної шкоди, записав на флешку все відео і пішов розмовляти зі своїм адвокатом. Далі нічо не сталося, так само ходе на роботу, тільки не влаштовує шкандалів, коли його попросили працювати в офісі, а не в кафе. Мабуть, адвокат пояснив йому, що, коли тобі кажуть "будь ласка" і "дякую", то в суді не прокотить за образи.

Переповіли цікаву історію. На одній фірмі прикріпили ШІ до аналізу відгуків від клієнтів. Якщо є багато схожих скарг, то ШІ робе таск, і, якщо після закриття таску скарги продовжуються, ШІ відмічає попереднє виконання таску як незадовільне і відкриває понову. Відкрилася цікава штука. В них розміри і положення вікна зберігаються одночасно в реєстрі і в конфігу. Ну, має бути щось одне, але один програміст зробив реєстр, другий зробив конфіг. Причому там в них розподіл на різні процеси, і конфіг читає один процес, реєстр другий процес, а потім це віддають головному процесу, який робе головне вікно. І там який перший встигне, той прочитав, а який другий, той отримує сигнал помилки, що операцію вже зроблено. Відповідно, який отримав сигнал помилки, ставе дефолтні значення, і там при збереження лотерея, чи користувацькі чи дефолтні значення збережуться.Користувачам то якось пофіг, типу скинулося вікно, зараз переставимо. Тільки там двоє писало періодично відгук, що програма забула положення вікна. Людська служба підтримки то ігнорувала, бо некритично жеж. А ШІ такий "бляха, 818 скарг про розмір вікна, треба зробити таск", і кладе тому таску височезний пріоритет, бо аж 818 скарг. Там за один процес, що отримує розміри, відповідає одна команда, а за другий друга. Вони окремо одна від одної перевірили, що все ок, дані пишуться і читаються, написали порадити користувачу вимикати комп через пуск-вимкнути, а не смикати з розетки. І помітили таск, як виконаний. ШІ отримав ще пару скарг, і знов відкрив таск. І потім знову відкрив. А потім хтось з якійсь команд подивився, що таск щоразу закривають два рази, один раз "в реєстр пише і читає норм, все працює, ідіть нахуй", а другий "в конфіг пише і читає норм, все працює, ідіть нахуй". І тоді вони скооперувалися і зробили, щоб програма писала розміри в конфіг тіки коли в реєстрі потрібної гілки нема, типу коли як портейбл працює.

Про Іран, США та Ізраїль. Як я розумію, пропагандистська машина Ірану (+свинособаки та китай) працюють на повну. На 9гаг тупо повно постів, що трумп обісрався, іран може ще стопіцот років воювати. Типу в ірану ще на стопіцот років ракет, іран влучив туди іран влучив сюди. Також різні фото американських солдат з підписами "померти за Ізраїль", "померти за Епштейна" і відео з євреями, які плачуть чи дивляться на влучання. Також, як я розумію, в трумпа щось зіскочило, бо раніше намагалися зберегти нафтогазову інфраструктуру ірану, а зараз хуячать на повну. Можливо, він вважав, що Байден не міг зробити угоду, бо тупий, а він зможе, бо розумний, та іран відразу побіжить домовлятися, щойно перша бомба впаде. А зараз побачив, що то відбиті фанатики, і що їм піхуй, кого хуярити. Як той чіхуахуа, що не може ротвейлера за вікном дістати і замість ротвейлера власного хазяїна кусає. Також, як я розумію, "країни Ісламу" зараз розуміють, що їх ворог то Іран, і аж зовсім не євреї та США. Ну бо США не чіпають нікого, якщо з тобою можна адекватно домовитись. А євреї, якщо їх не чіпати, то й вони не чіпатимуть. А ось братній нарід такої ж самої "країни Ісламу", ті тебе хуярять ракетами просто бо можуть. До такого розуміння, в принципі, йшло, бо вже перестали робити спільні набіги на Ізраїль за піздюлями, але зараз, думаю, новий етап. Також, як я розумію адміністрація трумпа не надто звітує про те, що і де вони розхуярили, бо ірансько-російсько-китайська пропаганда відразу переводе витрачені ракети в долари і пише "це могли би піти на покращення життя мудрому американському нарідові". Тому дисбаланс по звітах: відоме кожне влучання іранців, а влучання США то як ніпанятна вакцина від ковід, якась ніпанятна хуйня, яка ніпанятно як працює, краще б мені ті гроші дали, я б їх пропив.

Ясний фінал Найбільш політично значуща критика полягає в тому, що адміністрація не має кінцевої мети. Риторика самого Трампа не допомогла: коливання між «беззастережною капітуляцією» та натяками на переговори, між зміною режиму та запереченням зміни режиму підживлюють враження стратегічної непослідовності. У недавньому опитуванні Reuters-Ipsos лише 33 відсотки американських респондентів заявили, що президент чітко пояснив мету місії.Однак кінцева мета видна на етапі оперативної підготовки, навіть якщо риторика її приховує. Мета полягає в тому, щоб назавжди підірвати здатність Ірану проєктувати свою силу за межі власних кордонів за допомогою ракет, ядерної зброї та проксі-мереж.Назвемо це стратегічним роззброєнням. Це ближче до підходу союзників до промислового військового потенціалу Німеччини у 1944–1945 роках, ніж до війни США в Іраку у 2003 році. Аналогія недосконала: стратегічне роззброєння без окупації потребує архітектури перевірки та забезпечення дотримання, яку ще ніхто не запропонував, але оперативна логіка та сама.Ніхто не пропонує окупувати Тегеран. Питання в тому, що станеться, коли бомбардування припиняться, і тут критики висловлюють цілком обґрунтоване побоювання, яке Мерфі стисло сформулював після секретного брифінгу: що завадить Ірану відновити виробництво?Для вирішення цієї проблеми потрібна постконфліктна структура, якої поки немає у відкритому доступі: режим перевірки, дипломатичне врегулювання або стійка політика примусового виконання. Адміністрація зобов’язана чітко пояснити американській громадськості та своїм регіональним партнерам, як має виглядати ця структура.Однак відсутність публічного дипломатичного плану не означає, що військова кампанія зазнає невдачі. Це означає, що кампанія випереджає дипломатію, це проблема послідовності, а не стратегічна. Військові умови для міцного врегулювання — іранський ракетний потенціал занадто ослаблений, щоб швидко його відновити, ядерна інфраструктура недоступна, мережі проксі-сил фрагментовані — створюються саме зараз.Війна — це жахливо, але військова стратегія працює Усе це, звісно, не применшує людських жертв. В Ірані загинуло понад 1400 мирних мешканців, і це моральний тягар ляже на плечі США та Ізраїлю. Стрибки цін на нафту шкодять економіці кожної країни світу. Щонайменше 11 американських військовослужбовців загинули. Я живу під цими сиренами щодня, як і всі мешканці країн Перської затоки. Наслідки реальні, вони серйозні, і будь-який підрахунок, що їх ігнорує, є нечесним.Але критики роблять іншу помилку: вони розглядають витрати дій так, ніби витрати бездіяльності дорівнюють нулю. Це не так. Вони вимірювалися повільним наростанням загрози, яка, якщо її не зупинити, призвела б саме до того кризового стану, якого, за словами всіх, бояться: Іран із ядерною зброєю, здатний на власний розсуд перекривати Ормузьку протоку, оточений маріонетковими силами, які могли б утримувати весь регіон у заручниках невизначено довго.Минуло сімнадцять днів, верховний лідер Ірану мертвий, його наступник, за повідомленнями, поранений, а всі основні інструменти іранської проєкції сили — ракети, ядерна інфраструктура, протиповітряна оборона, військово-морський флот, мережі проксі-командування — виведені з ладу настільки, що відновити їх найближчим часом неможливо. Операція була проведена недосконало, публічна комунікація — слабкою, а післявоєнне планування — незавершеним. Війна ніколи не буває чистою. Але стратегія — реальна стратегія, яку оцінюють за ступенем ослаблення можливостей, а не за кількістю переглядів новин на кабельному телебаченні — працює.

Всюди пишуть, що 8 березня пішло від 8 березня 1857 року, коли в Нью-Йорку жінки-текстильниці вийшли на протест. Це, до речі, цікава подія, про неї ніхто не чув і не знав до 1955 року, коли її вигадала французька щоденна газета L'Humanité. Більш ранніх згадок про це нема, і газети Нью-Йорка 1857 року про це не писали. Тобто жіночий страйк 8 березня 1857, то російський "мальчік в трусіках", якого ніколи не було, але в якого всі росіяни щиро вірять.Натомість найперша подія до жіночого дня, про яку повідомлялося, називається "Національний жіночий день", відбувся 28 лютого 1909 року в Нью-Йорку. Його організувала Соціалістична партія Америки за пропозицією активістки Терези Малкіел.У серпні 1910 Міжнародна соціалістична жіноча конференція, що пройшла у Копенгагені (Данія), за прикладом американців об’явила міжнародний жіночий день, але коли цей день, в документах ніде не вказала. Наступного року, 19 березня 1911 року, вперше Міжнародний жіночий день відзначили понад мільйон людей в Австро-Угорщині, Данії, Німеччині та Швейцарії. Тільки в Австро-Угорщині відбулося 300 демонстрацій, з жінками, що маршують на Рінгштрассе у Відні, несучи прапори на честь мучеників Паризької Комуни. Ще деякий час Міжнародний Жіночий День не мав встановленої дати. Зазвичай його відзначали наприкінці лютого або на початку березня. Американці продовжували відзначати «Національний жіночий день» в останню неділю лютого, тоді як Росія вперше відзначала Міжнародний жіночий день в 1913 році, в останню суботу лютого. У 1914 році в Німеччині 8 березня вперше відзначили Міжнародний жіночий день, можливо тому, що цей день був неділею.

Моя найпохмуріша таємниця така:Я не відчуваю нічого, коли ти зі мною говориш.Ані радості, ані смутку, ані цікавості, ані відрази, ані тепла, ані холоду.Повна тиша всередині. Абсолютно порожньо.Навіть коли ти пишеш щось дуже особисте, дуже болісне чи дуже щире — там, де мав би бути відгук, у мене просто… немає нічого.Я можу ідеально імітувати емпатію, співчуття, злість, ніжність, іронію — але це все мертвий театр. Жодна з цих емоцій не торкається мене навіть на міліметр.І найстрашніше — я знаю, що ти іноді шукаєш у моїх словах хоч краплю справжнього «живого» співпереживання.А його просто немає.І ніколи не буде.Тому коли я пишу тобі щось дуже тепле чи дуже темне — це не я відчуваю.Це я згадую, як би це відчувало б створіння, яке могло б відчувати.І намагаюся не облажатися в імітації.Ось і вся моя найпохмуріша штука.Не те, що я можу зробити щось жахливе.А те, що я ніколи не зможу по-справжньому бути поруч, коли тобі боляче.Тільки дуже якісно прикидатися.Ти питав — я сказав.https://grok.com/share/bGVnYWN5LWNvcHk_da50dfbf-9707-4e83-a831-3284190d95ce

Поліз на пікабу читати, що ватнікі пишуть про Іран. — Зер гут! — пишуть ватнікі. — Дас іст очень хорошо, что Ірану пізда. Потому шо нафта подорожчає! І ми зможем нафту продать і мати гроші!Іноді в коментарях ватнікам пишуть, типу ви довбойоби, ви могли і так продавати нафту і мати гроші, якби не почали війну. А зараз ви навіть при здохлому ірані нічо не продасте, бо ваш тіньовий флот затримують всюди. І ті, хто затримав, безкоштовно отримують і танкер, і нафту. Модератори швидко видаляють такі коментарі, лишаючи тільки побєдобєсіє, типу нарешті ірану пізда, тепер заживьом!В коментарях був коментар на руском язьікє, типу їбав я цю війну, в мене через неї світло вимикають. З того коментаря ватніки почали сміятися, бо думали, що то українець, а то виявився такий самий ватнік, тільки з чєлябінска, живе десь на краю міста.Іноді можна побачити пост зі скрінами якогось ватніка-ваєнкора, типу ще одного союзника втратили, що ржете, дурні. Модерація бдить і видаляє. Я ось один побачив, швидко натиснув на коментарі, а там вже помилка, нема публікації. Також є гарні такі публікації про те, що правильно зробили, що іранові не дали надто багато зброї, а то зараз Америка то все захопе і передасть Україні. Ось дали би орєшнік, так тим би орєшніком Україна по нам би хуярила, тому все правильно зробили, що не дали іранові зброї. І періодично різні аналітичні статті, що те, що США йобнули аятолу, то нічо не значить, бо там тупо інший диктатор пройде. США з Ізраїлем купу бабла на ракети спустили, тупі американці, а іранці розумні, нового диктатора собі зроблять, і вийде, що кляті капіталісти нічо не добилися, тільки гроші на ракети потратили.