Telegram statistics channel - @supremecourtua

​​Огляд актуальної практики застосування ст. 296 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за хуліганство – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KKS_st_296_hyliganstvo.pdf.В огляді приділено увагу визначенню об’єктивних і суб’єктивних ознак хуліганства; кваліфікації цього кримінального правопорушення як такого, що:– вчинене групою осіб;– пов'язане з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії;– вчинене із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.Огляд містить також ключові правові позиції, які матимуть значення для формування єдності судової практики щодо розмежування хуліганства та інших складів кримінальних правопорушень, зокрема проти особи, власності. Акцентовано на відмежуванні кримінального караного хуліганства від адміністративного правопорушення.Сподіваємось, що цей огляд стане в пригоді тим, хто зацікавлений у правильному застосуванні ст. 296 КК України.

​​Огляд актуальної судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за вересень 2025 року: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KGS_09_2025.pdf. В огляді висвітлено низку правових позицій в окремих категоріях спорів, що належать до господарської юрисдикції. Зокрема, у постановах у справах про банкрутство сформульовано правові висновки щодо:✅ підстав відкриття провадження у справі про банкрутство майнового поручителя, який не є боржником за основним зобов’язанням;✅ неможливості відкриття справи про банкрутство щодо поручителя, якщо стосовно основного боржника затверджено план досудової санації, яким змінено строк виконання основного зобов’язання;✅ наслідків неповідомлення про засідання члена комітету кредиторів;✅ наслідків ненадання боржником розпоряднику майна необхідних бухгалтерських та інших документів, доступу до електронних баз даних, а також місцезнаходження майна боржника та території проведення активних бойових дій.У постанові у справі, пов’язаній з антимонопольним та конкурентним законодавством, зроблено висновок про:✅ застосування права суду зупинити виконання рішення АМК з метою забезпечення позову у справі про визнання недійсним рішення АМК України;У постановах у справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів містяться висновки стосовно:✅ відповідальності голови правління АТ за видання наказу про преміювання на підставі неправомірного рішення наглядової ради;✅ відсутності об'єктивної можливості визначити договір як значний правочин, якщо в момент укладення договору його вартість не була визначена конкретно та пов'язувалася з вартістю фактично наданих послуг;✅ правового статусу спадкоємця частки у статутному капіталі ТОВ та меж охорони спадкового майна;✅ позачергових витрат на обслуговування рахунку в цінних паперах банку в процедурі ліквідації;У постанові у справі щодо земельних відносин сформовано висновок про:✅ застосування висновку про вартість об’єкта приватизації на дату укладення договору купівлі-продажу як визначального критерію для встановлення ціни викупу.

​​Друзі, для вашої зручності ми за традицією підготували добірку ключових публікацій Верховного Суду за тиждень, що минає.Судові рішення: 🔹ОП ККС ВС: законодавство України не передбачає виключення з обов’язку проходити військову службу за призовом під час мобілізації, яке ґрунтується на релігійних або інших переконаннях. Такі переконання не можуть бути підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у разі її ухилення від мобілізації у значенні ст. 336 КК України 🔹ОП КЦС ВС: конфіскація земельної ділянки сільськогосподарського призначення в іноземця зумовлює припинення не лише права власності, а й інших прав щодо конфіскованого майна, зокрема права оренди землі 🔹КГС ВС: грошові вимоги до боржника у справі про банкрутство тих кредиторів, які є особами, пов'язаними з державою-агресором безпосередньо чи опосередковано внаслідок умисно вчинених дій, не підлягають визнанню за правилами КУзПБ Огляди судової практики:📌 Огляд практики Європейського суду з прав людини щодо права дитини бути почутою та врахування її найкращих інтересів 📌 Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за вересень 2025 року 📌 Огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за вересень 2025 року Новини:📎 Верховний Суд підписав Меморандум про наміри щодо реалізації проєкту з цифровізації судової системи в Україні 📎 Підсумки міжнародної конференції «Верховенство права в епоху популізму: свобода слова та право на справедливий суд» 📎 Відкриття Міжнародного семінару-практикуму «Визначення конституційності закону чи іншого правового акта: чия компетенція в розумінні статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України» Публікації в медіа:Коментар виданню «Бабель» суддів Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Олени Білоконь та Євгена Синельникова щодо рішення ВС про недопустимість оприлюднення імені особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, до набрання законної сили обвинувальним вироком суду

​​Огляд актуальної судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за вересень 2025 року – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KAS_09_2025.pdf В огляді відображено правові позиції колегій суддів КАС ВС, які матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема про:✅ протиправність застосування понижуючих коефіцієнтів до суми пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з метою обмеження її максимального розміру; ✅ право на одноразову грошову допомогу військовослужбовців, звільнених з військової служби у зв’язку із встановленням інвалідності, пов’язаної з виконанням обов’язків військової служби, та інвалідності з причин, що не мають зв’язку з виконанням військового обов’язку;✅ врахування актів про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов’язків військової служби при встановленні причинного зв’язку отриманих ним травм;✅ визначення площі житлового приміщення для надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам; ✅ обов’язок автомобільного перевізника роздруковувати з тахографа дані про режим праці та відпочинку водіїв; ✅ нарахування податкового боргу платникові рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у випадку, коли спеціальний дозвіл був зупинений;✅ правомірність обліку обладнання сонячної електростанції на субрахунку 104 та право на прискорену амортизацію такого обладнання;✅ відповідальність за відсутність цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку у фіскальних чеках.Заслуговують на увагу також правові висновки з питань застосування процесуального закону, зокрема про:✅ відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду в разі штучного створення позивачем підстав для нового обрахунку такого строку; ✅ строк звернення контролюючого органу до суду щодо обмеження виїзду за кордон у зв’язку з податковим боргом. Упродовж вересня 2025 року КАС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, з якими можна ознайомитися в огляді судової практики.

​​Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за вересень 2025 року – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KKS_09_2025.pdfВ огляді відображено важливі правові позиції з кримінального та кримінального процесуального права.У сфері кримінального права акцентовано, що:– не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування особою зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає;– проникнення до автомобіля, поєднане з крадіжкою майна, вартість якого на час заволодіння не перевищувала 2 НМДГ, після декриміналізації крадіжки на цю суму утворює незаконне проникнення до іншого володіння особи (ст. 162 КК України);– якщо у винної особи був єдиний умисел щодо незаконного придбання, зберігання та збуту наркотичного засобу, психотропної речовини або їх аналогів в особливо великому розмірі, вчинені нею діяння щодо одного й того ж предмета злочину, без значного розриву в часі, потрібно розглядати як єдиний (одиничний) злочин, що має кваліфікуватися за ч. 3 ст. 307 КК України.У сфері кримінального процесуального права вказано, що:– суд касаційної інстанції після встановлення підстав, передбачених п. 4-1 ч. 1, п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК України, скасовує судові рішення і закриває кримінальне провадження з цих підстав щодо особи, незважаючи на те, що місцевим судом під час виконання вироку в порядку п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України її звільнено від покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв’язку з усуненням законом караності за діяння, за яке особу було засуджено; – складання протоколу затримання підозрюваної особи після проведення огляду місця події не є порушенням вимог КПК України та не зумовлює недопустимості цієї слідчої дії; – окрема ухвала слідчого судді, постановлена під час розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування, може бути оскаржена в апеляційному порядку. В огляді висвітлено також інші, не менш актуальні правові позиції.

​​Огляд практики Європейського суду з прав людини щодо права дитини бути почутою та врахування її найкращих інтересів – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_ESPL_pravo_dutunu.pdf Як у практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), так і в міжнародних документах завжди наголошується на першочерговості найкращих інтересів дітей, особливо у справах, що їх стосуються. В цьому аспекті важливо, зокрема, забезпечити дитині змогу бути почутою як адміністративними несудовими органами, так і судами. Власне, в огляді узагальнено практику ЄСПЛ, у якій ідеться про те, як Договірні Держави – учасниці Конвенції повинні забезпечувати участь дитини у вирішенні питань, що стосуються її життя, виховання та сімейних відносин, і наведено добірку рішень, у яких ЄСПЛ оцінював, чи дотрималися національні суди вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо поваги до сімейного життя та принципу першочерговості найкращих інтересів дитини.Огляд містить переклади обставин справ і висновків ЄСПЛ за рішеннями, про які йдеться, зокрема, в Ключовій темі про право дитини бути почутою в межах національних проваджень у сімейних справах, доступної на Платформі обміну знаннями ЄСПЛ-KS українською мовою. Огляд має практичну цінність, адже демонструє стандарти ЄСПЛ щодо захисту прав дітей і надає чіткі орієнтири: у кожній справі, в якій ідеться про дитину, пріоритетом мають бути її найкращі інтереси.Нагадуємо, що з усіма оглядами практики ЄСПЛ, які підготував Верховний Суд, можна ознайомитися за посиланням: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pokazniki-diyalnosti/analiz/.

​Друзі, сьогодні, як і щосуботи, пропонуємо до вашої уваги нашу традиційну рубрику «Ключове за тиждень».  Судові рішення: 🔹ВП ВС: суд може зменшити розмір відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні після 19 липня 2022 року, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності 🔹КЦС ВС: обнародування імені фізичної особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, забороняється до набрання законної сили обвинувальним вироком суду 🔹ККС ВС: підроблений документ, визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, не підлягає знищенню, а відповідно до п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України залишається в матеріалах справи протягом усього часу його зберігання Огляди судової практики:📌Огляд судової практики Верховного Суду у спорах про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) її посадової особи 📌Огляд судової практики Верховного Суду у справах щодо державної служби (прийняття на державну службу) 📌Дайджест судової практики Верховного Суду щодо застосування форс-мажорних обставин як підстави для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язань 📌Огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за вересень 2025 року Новини:📎Голова ВС узяв участь у презентації Тіньового звіту до Звіту Європейської комісії щодо прогресу України у сфері євроінтеграції 📎Відкриття міжнародної конференції «Верховенство права в епоху популізму: свобода слова та право на справедливий суд» Анонси:31 жовтня 2025 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду організовує Міжнародний семінар-практикум «Визначення конституційності закону чи іншого правового акта: чия компетенція в розумінні статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України»

​Суд може зменшити розмір відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні після 19 липня 2022 року, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності – ВП ВС Обмеження періоду нарахування відшкодування за затримку розрахунку при звільненні шістьма місяцями, запроваджене до ст. 117 КЗпП України після 19 липня 2022 року Законом України від 1 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», встановлює максимальну межу відповідальності роботодавця, але не скасовує необхідності застосування принципів розумності, справедливості та пропорційності при визначенні розміру компенсації. Розглядаючи подібні спори після 19 липня 2022 року, суд повинен брати до уваги співмірність заявленої до стягнення суми відшкодування з огляду на конкретні обставини справи (зокрема, розмір простроченої заборгованості, її співвідношення із середнім заробітком, поведінку сторін тощо). Такий висновок зробила Велика Палата ВС. Детальніше   

​Огляд судової практики Верховного Суду у спорах про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) її посадової особи  В огляді узагальнено підходи Великої Палати та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо: ✔️юрисдикції спорів цієї категорії;особливостей подання похідних позовів;✔️визначення кола посадових осіб, які можуть нести відповідальність за завдані юридичній особі збитки;✔️змісту та реалізації фідуціарних обов’язків;✔️умов притягнення до відповідальності за завдані юридичній особі збитки (протиправність дій, наявність збитків, причинно-наслідковий зв’язок, вина);✔️застосування позовної давності. Огляд також містить аналіз статистичних даних щодо ухвалення ВС постанов у цій категорії спорів, який показав, що у 67 %  випадків рішення попередніх судових інстанцій залишено без змін. Такий високий відсоток свідчить про те, що у вирішенні спорів цієї категорії вдалося напрацювати правові підходи, які формують єдність судової практики і створюють атмосферу правової визначеності для учасників відповідних корпоративних спорів.  Водночас варто зазначити, що цей огляд не охоплює спорів за участю Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про притягнення до відповідальності посадових осіб банків. Такі спори мають низку специфічних процесуальних і матеріально-правових аспектів, зумовлених особливим статусом Фонду та регулюванням банківської діяльності. Для забезпечення повноти аналізу готується окремий тематичний огляд, присвячений практиці розгляду таких спорів. 

​Огляд практики Суду справедливості Європейського Союзу за червень 2025 року  Серед інших, звертаємо увагу на рішення Суду справедливості ЄС у справі C-351/23, GR REAL. Це справа щодо застосування Директиви 93/13/ЄЕС про несправедливі умови споживчих договорів у поєднанні зі статтями 7 і 47 Хартії основоположних прав Європейського Союзу. Справа стосувалася двох споживачів зі Словаччини, які уклали кредитний договір, забезпечений іпотекою на їхнє сімейне житло. Загальні умови договору передбачали дострокове погашення в разі прострочення платежу. Через затримку сплати банк оголосив кредит таким, що підлягав негайному поверненню, і вимагав сплати всієї суми. Він також ініціював позасудове стягнення й продаж житла з аукціону. Попри позов і клопотання споживачів про зупинення стягнення будинок було реалізовано на аукціоні, а компанія GR REAL стала новим власником. Коли споживачі відмовилися виселитися, компанія подала позов про виселення, а споживачі оскаржили передачу права власності, посилаючись на несправедливі умови кредитного договору. Національний суд поставив перед Судом справедливості ЄС два питання: 1) чи відповідає вимозі прозорості пункт кредитного договору про прискорення виконання, який попри включення до загальних умов договору не був доведений до відома відповідачів; 2) чи користується переможець аукціону, який знав про судове провадження щодо дійсності цього пункту договору, абсолютним захистом, чи, з огляду на активні дії відповідачів – споживачів, які намагалися захистити себе від примусового виконання, такий захист є обмеженим.  Суд справедливості ЄС дійшов висновку про те, що статті 6(1) і 7(1) Директиви Ради 93/13/ЄЕС від 5 квітня 1993 року про несправедливі умови споживчих договорів у поєднанні зі статтями 7 та 47 Хартії основоположних прав Європейського Союзу мають тлумачитися так, що вони поширюються на судові провадження, в яких, по-перше, компанія – переможець аукціону з продажу майна, відчуженого в межах позасудового стягнення на предмет іпотеки, який надав споживач і який є його сімейним будинком, подала позов про виселення цього споживача, і, по-друге, споживач через зустрічний позов оскаржив законність передачі права власності переможцю аукціону, до того ж така передача відбулася попри незавершене на той час судове провадження, в якому розглядалося питання про зупинення стягнення на предмет іпотеки через несправедливі умови договору, і переможець аукціону був обізнаний про таку обставину.  Це застосовується в тій мірі, в якій на момент відповідного продажу існували підтверджуючі докази існування потенційно несправедливих умов і що споживач скористався засобами правового захисту, якими, як можна було б розумно очікувати, скористався б пересічний споживач, з метою домогтися судового перегляду умов договору.  Суд справедливості ЄС підтвердив, що національне законодавство не може дозволяти позасудове звернення стягнення на житло споживача (предмет іпотеки), якщо: 1) ще триває судове провадження про тимчасові заходи для зупинення такого виконання; 2) є докази того, що договірна умова, на якій базується стягнення, може бути несправедливою; 3)  закон не передбачає жодної можливості для судового скасування такого виконання саме через наявність несправедливих умов.