Telegram statistics channel - @supremecourtua

​Тематичний дайджест судової практики Верховного Суду, в якому представлені судові рішення Великої Палати Верховного Суду та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у спорах щодо громадянства (судові рішення, внесені до ЄДРСР, за 2018–2024 роки) У ньому вміщено низку важливих правових позицій Верховного Суду, сформульованих під час розгляду справ у порядку позовного, апеляційного та касаційного проваджень. Ключовими питаннями спорів у таких справах стали, зокрема: 1) щодо набуття громадянства України: ✅ перебування особи в статусі претендента на громадянство як умова розгляду Президентом України питання про прийняття такої особи до громадянства України; ✅ процедура встановлення особи для визначення належності до громадянства;  ✅ процедура оформлення органами міграційної служби набуття особами громадянства України; ✅ відмова від іноземного громадянства та набуття громадянства України; ✅ строки прийняття до громадянства України; ✅ розмежування понять «прийняття рішення» та «підписання рішення» при виданні Президентом України указу про надання громадянства України;  ✅ належний суб’єкт звернення до суду з позовом про оформлення громадянства; 2) щодо припинення громадянства України: ✅ припинення громадянства України у зв’язку з добровільним набуттям громадянства іншої держави; ✅ підстави прийняття рішення про скасування набуття громадянства України; ✅ строки розгляду заяв про припинення громадянства України;  ✅ припинення громадянства України на підставі електронної пропозиції (петиції); ✅ порядок отримання даних, які підтверджують наявність підстав для втрати громадянства України; ✅ джерела отримання Державною міграційною службою України інформації щодо підстав втрати особою громадянства України; ✅ доказування у справах про припинення громадянства України тощо.

​Огляд актуальної судової практики КГС ВС за березень 2025 року В огляді висвітлено низку правових позицій в окремих категоріях спорів, що належать до господарської юрисдикції.   ✔️Зокрема, у постановах у справах про банкрутство сформульовано правові висновки щодо: ▪️безспірності вимог кредитора за аграрною розпискою як підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство; ▪️належного та ефективного способу захисту при зверненні із заявою про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності у справі про банкрутство; ▪️недостатності формального перебування у ЗСУ для зупинення провадження у справі. ✔️У постанові у справі, пов’язаній з антимонопольним та конкурентним законодавством, міститься висновок про: ▪️оцінку рішення АМК, прийнятого на підставі правочину, визнаного судом недійсним. ✔️У постановах у справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів сформульовано висновки стосовно: ▪️обмеження корпоративних прав акціонера при передачі акцій в управління АРМА та особливості реалізації прав за акціями;  ▪️юрисдикції спорів про поновлення на посаді директора, звільненого за вчинення одноразового грубого порушення трудових обов’язків з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України; ▪️визнання недійсним акта приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ як фраудаторного правочину. ✔️У постановах у справах щодо земельних відносин та права власності викладено правові висновки щодо: ▪️неможливості відчуження з державної в комунальну або приватну власність земельної ділянки, на якій розташована пам’ятка археології місцевого значення; ▪️недопустимості вилучення об’єктів спільної власності територіальних громад без згоди відповідних громад або рішень їхніх рад, крім випадків, передбачених законом; ▪️оформлення права користування земельною ділянкою співвласниками багатоквартирного будинку в межах, необхідних для його обслуговування.

​​Невмотивоване поновлення строку на апеляційне оскарження є підставою для скасування судового рішення Апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження маємотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарження, не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку наоскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначене процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження. Такий висновок зробила колегія суддів КГС ВС. Детальніше– https://so.supreme.court.gov.ua/news/1252/nevmotyvovane-ponovlennia-stroku-na-apeliatsiine-oskarzhennia-ie-pidstavoiu-dlia-skasuvannia-sudovoho-rishennia

​9 років позбавлення волі за одержання неправомірної вигоди: Верховний Суд залишив у силі вирок ексголові Гвоздівської сільради на Київщині та колишньому депутату цієї ради 15 квітня 2025 року Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду розглянув касаційну скаргу на вирок Вищого антикорупційного суду та вирок Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, відповідно до яких колишнього голову Гвоздівської сільської ради Київської області та ексдепутата цієї ради визнано винуватими в одержанні неправомірної вигоди службовими особами в особливо великих розмірах (двома частинами: 10 тис. доларів США та 300 тис. євро) за вчинення дії з використанням наданої влади, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди (ч. 4 ст. 368 КК України).   Їм призначено покарання у виді 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади строком на три й два роки відповідно з конфіскацією половини належного на праві власності майна.  За результатами розгляду колегія суддів ККС ВС ухвалила касаційну скаргу захисника в інтересах обвинуваченого  залишити без задоволення, а вирок АП ВАКС – без змін. За обставинами кримінального провадження засуджені одержали від засновників товариства неправомірну вигоду за ухвалення Гвоздівською сільською радою рішення про надання в оренду земельних ділянок загальною площею понад 26 га. На одній із ділянок розташовані належний указаному товариству майновий комплекс та прилегла до нього територія. Повний текст постанови ККС ВС у справі № 362/4895/16-к (провадження № 51-5058км19) буде оголошено 21 квітня 2025 року.

​Верховний Суд скасував виправдувальний вирок і направив на новий апеляційний розгляд справу щодо перешкоджання професійній діяльності журналіста 10 квітня 2025 року Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду розглянув касаційні скарги прокурора та представника потерпілої особи на вирок місцевого суду й ухвалу апеляційного суду в кримінальному провадженні за обвинуваченням поліцейського в перешкоджанні законній професійній діяльності журналістів. За результатами розгляду колегія суддів ККС ВС ухвалила касаційні скарги прокурора та представника потерпілої задовольнити частково, ухвалу Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні органом досудового розслідування громадянин обвинувачувався в умисному перешкоджанні здійсненню журналістом законної професійної діяльності, незаконній забороні показу окремих осіб та іншому перешкоджанні здійсненню журналістом законної професійної діяльності, вчиненому службовою особою з використанням свого службового становища. У жовтні 2020 року в с. Гатне Фастівського району Київської області журналістка фіксувала ймовірні порушення під час проведення виборів. Т. в. о. начальника Чабанівського відділення поліції Києво-Святошинського відділу поліції ГУНП в Київській області для припинення  відеозйомки застосував до журналістки силу та вирвав з її рук фотокамеру. Відповідно до рішень судів попередніх інстанцій поліцейського визнано невинуватим та виправдано у пред’явленому обвинуваченні у зв’язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 171 КК України.  Не погоджуючись із вказаними рішеннями, прокурор та представник потерпілої оскаржили їх у касаційному порядку.  Повний текст постанови ККС ВС від 10 квітня 2025 року у справі № 369/16037/21 (провадження № 51-54ккм25)  буде оголошено 14 квітня 2025 року о 14:25.

​Друзі, сьогодні в нашій щосуботній рубриці «Ключове за тиждень» – добірка найважливіших публікацій Верховного Суду, які не варто пропустити. Новини: Презентовано українськомовну версію Платформи обміну знаннями ЄСПЛ. Детальніше про її функціонал та змістове наповнення – в онлайн-трансляції презентації Судові рішення:  🔹 ККС ВС: закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, не зобов’язує суд констатувати факт вчинення цією особою кримінально караного діяння. 🔹 КГС ВС: при зверненні з позовом про витребування частки в статутному капіталі ТОВ судовий збір сплачується за ставкою, передбаченою законом для вимог майнового характеру. 🔹 КЦС ВС: особа, яка за законом звільнена від сплати судового збору в усіх судових інстанціях, звільняється від його сплати і при поданні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. 🔹 КАС ВС: при вирішенні спорів щодо стягнення заробітної плати (грошового забезпечення) за періоди до і після 19 липня 2022 року (дата набуття чинності змін до ст. 233 КЗпП України) необхідно застосовувати різні підходи до обчислення строків звернення до суду, а також враховувати положення п. 1 гл. ХІХ «Прикінцеві положення» КЗпП України. Огляди судової практики:  📌 Огляд актуальної судової практики КГС ВС за січень – лютий 2025 року.

​Предметом касаційного оскарження не може бути постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції – ОП КАС ВС Постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за результатом перегляду ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі (зокрема, ухвал про повернення заяви позивачеві (заявникові), відмови у відкритті провадження у справі, залишення позову (заяви) без розгляду, закриття провадження у справі), якою така ухвала була скасована, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду, не може бути предметом касаційного оскарження. Такий висновок зробила об’єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СГП "ЛЬВІВСЬКЕ"» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов’язання вчинити дії. Детальніше

​​Огляд судової практики ККС ВС за лютий 2025 рокуПропонуємо до вашої уваги черговий огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду. В огляді відображено важливі правові позиції та висновки зкримінального і кримінального процесуального права, що містяться в постановах ККС ВС, ухвалених у лютому 2025 року, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків слід виокремити такі. У сфері кримінального права зроблено висновки про те, що: – факт наявності або відсутності певних домовленостей чиконтактних зв’язків службової особи з іншою фізичною чи юридичною особою, яка отримала неправомірну вигоду, не має кримінально-правового значення для кваліфікації дій службової особи за відповідною частиною ст. 364 КК України. Кримінальна відповідальність за зловживання владою або службовим становищем за ст. 364 КК України настає і в тому разі, якщо службова особа діяла в інтересах третьої особи без доведення до відома такої особи відомостей про зміст і характер своїх дій; – зміни, внесені постановою КМУ від 24 травня 2024 року №653 до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою КМУ від 6 травня 2000 року № 770, не є змінами до закону України про кримінальну відповідальність і відповідно до ст. 5 КК України та ст. 58 Конституції України не мають зворотної дії в часі. У сфері кримінального процесуального права акцентовано, що: – період ознайомлення сторони обвинувачення з матеріалами, відкритими стороною захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не впливає на перебіг строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПК України, і не зупиняє його; – апеляційний суд зобов’язаний постановити свій вирок у разі повного або часткового скасування вироку суду першої інстанції лише у випадках, передбачених ч. 1 ст. 420 КПК України. В інших випадках рішення про зміну вироку суду першої інстанції, у тому числі в частині зарахування строку попереднього ув’язнення у строк покарання, може бути постановлено у формі ухвали; – кримінальне провадження, що надійшло до суду з порушенням правил підсудності, передається на розгляд іншого суду в порядку, передбаченому частинами 2 та 3 ст. 34 КПК України, якщо таке порушення виявлено до початку судового розгляду. У разі виявлення обставин, що можуть вплинути на визначення підсудності, після початку судового розгляду продовження розгляду справи судом, який розпочав такий розгляд, не становить «порушення правила підсудності», зазначеного в п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України, і не є підставою для скасування судових рішень. Упродовж лютого 2025 року ККС ВС сформулював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики.

​​Огляд практики Європейського суду з прав людини за рішеннями, ухваленими в грудні 2024 року – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_ESPL_12_2024.pdf В цьому огляді, серед іншого, відображено низку рішень та ухвал ЄСПЛ щодо дотримання Державами-учасницями вимог, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Ідеться, зокрема, про: рішення ЄСПЛ у справі HASMIK KHACHATRYAN v. Armenia (№ 11829/16). У ньому ЄСПЛ встановив порушення Вірменією ст. 3 Конвенції як у матеріальному, так і в процесуальному аспектах, адже влада не створила належної законодавчої бази для боротьби з домашнім насильством, не забезпечила ефективного захисту заявниці та допустила безкарність кривдника, застосувавши до нього амністію. Також держава не надала заявниці можливості отримати компенсацію моральної шкоди; ухвалу ЄСПЛ у справі BORZYKH v. Ukraine (№ 11575/24). ЄСПЛ розглянув скаргу громадянина України щодо заборони публічного носіння георгіївської стрічки. Заявник стверджував, що це обмежує його право на свободу вираження поглядів (ст. 10 Конвенції) та порушує право на повагу до приватного життя (ст. 8 Конвенції). ЄСПЛ зазначив, що встановлена заборона не є загальною та допускає винятки, наприклад якщо стрічка присутня на оригінальних державних нагородах і військових відзнаках, наданих до 1991 року. Між іншим ЄСПЛ зазначив, що традиція носіння георгіївської стрічки була увічнена в сучасній росії та стала впізнаваним і сильним символом, який асоціюється не так із Другою світовою війною і радянською армією, як з уявленнями про російську військову доблесть і наддержаву. Не маючи сумнівів у важливості та щирості зусиль українського уряду у вирішенні проблем сучасних викликів державній безпеці, спричинених військовим конфліктом, і з урахуванням контексту використання стрічки у нинішній російській агресії проти України, ЄСПЛ визнав скаргу необґрунтованою; ухвалу Великої Палати ЄСПЛ про відмову в прийнятті запиту Вищого касаційного суду Румунії про надання консультативного висновку (№ P16-2024-002). Вищий суд звернувся до ЄСПЛ із запитаннями щодо тлумачення ст. 8 Конвенції у справі про звільнення судді через відмову пройти медичне обстеження для оцінки стану її психічного здоров’я. ЄСПЛ відмовив у прийнятті запиту, оскільки наявна судова практика вже надає достатньо вказівок щодо застосування Конвенції в подібних справах. Нагадуємо, що з усіма оглядами практики ЄСПЛ, які підготував Верховний Суд, можна ознайомитися за посиланням: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pokazniki-diyalnosti/analiz/.

​Родинний зв'язок між представником продавця та покупцем за договором купівлі-продажу не свідчить про наявність зловмисної домовленості між такими особами під час укладення оспорюваного правочину, як і неотримання продавцем грошових коштів за цим договором  Укладення договору купівлі-продажу в ситуації, коли від імені продавця діє представник, з іншою стороною – покупцем (родичем представника продавця) саме по собі не свідчить, що мала місце зловмисна домовленість сторін оспорюваного договору для переслідування власних інтересів всупереч інтересам продавця. При цьому неотримання продавцем грошових коштів за договором купівлі-продажу, укладеним продавцем, від імені якого діяв представник, також не свідчить про недійсність договору, оскільки невиконання чи неналежне виконання зобов’язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для визнання його недійсним. Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.  Детальніше – https://is.gd/kfibAb.