✙ Стратегічний Погляд ✙

США і Тайвань уклали торговельну угоду, в центрі уваги — напівпровідникові мікросхеми та КитайСполучені Штати та Тайвань уклали торговельну угоду 15 січня 2026 року, знизивши тарифи та поглибивши співпрацю на тлі зростаючого тиску Китаю. Угода зменшує загальні тарифи США на більшість тайванського експорту з 20% до 15%, тоді як ліки-дженерики, авіаційні компоненти та «недоступні природні ресурси» отримують нульову ставку, заявило Міністерство торгівлі США.Виробники чипів, зокрема Taiwan Semiconductor Manufacturing Co (TSMC), зможуть імпортувати чипи, пластини та обладнання за зниженими тарифами або безмитно, включно з обсягами до 2,5-кратної нової потужності під час будівництва. В обмін тайванські компанії інвестують $250 млрд у напівпровідники, енергетику та ШІ у США, включно зі $100 млрд, уже зобов’язаними TSMC у 2025 році, і нададуть $250 млрд кредитних гарантій.Міністр торгівлі США Говард Лутнік заявив, що мета — перенести 40% усього тайванського ланцюга постачання чипів до США, попередивши про можливі тарифи до 100% якщо локалізація не відбудеться. Угода також обмежує тарифи на тайванські автокомпоненти, деревину та лісоматеріали на рівні 15% і має підтримати постачальників TSMC, зокрема ASML, Lam Research, Applied Materials, Sumitomo Corp та Qnity Electronics, які розширюються в Аризоні.Ринки відреагували зростанням акцій Nvidia більш ніж на 2% та підвищенням паперів ASML, Lam, Applied Materials і Qnity на 4–6%, тоді як акції Intel знизилися незначно. Домовленість укладено на тлі того, що Вашингтон вважає напівпровідники питанням національної безпеки, а Верховний суд США готується вирішити законність широких тарифів президента Дональда Трампа без схвалення Конгресу.

Гренландія між Арктикою і НАТО. Чому Вашингтону не потрібна "операція" на острові. Головне з публікацій Джеймса Ставрідіса та Марка Гертлінга:Джеймс Ставрідіс: Адміністрація Трампа подавала ідею купівлі як життєво важливу з кількох причин, серед яких – наявність критично важливих і стратегічних мінералів; активність Китаю і росії; важливе геостратегічне положення на перетині північноатлантичних морських шляхів; і, найперше, зростаюче значення Арктики.Родовища на півдні острова, судячи з усього, недостатньо великі, щоб їх видобуток був комерційно вигідним, принаймні за нинішніми цінами. Втручання Китаю та росії – як військове за допомогою військових кораблів, так і комерційне за допомогою економічного співробітництва – є більш вагомою причиною для занепокоєння. Але оскільки Гренландія є суверенною територією союзника по Північноатлантичному альянсу, США вже мають вбудованого партнера з питань безпеки. Космічні сили Пентагону мають базу на острові, а данці та гренландці готові прийняти більше американських літаків, військових кораблів та військ, але тільки в рамках НАТО.Так, нам потрібно протистояти Китаю і росії, але це цілком під силу США за нинішніх умов.Що стосується морських шляхів, острів є важливою ланкою в ланцюзі, що простягається північним краєм Північної Атлантики. Цей прохід, який називається Гренландсько-Ісландсько-Британська протока, є маршрутом, яким росія може виводити свої військово-морські сили в Атлантику. Особливе занепокоєння викликають тихі, потужні підводні човни Москви, оснащені ядерною зброєю та балістичними ракетами, які все складніше відстежувати. Ще більшу тривогу викликає нова підводна система "Посейдон" з ядерним двигуном, свого роду "суперторпеда", яка, як вважається, може пропливати понад 6000 морських миль, рухатися з надвисокою швидкістю під водою і нести ядерну зброю.Повний контроль США над Гренландією є геостратегічно привабливим. Але, як це часто буває в житті, як це робиться, важливіше за те, що ти робиш. Вашингтону потрібно зміцнити безпеку в Арктиці та Північній Атлантиці, але не за допомогою військових дій, які можуть зруйнувати альянс НАТО.Марк Гертлінг: Атакувати союзника за допомогою спеціальних сил було б неправильним рішенням для неправильної місії.Існує різниця між важелем впливу та божевіллям. А саме: просити найбільш елітні та найтаємничіші сили спеціальних операцій світу обміркувати способи "атаки" на острів, який утричі більший за Техас і населений приблизно 56 000 людей, більшість з яких вже приймають і люблять американських військових, є божевіллям.Проте ми маємо саме таку ситуацію.Об'єднане командування спеціальних операцій – це не група найманців, яка вступає в дію щоразу, коли президенту спаде на думку якась цікава ідеяГренландія не є державою-ізгоєм, некерованою територією чи проблемою сірої зони. Це автономна територія у складі Королівства Данія, члена НАТО, і місце, де США вже мають військові об'єкти, з дозволу Данії. Гренландія підпадає під дію статті 5 НАТО. Збройний напад на неї юридично вважатиметься нападом на Данію, що потенційно може спричинити зобов'язання колективної оборони серед членів альянсу. Інакше кажучи, США атакували б той самий альянс, який вони допомогли створити, посилаючись на правила, призначені для стримування росії, а згодом адаптовані для боротьби з тероризмом, а не для сприяння американській експансії.Але найдивовижніше в цій історії не сама ідея, а те, з якою легкістю вона була висунута. На хвилі успіху бомбардування іранської ядерної програми та рейду на Каракас президент, здається, використовує збройні сили не стільки як конституційний інструмент національної оборони, скільки як опору для геополітичної фантазії, в якій влада вважається безперешкодною, закон – необов'язковим, а союзи – одноразовими.Гренландія не продається. ССО не є інструментом придбання землі. А НАТО не є необов'язковим.

🇨🇳⚡️🇯🇵 Китайське військове нарощування в Тихому океані змушує Японію переглядати безпекову стратегію🪖⚡️🇹🇼 Китай посилює військову активність у Тихому океані, дедалі частіше демонструючи спроможність діяти поблизу японських територій. Наприкінці 2025 року Народно-визвольна армія Китаю провела масштабні навчання навколо Тайваню, залучивши десантні кораблі та безпілотники у водах поблизу острова Йонагуні, що змусило уряд Японії постійно відстежувати розвиток ситуації.🛳 Окреме занепокоєння в Токіо викликали дії авіаносця Liaoning, який у грудні здійснив перехід навколо головного острова Окінава та запускав винищувачі в японській зоні протиповітряної оборони. Японська сторона заявила, що її літаки неодноразово перебували під радіолокаційним супроводом китайських військових, що призвело до різкого зростання напруженості поблизу баз США та Сил самооборони Японії.✏️ У листопаді 2025 року Китай увів у стрій третій авіаносець Fujian, що суттєво розширило оперативні можливості його флоту. Наявність трьох авіаносців дозволяє Пекіну підтримувати тривалу присутність у віддалених районах, тоді як загальний тоннаж китайського флоту та кількість сучасних винищувачів стрімко зросли, залишивши показники Японії та американських сил у регіоні майже без змін.💬 Військове нарощування супроводжується підготовкою до можливого силового сценарію щодо Тайваню, який, за оцінками США, Китай може бути здатний реалізувати до 2027 року. Паралельно Пекін розвиває ударні платформи, ракети та безпілотні системи, орієнтуючись на подолання протиповітряної та протиракетної оборони потенційних противників.🇺🇸 На тлі цього адміністрація Дональда Трампа зміщує фокус безпекової політики США на Західну півкулю, що змушує Японію активніше шукати підтримки серед партнерів. Токіо готується до перегляду своєї Стратегії національної безпеки та розбудовує оборонну співпрацю з країнами Індо-Тихоокеанського регіону й Європи, прагнучи компенсувати зростання військової переваги Китаю.

🇪🇺 Торговельна угода ЄС-МЕРКОСУР: економічні вигоди, політичні ризики та спротив аграріївКоментар молодшого дослідникаADASTRA Олександра Житінського:Історична подія відбулася цієї п’ятниці. Під час зустрічі в Брюсселі Рада ЄС надала «зелене світло» для підписання торговельної угоди між Європейським Союзом та країнами МЕРКОСУР – переговори щодо якої тривали понад 25 років. Водночас консенсусу всередині ЄС досягти не вдалося. П’ять держав-членів – Польща, Франція, Угорщина, Ірландія та Австрія – виступили проти схвалення угоди, тоді як Бельгія утрималася. Втім, цієї кількості виявилося недостатньо для формування блокувальної меншості, для якої необхідна підтримка щонайменше чотирьох країн, що сукупно представляють не менше 35% населення ЄС. До останнього моменту проти угоди також виступала Італія, однак її позиція змінилася напередодні голосування після того, як Європейська комісія запропонувала додатковий пакет фінансової підтримки європейських фермерів обсягом 45 млрд євро.Загалом, попри наявність численних запобіжних механізмів, угода непропорційно сильніше впливає саме на європейський аграрний сектор. Це пояснює масштабні протести фермерів, зокрема у Франції та Польщі, де сільське господарство традиційно має значну політичну вагу, а самі країни входять до числа найбільших виробників аграрної продукції в ЄС. Водночас основними вигодонабувачами угоди є європейські виробники у секторах авіабудування, машинобудування, хімічної та фармацевтичної промисловості. Особливо важливою ця угода є для європейського автомобілебудування, яке протягом останніх років перебуває у стані глибокої структурної кризи та гостро потребує доступу до нових ринків збуту. Саме тому, поза аграрним виміром, економіки таких країн, як Франція, Польща та Італія, завдяки потужній промисловій базі та експортно орієнтованій моделі розвитку, можуть отримати від угоди одні з найвідчутніших переваг. Найбільшим же бенефіціаром угоди залишається Німеччина – держава з найбільш диверсифікованою промисловою економікою в ЄС, яка, у свою чергу, найбільше просувала ідею створення цієї зони вільної торгівлі.Поза суто економічним виміром угода має також виразний геополітичний і безпековий компонент. Вона розглядається як інструмент зменшення торговельної залежності Європейського Союзу від Китаю, зокрема у сфері постачання критично важливої сировини, зміцнення європейської присутності в Латинській Америці та водночас стримування подальшого розширення впливу Пекіна в регіоні. Крім того, угода розширює стратегічний простір ЄС у відносинах зі Сполученими Штатами та сприяє збереженню економічної стабільності в умовах агресивної митної політики адміністрації Дональда Трампа.Окремої уваги заслуговує питання впливу угоди на Україну. Саме український аграрний сектор може зазнати одних із найбільш відчутних негативних наслідків. Європейський ринок нині є ключовим напрямом українського аграрного експорту: близько 50% сільськогосподарської продукції з України постачається до ЄС. Розширення доступу на цей ринок для продукції з країн МЕРКОСУР означатиме суттєве зростання конкуренції, насамперед у ціновому сегменті, що створює серйозні ризики для українських фермерів.У короткостроковій перспективі набуття чинності торговельної угоди може негативно позначитися на експортних доходах України, що, у свою чергу, матиме безпосередній вплив на обсяги надходжень до державного бюджету. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини