США відновлюють авіабази Другої світової війни в Тихому океані: причини та стратегіяПентагон розпочав масштабну реконструкцію занедбаних аеродромів на островах Тініан та Пелеліу. Ці об'єкти, що відіграли ключову роль у розгромі Японії 80 років тому, знову стають стратегічно важливими.Головним фактором є зростання військової потужності Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні. Пекін активно нарощує флот, проводить навчання навколо Тайваню та висуває претензії на стратегічні морські шляхи. На тлі цих викликів США змушені переглянути свою оборонну архітектуру.Стратегія роззосередження силПротягом останніх десятиліть основна авіація США в регіоні була сконцентрована на великих базах, як-от Андерсен на Гуамі чи Кадена на Окінаві. Проте сучасні ракетні технології Китаю та КНДР роблять ці об'єкти вразливими.Відновлення другорядних аеродромів на Тініані та Пелеліу дозволяє:▫️ Розподілити авіацію між багатьма точками, щоб ускладнити планування атаки противником.▫️ Створити логістичні вузли для швидкого перекидання військ і техніки.▫️ Забезпечити живучість підрозділів у разі виведення з ладу основних авіабаз.Технічні роботи та історичний контекстНа острові Тініан інженери відновлюють ті самі злітні смуги, з яких у 1945 році злітали літаки для атомного бомбардування Хіросіми та Нагасакі. Після десятиліть забуття та поглинання джунглями, бази знову отримують сучасне покриття, підземні сховища палива та системи ППО Patriot.У червні 2024 року на відремонтованій смузі острова Пелеліу вже здійснив посадку перший військовий літак-заправник KC-130.Аналітики зазначають, що повернення до стратегії часів Другої світової війни є логічним кроком. Створення мережі альтернативних майданчиків по всьому Тихому океану — це не просто ремонт старої інфраструктури, а підготовка до тривалого протистояння за контроль над регіоном.
🇬🇧 Уряд Великої Британії надав дозвіл військовим для затримання танкерів тіньового флоту у власних водах. Це передостання з важливих дій для запуску масового процесу. Про що я писав місяць тому в окремому дописі: "Від політичної стабільності Великої Британії залежатиме стратегічний удар по Кремлю"Залишається фінальний елемент — це модернізація та розгортання сил на базі в Гейтсхеді, що зараз і відбувається.Саме тому останні тижні Кремль активно погрожує британцям (вони завжди це роблять, але тут дуже сильна активізація). І були запущені цілі московські інформаційні кампанії, щоб сприяти поваленню уряду Стармера на тлі кризи.Нагадаю сам процес⤵️
➡️З кінця 2025 року британський уряд систематично заявляв, що планує арештовувати судна тіньового флоту, що рухаються через Ла-Манш та в напрямку Балтії. В цей період, ймовірно, було і сформовано політичну готовність до подібного кроку➡️ 14 січня 2026 — у британському уряді офіційно повідомили, що знайдена правова основа для затримки подібних суден. ➡️ 26 січня 2026 — Лондоном підписано спільну заяву-позицію з Німеччиною, Францією та іншими країнами європейської частини НАТО про «безпечне судноплавство». У заяві арешт суден визначено не як порушення міжнародного права, а як його виконання. ➡️ З лютого 2026 Королівські ВМС Британії почали розгортання та переобладнання резервної військово-морської бази в Гейтсхеді, що має стати центром операцій з перехоплень. Для бази закуповують обладнання та дистанційно керовані безпілотні катери, здатні патрулювати Північне море і Ла-Манш на відстані до 800 км.
Рішення сьогодні є завершенням процесу, розпочатого 14 січня (розширення правової/виконавчої основи для дій військовим). Процес підтверджує тезу іншого допису: «Вікно можливостей унормувати блокування тіньового флоту московії», де описано, що сукупність факторів зараз і подій на Бл. Сході може стати сприятливим фоном для унормування (прецедентів) арештів тіньового флоту.Цитата Стармера фактично відображає ту думку в дописі, що закладав як каталізатор можливих процесівЗа словами Стармера, путін, імовірно, "потирає руки" через зростання цін на нафту внаслідок війни США та Ізраїлю проти Ірану. "Ось чому ми ще жорсткіше беремося за його тіньовий флот — не лише заради безпеки Британії, а й щоб позбавити путінську воєнну машину брудних прибутків, якими він фінансує свою варварську кампанію в Україні", — заявив Стармер.
🛑Тelegram🛑Сайт🛑Instagram🛑Twitter🛑Мерч 🛑 Підтримати
Babak Taghvaee, аналітик у сфері оборони та безпеки, автор та історик, раніше кореспондет BBC, Israel Hayom та «Радіо Свобода», повідомляє, що уряд США планує операцію із взяття під сухопутний контроль трьох іранських островів — Абу-Муса, Тунба та Малого Тунба. Вашингтон активно нарощує військову присутність в регіоні, водночас зберігаючи елемент несподіванки.Для цього американська адміністрація демонструє готовність до переговорів з новим лідером ісламського режиму Мохаммадом Багером Галібафом.Натомість сьогодні чотири літаки дальнього радіолокаційного виявлення E-2D Hawkeye ВМС США прямують на авіабазу Принца Султана в Саудівській Аравії. Вчора на авіабазу Овда в Ізраїлі було перекинуто шість літаків радіоелектронної боротьби EA-18G Growler, а також 12 винищувачів F-16C з 77-ї та 79-ї ескадрилій ВПС США. До регіону також рухаються два універсальні десантні кораблі та ще одна авіаносна ударна група.❗️ За даними джерел, у рамках цієї стратегії США одночасно ведуть переговори та готуються до можливого захоплення островів. Метою є передати Абу-Муса, Тунб і Малий Тунб Об’єднаним Арабським Еміратам в обмін на те, щоб країни Перської затоки припинили публічно протестувати проти цієї війни.Окремо тисячі військовослужбовців 82-ї повітряно-десантної дивізії Армії США вже прибули на Близький Схід на кількох важких транспортних літаках C-17A Globemaster III. Очікується, що вони візьмуть участь у потенційній операції із захоплення іранських островів Тунб, Малий Тунб та Абу-Муса в Ормузькій протоці.А чотири дні тому до регіону прилетіли шість стратегічних транспортних літаків C-5M Super Galaxy ВПС США, які доставили кілька вертольотів MH-47G і MH-60M 160-го авіаційного полку спеціальних операцій Армії США. Ці сили призначені для підтримки підрозділів спеціального призначення, зокрема «Дельта Форс», у операції в Ісфахані з метою вилучення запасів збагаченого урану.❗️ У рамках ширшої стратегії США, ймовірно, планують обміняти контроль над трьома іранськими островами на відмову від атаки або захоплення острова Харг.
🇯🇵 Геополітичний прорахунок Пекіна: як тиск Китаю відроджує японську міцьКитайська стратегія економічного примусу щодо Японії перетворилася на грандіозну стратегічну помилку, що лише прискорює мілітаризацію Токіо. Аналітики Денніс Квок, Сем Гудман та Ендрю Є у своїй статті доводять: намагаючись залякати Японію санкціями за підтримку Тайваню, Пекін власноруч зруйнував японський пацифізм та багаторічну фіскальну інерцію. Сьогодні Японія не просто переозброюється — вона відновлює статус ключового промислового та безпекового вузла Індо-Тихоокеанського регіону. Агресія КНР стала тим самим зовнішнім тригером, який дозволив уряду Санае Такаїті консолідувати суспільство навколо ідеї військового ренесансу та економічної незалежності. Пекін сподівався на слабкість демократії, але натомість отримав згуртованого та технологічно потужного супротивника.Ключові тези аналізу:▫️ Стратегічний автогол: Санкції проти промислових гігантів (Mitsubishi Heavy, Kawasaki) лише підкреслили їхню критичну роль для всього демократичного світу.▫️ Регіональний анкор: Японія виходить з тіні США, стаючи самостійним лідером для Південної Кореї, Філіппін та Австралії.▫️ Економічний суверенітет: Тиск на постачання рідкоземельних металів змусив Токіо блискавично шукати альтернативи (зокрема в Малайзії), нівелюючи вплив Китаю.▫️ Дзеркальна проекція: Поки Ван Ї звинувачує Японію у "мілітаризмі 1930-х", саме дії КНР щодо Тайваню та Гонконгу найбільше нагадують імперську експансію минулого.Японія доводить: агресивний тиск авторитарних режимів лише прискорює формування нових оборонних та економічних альянсів.
Японія формує ланцюги постачання рідкоземельних металів без КитаюЯпонія активізує зусилля зі створення альтернативної системи постачання рідкоземельних металів, спрямованої на зменшення залежності від Китаю. Йдеться не лише про диверсифікацію імпорту, а про формування повноцінного “de-Chinafied” ланцюга — від видобутку до переробки.📌Ключовими партнерами в цій стратегії виступають Австралія та Бразилія. Японія поглиблює співпрацю з австралійською компанією Lynas — одним із небагатьох великих виробників рідкоземельних металів поза Китаєм. Паралельно розвивається взаємодія з бразильським штатом Goiás, який має значний ресурсний потенціал у цій сфері.Ці кроки відображають структурну проблему глобального ринку: хоча Китай контролює приблизно 70% світового видобутку рідкоземельних металів, його частка у переробці сягає до 90%. Саме ця асиметрія робить інші країни критично залежними від китайської інфраструктури, навіть якщо сировина видобувається за межами КНР.Японська стратегія спрямована на подолання цієї залежності шляхом інвестування не лише у видобуток, але й у створення власних потужностей переробки. Таким чином, Токіо намагається забезпечити контроль над усім виробничим циклом і мінімізувати ризики перебоїв у постачанні критично важливих матеріалів.
Логістична схема з Берліна. Як підсанкційні товари везуть до росії. Головне з публікації Politico: Німецька логістична фірма використовує прогалини в європейському законодавстві, щоб переправляти контрабанду до росії. Європейське видання Politico простежило цей незаконний маршрут від берлінського супермаркету до Москви.Торговельні обмеження діють із 2014 року та були посилені одразу після вторгнення в Україну у 2022 році, коли західні країни почали запроваджувати масштабні фінансові та торговельні санкції проти росії. Проте розслідування Axel Springer Global Reporters Network, до якої входить Politico, виявило таємну поштову систему з центром у Берліні, яка використовує особливий статус поштових посилок для переправлення до імперії путіна найрізноманітніших європейських товарів, у тому числі й заборонені електронні компоненти.Ключовою ланкою цієї мережі є компанія LS Logistics Solution GmbH, зареєстрована в Кельні, заснована та керована колишніми співробітниками RusPost – наразі вже неіснуючої офіційної німецької дочірньої компанії російської державної поштової служби. Компанія керує складом поблизу берлінського аеропорту Бранденбург, звідки вантажівки везуть посилки з етикетками, які засвідчують, що їх нібито обробляє UzPost, державна поштова служба Узбекистану, що не має дозволу на діяльність у Німеччині, – через Польщу та Білорусь за адресами в Москві й Санкт-Петербурзі.Відома кожна зупинка і кожен поворот цього маршруту, адже в рамках розслідування було відправлено п'ять посилок, оснащених цифровими пристроями для відстеження, – протягом незаконної подорожі завдовжки 1770 км, яка підриває санкційний режим.Учасники експерименту стверджують, що, коли вони принесли свої посилки до прилавків російських супермаркетів у Берліні, то сказали продавцям, ніби в пакунках лежать книги, шарфи та шапки. Водночас логістична компанія жодним чином не перевіряла вміст пакунків, у яких насправді були заборонені електронні компоненти; перед пакуванням розслідувачі зробили їх непридатними для використання.Ще більш показовим є маскування цих пакунків: співробітник логістичної компанії наклеює на коробки не російські поштові наклейки, а наклейки UzPost, національної поштової служби Узбекистану.У Німеччині зареєстровані логістичні компанії мають право надавати поштові послуги, включно з прийманням, сортуванням і доставкою для міжнародних поштових операторів. Але Федеральне агентство з мереж заявляє, що узбецька поштова служба не має права виконувати жодну з цих функцій у Німеччині.У березні 2022 року під час вибіркових перевірок поштових відправлень до Москви митники виявили в численних посилках RusPost GmbH товари, що підпадають під санкції, зокрема готівку, ювелірні вироби та електроприлади. Прокуратура Берліна розпочала розслідування діяльності компанії і дійшла висновку, що колишній керуючий директор RusPost GmbH умисно не створив ефективних механізмів контролю, порушивши свої обов'язки. Йому висунули 62 обвинувачення у спробі порушення Закону про зовнішню торгівлю та платежі протягом восьми місяців. Кримінальне провадження триває.Згідно з даними трекінгових пристроїв, посилки провели на складі кілька днів, після чого їх завантажили на 40-тонні вантажівки, які щодня вирушають із поштою. Без тривалих зупинок 40-тонні вантажівки перетнули Польщу автомагістраллю А2, минувши Варшаву.Це стає можливим завдяки особливому правовому статусу міжнародної пошти. Хоча для експорту звичайних товарів, таких як ті, що перевозяться морем у контейнерах або залізницею, необхідна офіційна експортна декларація, спрощена документація допомагає прискорити процес відправлення поштових відправлень. На кордонах Європи це розрізнення стає вирішальним, оскільки поштові відправлення здебільшого перевіряються на основі ризиків, а не шляхом комплексних інспекцій.
Війна в Ірані явно затягнулася, мета коаліції недосягнута. І в уявній перспективі немає шляхів її досягнення.Взагалі, це приклад того, як робити не треба. Командування і політичне керівництво США після Кеннеді не відрізняються глибиною стратегічного планування і постійно деградують. Це, певною мірою дивно, бо у нас книгарні забиті творами різних американських аналітиків, стратегів, планувальників тощо. Проте в США їхній досвід нікому не треба. Взяти хоча б дійсно гарну книгу «Червона команда» Б. Гоффмана – ми бачимо, що ніхто з тих, хто планував війну в Ірані, її не читав. Що ж, який Салем, такі і відьми.Що вже можна стверджувати зараз:1. Політичний режим в Ірані встояв, попри шалені кадрові втрати. Обрали нового аятолу, сина попереднього. Перевороту не сталося, КВІР так само у руля.2. Після чималих руйнувань і втрат цивільних, навіть ті іранці, які скептично дивилися на свій режим, згуртувалися навколо нього. Ненависть до США та Ізраїлю там зараз абсолютна.3. Іран продовжує кошмарити всіх сусідів, яких вважає ворогами. До цього абсолютно ніхто не був готовий, недарма українські фахівці вже поїхали на Близькій Схід налаштовувати ППО.4. США та Ізраїль почали операцію по зміні влади в Ірані не маючи ніякої альтернативи нинішній. Все в стилі: ми повалимо владу, а ви проведете вільні, демократичні вибори та оберете собі нових керманичів. Утім це так не працює. Бачимо, що війна в Іраку нічому не навчила США – черговий привіт їхнім стратегам і планувальникам.5. Без наземного компоненту операція була приречена на провал відразу. Проте вторгатися в Іран в нинішніх умовах – це буде неминуча катастрофа.6. Трамп постійно жалівся на великі витрати на війну в Україні. Проте перший тиждень війни в Ірані коштував біля $40 млрд., без жодного результату. Навряд платники податків цьому зрадіють. Ця війна в США, до речі, абсолютно непопулярна, і вже скоро Трамп це відчує.7. Іншим наслідком є зародки майбутньої економічної кризи. Сьогодні нафта у Лондоні вже $110, хоча це швидше спекуляції (як і в Україні), ніж реально обґрунтоване зростання цін. Проте ми живемо в світі без запобіжників, в якому будь-який спалах миттєво перетворюється на полум’я.8. Для України все це нічого доброго не віщує – дивиться тут.
Китай планує побудувати «суспільство, сприятливе для народження дітей» та вдосконалити систему соціального забезпеченняКитай оголосив про плани створити «суспільство, дружнє до народжуваності» протягом наступних п’яти років, прагнучи вирішити проблеми, пов’язані із зайнятістю, освітою, охороною здоров’я, доходами та системою соціального забезпечення. Уряд має намір покращити послуги, пов’язані з демографічною політикою, водночас реагуючи на виклики старіння населення через політики, що підтримують зайнятість і більш справедливий розподіл доходів.Влада також прагне заохочувати більш позитивне ставлення до шлюбу та народження дітей, а також надавати додаткову житлову підтримку сім’ям із дітьми. Ці заходи запроваджуються на тлі того, що населення Китаю скоротилося четвертий рік поспіль у 2025 році, а рівень народжуваності впав до рекордно низького показника.Щоб протидіяти цій тенденції, Пекін може витратити близько 180 мільярдів юанів на політики, спрямовані на підвищення народжуваності, включно з національною субсидією на дітей і повним відшкодуванням медичних витрат, пов’язаних із вагітністю, починаючи з 2026 року. Уряд також планує розширити субсидовані послуги догляду за дітьми та зменшити фінансовий тягар, пов’язаний із їхнім вихованням і освітою.Додаткові ініціативи передбачають покращення послуг у сфері репродуктивного здоров’я, догляду на ранніх етапах вагітності та посилення заходів із запобігання вродженим вадам. Освітню політику також буде скориговано: зокрема, планується розширити доступ до дошкільної освіти та збільшити кількість місць у закладах старшої середньої школи.Водночас Китай готується до швидкого старіння населення, розвиваючи так звану «срібну економіку» та розширюючи послуги й фінансову підтримку для громадян віком від 60 років.
Війна в Ірані для України матиме здебільшого негативні наслідки.1.Вона вже прикувала до себе весь фокус уваги світових ЗМІ. Та що тут казати, навіть в Україні події навколо Ірану займають левову частку ефіру. На жаль, міжнародна підтримка України напряму залежить від висвітлення нашої війни в західних інформаційних ресурсах. Чим її менше – тим менше про нас згадують і менше нам допомагають.2. Неминучі проблеми з засобами ППО та боєприпасами до них. Іран масово закидує ракетами всіх типів своїх сусідів, які підтримують війну проти нього. Відповідно, витрачання ракет ППО колосальне, а всі вони – американського виробництва. США вже перекидає на Близький Схід додаткові засоби ППО з Південної Кореї. Тому чим довше там буде палати війна, тим швидше нас «посадять на голодний пайок» щодо ППО. Самостійно Європа не може повноцінно покривати наші потреби, і левова частка боєприпасів для ППО надходить саме з США.3. Зростання цін на пальне – кажуть, вже сьогодні в Україні воно подорожчало на 2 гривні. І це не межа. Наслідки й так всім зрозумілі.4. В умовах кризи зросте ціна на нафту, а Росія – наростить її видобуток. Тобто отримає значно більше грошей на фінансування війни та покриття внутрішніх проблем.5. Увага Трампа вже змістилася на Близький Схід. Через це продовження мирних перемовин під великим питанням. Найшвидше, вони взагалі припиняться, бо зараз відбуваються суто через прямий тиск США, а якщо його не буде, то жодну зі сторін за стіл переговорів не загониш – президент Зеленський прямо заявляє, що «Донбас не віддамо», в той час як росіяни розробляють плани подальших наступів та окупації нових українських областей.
ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ КУБАНІСьогодні виповнюється 108 років від проголошення Самостійної Кубанської Народної Республіки, третього (враховуючи ЗУНР) українського державного утворення доби Перших національно-визвольних змагань. Розпочавши процес злуки з Українською Державою, вона так його і не завершила, але це не скасовує загальноукраїнського значення цих історичних подій.Кубань була, є і буде українською землею, так само як будь-який інший наш регіон, від Галичини до Слобожанщини й від Полтавщини до Тавриди. Крім того, про необхідність її визволення владно каже не тільки поклик національної справедливості, але й елементарний геополітичний розрахунок. Без української Кубані ми залишимось з росіянами на Чорному морі та без виходу на Кавказ. Якщо без Криму Україна - це «тіло без ніг», як вірно сформулював Його Світлість Ясновельможний Пан Гетьман Павло Скоропадський. То без Кубані Україна це дорогий автомобіль з відкритими дверима і вставленим ключем. Пряме запрошення для небажаних гостей.Нехай цей день стане нам постійним нагадуванням про справжні цілі нашого протистояння з необільшовицькою московщиною.@EdYurchenko 🎓