УРОК 96. ЧАС «БАЙДИКУВАТИ». «Ніде людина не знайде спокійнішого й безтурботнішого притулку ніж у власній душі.»

Марк Аврелій
Моя знайома має цікавий блок в своєму календарі — «байдикувати»). Коли не планує конкретну діяльність. Але коли є інформаційна тиша. Без зовнішніх подразників. Без гаджетів. Чи екранного часу. Це ще той виклик. Адже мозок в такі хвилини починає обурюватися: «В світі точно щось сталося, про що ми маємо дізнатися прямо зараз!" 🙂. Або ж вперто кричить на вухо: "Це ж не ефективно...!" Та з часом він заспокоюється… Дивним чином для мене час "байдикувати" виявився найпродуктивнішим. Знаходжу там все. Відновлення. Звірку з власними сенсами. Відчуття, що "належиш собі". Більшість ідей для проєктів). Зокрема, більшість уроків цього каналу народилися в час «байдикування». «Байдикування» потребує навчання). Можна почати з простого. Без гаджетів 30 хвилин до сну. І перші 30 хвилин зранку після сну. З колегами Академії перевірили на собі. Життя не розвалилося.

🙂 Результати не погіршились. Відчуття «належати собі» — посилилось. Можливо, байдикувати (принаймні, дозовано 😉) не так і погано? Можна поставити собі в календар ✅