Стійкість для стійких | Сьогодні в наших «2 хвилинах для себе» #практика для розвитку міжпівку...

Сьогодні в наших «2 хвилинах для себе» #практика для розвитку міжпівкульної взаємодії. «Замок».1. Великий палець правої руки захоплюємо в кулак лівої. Великий палець лівої – захоплюємо кулаком правої руки2. Великий палець правої руки захоплюємо кулаком лівої. Водночас Вказівний палець лівої руки захоплюємо кулаком правої руки.Придивіться, я на відео повільно показую вправу. Нагадаю, як працюють подібні вправи для дітей та дорослих. Окрім того, що це – енергетизатори для мозку і вони допомагають повернути концентрацію, їх використовують травматерапевти, як практики стабілізації.Під час переживання травматичного досвіду змінюється активність мозолевого тіла - воно інтегрує роботу півкуль. Робота мозку стає буквально «асиметричною».Права півкуля зазвичай бере на себе більшу частину навантаження: вона фіксує відчуття страху, можливий тілесний спазм, зорові й аудіальні образи травми - усі сенсорні подразники.Ліва півкуля, пов’язана з логічним осмисленням, мовою, послідовністю дій, часто «вимикається». Це пояснює, чому людина після травми не може чітко описати, що сталося, або згадує подію фрагментарно.У результаті інформація про травму залишається неінтегрованою, наче «застрягає» у правій півкулі, і мозок не може повністю обробити досвід.Рухи, що перетинають серединну лінію тіла допомагають відновити цю синхронізацію.Це дає можливість інтеграції емоційного (права півкуля) та логічного (ліва півкуля) компонентів спогадів.водоночас ми стимулюємо утворення нових нейронних зв’язків, це допомагає мозку в роботі з «переписування» травматичних спогадів.І повертаємо відчуття контролю – обов’язковий етап роботи з травмою.Пам'ятаєте, що подібні вправи не варто робити перед сном. Удачі! ❤️ @stijkist Світлана Ройз