Софос

👁 ПЕРФОРМАТИВНА БЛАГОДІЙНА ЕКСКУРСІЯ "АРВМ"Унікальна авторська прогулянка місцями пам'яті Байкового цвинтаря, присвячена творчому шляху видатного подружжя українських митців Ади Рибачук та Володимира Мельніченка. Драматична повість життя тандему тісно переплетена з біографіями відомих літераторів, науковців, живописців. Бажан, Амосов, Яблонська, Бородай, Антонов, Первомайський та багато інших постатей, що врешті знайшли останній спочинок на Байковій горі, лишили вагомий слід в історії становлення дуету. Світогляд АРВМ став вироком для Стіни Пам'яті — чи не найбільшого монументального панно Європи та головної роботи меморіального комплексу Парку Пам'яті, створеного київськими художниками протягом 1968-1982 років. На вас чекають: 🔷 спадок талантів світового рівня🔷 варті екранізації історії🔷 жива музика🔷 Стіна та Зали прощання Парку Пам'ятіКоли? Субота 20 вересня о 14:00Вартість? Участь free donate. 50% пожертв піде у Фонд АРВМ на підтримку роботи музею➡️ Реєстрація обов'язкова за посиланням

🇺🇦 Звітую! І прошу про підтримку збору!З отриманих вчора пожертв після екскурсії Північно-Броварським масивом, я трошки взяв собі на булочку, водичку, бензин і комуналку, а все інше (а саме 2000 грн) відправив для друга Андрія і хлопців з 31 ОМБР, що знищують російські БПЛА.Гурт Bojevilla, в якому ми з Андрієм граємо з 2021 року, відкрив великий збір на 100 000 грн для ремонту авто і розхідників для fpv дронів, які вкрай необхідні для успішного виконання бойових завдань. Кожне вдале збиття ворожих безпілотників — це +1 день до вашого умовно мирного тилового життя, тому зробіть найкращу інвестицію з можливих і задонатьте скільки можете/не шкода на цей збір, будь ласка.Ми пишемо та виконуємо якісну рок музику і Андрій — дуже талановитий барабанщик. Аби релізів було більше, ніж один на рік, долучайтеся до збору і робіть репости. Це буде найкращою підтримкою сучасної української культури.Ревізити:💳 4874 1000 2828 2005🫙банкаСтаном на момент публікації зібрано 39 310.66 ₴. Чекаємо на ваші гривні!

✅ Північно-Броварський масивЦе вже стало традицією, в останні дні серпня проводити екскурсію лівобережним мистецько-урбаністичним маршрутом. Було приємно бачити групу зацікавлених людей — старожилів і тих, хто вперше. Прогулянка вийшла насичена, але показав я не все — дещо лишив на "десерт" не зі "Сладкоєжки" для продовження самостійного дослідження району та наступних повторів.Зробити вечірню прогулянку влітку було правильним рішенням, особливо цього спекотного дня. Дякую за довіру і що знайшли 3+ години вашого життя для відкриття нетривіальних артефактів експериментального "спальника". Як ми з'ясували, не все радянське = російське і апріорі погане, коли ми дискутуємо, знаходячи цінність в ідеях та втіленні цікавих рішень попри тоталітарний режим.Номер картки не залишаю, бо не усі читають пости до кінця, а попереду дуже важливий збір для 31 ОМБР на 100 000 грн, тому ваші донейти ой як будуть потрібні. Приходьте частіше на заходи, кличте знайомих, підтримуйте такі проекти як "Софос", поки вони є.

Історія про Оринин. Частина 2.Авантюра з поїздкою у село місцевим автобусним сполученням розпочалася ще у середу... з викрадення телефону! Мама, як доросла людина, спочатку вирішила самостійно відвідати сусідні Панівці з недобудованим у 1916 році (!) залізничним віадуком, руїнами замку, панськими стайнями, які перетворили на школу і католицьким костелом, що за радянської влади став сільрадою. (фото в коментарях) По поверненню назад до Кам'янця, під враженням від мальовничих пейзажів, Олена Кузьмівна не помітила як з її сумки витягли смартфон. Пошуки пристрою за геолокацією та дзвінки не увінчалися успіхом, тож під вечір ми змирилися з втратою, передусім, цілого архіву спогадів. Наступного ранку домовилися з'їздити у Оринин. Не знаючи докладного розкладу, я, Поля і мама приїхали на автовокзал завчасно. Купивши у дорогу пиріжки в "старій пекарні", ми чекали на наступний рейс, аж раптом сталася дивина. Якийсь чоловік біля запаркованої маршрутки, побачивши маму, почав активно жестикулювати в її бік і кликати до себе. Вона підійшла і після короткого діалогу усміхнена повернулася до нас з "вкраденим" телефоном у руках. З'ясувалося, що насправді смартфон випав ще у автобусі дорогою з Панівців і один з пасажирів знайшов його та віддав водію. Ось такі добрі люди на Поділлі!Після такого повороту подій в піднесеному настрої ми всілися у "Ікарус" пенсійного віку та, розглядаючи "загублені" світлини з Панівців, рушили назустріч невідомому Оринину!

⛏️Сьогодні, окрім уродин мецената і будівничого української освіти Григорія Галагана, 107-ї річниці заснування Національної Бібліотеки ім. Вернадського та 219-х роковин закладки Старої печерської фортеці, в Україні святкують День Археолога!Одним з перших в цій галузі у Києві виявився не абихто, а митрополит Петро Могила, який сприяв розкопкам Десятинної церкви на Старокиївській горі ще у XVII ст. 250 років потому фахово справу продовжив батько національної археології Володимир Антонович, що започаткував вивчення знайдених артефактів. Саме він відкрив низку пам’яток, зокрема, виявив печери на Кирилівських висотах та одним з перших описав Бакотський скельний монастир. У той самий час сходить зірка аматора Вікентія Хвойки. Йому вдалося відшукати безліч предметів невідомої культури, названої на честь села Трипілля під Києвом, а також розкопати Кирилівську стоянку на Подолі — житла мисливців на мамонтів (на фото).Саме професії дослідників старожитностей присвячена тема і маршрут завтрашньої Дружньої Подорожі!

❓Рубрика "ПИТАННЯ?—ВІДПОВІДЬ!"Час від часу ви запитуєте про наші плани і попередні анонси, тому ми вирішили в одній публікації розставити усі крапки:1. Коли наступна екскурсія?Можливо, остання літня буде 31 серпня одним з лівобережних районів Києва. Або побачимось вже у вересні.2. Чи буде екскурсія на воді (сапи/байдарки)? Організація такої події дещо складніша і, відповідно, триваліша в реалізації, аніж піша прогулянка. Маємо надію на продовження бабиного літа і втілення задумки в середині вересня.3. Куди і коли запланована наступна Дружня Подорож 6.0?Орієнтовно — середина жовтня. Хочемо показати вам одне чудове місто в період Золотої осені. Мандрівка на один день, без ночівлі. 4. Чи є наміри здійснити Дружню Подорож далеко за межі Київської та сусідніх областей?Звісно, нам хочеться показати вам маловідомі і дуже гарні куточки України, та потрібен час на завоювання ваших сердець формування достатньої кількості лояльної аудиторії і продумування маршруту, аби ваш відпочинок був дійсно незабутнім!5. Чи будуть заходи інших форматів?Так, у нашому просторі Клубу ім. Лобановського ми будемо влаштовувати, як і раніше, кінопокази, а також нові цікаві івенти.Якщо у вас лишились питання, сміливо пишіть їх у коментарі, а ми радо на них відповімо!

✅ ДВРЗ!Епопея скінчилась. Вперше за рік ми провели одну з найкумедніших самобутніх екскурсій сезону, що зібрала більше 30-и учасників. Вдячні усім, хто доїхав на край лівого берега і віддався атмосфері цього незвичного району. Ми встигли:🔸 познайомитися з місцевими старожилами і кицями🔸 порозглядати гаражі-вагони🔸 знайти в голубівнику справжню курку🔸 постояти в черзі за найсмачнішим морозивом🔸 потусуваться зі свідками Єгови🔸 послухати кримінальну хроніку району🔸 побачити безліч перформансів та імпровізацій🔸 полузать сємки, "покурить" жувальні гумки та розіграти у лотереї фірмове пиво "ДВРЗ"... і це ще далеко не все!Особлива повага тим, хто дотримався дрес-коду і діду біля БК за спільну фотку!🪖🇺🇦 Не забуваємо, що усі події "Софос" проводить передусім задля допомоги Силам Оборони. Тому навіть якщо ви пропустили цей або попередні івенти, закликаємо вас зробити донейт на добрі справи:4441111030050862Більше половини отриманих пожертв розкидаємо по зборах, які запропонуєте саме ви у коментарях!

Я майже ніколи не коментую скандали, але не цього разу. Мовчання порушу, бо тема безпосередньо пов'язана з культурно-просвітницькою діяльністю і може торкнутися особисто вас, особливо якщо вам цікаві екскурсії містом та небайдужа архітектурна спадщина Києва. Галас здійнявся навколо події від "ЯГалереї" спільно з медійною Ельмірою Еттінгер — "мамою модернізму" і дослідницею мистецтва радянського періоду. Сьогодні, напередодні запланованої о 16:00 екскурсії Житнім ринком, художником Антоном Проненком була викладена інформація, що компрометує згадану блогерку, гідесу і авторку відомого інстаграм акаунт, присвяченого спадщині соціалізму. Виявилося, що Ельміра в недалекому минулому велика поборниця ідей більшовизму, від яких вона публічно не відмовлялася. Ба більше, цю особу часто запрошують на мистецькі зустрічі, дискусії та прогулянки, а російські ЗМІ, цитуючи її популярні тіктоки, називають Еттінгер мистецтвознавицею, хоча жодної профільної освіти ця постать не має.Павло Гудімов, музикант, колекціонер і власник ЯГалереї, відреагував на критику дуже неоднозначною публікацією, в якій він фактично стає на захист Ельміри, чим викликав ще більшу хвилю обурення громадськості. Захід з квитками за 400 грн не було скасовано і, можливо, він досі триває. Постає закономірне питання: чи є місце в українському культурному середовищі для "фахівців" нехай навіть з ексклюзивним матеріалом та інсайдами, які підтримують проросійський дискурс?Час від часу я слідкував за Ельмірою і, попри шквал заслуженого хейту, слід визнати, що медійність та розголос, так чи інакше, сприяли збереженню/відновленню низки мистецьких творів доби модернізму. Однак це жодним чином не виправдовує зневажливого ставлення авторки до української ідентичності. За слова і вчинки треба відповідати, а не паразитувати на суспільному запиті, будуючи власну популярність за допомогою тригерних точок. Які висновки можемо зробити з інциденту? 1. Не все золото, що блищить. 2. Вивчайте бекграунд людей, яким довіряєте своє дозвілля і гроші.3. Не толеруйте публічних персон, чиї погляди та цінності є ворожо-деструктивними.4. Визнавайте власні помилки і вимагайте цього ж від своїх партнерів.Кому цікаво, почитайте коментарі до постів, аби глибше розібратися в ситуації. І підтримуйте маловідомі, але щирі низові ініціативи, що цього дійсно заслуговують.

Вчора знову були прильоти поруч з домом, постраждав будинок знайомої. На Шулявці вкотре пожежі. Терор мирного населення продовжується. Тепер з застосуванням реактивних дронів та шрапнеллю, що від вибуху розлітається на сотні метрів довкола, збільшуючи кількість жертв.Все це відбувається з однією метою — аби ми здалися. Смерть, виїзд за кордон, капітуляція — усі варіанти влаштовують ворогів України.Коли радянська влада повернулася в Крим і в 1944 році депортувала у Середню Азію усе корінне населення, землі кримських татар зайняло ще більше русскіх з віддалених околиць совка. Ще наприкінці ХІХ століття лояльні до імперської влади холуї, військові і псевдо інтелігенція швидко облюбували півострів, що буквально за півстоліття суттєво змінив не лише етнічний склад, а й власну світоглядну парадигму існування. Територія, де панівним народом були киримли зі своєю мовою, вірою та культурою, стала черговим плацдармом експансії руского міра, який витіснив конкурентів, не лишивши жодних шансів на мирне співіснування.

📽 Ідіть на "Квіти України", поки фільм в прокаті у "Жовтні". Особливо, якщо ви вже бачили "Яму" Іржі Стейскала (2014).Це документальне кіно про родину Юрченків, мешканців села Позняки, що майже повністю було знищене суцільною спальною забудовою з кінця 1980-х, за винятком кількох клаптиків приватного сектору біля озер та "ям" — садиб у проваллях. Стрічка демонструє незвичне життя та виклики, з якими стикається Наталя — власниця ділянки на неіснуючій вулиці Батуринській 12, що продовжує боротьбу з забудовниками і містом за законну приватизацію землі. Режисерка фільму фокусує увагу глядачів на головній героїні, яка живе серед багатоповерхівок в будинку з двома своїми чоловіками, тримає кіз, кролів, курок та виховує онучку, передаючи знання і досвід поколінню майбутнього. Головним лейтмотивом виступає питання "Що таке свобода?" з готовністю відстоювати право на неї, що лишається актуальним для мільйонів українців і сьогодні. Кіно веселе і серйозне водночас. Після перегляду є над чим подумати. 10/10.