Nachtigall

Запитав у ChatGPT щодо він думає про Валерія Гергієва:***Це складне питання, яке має як етичну, так і культурну складову. Ось аргументи "за" і "проти", щоб краще зрозуміти суть дискусії:---🟥 Аргументи проти виступів Валерія Гергієва в Європі:1. Публічна підтримка агресії Росії:Гергієв відкрито підтримував анексію Криму (2014), війну в Грузії (2008), не засудив вторгнення в Україну 2022 року.Його концерти після 2014 року часто мали політичний підтекст (наприклад, у зруйнованій Пальмірі, Сирія — за сприяння Міноборони РФ).2. Символ путінської культурної машини:Він не просто музикант, а активний елемент "м'якої сили" Кремля. У РФ його позиція і ресурси — результат особистої довіри Путіна.3. Моральна неприпустимість "прасування" іміджу:Його участь у престижних європейських заходах легітимізує репресивний режим у РФ і знецінює страждання жертв війни.4. Розмиття меж відповідальності:Якщо Гергієв, як символічна фігура режиму, без наслідків повертається на сцени Європи — це підриває єдність культурного бойкоту агресора.---🟩 Аргументи "за" можливість виступів:1. Мистецтво — поза політикою?Дехто вважає, що музика має бути незалежною від геополітики, і заборони лише розпалюють розділення.2. Глядач має право сам вирішувати:Навіть заборонені артисти можуть мати свою публіку. Існує попит — буде пропозиція.3. "Культурний обмін" як міст:Прихильники цього підходу стверджують, що ізоляція лише радикалізує середовище в РФ і відрізає "інших росіян" від діалогу.---📌 Оцінка з позиції України (та союзників):Більшість українців, а також політиків, активістів і громадських діячів ЄС, вважають участь Гергієва в європейських подіях абсолютно неприйнятною:Це прямий удар по моральній послідовності Заходу, який заявляє про підтримку України.Його концерти можуть бути використані російською пропагандою як знак "пробачення" Європи.Він не відмовився від підтримки режиму, не зробив жодної заяви проти війни.---🔚 Висновок:Ні, не варто дозволяти Валерію Гергієву виступати в Європі, допоки триває війна Росії проти України, і допоки він залишається символом політичної лояльності до режиму Путіна.Його повернення на європейські сцени без каяття — це не акт мистецтва, а політичне послання, яке суперечить європейським цінностям солідарності, відповідальності та прав людини.

Протягом дванадцяти днів операції в Ірані ізраїльськими ВПС було зроблено:• 1500 бойових вильотів,• 600 дозаправок у повітрі,• 1400 атак літаками (найдальша в Мешхеді, 2400 км від Ізраїлю),• 500 атак ударними БПЛА у глибині Ірану.При цьому загалом було атаковано понад 1500 конкретних цілей, у тому числі:• заводи зі збагачення урану в Натанзі та Фордо,• завод з виробництва металевого урану в Ісфахані,• не працював важководний реактор в Араку,• низка інших підприємств, дослідницьких центрів та сховищ документації іранського ядерного комплексу,• 80 зенітно-ракетних комплексів,• 90 інших об'єктів ППО,• понад 35 об'єктів виробництва та складування ракет,• 200 пускових установок балістичних ракет (половина у противника),• 6 аеродромів (знищено на землі 15 літаків та вертольотів супротивника),• командні центри іранської армії та КВІР, структури внутрішньополітичного придушення, місця знаходження провідних фахівців-ядерників.Жоден літак і жоден льотчик ВПС ЦАХАЛу не було втрачено під час операції.Втрати в особовому складі іранської армії та КВІР склали понад 700 військовослужбовців, включаючи 30 старших офіцерів у званні бригадного генерала і вище, серед них - два головнокомандувачі армії Ірану.У ході операції загинув один солдат ЦАХАЛу, який приїхав на відпочинок зі своєї військової частини, але до будинку його сім'ї у Беер-Шеві потрапила іранська ракета.В оборонній частині операції ізраїльськими ВПС було здійснено перехоплення сотень балістичних ракет і ударних БПЛА, причому перехоплення безпілотників було результативним у 99 відсотках випадків.Близько 30 ударних БПЛА було перехоплено з борту кораблів ізраїльських ВМС в акваторіях Середземного та Червоного морів; загальний час оперативного чергування цих кораблів перевищив у період операції 3500 годин, причому ними перебували у кожний момент щонайменше 1000 військових моряків.Командуванням тилу було покликано 26 тисяч резервістів, які діяли у складі 50 спеціалізованих рятувальних батальйонів та батальйонів легкої піхоти. Ці сили залучалися до здійснення рятувальних та евакуаційних робіт у 170 точках великої та дрібної поразки ракетами супротивника, осколками збитих ворожих ракет та ізраїльських ракет-перехоплювачів.Середній час прибуття рятувальних загонів до зазначених локацій складав 15 хвилин з моменту надходження сигналу про їх ураження. Командуванням тилу було встановлено близько 100 мобільних бетонних укриттів у населених пунктах Ізраїлю, понад мільйон громадян отримали відповідь у його телефонному центрі, на сайті Командування тилу було зареєстровано понад 300 млн відвідувань.

Валерій Пекар прекрасно сформулював рекомендації щодо можливих зустрічей з росіянами на міжнародних майданчиках. 1. Ми мусимо бути присутніми на всіх майданчиках, де є наша авдиторія. Ми не маємо права залишати росіян наодинці з важливою для нас авдиторією.2. Опинившись на майданчику чи сцені разом із росіянами, не треба звертати на них увагу -- адже ви вийшли на сцену не для них, а для авдиторії. Не сперечайтеся з росіянами (даючи їм можливість втягнути вас в їхні наративи), а просувайте своє бачення, якщо треба -- жорстко. Якщо вас більше не запросять -- не страшно, запросять в інше місце, почувши про ваш яскравий виступ. Не грайте в їхні ігри -- нав'язуйте свої. І не забувайте дякувати західній публіці.3. Всі російські імперці -- наші вороги, навіть якщо вони проти Путіна. Такі антипутінські імперці мріють замінити Путіна в Кремлі, залишивши все як є. Цей підхід прокладає шлях до наступної війни. Вони все одно не мають жодних шансів потрапити у Кремль, але їхня діяльність створює на Заході хибне й дуже шкідливе уявлення про можливість демократії в росії та наявність антипутінської опозиції (а отже, можна не тиснути на росію й не прагнути її поразки, а чекати відновлення "бізнесу як завжди").4. Ключем до розпізнавання імперця є, таким чином, не лише питання "чий Крим?", а й питання, чия Казань, Грозний, Уфа, Махачкала тощо. Кількість "хороших руських", хто правильно відповість, є незначною. Решта не заслуговують на нашу увагу. 5. Перебування в імперській тюрмі не робить росіянина автоматично меншим імперцем (Ленін та його соратники самі сиділи в імперській тюрмі до того, як очолити імперію). Кількість росіян-антиімперців в тюрмі дуже незначна, і такі люди заслуговують на нашу підтримку.6. Таким чином, я вкотре пропоную не ділити росіян на хороших і поганих, а ділити на корисних, шкідливих та неважливих. Корисні наближають нашу перемогу, шкідливі її віддаляють, а всі решта просто неважливі, і не варто на них гаяти час.7. Якщо вже так сильно хочеться шукати хороших, то шукаймо не хороших руських, а хороших неруських.8. Моральна та кримінальна відповідальність є наслідками нашої перемоги і встановлення сталого миру, а не навпаки.9. Наша жорстка позиція щодо росіян, описана вище (не співпрацювати, не сперечатися, не давати шансів стати одинокою зіркою на сцені) призводить до міграції найкращих росіян в напрямку підтримки України. Це вкрай невелика, але знакова когорта.10. Успіхи Сил оборони України призводитимуть до пошуку нової позиції росіянами. Ми маємо їх чекати там, куди вони прийдуть в пошуку цієї позиції, і там вітати.11. У випадку нашої перемоги ми побачимо парад не лише старих, а й нових ідентичностей, тож питання "хороших руських" буде знято. На міжнародній арені займуть відповідне місце не лише чеченці, татари, черкеси, башкири, саха тощо, а й сибіряки, уральці і так далі.12. Ще раз підсумую: наші завдання по суті маркетингові -- нам треба поміняти ставлення та спосіб дії цільової авдиторії. Отже, й наші принципи повинні бути маркетинговими: говорити не те, що нам хочеться чи у що ми віримо чи на що нас провокують, -- а те, що примусить цільову авдиторію поміняти точку зору й спосіб дії.

👨🦀🔍«Путин получил от Трампа карт-бланш на новое наступление». Президент США не захотел остановить своего кремлевского собеседника, хотя возможность оказать давление у него былаАббас Галлямов* — о последствиях провала американской миротворческой инициативыТо, что произошло после разговора Путина с Трампом, можно описать одной фразой: доминировавшие в последние месяцы политические факторы вновь уступают лидерство факторам военным. Это не навсегда — ситуация может очень быстро измениться, — но пока это так. Путин получил от Трампа карт-бланш на новое наступление. Американский президент ведь даже не пытался остановить своего российского визави, хотя он мог, например, внести в Конгресс законопроект о резком увеличении объемов поставляемого Украине оружия и усилении санкционного давления на Россию — с отсрочкой вступления закона в силу до момента окончания переговоров и на время действия соглашения о временном прекращении огня. Если бы Трамп сделал это, решиться на продолжение боевых действий для Путина было бы гораздо сложнее — цена оказалась бы слишком неподъемной: так рисковать ради того, чтобы захватить ещё несколько процентов украинской территории? А то в России земель не хватает!Пока же Путин может смело пытаться идти вперед: издержки не выросли. Всё, что требуется от российского президента, — это соблюдение определённого ритуала. Надо время от времени говорить о своём желании поскорее заключить мир и прекратить войну. Если раньше Путин оформлял свои планы исключительно в терминах победы, то теперь придётся чаще употреблять противное слово «компромисс». В своём выступлении по итогам разговора с американским лидером российский президент выдал без малого сенсацию: «Вопрос, конечно, в том, чтобы российская и украинская стороны проявили максимум стремления к миру и нашли бы те компромиссы, которые устроили бы все стороны». Раньше он собирался Украину побеждать, а не искать с ней компромиссы, да ещё и те, «которые устроили бы все стороны». Поэтому да, — это, некоторым образом, бомба, но ведь это только слова. На деле же пока ничего принципиально не изменилось. Так что воевать можно, но лучше теперь без пафоса — без лишних угроз в адрес Запада, без обстрелов мирных украинских городов, без жертв среди гражданского населения. В общем, как говорят в народе: где прыжком, где бочком, где ползком, а где и на карачках.*Политолог, экс-спичрайтер Путина, признан Минюстом РФ иностранным агентом

🚫 «росія готова воювати вічно» — заявив гінець путіна мединський на перемовинах у СтамбуліЦе — брехня.✅ Насправді: міф про здатність «воювати вічно» — не більше ніж спроба замаскувати провал.Перемоги, на які спирається російська пропаганда — це заслуга інших держав і міжнародних коаліцій: – Російська імперія перемогла Наполеона разом із Європою; – СРСР переміг Гітлера завдяки ленд-лізу, відкриттю другого фронту і мільйонам українців на передовій.❗️Список поразок значно довший: - Російсько-японська війна;- Перша світова;- Афганістан; - Перша чеченська. Кожна починалась як «швидка перемога» і завершувалась крахом, революцією або розпадом імперії.«Готовність воювати вічно» — це не стратегія, а страх. Страх перед тим, що війна зупиниться — і режим залишиться сам на сам із правдою.Слова мединського — це демагогія, яка прикриває страх путіна перед зупинкою війни. Вже йде четвертий рік повномасштабної війни, втрати наближаються до 1 млн, а жодна з «цілей СВО» не виконана і близько.#спростуванняЦентру✅ Підписатись на Spravdi у Telegram

Повний коментар Суспільному:***1. Хто є автором ідеї для цього відеоролику? Цей відеоролик виготовлений Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки спільно (!) із ЗС України.Цей ролик готувався не за один день, а його виходу передувала тривала спільна робота всіх залучених сторін. І цей ролик є продовженням серії відеороликів виготовлених у рамках інформаційного проєкту «Інформаційна безпека». Їх було уже 4, цей - п'ятий. Сподіваємось, медійники звернуть свою увагу і будуть поширювати і решту роликів. Адже там є про те, як українським військовим та їхнім рідним спілкуватися і листуватися безпечно. І про те, чому варто бути обережними під час масових заходів за участі військових. А також як не стати ненавмисним навідником атак на важливі об'єкти та в цілому не нашкодити військовим. Концепція і мета цього і всіх решти роликів — не критика, а нагадування всім: інформація може мати наслідки, які використовує ворог. Тому ми здивовані, м’яко кажучи, реакцію деяких колег-медійників. Це невиправдано загострена реакція на очевидні під час війни речі. 2. У пості центру вказано: «Новий ролик (https://youtu.be/7v0cDBVghDk) нагадує всім – не тільки медійникам, а військовим, активістам та посадовцям – про важливість уважного поширення інформації щодо важливих об'єктів.» Проте головними героями цього ролику стали врешті журналісти. Чому зупинились саме на такі концепції?По-перше, на жаль є випадки, коли в результаті оприлюднення певних даних даних у відеосюжетах по цьому місцю (розташування ЗСУ та заводи) наносили ракетний удар, в результаті загинули і були поранені наші військові та цивільні, а також знищувались виробництва озброєння. І це не фантазії, а доведені факти. По-друге, в попередніх роликах вже були і інші категорії: самі військові, їхніхні родини, а також решта дотичних до Сил Оборони України. Українські медійники (включаючи і блогерів, і зареєстровані ТГ-канали і тп) - не виключення, адже вони така ж частина українського суспільства і теж долучені до захисту України. 3. На яку аудиторію розрахований цей відеоролик? У нас дуже скромні виробничі потужності, немає великих редакцій і ньюсрумів для того, аби охопити все й одразу. Англомовний ролик зробимо як тільки звільняться ресурси, які зараз вже задіяні на інших проектах.4. ⁠В рамках якої процедури відбулась оплата цієї роботи? Це виключно заробітна плата кількох співробітників, які витратили на створення ролику свій робочий (часто понаднормовий) час. Ніяких додаткових коштів не залучалось.5. ⁠Чому враховуючи такий резонанс, вирішили не видаляти цей ролик з платформ? Почекаємо все таки конкретних пропозицій, що ж саме треба доопрацювати. Щоб був конструктив.6. ⁠І останнє запитання. Як вплине на сприйняття професії журналіста цей відеоролик?Все (і ролик не виключення) сприймається виключно виходячи із власних переконань і місцеположення людини. Є і буде, звісно, внутрішньоцехова солідарність медійників, які сприйняли його як докір на свою адресу (хоча це не так) і засудили ролик. (Хоча одразу мені написало кілька журналістів великих видань, які дивувались необгрунтованому хайпу).Але є і будуть також вдячні військові, працівники оборонних підприємств і інших інфраструктурних об’єктів, що ризикують життям для забезпечення перемоги. Такий плюралізм - це нормально, бо це демократія. Хоч й демократія воєнного часу. І слава Богу та Силам Оборони, що Україна - не росія, тому за плюралізм у нас не карають. Дуже хочеться це зберегти.

❗️Z-пропаганда запустила одразу п’ять брехливих версій з виправданням удару по СумахУ результаті російського удару балістикою — десятки загиблих цивільних. Проте російська пропаганда миттєво запустила хвилю фейків. Центр стратегічних комунікацій виділяє основні з них:🚫 Брехня 1: «Били по промисловому об’єкту» ✅ Насправді: Один з ударів припав на центр міста — поблизу Конгрес-центру. Постраждали цивільні: згорілі машини, тролейбус, десятки жертв.🚫 Брехня 2: «Удар по скупченню військових» ✅ Насправді: Конгрес-центр — це цивільна будівля. Жодних підтверджень присутності військових там немає.🚫 Брехня 3: «Це не ми, це українська ППО» ✅ Насправді: росія нанесла два удари, один з яких призвів до загибелі цивільних. Характер пошкоджень свідчить про пряме влучання ракети, а не уламків ППО.🚫 Брехня 4: «Зеленський сам збиває ракети над людьми» ✅ Насправді: Це абсурдна й цинічна конспірологія без жодного доказу. Мета — зняти відповідальність із росії.🚫 Брехня 5: «Це вигідно Зеленському, бо піар» ✅ Насправді: Говорити про вигоду в контексті масової загибелі цивільних — аморально, але властиво для росіян. Це типова спроба виправдати терор.❌Російська пропаганда одразу запускає кілька суперечливих версій, аби заплутати й відвернути увагу від головного — росія вчинила черговий воєнний злочин.✅ Підписатись на Spravdi у Telegram

Переговори в Джидді були одними з найцікавіших із тих, в яких доводилося брати участь. Саме з точки зору мистецтва дипломатії, стратегічного мислення, пошуку нестандартних рішень, грамотного балансу гнучкості та твердості, вміння йти на тактичні кроки заради кінцевої мети. Все це вчора продемонструвала українська делегація та насамперед Президент України, який в дистанційному режимі скеровував її дії.Звісно, всі подробиці можна буде розкрити лише за багато років. Але кількома нюансами, які не нашкодять, поділюся.По-перше, тривалість. Переговори тривали загалом понад вісім годин — майже безперервно, якщо не враховувати обід, під час якого загалом теж йшла робота. Про враження від такої тривалості можу сказати лише одне: історики недооцінюють роль людського виснаження в ухваленні історичних рішень. Саме в ці останні години ендшпілю, коли втома вже дається взнаки, раптом стає можливим вихід з глухого кута та навіть важкі компроміси. Коротше кажучи, гору бере той, хто здатен витягнути останні півтора кілометри на голій силі волі та характеру. А ще — контролювати емоції. Власне, у дні, що передували зустрічі, це було ключове завдання, з яким ми всі, вважаю, загалом впоралися.По-друге, важливим нюансом було емоційне та інформаційне тло зустрічі. Воно визначало межі простору для компромісів і впливало на переговорні позиції. Зустріч відбувалася під прицілом сотень телекамер з усього світу та в густій хмарі «обізнаних джерел». Надвечір перед зустріччю інфопростір був просто-таки вщент забитий статтями з неназваних джерел. Така собі форма анонімного спілкування ключових гравців між собою. Очікування, спроби сприяти процесу чи зірвати його, просто випадкові вислови чи інтерпретації. Тому настільки важливими були перебування ЗМІ на місці та професійна робота з ними. Я вдячний українським медіа, які добралися до Джидди — Олені Черняковій та Максиму Хлопотову з «Ми Україна», Валерії Пашко з «Суспільного». Завдяки ним ви дізнавалися найсвіжіші новини про перебіг переговорів, а ми мали можливість комунікувати з українською аудиторією напряму, а не через міжнародні шпальти. Попри дрібні казуси (хто знає, той знає), вважаю, нам це вдалося. Хочу окремо подякувати своїй колезі, речниці Держдепартаменту США Теммі Брюс та її чудовій команді. Цей день ми пропрацювали пліч-о-пліч у професійній та дружній атмосфері.По-третє, особиста роль переговорників колосально важлива. В українській делегації був представлений і дипломатичний, і військовий блок, усі проявили себе максимально фахово, принципово та мудро. Памʼятаю, як в один з найбільш важких моментів уже під кінець міністр Andrij Sybiha глянув на мене у півоберта і в його виразі обличчя читалося «ну і ну», але також спокійне «все буде гуд». На фінальних стадіях роботи над драфтом спільної заяви, яка тривала кілька годин, ключову роль відіграв особисто Президент України Володимир Зеленський. Саме він спрямував дії делегації на залізобетонний захист низки принципових позицій і мудру гнучкість щодо інших, що дозволило вийти на фінальний позитивний результат.В деталі спільної заяви та рішень, яких вдалося досягнути, вдаватися не буду. Ви всі все бачили та читали в заявах і коментарях. Скажу лише, що немає кращої нагороди за такий шалений день, ніж уже сидячи в літаку дізнатися коротке сухе підтвердження від наших дипломатів у Польщі про те, що всі процеси в Жешуві щойно було відновлено. Ну а також дивитися на те, як в російському інфопросторі «пожарки їздять і люди суєтяться». Бо побачили, що Україна щойно повністю перехопила стратегічну дипломатичну ініціативу та змінила хід гри.@Георгій Тихий, речник МЗС України

Украина и США перед переговорами в Джидде: ключевые моменты из западных источников.Чего ожидают США от Украины? Вашингтон настаивает, чтобы Киев отказался от концепции "справедливого мира" и перешел к риторике "реалистичного мира", – сообщает Reuters."Нельзя заявлять, что хочешь мира, и при этом исключать любые компромиссы. Мы хотим видеть, что Украина заинтересована не в справедливом мире, а в реалистичном. Если Киев настаивает на границах 2014 или 2022 года, это будет показательным сигналом", – цитируют источники. Чего требует от США Москва? Россия настаивает на том, чтобы Украина объявила о нейтральном статусе. Также Кремль выступает против ввода миротворцев, – The Economist. Какие уступки Украина постарается избежать? По данным The Economist, главная задача Киева – убедить США, что в рамках мирного соглашения он не может согласиться на: ▪️ любые ограничения по перевооружению; ▪️ признание захваченных территорий российскими; ▪️ вмешательство во внутреннюю политику, включая требование о выборах до отмены военного положения. Что Киев хочет предложить Трампу? Украина поддерживает так называемый "план Макрона", предусматривающий прекращение огня в воздухе и на море, а также мораторий на удары по энергетической инфраструктуре. Киев рассчитывает, что если Трамп возьмет этот план на вооружение, это позволит: 1) заставить его впервые выдвинуть требования к России; 2) возложить на Кремль ответственность за возможный срыв компромисса. В чем сложности? Трамп не склонен давить на Россию. Как отмечает бывший спецпосланник по Украине Курт Волкер, ему проще удерживать Киев в подчиненном положении. Путин, в свою очередь, избежит категорического "нет" и предложит Трампу что-то взамен, что тот воспримет как компромисс. Это создаст условия для новых уступок со стороны Украины, – The Economist.На что может рассчитывать Украина? Трамп намекнул, что готов отменить запрет на обмен разведданными с Киевом – вероятно, это способ подтолкнуть Украину к уступкам. Однако CBS News утверждает, что признаков возобновления военной помощи со стороны США нет. На данный момент речь идет только о разведданных. Британия активно готовила Киев к переговорам. Советник по нацбезопасности Джонатан Пауэлл консультировал Зеленского в последние дни, – The Times. Лондон также выразил готовность отправить представителей в Джидду для поддержки Украины, хотя участвовать в переговорах напрямую не планирует. Британский премьер Кир Стармер пытается убедить Трампа восстановить обмен разведданными. Его советник Пауэлл лично поднимал этот вопрос перед коллегой из США Майком Уолтцем. Генсек НАТО Марк Рютте также посетит Вашингтон, чтобы обсудить этот вопрос. Какая атмосфера в Киеве перед переговорами? Мнения расходятся. Часть украинских чиновников надеется, что США не откажутся от поддержки, а возможное прекращение огня поможет выстроить более рациональные отношения с Вашингтоном. Другие опасаются, что в случае провала переговоров США начнут оказывать еще большее давление на Украину, и ей придется выживать в условиях, когда Вашингтон и Москва будут навязывать ей свои условия, – The Economist.

«росіяни скрізь поширюють пропаганду». Головне зі звернення президента Франції Еммануеля Макрона до нації• Загроза з боку росії поширюється на всю Європу. Це не просто російсько-український конфлікт, це міжнародний конфлікт.• Наразі нам потрібні безпрецедентні рішення — такі, які ми не ухвалювали протягом останніх десятиліть. Рішучі кроки, які стосуються нашої промисловості, сільського господарства, державної політики. Ми не можемо існувати надалі в тому контексті, як раніше.• росія уже користується іранським обладнанням та запрошує брати участь у війні північнокорейських солдатів. Вона втручається до наших виборів та отруює своїх опозиціонерів. Вони поширюють скрізь пропаганду. Ця агресивність здається далекою, але вона дуже близько.• Наша співпраця з США — це важливо, але нам потрібно підсилювати нашу незалежність, особливо ту, яка стосується нашої безпеки. Ми повинні збільшити наші внески в оборону, і ми ухвалили рішення збільшити фінансування для виробництва танків та гелікоптерів на території Європи.✅ Підписатись на Spravdi у Telegram