Коли ми чуємо "око за око", чи "Бог відплатить", ми уявляємо нашу версію справедливості, де можемо вимагати помсти. За нашими мірками, за око ми хочемо забрати око (і бажано ще трішки), хочемо задовільнити свою лють.Та насправді "око за око" і поняття Божої відплати носить зовсім інший характер. Багато хто вже міг чути, що "око за око" – це обмежуючий принцип, а не припис.Тобто якщо тобі вибили око, то ти можеш забрати ЛИШЕ око і не більше.Це так, але насправді все цікавіше. У стародавньому світі правосуддя відрізнялось, але не настільки. Навіть тоді, як і зараз, за кривду визначалось відшкодування.Бо толку тобі від того, що ти комусь вибʼєш око, якщо його вибили тобі? Замість цього, винуватець виплачував певну суму, визначену за ступенем кривди.Як і зараз суд призначає штраф чи компенсацію, відповідно до завданої шкоди.Так от, коли говориться, що Господь відплатить – це не про те, що Він блискавками покарає винних чи змусить їх мучитись, як мучились вони. Він відПЛАТИТЬ, відшкодує скривдженому збитки.Це дає мені радість і надію, особливо в контексті війни. Бо я не бачу сенсу у відплаті росіянам злом за зло. Мені не приносить жодного задоволення, аби гинули їхні діти, бо гинуть наші.Я хочу, аби Господь відшкодував мої збитки у той справедливий і добрий спосіб, який Він обере для мого блага; я не буду очікувати кривавої кари на ворогів. Ось тут можете послухати детальніше, дуже цікаво (англійською). Я передала, як могла, пару основних думок 🤓***Цієї неділі була проповідь про прощення, дуже актуальна. То захотіла написати за це, бо легше прощати знаючи, що аби жити далі, тобі не треба "вибивати" з кривдника відшкодування, яке б тобі здавалося б справедливим.Ти можеш відпустити це з довірою до Бога, Який подбає та благословить тебе попри те, що з тобою вчинили.Хто думає, що я пацифістка – вам сюди 😅І також наголошу, як і наголошував проповідник, що прощення не відміняє покарання, відповідальності, наслідків. Але вони мають чинитися згідно законів (держави, міжнародного права, Божого закону), а не за власним присудом. Бо наш власний присуд набагато менш справедливий, ніж нам хотілось би думати...