Matt SF (рос.)"Порушимо тему висування особового складу на окремих ділянках фронту і додамо трохи«лайна на вентилятор».Використовувати машини, тим більше бортові вантажівки, у зоні ураження (kill zone), що зараз досягає 20 км, — нонсенс. Мотиви зрозумілі: щоб особовий склад не йшов пішки й не тягнув на собі 100500 кг спорядження та майна, менше втомлювався під час переміщення.Але вихід і рішення прості, як віник.Необхідно насичувати підрозділи помповими рушницями та детекторами дронів під час пересування на техніці.Маршрути висування мають перевірятися коптерами типу «Мавік», а на ключових напрямках повинні бути пости протидії FPV, що працюють по оптиці. Крім того, особовий склад має мати хоча б мінімальні знання про те, що робити при появі FPV-дрона.Якщо вже возити людей на позицію, то не на МТ-ЛБ у світлі фари вночі й не у «буханці» в кузові, а на «кабріолеті» з тієї ж «буханки» чи інших підручних транспортних засобів,аби люди могли швидко спішитися й відкрити вогонь.Знаю випадок, коли «стрілець» у «кукушці» хамві збив по дорозі 3 FPV-дрони по маршруту руху машини з напівавтомата 12 калібру.Корисною також буде багатоступенева система доставки:– від точки А до Б везуть машиною;– від точки Б до В перевозять на багі або люди їдуть на мотоциклах;– від точки В до переднього краю йдуть пішки. Підвезення провізії та боєкомплекту планується заздалегідь і підлаштовується під погоду.Іноді безпечніше відправити людей пішки за 15 км до передка й бути впевненим, що вони дійдуть, ніж відправляти машину, знаючи, що шанс прибуття становить 50%."Коментарі👇