Поговоримо про ідентичність.Ідентичність — це не про те, що я роблю і кажу, а про те, хто я є. Хоча те, хто я є, завжди виражається в тому, що я роблю і кажу. Як я взаємодію.Те, хто я є — збірний образ.Ідентичність — це не монолітна конструкція, а фрагментований конструктор, що зібраний з деталей різного розміру і значення, які додаються, віднімаються і замінюються. Син, батько, чоловік, професіонал, українець, тощо.В зібраному конструкторі кожна деталь грає важливу роль. Але є наріжний елемент. Як і в будинку є наріжний камінь. Тобто це ключова цінність, яка поєднує і тримає все. Полетить вона, полетить все інше.Для когось наріжним елементом є дім, сімʼя, а для когось особиста свобода та гедонізм без обмежень. Для когось — карʼєра, успіх, а для когось внутрішній спокій та гармонія. Для когось його національна або колективна приналежність, а для когось незалежність від будь-якої конкретної групи.Бог хоче, щоб наріжним каменем ідентичності людини був Він сам.І не просто хоче, Він їм і є. Навіть в житті тих, хто Його відкидає. Це про пошкоджений будинок. Це про зламану ідентичність. Це те, що Жан-Поль Сартр називає пусткою в душі розміром з Бога, яку кожен заповнює як може.Ідентичність, збудована не на абстрактному бозі, а на конкретному Бозі — Ісусі Христі, робить нас не просто носієм Образу цього Бога, що відновлюється від викривлення. Хоча це теж так і є. Христова ідентичність робить нас Божими дітьми. Тому стійкий конструктор ідентичності збудований не на хитких здобудках, а на стосунках з Творцем.